Пропозиція та закон пропозиції. Функція пропозиції, крива пропозиції. Зміна пропозиції та зміна обсягу пропозиції, фактори зміни (економічний, алгебраїчний, графічний аналіз).

Пропозиція – це платоспроможність бажання товаровиробників поставити на ринок товари та послуги за різноманітними цінами. Величина пропозиції – це та кількість товарів та послуг, яку бажають та готові поставити на ринок виробники за конкретною ціною.

Величина (обсяг) пропозиції на певний товар (Q_SХ) залежить від ціни (P_X) і є функцією від ціни:

Q_SХ = f (P_Х)

Між величиною пропозиції та ціною існує стійка залежність, яка набуває вигляду економічного закону – закону пропозиції. А саме: чим більша ціна, тим більшу кількість товарів та послуг готові та бажають поставити на ринок виробники і навпаки.

Зміна обсягу пропозиції відбувається в результаті зміни ціни товару за інших рівних умов. Графічно вона зображується переміщенням від однієї до іншої точки даної кривої пропозиції: вгору праворуч – зростання обсягу пропозиції (на рис. 3.1 – рух від точки А до точки В), або донизу ліворуч – зменшення обсягу пропозиції (на рис. 1 – рух від точки А до точки С).

Рис. 1. Ринкова пропозиція та зміна обсягу пропозиції:

а) у разі зростання ціни від Р ₀ до Р ₁ обсяг пропозиції збільшується з q ₀ до q ₁; б) у разі зниження ціни від Р ₀ до Р ₂ обсяг пропозиції зменшується з q ₀ до q ₂.

Зміна пропозиції взагалі – це зміна кількості товарів, що їх продавці бажають і можуть продати, здійснювана у результаті зміни нецінових факторів, до яких належать:

ü ціни на ресурси (чим більша ціна на ресурси, тим менша пропозиція і навпаки);

ü природнокліматичні умови, сезонність (особливо це пов’язано з пропозицією сільськогосподарської продукції);

ü податки та дотації (при зростанні податків (Т) пропозиція зменшується і навпаки, а при зростанні дотацій (Н) пропозиція зростає і навпаки);

ü ціни на супутні товари (споріднені) – це товари, які може виробляти підприємство без суттєвих змін в технології (при зростання цін на один товар, пропозиція даного товару зростає, а пропозиція супутнього товару зменшується і навпаки);

ü кількість виробників на ринку (чим більше товаровиробників на ринку, тим ринкова пропозиція є більшою і навпаки);

ü рівень технологій (чим досконала технологія, тим пропозиція є більшою);

ü очікування виробників щодо майбутнього рівня цін, прибутків, податків та дотацій.

Реакція продавців на зміну нецінових чинників приводить до зміни пропозиції в цілому і графічно зображується переміщенням усієї кривої пропозиції: вниз праворуч – зростання пропозиції, або вгору ліворуч – зменшення пропозиції (рис. 2). З врахуванням нецінових детермінант – факторів впливу на пропозицію, функція пропозиції може бути представлена формулою: Q_s = f (P, N_s), де N_s – нецінові детермінанти пропозиції.

 

Рис. 2. Зміна пропозиції в цілому: S₁ < S ₀ < S ₂.

 

Як видно з рис. 2, за незмінюваної ціни Р ₀ зростання попиту, що відображено переміщенням кривої попиту з S ₀ до S ₂, веде до збільшення обсягу пропозиції з q ₀ до q ₂. Скорочення пропозиції, що відображено на рис. 3.2 переміщенням кривої пропозиції з S ₀ до S ₁, веде до зменшення обсягу пропозиції з q ₀ до q ₁. Аналогічні зміни відбуваються для будь-якої точки кривої попиту і є справедливими для всієї системи цін на певний товар.

Якщо функція пропозиції є лінійною, аналітична форма її вираження має такий вигляд:

Q_S = –c + dP,

де c і d – константи для заданої функції. Для будь якої лінійної функції пропозиції d – кутовий коефіцієнт нахилу кривої пропозиції; c – умовна точка початку кривої пропозиції, розташована ліворуч від нульового значення на продовжені осі Х (обсягу пропозиції Q), яку не прийнято зображувати на графіках. Отже для кожної лінійної функції пропозиції можна побудувати графік кривої пропозиції S (рис. 3).

