Модуль № 2. Економічний розвиток та економічна думка в період монополістичного капіталізму

Семінарське заняття № 10. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX — початок XX ст.)

1. Сутність економічних процесів в країнах світу в період становлення монополістичного капіталізму;

2. Економічний розвиток Англії до першої світової війни та Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму;

3. Загальна характеристика нової історичної школи в Німеччині на початку ХХ ст. та появою маржиналізму;

4. Економіка Франції в період монополістичного капіталізму;

5. Кембриджська школа в Англії.

Починаючи роботу над другим модулем та темою № 7, що відкриває даний модуль студент повинен:

- з’ясувати сутність економічних процесів, що відбувалися в країнах світу в період становлення монополістичного капіталізму;

- розглянути економічний розвиток Англії до першої світової війни та Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму;

- визначитися із загальною характеристикою нової історичної школи в Німеччині на початку ХХ ст. та появою маржиналізму;

- розглянути економіку Франції в період монополістичного капіталізму;

- охарактеризувати кембриджську школу в Англії.

 

Ключові поняття теми:

Картелі, синдикати.

Рекомендована література:

204 с.110-114, с.111-128; 180 с.221-228; 106, 107, 108; 110.

 

 

Завдання на самостійну роботу студена:

Дайте характеристику кредитно-банківській системі Англії на початку ХХ ст..

Зробіть висновки з характеристики колоніальних володінь Англії на початку ХХ ст..

Охарактеризуйте загальну синтезичну концепцію Джона Кларка.

 

 

Питання для самоконтролю:

1. Характеристика економічного розвитку країн світу в останній третині ХІХ ст..

2. Які були основні ознаки монополістичного капіталу на початку ХХ ст..?

3. Причини економічного зволікання Англії, що привели до втрати нею світового лідерства в цей період?

4. Чому Англія на початку ХХ ст. із «майстерні світу» перетворилася на «світового банкіра»?

5. Характеристика київської школи політичної економії (початок ХХ ст..)

6. Характеристика нової історичної школи в Німеччині (Г. Шмоллер, К. Блюхер)?

 

Інформаційно-методичне забезпечення:

4; 11, с. 183-200; 14, с. 157-202.

 

 

Вимоги до змісту і обсягу теоретичної підготовки:

Студент повинен знати сутність та історичні умови становлення монополістичного капіталізму та з’ясувати умови формування ідей нової історичної школи політичної економії та маржиналізму.

 

Вимоги до вмінь та навичок:

Студент повинен вміти робити узагальнення і давати порівняльну характеристику економічного розвитку різних суспільств в різні часи, самостійно оцінювати різноманітні економічні концепції та ідеї, які практично застосовувалися в господарському житті суспільств упродовж всієї людської цивілізації в різні історичні періоди, виділяючи позитивні та негативні моменти тощо, кваліфіковано оцінювати економічні передумови й формулювати економічні наслідки різноманітних історичних подій і процесів.

 

Питання для обговорення:

1. Які були основні ознаки монополістичного капіталу на початку ХХ ст..?

2. Характеристика економічного розвитку країн світу в останній третині ХІХ ст..

3. Причини економічного зволікання Англії, що привели до втрати нею світового лідерства в цей період?

4. Чому Англія на початку ХХ ст. із «майстерні світу» перетворилася на «світового банкіра»?

5. Характеристика київської школи політичної економії (початок ХХ ст..)

6. Характеристика нової історичної школи в Німеччині (Г. Шмоллер, К. Блюхер)?

 

Ключові поняття і категорії теми:

Картелі – угоди про умови збуту товарів, частіше з встановленням для кожного учасника квоти обсягів виробництва та збуту. Картелі стали розповсюджуватися в Німеччині після кризи 1873 р., та наприкінці Х1Х ст. їх було вже більш 250, а к 1914 р. – близько 600. Підприємства у складі картелів зберігали виробничу та комерційну самостійність.

Синдикати – це монополістичні об’єднання, що передбачають централізацію збуту та ліквідують комерційну самостійність. Прикладом синдикату в Німеччині в цей період був Рейнсько-Вестфальський вугільний синдикат.

 

 

Контрольні тести до теми:

1.Основна риса економічного розвитку капіталістичних країн в кінці Х1Х ст.:

А) остаточне подолання пережитків кріпацтва;

Б) особиста свобода всіх громадян і наявність пролетаріату;

В) чисельні війни між метрополіями за переділ колоніальних територій;

Г) винайдення парової й електричної енергії;

Д) поступовий перехід від капіталізму, заснованому на вільній конкуренції окремих самостійних підприємств до монополістичного.

