Фактори, які впливають на розвиток симптомів відміни

** Хоча будь-яка людина може відчувати симптоми відміни, ризик зростає у тих, кому призначені препарати короткого напіввиведення (Rosenbaum et al., 1998), такі як пароксетин і венлафаксин (Фава Fava et al., 1997; Hindmarch et al., 2000; MHRA, 2004). Вони також можуть виникати у пацієнтів, які не приймають свої ліки регулярно. Дві третини пацієнтів, які приймали антидепресанти, пропускали час від часу кілька доз (Meijer et al., 2001). Ризик також збільшується у тих, хто приймав антидепресанти протягом 8 тижнів або довше (Хаддад, 2001); у тих, хто мав тривожні симптоми на початку лікування антидепресантами (зокрема, з SSRIs); у тих, хто приймав інші препарати центральної дії (наприклад, антигіпертензивні, антигістамінні препарати, нейролептики); у дітей і підлітків, а також у тих, хто зазнавав симптомів відміни раніше (Lejoyeux et al., 1996; Haddad, 2001).

Симптоми відміни можуть бути більш поширеними у тих, хто зазнав рецидиву після припинення вживання антидепресантів (Zajecka et al., 1998; Markowitz et al., 2000).

 

Клінічна обгрунтованість

Симптоми відміни можна помилково прийнято за рецидив захворювання або появу нових фізичних захворювань (Haddad, 2001), що призводить до небажаного обстеження або повторного введення антидепресантів. Симптоми можуть бути досить серйозними і заважати повсякденній діяльності. Ще одним пунктом клінічної значущості є те, що пацієнти, які відчувають симптоми відміни, можуть вирішити, що це означає, що антидепресанти викликають звикання, і не захочуть більше їх приймати. Дуже важливо консультувати пацієнтів до, під час і після лікування антидепресантами щодо природи цього синдрому. **

 

Як уникати симптомів відміни

Хоча рекомендується припиняти антидепресанти (за винятком флуоксетину) протягом не менше 4 тижнів, попередні дані свідчать, що саме період напіввиденення антидепресантів, а не швидкість поступового зменшення дози в кінцевому результаті впливають на ризик симптомів відмови (Tint et al., 2008).

При переведенні з одного антидепресанта на інший з аналогічним фармакологічним профілем, ризик симптомів відміни може бути зменшений при якнайшвидшій зміні (за кілька днів максимум). Інший підхід може знадобитися в кінці лікування, коли більш доречним буде поступове зменшення дози.

** Слід брати до уваги період напіввиведення препарату. Кінець поступового зменшення дози, можливо, повинен бути повільнішим, оскільки симптоми можуть не проявлятися до тих пір, поки зниження загальної добової дози антидепресанту не буде істотним. Пацієнтам, які отримують MAOIs, може знадобитися поступове зниження дози протягом більш тривалого періоду. Транілціпромін може бути особливо важко припинити. Не ясно, чи потреба у повільному припинення MAOI, і, зокрема транілціпроміну, пов'язана із синдромом відміни чи втратою інших нейрохімічних ефектів цих препаратів. Оскільки не можливо це визначити, клініцисти радять пацієнтам на MAOI і пацієнтам з груп ризику більш поступово зменшувати дози (Haddad, 2001). **

Багато пацієнтів зазнають симптомів відміни, незважаючи на поступове зменшення дози. Для цих пацієнтів повинна бути обговорена можливість різкої відміни. Деякі можуть вважати за краще короткий період інтенсивних симптомів на відміну від м'яких симптомів впродовж тривалого періоду.

 

Як лікувати

** В цій області немає систематичних рандомізованих випробувань. Лікування має бути прагматичним. Якщо симптоми помірні, запевніть пацієнта, що ці симптоми не типові після відміни антидепресанта і що вони можуть припинитися через кілька днів. Якщо симптоми значні, знову почніть початковий антидепресант (або інший з довшим періодом напіввиведення того ж класу) і поступово знижуйте, контролюючи симптоми (Haddad, 2001; Lejoyeux & Ades, 1997).**

Від доказів до рекомендацій

З часу публікації попередньої настанови, бази даних щодо симптомів відміни антидепресантів практично не змінилися. Лікарі-практики повинні переконатися, що вони повністю обговорять питання з усіма пацієнтами, а також розглянуть можливість призначення антидепресантів, які пов'язані з меншою кількістю симптомів відміни (наприклад, флуоксетин), особливо для пацієнтів, які мали таких досвід. Попередні рекомендації, таким чином, зберігаються, але перефразовані, щоб відповідати оновленому стилю NICE.

 

Практичні рекомендації

11.8.7.1 При призначенні антидепресантів дізнайтеся про будь-які проблеми людини з депресією при прийнятті ліків, повністю поясніть причини призначення та надайте інформацію про прийом антидепресантів, в тому числі:

● поступове досягнення повного ефекту антидепресантів

● важливість прийому ліків як вказано і необхідність продовження лікування після полегшення

● можливі побічні ефекти

● потенціал взаємодії з іншими ліками

● ризик і характер симптомів відміни всіх антидепресантів, зокрема, препаратів з коротким періодом напіввиведення (наприклад, пароксетин і венлафаксин), і як ці симптоми можуть бути зведені до мінімуму

● той факт, що наркоманія не спричиняється антидепресантами.

Запропонуйте письмову інформацію відповідно до потреб людини.

 

11.8.7.2 Порадьте людям з депресією, які приймають антидепресанти, що симптоми відміни¹⁷⁹ можуть виникнути при припиненні, пропущених дозах або, іноді, при зниженні доз препарату. Поясніть, що симптоми зазвичай слабко виражені і обмежені одним тижнем, але можуть бути дуже серйозними, особливо якщо різко припинити вживати препарат.

11.8.7.3 При припиненні антидепресантів дозу поступово знижують, як правило, протягом 4-тижневого періоду, хоча деяким людям може знадобитися більш тривалий період, зокрема, для препаратів з коротким періодом напіввиведення (наприклад, пароксетин і венлафаксин). Це не стосується флуоксетину, оскільки він має більш тривалий період напіввиведення.

11.8.7.4 Повідомте пацієнта, що він повинен проконсультуватися з лікарем, якщо він відчуває значні симптоми відміни. Якщо симптоми відміни виникають:

● проводьте моніторинг симптомів і заспокойте людину, якщо симптоми слабо виражені;

● розгляньте повторнне призначення оригінальних доз антидепресанту, які були ефективні (або іншого антидепресанту з тривалим періодом напіввиведення того ж класу), якщо симптоми серйозні, зменшуйте поступово дозу з моніторингом симптомів.

________________________________________________________________________________

¹⁷⁹ Симптоми відміни включають значну зміну настрою, неспокій, безсоння, нестійкість, пітливість, абдомінальні симптоми і зміну відчуттів.