Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання». Крива індивідуального попиту. Поняття звичайних благ та благ Гіффена.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання». Крива індивідуального попиту. Поняття звичайних благ та благ Гіффена.



Окрім зміни доходу на поведінку споживача мають вплив зміна цін товарів. Якщо дохід є незмінним, то зміна ціни на товар призводить до порушення стану споживчої рівноваги. Якщо припустити, що ціна товару X або Y зменшується, крива бюджетного обмеження змінює кут нахилу та переміщується праворуч. Проілюструємо означені ситуації графічно (рис. 1.а,б):

Рис. 1. Крива „ціна – споживання” при зміні ціни товару X (а) та при зміні ціни товару Y (б)

Через точки, що з’єднують точки рівноваги споживача під впливом зміни ціни, можна провести криву «ціна-споживання»(РЕР). На основі даної кривої може бути побудована крива індивідуального попиту на певний товар (рис. 2).

Рис. 2. Побудова на основі лінії «ціна-споживання» індивідуальної кривої попиту на певний товар.

 

Крива попиту показує обсяг споживання товару X як функцію ціни. Що стосується інших благ, то їх придбання залежить від уподобань споживача, він може купувати їх більше або менше.

Узагальнення проведеного аналізу дозволяє визначити такі властивості кривої попиту:

> оскільки зі зниженням ціни одного з благ споживач переміщується на все вищі криві байдужості, крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

> у кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, оскільки кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;

> у міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується. Зменшення MRS відповідає інтуїтивному відчуттю споживача, щовідносна цінність блага зменшується в міру нарощування його споживання,тобто тут справджується закон спадної граничної корисності.

 

Лінія «ціна-споживання» має особливі конфігурацію для двох груп товар – товарів взаємодоповнюючих (комплементарних благ) та товар взаємозамінних(субститутів). Так, для товарів комплементарних характерно те, що при зростанні обсягу споживання на товар X, обсяг споживання товару Y теж зростає. Крива «ціна-споживання» для даної групи товарів має додатній нахил. Для товарів-субститутів характерно, що при зростання попиту на товар X, попит на товар Y зменшується. Крива «ціна-споживання» має від’ємний нахил.

 

Номальними (звичайними) товарами в мікроекономіці називаються товари, обсяги купівлі яких зростають в міру зменшення ціни та зменшуються при зростанні ціни на них.

Неякісний товар – це товар для якого ефект доходу перевищує ефект заміщення. Це ситуація за якої при зростанні ціни зростають і обсяги споживання, а при зменшенні ціни – зменшуються. Проте така ситуація зустрічається нечасто, і вона характерна виключно для товарів неповноцінних – товарів низької якості. Ці товари називаються товарами Гіффена. А споживання цього товару внаслідок підвищення ціни на нього називається парадоксом Гіффена.

Ефект доходу – це зміни у споживанні товарів, викликані зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Так, із збільшенням доходу обсяги споживання нормальних товарів зростають, а неякісних – зменшуються.

Ефект заміщення – це зміни в споживанні товару, які є результатом зміни цін даного товару відносно цін на інший товар. Цей ефект однаково спрацьовує і для нормальним, і для неякісних товарів.

Ці два ефекти діють одночасно. Стосовно нормальних товарів обидва діють в одному напрямку, а у споживанні неякісних товарів їх спрямованість протилежна.

 

Ефект Споживання товару
нормального неякісного
Ефект доходу: ціна зменшується ціна зростає споживання зростає споживання зменшується споживання зменшується споживання зростає  
Ефект заміщення: ціна зменшується ціна зростає споживання зростає споживання зменшується споживання зростає споживання зменшується

 

 


Попит та закон попиту. Ринковий попит як сума індивідуальних попитів (означення, побудова графіків). Закон попиту, функція попиту, крива попиту. Зміна попиту та зміна обсягу попиту, фактори зміни (економічний, алгебраїчний, графічний аналіз).

Попит– це платоспроможне бажання споживачів придбати товари та послуги за різноманітними цінами в певний проміжок часу. Величина попиту – це та кількість товару та послуг яку бажають та взмозі купити споживачі за певною ціною в певний час.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту, яка в загальному випадку має вигляд: QD = f (P), де QD ~ обсяг попиту на товар, Р – ціна товару.