 

2. Реактивну парову турбіну винайшов:

А) К. Ціолковський в 1870 р.;

Б) Ч. Парсонсон в 1884-1885 рр.;

В) Д. Менделєєв;

Г) А. Нобель.

 

3. Активну парову турбіну винайшли:

А) Ч. Парсонсон та К. Лаваль у 1885 р.;

Б) представники з п.А) винайшли її незалежно й одночасно з М. Кибальчичем та К. Ціолковським;

В) К. Лаваль у 1889 р.;

Г) Р. Дизель та Н. Отто.

 

4. Вперше в світі перший автомобіль винайдено й збудовано:

А) у 1885 р. (Г.Даймлер, К. Бенц);

Б) у 1870 р. в Росії;

В) у 1887 р. (Р. Дизель);

Г) у 1883 р. (Н. Отто).

 

5. З 1860 по 1900 рік найбільш інтенсивно залізниці будувалися в:

А) Англії, США, Канаді;

Б) США, Австралії, Японії;

В) США, Німеччині, Англії;

Г) США, Німеччині, Росії.

 

6. У Німеччині промисловий переворот завершився:

А) в 70-х роках ХХ ст..;

Б) це безперервний тривалий процес;

В) на межі Х1Х-ХХ ст.ст.;

Г) перед Першою світовою війною.

 

7. Термін «імперіалізм» як ознаку панування монополістичного капіталу вперше ввів в економічну термінологію:

А) К. Маркс;

Б) А. Маршалл;

В) Д. Гобсон;

Г) В. Ленін;

Д)Р. Гільфердінг.

 

8. Найбільша ступінь монополізації відзначалася в кінці Х1Х – на початку ХХ ст.. в:

А) Англії;

Б) Німеччині;

В) Японії;

Г) Росії;

Д) США й Франції;

Е) в усіх цих країнах.

 

9. Картелі – письмові угоди про регулювання обсягів виробництва, збуту продукції й найму робочої сили (як правило, в межах однієї галузі). Проте політику ціноутворення кожен з учасників картелю з іншими учасниками не узгоджує:

А) вірно;

Б) неправильно.

 

10. Синдикати – об’єднання, в яких розподіл замовлень, придбання сировини й реалізація готової продукції здійснюється через єдину збутову контору:

А) вірно;

Б) неправильно.

 

11. Трести – це:

А) картелі + синдикати;

Б) концерни-конгломерати;

В) повні об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію з метою спільного виробництва і збуту (проте його учасники не мають виробничої, комерційної, а нерідко й юридичної самостійності);

Г) те саме, що й В) (проте вказані в пункті В) види самостійності мають місце).

 

12. Концерни – це:

А) механічне об’єднання картелів, трестів і синдикатів;

Б) транснаціональні та міжнародні компанії;

В) об’єднання ряду трестів чи підприємств промисловості, транспорту, торгівлі й банківської сфери. Учасники зберігають формальну самостійність, однак підпорядковані контролю фінансової групи, котра очолює концерн.

 

13. У 1870 році Англія була найбільшою промисловою країною світу. На її долю припадало 32 % світового промислового виробництва:

А) правильно;

Б) неправильно.

Рекомендована література.

204 с.110-114, с.111-128; 180 с.221-228; 106, 107, 108; 110.

 

Семінарське заняття 11. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст..).

 

Починаючи роботу над змістовим модулем № 8 студент повинен:

- з’ясувати сутність і необхідність а також передумови промислового перевороту в Україні;

- окреслити і охарактеризувати основні етепи та наслідки промислового перевороту в Україні;

- ознайомитися з економічним змістом аграрних реформ 1848-1861 рр. та їх соціальними наслідками;

- розкрити сутність економічної думки в Україні у другій половині ХІХ ст..;

- ознайомитися з науковими поглядами М. Тугана-Барановського та народництвом;

- охарактеризувати основні форми організації внутрішньої торгівлі в У країні та її фінансовою політикою на початку ХХ ст.

 

Ключові поняття теми:

Йосифінські реформи, Маніфест про скасування кріпацтва, фінансова реформа, Столипінська реформа, артільний рух.

Рекомендована література:

180 с.235-247, 251-254; 106; 107; 108 с.225-250; 193; 116; 21; 38 с.239-251.