Рис. 3. Крива пропозиції S лінійної функції пропозиції

Отже, за функцією попиту завжди можна побудувати криву попиту.

Розрізняють індивідуальну та ринкову пропозицію. Індивідуальна пропозиція – це пропозиція одного товаровиробника, а ринкова пропозиція – це пропозиція всіх товаровиробників даного ринку.

Взаємодія попиту та пропозиції. Поняття рівноваги, надлишку, дефіциту. Ринкова ціна та ціна рівноваги, обсяг рівноваги. Механізм встановлення ринкової рівноваги (павутиноподібна модель). Вплив зміни попиту та пропозиції на рівновагу, взаємодія змін попиту та пропозиції. Поняття надлишку споживача та надлишку виробника.

Взаємодія попиту та пропозиції призводить до встановлення в ідеальному випадку ринкової рівноваги. Ринкова рівновага – це така ситуація на ринку, за якої платоспроможне бажання споживачів щодо купівлі товару співпадає з платоспроможним бажанням виробників щодо їх продажу на ринку.Математично ринкова рівновага може бути записана як рівність величин попиту і пропозиції: Qd = Qs

Графічно ринкова рівновага є точкою перетину кривих попиту і пропозиції (рис. 1).

Рис. 1. Ринкова рівновага:

Е – точка ринкової рівноваги; Р* – рівноважна ціна; Q* – рівноважний обсяг продажу.

 

Наслідками встановлення ринкової рівноваги є рівноважна ціна (Р*) та рівноважні кількість продукції (Q*). Рівноважна ціна – це ціна, яка влаштовує як споживачів так і виробників на даному ринку, тобто це компроміс їх інтересів. Рівноважний обсяг продажу – це той обсяг продукції який купується і продається на ринку.

За будь-якої ціни, відмінної від рівноважної, на ринку, як видно на рис. 1, виникне або дефіцит товару або його надлишок. Дефіцит товару – це стан ринку, при якому обсяг попиту на певний товар перевищує обсяг його пропозиції внаслідок встановлення ринкової ціни на рівні, нижчому за ціну ринкової рівноваги (на рис. 4.1. дефіцит утворився при ціні Р ₂, що є нижчою за рівноважну ціну Р ₀). Обсяг дефіциту визначається як різниця між обсягами пропозиції і попиту і має від’ємне значення: Q _деф = Q_S – Q_D. Надлишок товару – це стан ринку, при якому кількість благ, що пропонуються на ринку, перевищує кількість тих, що їх запитують покупці, який виникає внаслідок фіксації ринкової ціни на рівні, що перевищує ціну ринкової рівноваги (на рис. 4.1. надлишок виникає в результаті встановлення ціни Р ₁, що є вищою за рівноважну ціну Р ₀). Обсяг ринкового надлишку так само визначається різницею між обсягами пропозиції і попиту, але має додатне значення: Q _надл = Q_S – Q_D.

Павутиноподібна модель є динамічною моделлю механізму встановлення ринкової рівноваги (рис. 2).

Рис. 2 Павутиноподібна модель

 

Припустимо, що у початковому періоді виробники вирішили виробляти ринковий обсяг продукції Q1. На ринку, згідно з кривою попиту, встановиться цінаР₁. У наступному періоді виробники, орієнтуючись на ціну попереднього періоду, піднімуться по своїй кривій пропонування і вироблять обсяг Q₂, щоспричинить зниження ціни до рівня Р₂ У третьому періоді, згідно з ціновимиочікуваннями виробників, обсяг випуску знизиться до рівня Q₃ і т.д.

