Визначення монополістом ціни та обсягу виробництва (графічна, та алгебраїчна інтерпретація). Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення монополістом ціни та обсягу виробництва (графічна, та алгебраїчна інтерпретація). Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту.



Особливостями попиту, граничного та сукупного доходів в умовах чистої монополії є наступні:

1. Попит фірми за умов чистої монополії, збігається з галузевою кривою попиту. Крива попиту для чистого монополісту є кривою, що має від’ємний нахил. Крива граничного доходу лежить нижче кривої попиту, а ціна одиниці продукції співпадає з граничним доходом тільки для першої одиниці продукції, а кожна наступна одиниця продукції продається за ціною, що перевищує граничний доход.

2. Якщо граничний дохід має додатне значення (MR>0), попит є еластичним, якщо граничний дохід рівний нулю (MR=0), попит є одиничноеластичний, а при від’ємному значенні граничного доходу (MR<0), попит є нееластичним. На еластичному відрізку кривої попиту (|Edp|>1) між ціною та виручкою від реалізації існує обернено пропорційна залежність, а на нееластичному – прямо пропорційна залежність.

Якщо попит має лінійну функцію і графічно зображається прямою лінією з від’ємним нахилом, то і крива граничного доходу буде прямою, кут нахилу якої становитиме половину кута нахилу кривої попиту. Підкреслимо, що граничний дохід зменшується значно швидше, ніж середній, крива якого збігається з кривою попиту (рис. 1).

Рис. 1. Взаємозв’язок динаміки попиту D, середнього AR, граничного MR і сукупного TR доходів чистої монополії

 

3. Середній доход монополіста, що видно на графіку наведеному на рис. 1, набуває нульового значення у разі, коли сукупний доход так само дорівнює нулю, а граничний – при максимальному значенні сукупного доходу. Це пояснюється залежністю динаміки сукупного доходу, зумовленої зниженням ціни, від характеру еластичності попиту.

4. Монополіст, як і інші, має на меті максимізацію прибутку (PR). Однак, для збільшення обсягу продажу товарів чистий монополіст повинен зменшити ціну одиниці продукції. А сукупний доход збільшується при зменшені ціни на еластичному відрізку кривої попиту та зменшується при зменшені ціни на нееластичному відрізку. Якщо мета монополіста – збільшення сукупного доходу, то в своїй діяльності він обирає еластичний відрізок кривої попиту і уникає нееластичного.

5. Монопольна влада фірми проявляється у здатності обирати певний відрізок кривої попиту, а отже і комбінацію ціни та обсягу продажу. До того ж, монополіст обирає ціну не найвищу з можливих, а таку ціну та обсяг випуску товару, які б максимізували прибуток, при чому не з одиниці продажу, а з усього обсягу продукції.

Політика ціноутворення і визначення обсягу виробництва в умовах чистої монополії називається лімітуючим ціноутворенням. Ціна, яку встановлює монополіст:

1.Дозволяє контролювати весь галузевий ринок і утримувати монопольний стан.

2.Не дозволяє проникати на ринок іншим товаровиробникам.

Визначення оптимального обсягу виробництва в умовах чистої монополії в короткостроковому періоді:

За методикою сукупного аналізудля визначення оптимального обсягу випуску монополії треба порівняти її сукупний доход TR із сукупними витратами ТС. Той обсяг випуску, за якого різниця між сукупним доходом і сукупними витратами, що утворює прибуток монополії, буде максимальною, є рівноважним, або оптимальним обсягом випуску (рис. 2).

Рис. 2. Максимізація прибутку чистого монополіста:

сукупний підхід

 

Отже, як видно на рис. 2, монополіст вибирає обсяг випуску, за якого TR – ТС → max, або Pr = TR – ТС → max, не досягаючи при цьому максимізації сукупного доходу TR. Відповідно зниження ціни заради збільшення обсягу випуску має сенс доти, доки приріст сукупного доходу перевищуватиме приріст сукупних витрат, тобто доки ∆TR ≥ ∆TC.