 

 

Завдання на самостійну роботу студента:

1. Охарактеризувати форми і методи внутрішньої торгівлі Україні в період формування всеукраїнського національного ринку.

2. Зародження кооперативного руху в Україні, їхня діяльність та здобутки.

 

Питання для самоконтролю:

1. Передумови промислового перевороту в Україні.

2. Які Вам відомі етапи промислового перевороту в Україні?

3. Назвіть наслідки промислового перевороту в Україні.

4. Аграрні реформи 1848-1861 рр., їх характеристика та наслідки.

5. В. Каразін та А. Скальковський, їх дворянсько-ліберальна позиція економічного розвитку в середині ХІХ ст..

6. Михайло Туган-Барановський та його ідеї. Народництво.

 

Інформаційно-методичне забезпечення:

180 с.235-247, 251-254; 106; 107; 108 с.225-250; 193; 116; 21; 38 с.239-251.

 

Вимоги до змісту і обсягу теоретичної підготовки:

Студент повинен знати поняття йосифінські реформи, Маніфест про скасування кріпацтва, фінансова реформа, Столипінська реформа.

 

Вимоги до вмінь та навичок:

Студент повинен вміти робити узагальнення і давати порівняльну характеристику економічного розвитку різних суспільств в різні часи, самостійно оцінювати різноманітні економічні концепції та ідеї, які практично застосовувалися в господарському житті суспільств упродовж всієї людської цивілізації в різні історичні періоди, виділяючи позитивні та негативні моменти тощо, кваліфіковано оцінювати економічні передумови й формулювати економічні наслідки різноманітних історичних подій і процесів.

 

 

Питання для обговорення:

1. У чому полягає суть індустріалізації України та що означає поняття «промисловий переворот», які його етапи в Україні?

2. Як вплинула індустріалізація на розвиток українських міст?

3. Що призвело до зростання протиріч в аграрному секторі України на рубежі ХІХ – ХХ ст..ст.?

4. У чому полягало прогресивне значення столипінської аграрної реформи?

5. Проаналізувати чинники, що сприяли зростанню еміграційних процесів в Україні.

6. Розкрийте передумови виникнення української кооперації.

7. Якими були причини та наслідки грошової реформи 1895-1897 рр.?

8. В.Каразін та А. Скальковський та їх дворянсько-ліберальні ідеї економічного розвитку України.

9. Ідеї соціального розвитку України в працях Г. Галагана.

10.Аналіз феодально-поміщицького ладу у працях економіста Дмитра Журавського.

 

 

 

Ключові поняття і категорії теми:

Йосифінські реформи – проводилися імператором Галичини Йосифом ІІ і передбачали звільнення селян від особистої залежності від поміщиків у 1781 -1782 рр. і чітко визначався розмір панщини – до 30 днів на рік.

Маніфест про скасування кріпацтва – прийнято 19 лютого 1861 року (цар Олександр ІІ) – селяни стали вільними, але панське землеволодіння навіть розширилося за рахунок селянських земель.

фінансова реформа – 1897 р. встановлення в Росії грошового обігу, заснованого на золоті, тобто кредитні карбованці вільно обмінювалися на золото у співвідношенні 66 коп. золотом = один кредитний карбованець

Столипінська реформа – мала на меті розв’язати завжди нелегке для Росії (і України) земельне питання, Указ 1906 року скасував обов’язкові земельні общини і надав кожному селянину право виходу з общини і надання йому землі в одному масиві, що сприяло б створюванню заможних селян-фермерів.

 

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає суть індустріалізації України та що означає поняття «промисловий переворот», які його етапи в Україні?

2. Як вплинула індустріалізація на розвиток українських міст?

3. Що призвело до зростання протиріч в аграрному секторі України на рубежі ХІХ – ХХ ст..ст.?

4. У чому полягало прогресивне значення столипінської аграрної реформи?

5. Проаналізувати чинники, що сприяли зростанню еміграційних процесів в Україні.

6. Розкрийте передумови виникнення української кооперації.

7. Якими були причини та наслідки грошової реформи 1895-1897 рр.?

8. В.Каразін та А. Скальковський та їх дворянсько-ліберальні ідеї економічного розвитку України.

9. Ідеї соціального розвитку України в працях Г. Галагана.

10. Аналіз феодально-поміщицького ладу у працях економіста Дмитра Журавського.

