Крива ринкового пропонування для галузі та економіки

в цілому на конкурентному ринку праці, так само, як і на ринку товарів, буде плавною висхідною функцією ставки зарплати. Для товарів і речових факторів виробництва позитивний нахил кривої пропонування пояснюється зростанням витрат виробництва (MС). Але для фактору "праця" цей доказ не підходить, тому що рішення про пропонування праці приймають робітники -носії робочої сили, які прагнуть максимізувати корисність. Для ринку праці позитивний нахил кривої пропонування пов'язаний з ефектами заміни і доходу, які спричиняються зміною рівня заробітної плати. Позитивний нахил кривої ринкового пропонування праці SL

e (рис. 15.3)

є наслідком переважання ефекту заміни дозвілля працею над ефектом доходу. З підвищенням ставки зарплати не тільки зайняті робітники виявляють бажання працювати більше, але й інші групи населення, які раніше не працювали, - жінки, молодь, студенти втягуються в економічну діяльність, збільшуючи суму робочого часу в економіці.

Власне рівень ставки заробітної плати мікроекономічна теорія пояснює за допомогою концепції альтернативної вартості. Вважають, що ставка зарплати відображає вартість втрачених можливостей для робітників. Кожен робітник може вибрати лише одне місце роботи з багатьох можливих. Закріпившись на певному місці, він втрачає можливість використати свій час на іншій роботі, де він мав би найвищу продуктивність праці, або для роботи у домашньому господарстві, або для відпочинку. Щоб утримати робітника на даному робочому місці, суспільство повинно оплатити йому альтернативну вартість втрачених можливостей, забезпечивши такий рівень заробітної плати, який він міг би одержати при іншому, найкращому застосуванні своєї робочої сили. Отже, ставка зарплати відображає продуктивність праці.

Зростання ж ставки зарплати пояснюють підвищенням продуктивності праці в результаті впровадження нових технологій і зростання кваліфікації робітників, а також виникненням дефіциту трудових ресурсів в періоди економічного зростання і мобільністю робочої сили.

За таких умов рівноважна ставка заробітної плати W* визначається за правилом рівності граничної доходності праці MRP_L і граничних витрат її залучення у виробництво MRС_L. При цьому жоден із суб’єктів ринку праці – ні фірми, ні наймані робітники не можуть впливати на рівень заробітної плати (див. рис. 14.1).

Рис. 14.1. Рівновага на конкурентному ринку праці: MRP_L (D_L) – крива конкурентного попиту на працю; MRC_L (S_L) – крива конкурентної пропозиції праці; Е – точка конкурентної рівноваги; W* – рівноважна ставка зарплати; L* – рівноважний обсяг залучення праці у виробництво

На конкурентному ринку праці для кожної окремої фірми індивідуальна пропозиція праці є абсолютно еластичною, а отже фірма може за рівноважної ринкової стави заробітної плати найняти будь-яку кількість робітників. Індивідуальні рішення фірм щодо обсягу залучення праці залежить лише від рівня граничної продуктивності праці, яка досягається на кожній фірмі (рис. 14.2).

Рис. 14.2. Досконало конкурентні фірми на конкурентному ринку праці

S_L – крива конкурентної пропозиції праці; W* – рівноважна ставка зарплати; D ₁, D ₂, D ₃ – попит трьох конкурентних фірм на працю; L ₁, L ₂, L ₃ – обсяги залучення праці у виробництво відповідними фірмами

Як видно на рис. 14.2, за однакової рівноважної ставки заробітної плати W* фірми, що мають вищу граничну продуктивність праці у грошовому вимірі MRP_L, залучають у виробництво більший обсяг праці: MRP_{L 2}> MRP_{L 1}, а отже і L ₂> L ₁; MRP_{L 3}> MRP_{L 2}, відповідно і обсяг залучення праці буде більшим – L ₃> L ₂.

Державне регулювання трудових відносин і передусім встановлення мінімального рівня заробітної плати, порушує рівноважний стан конкурентного ринку праці і окрім позитивних має й певні негативні наслідки (рис. 14.3).

Рис. 14. 3. Наслідки встановлення мінімальної ставки заробітної плати

 

Як видно на рис. 14.3, встановлення мінімальної заробітної плати на рівні, що перевищує рівноважну ринкову ставку оплати праці (W_min > W*), веде до скорочення обсягу залучення праці у виробництво, тобто до скорочення зайнятості населення L* до L_D. Одночасно до рівня L_S зростає кількість бажаючих продати послуги праці за нової вищої ставки оплати. Отже, в економіці виникає вимушене безробіття в обсязі різниці між кількістю бажаючих працювати L_S та кількістю реально зайнятих працівників L_D.