 

За методикою граничного аналізудля визначення оптимального обсягу випуску будь-якою фірмою існує загальне правило – правило рівності граничного доходу і граничних витрат (MR = MC), яке поширюється і на чисту монополію. На відміну від досконалого конкурента, для якого граничний доход завжди дорівнює ринковій ціні (MR=Р), для монополії граничний доход завжди є меншим за ринкову ціну (MR<Р). Внаслідок цього загальне правило визначення оптимального (рівноважного) обсягу випуску модифікується і набуває для монополії такого вигляду: MR=МС<Р

Згідно з методикою граничного аналізу скорочення ціни заради збільшення обсягу випуску має сенс доти, доки граничний доход монополії не порівняється з її граничними витратами. Отже, підприємства-монополісти максимізують свій прибуток, змінюючи, на відміну від досконалих конкурентів, не тільки обсяги продажу, а й ринкові ціни вироблюваних товарів.

Розкриваючи особливості поведінки фірми-монополіста, підкреслимо залежність її вибору не лише від споживчого попиту та граничного доходу, а й від витрат виробництва. На відміну від конкурентної фірми, монополія припиняє збільшення обсягу виробництва до того, як граничні витрати зрівняються з ринковою ціною. Фірма-монополіст збільшуватиме виробництво тільки до обсягу, за якого граничний доход дорівнюватиме граничним витратам.

Подальше збільшення обсягу виробництва хоча б на одну одиницю продукту, призведе до перевищення додаткових витрат над додатковим доходом. Так само скорочення обсягу випуску хоча б на одну одиницю продукту порівняно з оптимальним обсягом випуску означатиме втрачений доход, одержання якого було б можливе від продажу ще одної додаткової одиниці.

Обсяг випуску, за якого граничний дохід дорівнює граничним витратам, забезпечує фірмі-монополісту максимальний прибуток.Такий обсяг випуску називають оптимальним або рівноважним обсягом випуску продукції. Ціна, за якої отримується максимальний прибуток, монополіст шукає на висоті кривої попиту за рівноважного обсягу випуску (рис. 3).

Q

Рис.3. Максимізація прибутку монопольного підприємства, граничний підхід:

точці перетину, де MR = MC відповідає Qрівн.; відрізок АВ – прибуток на одиницю продукції; площа прямокутника СРмАВ – максимально можливий сукупний прибуток монопольної фірми

 

Оскільки крива граничного доходу не збігається з кривою попиту і розташована нижче від неї, точка максимізації прибутку, що чітко видно на наведеному вище графіку (див. рис. 3), завжди лежатиме ліворуч і нижче за точку перетину кривих граничного доходу і попиту. Це означає, що монополія максимізує прибуток за меншого обсягу випуску, ніж той, що мав би місце на конкурентному ринку. При цьому ціна, за якою монополія продає свій продукт і яка на наведеному графіку відповідає точці А на кривій попиту, буде значно вищою за ціну конкурентного ринку.

У короткостроковому періоді, залежно від ринкової кон’юнктури, підприємство-монополіст може отримати будь-який економічний результат від своєї господарської діяльності – як отримувати максимальний прибуток, так і зазнавати збитків, і навіть таких, що буде змушене зупинити виробництво. Якщо ціна, що відповідає випуску продукції, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам, буде нижчою за середні витрати виробництва, фірма-монополіст матиме збитки. Коли ж ця ціна перевищує середні витрати виробництва – фірма-монополіст одержує і максимізує економічний прибуток. Якщо ж виникає ситуація, за якої фірма-монополіст покриває всі свої витрати, але не отримує прибутку, має місце стан беззбитковостів умовах недосконалої конкуренції. Коли ж крива середніх змінних витрат опиниться над кривою попиту і фірма не зможе компенсувати навіть середніх змінних витрат, єдиним варіантом мінімізації збитків для монополії стане повне припинення випуску продукції.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.235.155 (0.008 с.)