Модель одержала свою назву завдяки графічному зображенню процесівпристосування, що нагадує павутиння. Ціна і обсяги на ринку коливаютьсявід періоду до періоду і зрештою досягають рівноважного значення (точка Е). Ця модель справедлива для випадку стрімкої кривої пропонування і пологої кривої попиту. В протилежному випадку коливання цін набуватимутьвсе більшої амплітуди, що зрештою призведе до руйнації ринку. У випадкуоднакових нахилів кривих попиту і пропонування матимуть місце коливанняцін і обсягів навколо точки рівноваги, проте встановлення рівноваги буденеможливим. Якби виробники визначали насамперед не обсяги, а ціну реалізації, павутиння плелося б не за годинниковою стрілкою, як це показано на рис. 2, а проти неї.

Ринкове ціноутворення є автоматичним регулятором ринкових відносин. Вихід ринку зі стану рівноваги (див. рис. 3, а) відбувається під впливом нецінових чинників, що зумовлюють зміну попиту чи пропозиції або їхню одночасну (односпрямовану чи різноспрямовану) зміну. Внаслідок динаміки попиту і пропозиції змінюються як рівноважні ціни Р*, так і рівноважні кількості певних товарів q* (обсяги їх купівлі-продажу), а саме:

а) зменшення попиту під впливом нецінових чинників за незмінної ринкової пропозиції неодмінно веде до падіння рівноважної ціни і обсягу продажу (див. рис. 3, б);

б) збільшення попиту під впливом нецінових чинників за незмінної ринкової пропозиції неодмінно підвищує рівноважну ціну і обсяг продажу (див. рис. 3, в);

в) зменшення пропозиції під впливом нецінових чинників за сталого попиту веде до підвищення рівноважної ціни і скорочення обсягу купівлі-продажу (див. рис. 3, г);

г) збільшення пропозиції під впливом нецінових чинників за сталого попиту веде до падіння рівноважної ціни і збільшення обсягу купівлі-продажу (див. рис. 3, д);

д) одночасне зростання і попиту і пропозиції веде до збільшення обсягу купівлі-продажу; при цьому динаміка ринкової ціни залежить від співвідношення темпів зростання попиту і пропозиції. За швидшого зростання попиту – рівноважна ціна збільшується; за швидшого зростання пропозиції – зменшується; за однакових темпів зростання попиту і пропозиції – ринкова ціна не змінюється. Нижче подано саме останній варіант одночасного зростання попиту і пропозиції (див. рис. 3, е);

е) одночасне зменшення попиту і пропозиції призводить до скорочення обсягу купівлі-продажу; при цьому динаміка рівноважної ціни як і у попередньому випадку залежить від співвідношення темпів падіння попиту і пропозиції (див. рис.3, ж);

ж) збільшення пропозиції в умовах скорочення попиту веде до падіння рівноважної ціни; при цьому динаміка обсягу продажу залежить від співвідношення темпів зміни попиту і пропозиції. Якщо пропозиція зростає швидше, ніж зменшується попит, обсяг продажу зростає; якщо попит зменшується швидше, ніж зростає пропозиція, обсяг продажу зменшується; при однакових темпах змін попиту і пропозиції рівноважний обсяг продажу не змінюється. Саме останній варіант наведено на графіку (див. рис. 3, з);

з) зменшення пропозиції в умовах зростання попиту веде до зростання рівноважної ціни; при цьому динаміка обсягу продажу, як і у попередньому варіанті залежить від співвідношення темпів зміни попиту і пропозиції (див. рис. 3, і).

 

Рис. 3. Динаміка рівноважної ціни і обсягу продажу під впливом зміни попиту і пропозиції

 

Рівноважна ціна є вигідною, як для споживачів так і для виробників (рис. 4). Так, рівноважна ціна є вигідною для споживачів, оскільки вона є меншою ніж максимальна ціна, за яку згодні купувати цей товар споживачі:

Р*< Рd мах (т. А)

Рівноважна ціна є вигідною і для виробників, тому що вона є більшою ніж мінімальна ціна, за якою згодні продати цей товар виробники:

Р*> Рs мin (т. В)

Рис. 4. Утворення надлишків у споживача і виробника:

 

Площа трикутника АЕРе – означає надлишок або вигоду споживачів від встановлення ринкової рівноваги, площа трикутника РеЕВ – означає надлишок або вигоду виробників.