 

Контрольні тести до теми:

1. Перший етап промислового перевороту в Україні почався:

а) у важкій промисловості;

б) у сільському господарстві;

в) у харчовій промисловості.

 

2. Другий етап промислового перевороту в Україні полягав:

а) у поширенні фабричної промисловості;

б) підвищенні продуктивності мануфактурного виробництва;

в) домінуванні аграрного сектору економіки.

 

3. Головним джерелом бюджетних доходів в Україні у кінці ХІХ ст. були:

а) оброчний і подушний податки з селян;

б) шинкові і митні збори;

в) податки з капіталів і торгових оборотів

г) все вищезазначене.

 

4. Головними формами організації внутрішньої торгівлі в Україні в XIX ст. залишалися:

а) ярмаркова;

б) базарна;

в) постійна стаціонарна торгівля;

г) все вищезазначене.

 

5. Оптові ярмарки мали характер:

а) аукціонів;

б) контрактів;

в)спеціалізованих торгів;

г) все вищезазначене.

 

 

6. Які методи не притаманні Прудону:

а) ідеалізм;

б) антиісторичний підхід;

в) консерватизм;

г)гегелівська діалектику.

Рекомендована література:

180 с.235-247, 251-254; 106; 107; 108 с.225-250; 193; 116; 21; 38 с.239-251.

 

Семінарське заняття №12. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації(перша половина ХХ ст.)

Робота над темою № 9 починається з того, що студент повинен:

- з’ясувати сутність, значення та дати загальну характеристику економічних наслідків Першої світової війни;

- розглянути план Дауеса та його наслідки;

- виявити вплив світової економічної кризи 1929-1933 років на економіку країн світу;

Ключові поняття теми:

План Дауеса, монетаризм, кейнсіанство, школа раціональних очікувань

Рекомендована література:

180 с. 296-299, 305-309; 106; 107; 108 с.314-322; 204 с. 152-185; 114; 147.

 

Завдання на самостійну роботу студента.

1. Охарактеризувати економічний розвиток Англії та Франції у міжвоєнний період (після Першої світової війни).

2. Дати характеристику господарства Німеччини у міжвоєнний період.

 

Питання для самоконтролю.

1. Проаналізуйте економічні наслідки Першої світової війни для воюючих країн.

2. Як розвивалося господарство світу у 20-ті роки ХХ ст..?

3. У чому полягала суть планів Дауеса та Юнга? Якими були їхні причини та наслідки?

4. Охарактеризуйте світову економічну кризу 1929-1933 років.

5. Чим різнилися шляхи виходу зі світової економічної кризи США та Німеччини?

6. Якими були економічні причини Другої світової війни?

7. Монетаризм як економічна школа?

8. Основні ідеї та причини виникнення наукової школи кейнсіанства.

9. Що таке інституціоналізм?

Семінарське заняття №13. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації(перша половина ХХ ст.)

Продовжуючи роботу над темою № 9 студент повинен:

- з’ясувати сутність на зміст плану Маршалла;

- охарактеризувати загальні та пріоритетні напрями розвитку господарства країн світу у першій половині ХХ ст.;

- розкрити сутність і особливості розвитку економічної думки в першій половині ХХ ст.: монетаризм, кейнсіанство, теорія раціональних очікувань, економічне учення Маркса та Енгельса.

 

Інформаційно-методичне забезпечення:

180 с. 296-299, 305-309; 106; 107; 108 с.314-322; 204 с. 152-185; 114; 147.

Вимоги до змісту і обсягу теоретичної підготовки:

Студент повинен знати та вміти аналізувати економічні насоідки першої світової війни, характеризувати господарство краї світу у першій половині ХХ ст., світову економічну кризу 20-30 років ХХ ст., причини розвитку та основні ідеї наукових шкіл політичної економії, таких як монетаризм, кейнсіанство та інш..

 

Вимоги до вмінь та навичок:

Студент повинен вміти робити узагальнення і давати порівняльну характеристику економічного розвитку різних суспільств в різні часи, самостійно оцінювати різноманітні економічні концепції та ідеї, які практично застосовувалися в господарському житті суспільств упродовж всієї людської цивілізації в різні історичні періоди, виділяючи позитивні та негативні моменти тощо, кваліфіковано оцінювати економічні передумови й формулювати економічні наслідки різноманітних історичних подій і процесів.

 

Питання для обговорення:

1. Проаналізуйте економічні наслідки Першої світової війни для воюючих країн.