Між величиною попиту та ціною існує стійка залежність, яка набуває вигляду економічного закону – закону попиту. А саме: чим більша ціна товару, тим меншу кількість товарів та послуг готові та бажають купити споживачі і навпаки. Графічним відображенням закону попиту є крива попиту.

Зміна обсягу попиту відбувається в результаті зміни ціни товару за інших рівних умов. Графічно вона зображується переміщенням від однієї точки кривої попиту до іншої точки цієї кривої (рис.1).

Рис. 1. зміна обсягу попиту

 

Як видно на рис. 1 зниження ціни з рівня Р0 до Р2 веде до збільшення обсягу попиту з q0 до q2. Зростання ціни з рівня Р0 до рівня Р1, навпаки веде до зменшення обсягу попиту з q0 до q1.На кривій попиту ці і зміни відображаються переміщеннями від точки А до точки С у разі зниження ціни і від А до В – у разі зростання ціни.

Зміна попиту взагалі означає, що за кожною із можливих цін покупці бажають і можуть купити даного товару більше або менше. Зміни попиту в цілому відбуваються під впливом дії (зміни) нецінових чинників попиту, до яких належать:

ü доходи споживачів ( І ). Якщо при зростанні доходу, попит на товар зростає, а при зменшенні – зменшується, то такий товар є повноцінним, тобто товаром високої або нормальної якості. Якщо ж в міру зростання доходу попит на товар зменшується, а при зменшенні доходу – зростає, такий товар називається неповноцінним, тобто товаром низької якості.

ü ціни на інші товари – товари-замінники (субститути) та товари-доповнюючі (комплементарні блага). Так, при зростанні ціни на товар попит на товар субститут збільшується, а при зменшенні ціни – зменшується (тобто між ціною на товар на попитом на товар субститут існує пряма залежність). При зростанні ціни на товар попит на товар комплементарний зменшується і навпаки (тобто існує обернена залежність).

ü смаки і уподобання споживачів, мода;

ü податки на споживання (Т) – при зростанні податків попит зменшується і навпаки та субсидії (Н) – при зростанні субсидій попит зростає і навпаки.

ü очікування споживачів щодо майбутнього рівня цін;

ü сезонність (попит на зимові речі має сезонний характер);

ü кількість споживачів на ринку (чим більша кількість споживачів на ринку, тим більший попит і навпаки).

Реакція покупців на зміну нецінових чинників призводить до зміни попиту взагалі. Графічно зміна попиту в цілому зображується переміщенням кривої попиту: вгору праворуч – зростання попиту, вниз ліворуч – скорочення попиту (рис. 2). З врахуванням нецінових детермінант – факторів впливу на попит, функція попиту може бути представлена формулою: QD = f (P, ND), де NDнецінові детермінанти попиту.

 

Рис. 2. Зміна попиту в цілому

D1 < D0 < D2

 

Розрізняють індивідуальний та ринковий попит. Індивідуальний попит – це попит окремого споживача на певний товар. Ринковий попит – це результат зваженого підсумку індивідуальних попитів усіх споживачів, які функціонують на даному ринку.

 

Графічним відображенням функції попиту є крива попиту (рис.3).

Рис 3. Криві попиту

 

Зауважте, що в економічній теорії прийнято відкладати ціну, яку ми в даному випадку розглядаємо як незалежну змінну, на вертикальній осі координат, а обсяг попиту та інші параметри, залежні від ціни, - на горизонтальній. Крива попиту звичайно є спадною і у більшості випадків – нелінійною (рис. 3 а). Для аналітичних цілей, як правило, використовують лінійну функцію попиту (рис. 3 б). Якщо залежність між обсягом попиту і ціною є лінійною, то аналітичнаформа вираження закону попиту має такий вигляд:

QD = a – b . P.

Коефіцієнт b показує тангенс кута дотичної до кривої попиту, а коефіцієнт a – показує значення обсягу попиту при нульовій ціні. відношення DQ/DPхарактеризує нахил кривої попиту Для лінійної кривої попиту вісь У перетинається на рівні Р = a/b, а вісь Хна рівні Q = a.Отже, за функцією попиту завжди можна побудувати криву попиту.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.122.9 (0.014 с.)