Сукупний, середній та граничний дохід фірми, їх графічне відображення. Граничний дохід та його співвідношення з лінією попиту на продукцію фірми.

Конкурентна фірма, як і будь-яка інша, прагне максимізувати економічний прибуток, який вона визначає як різницю між сукупним виторгом (доходом) і сукупними витратами: PR = TR – TC.

Сукупний виторг - це сума грошей, отриманих від продажу продукції на ринку. Оскільки на досконалоконкурентному ринку ціна є сталою, то сукупний виторг є лінійною функцією відносно обсягу проданої продукції (рис.10.1): TR = Р Q.

 

Крім показника сукупного виторгу використовуються ще показники середнього та граничного виторгу (доходу), які визначаються подібно до показників середніх і граничних витрат.

Середній виторг - це виторг від реалізації одиниці продукції:

Середній виторг дорівнює ринковій ціні, а крива середнього виторгу співпадає з кривою попиту (рис. 10.1).

Граничний виторг - це зміна сукупного виторгу в результаті продажу додаткової одиниці продукції (ΔQ):

За умови фіксованої ринкової ціни кожна додатково реалізована одиниця продукції додасть до виторгу величину, рівну ціні. Тому граничний виторг rонкурентної фірми, як і середній виторг, є величиною сталою, а його крива графічно співпадає з лінією ціни, попиту і середнього виторгу (рис. 10.1). Попит фірми за умов досконалої конкуренції є абсолютноеластичним, зображається горизонтальною лінією і співпадає з лінією ціни, середнього та граничного доходів: МR = AR = P

Для обчислення економічного прибутку за формулою (10.1), фірмі потрібна інформація про ціну, обсяг виробництва і витрати. Оскільки ціна фіксована і задається ринком об'єктивно, то основним фактором, що визначає обсяги випуску, є витрати, які зазнають впливу закону спадної віддачі. Порівнюючи сукупний виторг з сукупними витратами на кожному обсязі випуску, а також ринкову ціну з середніми та граничними витратами, фірма приймає рішення: чи виробляти продукцію взагалі, а якщо виробляти,то скільки, і визначає, яким буде результат діяльності.

Конкурентна стратегія фірми у короткотерміновому періоді. Максимізація прибутку. Дослідження умов прибутковості та збитковості фірми: графічний аналіз впливу ринкової ціни на взаємне розміщення кривих сукупних витрат, сукупного доходу та прибутку фірми – досконалого конкурента. Ринкова ціна та умови: прибутковості, беззбитковості, збитковості, повного згортання виробництва фірми (графічно). Пропозиція фірми та ринкова пропозиція.

Умови досконалої конкуренції – це умови мінливі через існування вільних галузевих входу і виходу. У зв’язку з цим, перед фірмою постійно постає питання вибору оптимального обсягу виробництва, який би максимізував прибуток або мінімізував збитки, якщо це можливо.

Існує дві методики визначення оптимального обсягу виробництва – методики сукупного та граничного аналізу. Сукупний аналіз полягає у порівнянні сукупних величин – сукупного доходу (TR) та сукупних витрат (TC). Граничний аналіз полягає у порівняння граничних величин – граничного доходу (MR) та граничних витрат (MC).

Розглянемо три основні ситуації, з якими може стикатися фірма в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції: 1). Максимізація прибутку. 2). Мінімізація збитків.3). Умова закриття фірми – повного згортання виробництва фірми.

Ці три ситуації проілюструємо за допомогою двох названих вище методик.

1). а). Максимізація прибутку (сукупний аналіз):

Прибуток, як вже відомо, являє собою різницю між сукупним доходом та сукупними витратами. Якщо підприємство отримує прибуток, ця різниця є додатньою, тобто сукупний дохід перевищує сукупні витрати: TR>TC. Зона між сукупним доходом і сукупними витратами в проміжку між точками А та В означає зону прибутку, а зони нижче точки С та вище точки D – зони збитків. Максимальна вертикальна відстань між сукупним доходом та сукупними витратами в зоні прибутку визначає прибуток максимальний, за якого обсяг виробництва є оптимальним (рис. 1.).