2. Як розвивалося господарство світу у 20-ті роки ХХ ст..?

3. У чому полягала суть планів Дауеса та Юнга? Якими були їхні причини та насоідки?

4. Охарактеризуйте світову економічну кризу 1929-1933 років.

5. Чим різнилися шляхи виходу зі світової економічної кризи США та Німеччини?

6. Якими були економічні причини Другої світової війни?

7. Монетаризм як економічна школа?

8. Основні ідеї та причини виникнення наукової школи кейнсіанства.

9. Що таке інституціоналізм?

 

 

Ключові поняття і категорії теми:

План Дауеса – це репараційний план для Німеччини, був розроблений міжнародним комітетом експертів під головуванням Чарльза Г.Дауеса у 1924 році і мав на меті відновлення промислового потенціалу Німеччини і забезпечення виплат репарацій країнам-переможцям.

Монетаризм - являє собою одне з найбільш впливових течій в сучасній економічній науці, що має відношення до неокласичного напрямку. Він розглядає явища господарського життя переважно під кутом зору процесів, що відбуваються в сфері грошового обігу.

Кейнсіанство - висловлює ідею про те, що в ринковій економіці держава повинна виступати регулятором господарського життя, особливо в умовах економічної нестабільності.

Школа раціональних очікувань - сформувалася в США. Її прибічники поставили своєю метою розробити власну теорію динамічної рівноваги у відповідності до принципів оптимальної поведінки господарюючих агентів, яка відповідала б на питання про причини та ступінь коливань основних економічних показників, включаючи випуск продукції, масштаби зайнятості, ціни, зарплатню.

 

Питання для самоконтролю:

1. Проаналізуйте економічні наслідки Першої світової війни для воюючих країн.

2. Як розвивалося господарство світу у 20-ті роки ХХ ст..?

3. У чому полягала суть планів Дауеса та Юнга? Якими були їхні причини та насоідки?

4. Охарактеризуйте світову економічну кризу 1929-1933 років.

5. Чим різнилися шляхи виходу зі світової економічної кризи США та Німеччини?

6. Якими були економічні причини Другої світової війни?

7. Монетаризм як економічна школа?

8. Основні ідеї та причини виникнення наукової школи кейнсіанства.

9. Що таке інституціоналізм?

 

 

Контрольні тести до теми:

1. Німеччина, котра відіграла найбільшу роль у підготовці першої світової війни:

А) стала її переможцем;

Б) стала приниженою жертвою;

В) домоглася переділу світу на свою користь;

Г) втратила ряд територій, життєво важливі ресурси, людей;

Д) правильні відповіді А) і В);

Е) правильні відповіді Б) і Г).

 

2. Які соціально-економічні наслідки для Німеччини мав «Версальський мир» (28 червня 1919 року):

А) значне зменшення території країни (на 73 тис. кв. км, або 13,5 %);

Б) повернення Ельзасу та Лотарингії, захоплених у 1871 році;

В) передача Франції вугільних шахт Саару, а сама область на 15 років переходила під управління Ліги націй;

Г) передача Польщі провінцій Познань та Західної Пруссії, ряду районів Східної Пруссії та Померанії;

Д) на підставі результатів проведених плебісцитів до Бельгії відійшли округи Ейпен і Мальмеді, територія Морене, до Данії – Північний Шлезвіг;

Е) передача Чехословаччині Тульчинського округу;

Є) під управління Ліги націй перейшла Мемельська область, а в 1923 році Мемель (Клайпеда) був переданий Литві;

И) правильні відповіді тільки А) і Б);

І) правильні відповіді всі, окрім Д);

Ж) правильні всі попередні відповіді.

 

3. Внаслідок поразки в Першій світовій війні Німеччина:

А) втратила близько 73 тис. кВ. км власної території, на якій проживало 10 % населення країни;

Б) проте не втратила власних колоніальних володінь;

В) за рахунок втрачених територій втратила 75 % видобутку залізної руди і цинку, 20 % видобутку вугілля, 20 % виплавки чавуну;

Г) правильні всі попередні відповіді;

Д) правильні тільки відповіді А) і В).

 

4. Назвіть суму репарацій з Німеччини країнам-переможцям згідно з Версальським договором:

А) 1 млрд. доларів;

Б) 20 млрд. марок;

В) 132 млрд. золотих марок;

Г) 150 тис. євро;

Д) 800 тон золота та 1400 тон срібла.

