Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми. Концепція мінімально ефективного розміру підприємства.

З'єднавши точки дотику (А, В, С, D, Е) плавною лінією, ми одержимо траєкторію розвитку або лінію експансії фірми (рис. 9.11).

Траєкторія розвитку ілюструє комбінації праці і капіталу, які вибирає фірма, щоб мінімізувати витрати кожного з рівніввиробництва у довгостроковомуперіоді. Вона проходить через всіточки рівноваги фірми, відображаючи зміни її фінансових можливостей занезмінних цін факторів виробництва.

За допомогою кривої розвитку фірми можна визначити функцію сукупних витрат для довгострокового періоду. Для цього потрібно обчислити величину сукупних витрат для комбінацій ресурсів, що відповідають точкам А, В, С, D, Ε на траєкторії розвитку і скласти таблицю функціональної залежності між витратами і обсягами випуску в довгостроковому періоді. Одержимо функцію LC = f{Q) в табличній формі.

Можливість зміни всіх ресурсів у довгостроковому періоді надає фірмі додаткової гнучкості порівняно з короткостроковим періодом, дозволяє виробляти продукцію за нижчого рівня сукупних витрат, ніж тоді, коли обсяг капіталу фіксований. Переваги довгострокового періоду щодо мінімізації витрат ілюструє рис. 9.12.

Припустимо, що капітал у короткостроковому періоді фіксовано на рівні К1. Для обсягу виробництва Q1 фірма мінімізує витрати, обираючи кількість праці L1 на ізокості LC1.

Коли фірма приймає рішення збільшити виробництво до Q2, то за фіксованої величини капіталу їй доведеться збільшити обсяг праці до L3 і виробляти у точці Ρ на ізокості LC3. У довгостроковому періоді, коли всі фактори змінні, сукупні витрати виробництва обсягу Q2 можна мінімізувати на ізокості LC2 з комбінацією вхідних ресурсів K2L2 • Ізокоста LC2 відображає нижчий рівень сукупних витрат, ніж LC3.

Отже, у довгостроковому періоді, коли всі ресурси змінні, фірма має можливість працювати з меншими сукупними витратами, ніж у короткостроковому періоді.

На основі вивчення ефекту масштабу вчені створили концепцію мінімального ефективного розміру (МЕР), яка допомагає встановити оптимальні розміри підприємств в окремих галузях.

Мінімальний ефективний розмір - це той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати. Рис. 9.17 ілюструє суть концепції МЕР за різних випадків ефекту масштабу.

Рис. 9.17 а) представляє ситуацію, коли зростаючий ефект масштабу незначний і швидко себе вичерпує, тому мінімальний ефективний розмір фірми відповідає невеликим обсягам виробництва. В таких галузях існує значне число відносно дрібних виробників, а великі фірми не будуть більш ефективними. Це - типова галузь вільної конкуренції. Сюди можна віднести хлібопекарську, швейну, взуттєву і інші галузі легкої промисловості, а також багато видів роздрібної торгівлі.

Рис. 9.17 б) представляє ситуацію, коли економія на масштабі швидко наростає, а далі до значних обсягів виробництва зберігаються незмінні витрати. В такій галузі фірма досягає мінімуму середніх витрат на відносно низьких обсягах виробництва (Q1), тому буде конкурентоспроможною поряд з середніми і великими підприємствами, які мають такі ж середні витрати (на відрізку Q1Q2)・ В галузях з такими умовами формування середніх витрат можуть співіснувати підприємства різних розмірів, вони будуть однаково ефективними. Такими є галузі, що виробляють меблі, книги та ін.

Рис. 9.17 в) ілюструє зовсім іншу ситуацію. Зростаючий ефект масштабу спостерігається на досить тривалому відрізку, а спадний віддалений. Мінімальних витрат підприємство може досягти за дуже великих обсягів виробництва. Це означає, що достатню ефективність будуть мати лише гігантські підприємства. Дрібні фірми не зможуть забезпечити таких низьких витрат, тому будуть неконкуретноспроможними і нежиттєздатними. В реальному житті такі тенденції можна спостерігати в автомобілебудівній, алюмінієвій, сталеплавильній і т.п. галузях важкої промисловості. В цих галузях виробництво може зосередитись в одній фірмі, яка забезпечує весь попит з мінімальними витратами. Така ринкова ситуація називається природною монополією.

Яквипливає з проведеного аналізу, позитивний і негативний ефекти масштабу є найважливішими факторами, які визначають структуру кожної галузі і рівень розвитку конкуренції в ній. Буде галузь конкурентною чи монополізованою, - значною мірою залежить від форми кривої довгострокових середніх витрат.

Однак слід зауважити, що в реальній економіці структура галузі залежить не тільки від характерних умов формування рівня витрат, а й від державної політики, ємності ринку, компетентності управління і багатьох інших факторів. Тому на практиці розміри підприємств часто перевищують теоретично обґрунтовані.