 

3. Після закінчення Першої світової війни стабілізація економіки Німеччини розпочалася:

А) відразу;

Б) не відразу, а поступово і рівномірно;

В) з 1919 року;

Г) з 1924 року;

Д) з 1929 року;

Е) з 1933 року.

 

4. Назвіть основні соціально-економічні передумови приходу до влади фашистів в Німеччині у 1933 році:

А) руйнівні наслідки «Великої депресії»;

Б) криза демократичних інститутів правління Веймарської республіки;

В) фінансова підтримка нацистів з боку монополістичних угрупувань;

Г) соціал-демогагічний вплив нацистської пропаганди й ідеології на мільйони виборців, особливо збідніле населення;

Д) правильні відповіді А) і В);

Е) правильні відповіді Б) і Г);

Є) всі попередні відповіді правильні.

 

5. Головним змістом економічної політики фашизму в Німеччині стало:

А) лібералізація цін;

Б) всезагальна мілітаризація;

В) роздержавлення і приватизація;

Г) антитрестовське законодавство;

Д) перехід на принципи саморегуляції ринкової економіки;

Е) усі попередні відповіді правильні;

Є) жодна з попередніх відповідей неправильна.

 

6. Основним методом керівництва економікою у фашистській Німеччині став:

А) принцип державно-монополістичного регулювання за кейнсіанськими рецептами;

Б) прямий адміністративний диктат;

В) принцип ринкового саморегулювання подібно епосі «вільної конкуренції»;

Г) змішані принципи регулювання економіки;

Д) жодних методів керівництва економікою не було, вона розвивалася сама по собі досить хаотично;

Е) точних відомостей на це не існує, оскільки фашисти тримали все у суворій таємниці.

 

7. Гасло «гармати замість масла» у фашистській Німеччині набуло реального змісту, і саме тому була встановлена пряма заборона на інвестиції в галузі, які виробляли товари народного споживання і виробництво яких на початок Другої Світової війни так і не досягло рівня 1928 року:

А) правильно;

Б) неправильно.

 

8. Яка система стала застосовуватися у працевлаштуванні Німеччини з приходом до влади фашистів:

А) вільнонаймана;

Б) «громадських робіт»;

В) примусова (для молоді 18-25 років у 1938 році стала всезагальною;

Г) будь-яка з вищезазначених в залежності від форми власності підприємств.

 

9. Впровадження у фашистській Німеччині закону «Про спадкові двори» викликало збагачення за 1933-1939 рр. близько півтора мільйони сільських господарств:

А) правильно;

Б) неправильно.

 

10. Першою причиною соціально-економічного розвитку суспільства за теорією інституціоналізму є:

А) спосіб мислення, звичаї, традиції, словесні символи;

Б) рівень продуктивності праці;

В) ступінь усуспільнення праці та розвиток конкурентних відносин.

 

11. Саймонс Г., Фишер И., Найт Ф. є:

А) представниками економічної школи кейнсіанства;

Б) монетаристи;

В) представники економічної школи, що виникла в США – школи раціональних очікувань.

Рекомендована література:

180 с. 296-299, 305-309; 106; 107; 108 с.314-322; 204 с. 152-185; 114; 147.

 

Семінарське заняття №14. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХ ст.).

Роботу над даною темою слід починати з того, що:

- з’ясувати сутність, складові й тенденції розвитку економіки Франції у 50-70-ті рр. ХХ ст.;

- розглянути форми та сутність науково-технічної революції у другій половині ХХ ст.;

- розкрити поняття «Рейгономіка» та охарактеризувати її результати;

- розглянути сутність ідей неоінституціоналізму та неокейнсіанства.

 

Ключові поняття теми:

«Рейгономіка». неокейнсіанство, посткейнсіанство.

 

Рекомендована література:

180 с. 359-361; 106; 107; 108 с.380-383, 385-388, 399-417; 193; 117; 33; 75; 191.

 

Завдання на самостійну роботу студента:

1. Розкрити сутність науково-технічної революції у другій половині ХХ ст.

2. Розкрити ідеї неокейнсіанства та посткейнсіанства, основні розбіжності.

 

Питання для самоконтролю:

1. Визначте тенденції та напрями розвитку світового господарства у 50-90 роках ХХ ст.. Охарактеризуйте структурні зрушення у світовому господарстві.

2. Проаналізуйте чинники, що сприяли «економічному диву» Німеччини та Японії в 50-60 рр. ХХ ст.

3. Яке значення має науково-технічний прогрес для розвитку національних господарств і світової економіки в цілому?

4. Охарактеризуйте місце сільського господарства в світовому і національному господарства в цей період.

5. Яка роль держави у розвитку національних господарств розвинених країн і як це відображається у економічній думці?

6. Визначте основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин у 50-90-х рр. ХХ ст.. Назвіть основні центри економічного суперництва у світовому господарстві.

7. Неоінституціоналізм та його ідеї.

 

Інформаційно-методичне забезпечення:

180 с. 359-361; 106; 107; 108 с.380-383, 385-388, 399-417; 193; 117; 33; 75; 191.

 

Вимоги до змісту і обсягу теоретичної підготовки:

Студент повинен знати поняття «науково-технічний прогрес», «Рейгономіка», «неокейнсіанство», «посткейнсіанство».

 

Вимоги до вмінь та навичок:

Студент повинен вміти робити узагальнення і давати порівняльну характеристику економічного розвитку різних суспільств в різні часи, самостійно оцінювати різноманітні економічні концепції та ідеї, які практично застосовувалися в господарському житті суспільств упродовж всієї людської цивілізації в різні історичні періоди, виділяючи позитивні та негативні моменти тощо, кваліфіковано оцінювати економічні передумови й формулювати економічні наслідки різноманітних історичних подій і процесів.

 

Питання для обговорення:

1. Визначте тенденції та напрями розвитку світового господарства у 50-90 роках ХХ ст.. Охарактеризуйте структурні зрушення у світовому господарстві.

2. Проаналізуйте чинники, що сприяли «економічному диву» Німеччини та Японії в 50-60 рр. ХХ ст.

3. Яке значення має науково-технічний прогрес для розвитку національних господарств і світової економіки в цілому?

4. Охарактеризуйте місце сільського господарства в світовому і національному господарства в цей період.

5. Яка роль держави у розвитку національних господарств розвинених країн і як це відображається у економічній думці?

6. Визначте основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин у 50-90-х рр. ХХ ст.. Назвіть основні центри економічного суперництва у світовому господарстві.

7. Неоінституціоналізм та його ідеї.

 

, Ірландія, Данія, що посилило його економічну могутність.

 

 

Ключові поняття і категорії теми:

«Рейгономіка» ( та концепція «сильної Америки») - відбиває прагнення великого капіталу США обмежити державне регулювання економіки і «оздоровити» її за рахунок гри вільних ринкових сил, тобто ліквідації державних перепон для діяльності монополістичного капіталу та посилення воєнно-політичного тиску США на світовій арені.

Неокейнсіанство - зміна проблематики теорій державного регулювання: від концепцій зайнятості і розробки антикризових програм економісти перейшли до розробки концепцій економічного зростання і шляхів забезпечення його сталості.

Посткейнсіанство – теорія, що включає критичний аналіз теорій "граничної корисності" і "граничної продуктивності капіталу", спроба спертися на класичну буржуазну політекономію, введення в сферу дослідження соціальних інститутів (наприклад, вивчення ролі профспілок).

 

Питання для самоконтролю:

1. Визначте тенденції та напрями розвитку світового господарства у 50-90 роках ХХ ст.. Охарактеризуйте структурні зрушення у світовому господарстві.

2. Проаналізуйте чинники, що сприяли «економічному диву» Німеччини та Японії в 50-60 рр. ХХ ст.

3. Яке значення має науково-технічний прогрес для розвитку національних господарств і світової економіки в цілому?

4. Охарактеризуйте місце сільського господарства в світовому і національному господарства в цей період.

5. Яка роль держави у розвитку національних господарств розвинених країн і як це відображається у економічній думці?

6. Визначте основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин у 50-90-х рр. ХХ ст.. Назвіть основні центри економічного суперництва у світовому господарстві.

7. Неоінституціоналізм та його ідеї.

Контрольні тести до теми:

1. У післявоєнній Франції проводиласґ політика:

а) протекціонізму;

б) "відкритої економіки";

в) меркантилізму.

 

2. Які процеси притаманні економіці післявоєнної Франції:

а) концентрація та централізація;

б) виділення дрібної приватної власності;

в) функціонування середніх підприємств.

 

3. Що стримувало економічний розвиток Франції:

а) низька продуктивність праці;

б) неефективні методи управління;

в) високі воєнні витрати.

 

4. Основні риси „Рейганоміки”:

а) соціальна турбота;

б) монополізація економіки;

в) посилення державного регулювання.

 

5. Основною ідеєю інстуціоналізму є:

а) поширення вищої освіти;

б) створення державних інститутів влади та регулювання;

в) наявність тільки державних вищих навчальних закладів.

 

6. Головною ознакою країн, що швидко розвивалися у другій половині ХХ ст. є:

а) експортна спрямованість економіки;

б) наявність дешевої робочої сили;

в) висока якість продукції.

 

7. Найприбутковішою сферою економіки у другій половині ХХ ст. є:

а) сфера матеріального виробництва;

б) сфера торгівлі;

в) сфера послуг.

 

8. Друга НТР або інформаційно-електронна революція базувалася на:

а) міікроелектроніці;

б) біотехнології;

в) інформатиці;

г) все вищезазначене.

 

9. Для другої НТР в освоєнні космосу характерно:

а) наукове і військове освоєння;

б) технологічне і промислове;

в) пошук нового місця поселення.

 

10. Світовою тенденцією кінця ХХ ст. є створення:

а) підприємств –гігантів;

б) малих підприємств;

в) приватне виробництво.

 

 

Рекомендована література:

180 с. 359-361; 106; 107; 108 с.380-383, 385-388, 399-417; 193; 117; 33; 75; 191.

 

 

Семінарське заняття №15. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХІ ст.).

Навчальні цілі даної теми досягаються студентом на підставі того, що студент повинен:

- з’ясувати число і склад учасників групи «НІК», чому цей склад не є незмінним?;

- окреслити критерії зарахування країн до нових індустріальних;

- охарактеризувати моделі розвитку економіки «НІК»;

- розглянути причини фінансової кризи найдинамічнішої за темпами економічного розвитку групи нових індустріальних країн Азії на при кінці 90-х років ХХ ст.;

- охарактеризувати економічну думки періоду кінця ХХ – початку ХХІ ст..

Ключові поняття теми:

«НІК», неолібералізм, неоконсерватизм.

 

Рекомендована література:

106; 107; 108 с.417-420; 193; 194; 12 с. 147-176; 7; 75; 191.

 

Завдання на самостійну роботу студента:

1. У чому полягає суть «соціалістичного господарювання»? Якими є його основні уроки?

2. Визначте характерні ознаки розвитку країн з перехідною економікою.

Питання для самоконтролю:

1. З’ясувати число і склад учасників групи «НІК», чому цей склад не є незмінним?;

2. Окреслити критерії зарахування країн до нових індустріальних;

3. Охарактеризувати моделі розвитку економіки «НІК»;

4. Розглянути причини фінансової кризи найдинамічнішої за темпами економічного розвитку групи нових індустріальних країн Азії на при кінці 90-х років ХХ ст.;

5. Охарактеризувати економічну думки періоду кінця ХХ – початку ХХІ ст..

 

Інформаційно-методичне забезпечення:

106; 107; 108 с.417-420; 193; 194; 12 с. 147-176; 7; 75; 191.

 

Вимоги до змісту і обсяги теоретичної підготовки:

Студент повинен знати: суть поняття, склад і структуру «НІК» в певний період розвитку економіки, орієнтуватися в географії виникнення основних течій економічної думки в період кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Вимоги до вмінь та навичок:

Студент повинен вміти: визначати критерії зарахування країн до нових індустріальних, оцінити розвиток економічного потенціалу нових індустріальних країн в певний період історії економічного розвитку та розвитку економічної думки.

 

Питання для обговорення:

1. З’ясувати число і склад учасників групи «НІК», чому цей склад не є незмінним?;

2. Окреслити критерії зарахування країн до нових індустріальних;

3. Охарактеризувати моделі розвитку економіки «НІК»;

4. Розглянути причини фінансової кризи найдинамічнішої за темпами економічного розвитку групи нових індустріальних країн Азії на при кінці 90-х років ХХ ст.;

5. Охарактеризувати економічну думки періоду кінця ХХ – початку ХХІ ст.

6. Дати визначення неолібералізму та неоконсерватизму.

 

Ключові поняття теми:

«НІК» - нові індустріальні країни, що за відносно короткий термін створили значний промисловий потенціал, розвинули окремі сучасні галузі індустрії, різко збільшили промисловий експорт, посіли важливе місце у міжнародному поділі праці.

Неолібер