Рис 1. Максимізація прибутку конкурентною фірмою за методиками сукупного аналізу: Q _ОПТ – рівноважний обсяг випуску продукції; відрізок AB – прибуток на одиницю продукції.

б). Максимізація прибутку (граничний аналіз): Якщо фірма отримує прибуток, це означає, що ціна одиниці продукції покриває всі середні сукупні витрати, тобто: P>ATC. Оптимальний обсяг виробництва за методикою граничного аналізу встановлюється на рівні перетину граничного доходу та граничних витрат: MR=MC. Точка перетину лінії ціни, граничного і середнього доходу з кривої граничних витрат, яка лежить вище за середні сукупні витрати відповідає площі прямокутника (РАВС), що означає максимальний прибуток (рис. 2.).

Рис 2. Максимізація прибутку конкурентною фірмою за методиками граничного аналізу: Q _ОПТ – рівноважний обсяг випуску продукції; відрізок AB – прибуток на одиницю продукції; площа прямокутника PABC – максимально можливий прибуток фірми

2). а). Мінімізація збитків (сукупний аналіз):

Якщо сукупний дохід не покриває сукупні витрати, фірма несе збитки. Підприємство має змогу мінімізувати збитки, якщо сукупний дохід покриває змінні витрати і частину постійних: TC>TR>VC. Максимальна вертикальна відстань між сукупним доходом та змінними витратами відповідає мінімальним збиткам, а обсяг виробництва за цих умов є оптимальним в даній ситуації (рис. 3).

Рис. 3. Мінімізація збитків досконало конкурентною фірмою: сукупний аналіз.

 

 

б). Мінімізація збитків (граничний аналіз): Якщо фірма несе збитки, то в ціні одиниці продукції не відшкодовуються середні сукупні витрати. Підприємство може мінімізувати збитки та продовжувати свою діяльність, якщо ціна є більше за середні змінні витрати, тобто: ATC>P>AVC.

Оптимальний обсяг виробництва за методикою граничного аналізу і в даному випадку встановлюється на рівні перетину граничного доходу та граничних витрат: MR=MC

Точка перетину лінії ціни, граничного і середнього доходу з кривої граничних витрат, яка лежить вище за середні змінні витрати відповідає площі прямокутника, що означає мінімальні збитки (рис. 4).

Рис. 4. Мінімізація збитків досконало конкурентною фірмою: граничний аналіз.

 

3). Умова закриття фірми: Наведена ситуація мінімізації збитків визначає ту граничну межу на якій фірма у короткостроковому періоді має можливість певний час ще залишатися на галузевому ринку і самостійно прийняти рішення щодо закриття фірми. Однак, якщо доход фірми є рівним змінним витратам виробництва, або ціна зменшується до рівня середніх змінних витрат виробництва, то фірма опиняється в зовсім інших умовах. За такої ситуації збитки фірми від продовження виробництва дорівнюють збиткам від його зупинки. Така рівновага фірми називається граничною ( рис.5,6 ).

Рис. 5. Гранична рівновага досконало конкурентної фірми: сукупний аналіз

Рис. 6. Гранична рівновага досконало конкурентної фірми: граничний аналіз

 

З точки зору сукупного аналізу, якщо сукупний доход фірми не покриває не тільки сукупні витрати, але й змінні витрати, підприємство автоматично йде з ринку через нестачу оборотних коштів: TC>TR<VC. За цих умов розмір збитків буде перевищувати розмір постійних витрат.

За граничним аналізом, якщо ціна одиниці продукції не покриває не тільки середні сукупні витрати, але й середні змінні витрати, фірма автоматично закривається, тобто ATC>P<AVC.

 

Згідно правила визначення оптимального обсягу випуску, який максимізує прибуток або мінімізує збитки, фірма завжди, за будь-якої ціни, розширює виробництво до рівня, де Ρ = МС. Отже, всі параметри виробництва належать кривій граничних витрат МС Але фірма припиняє виробництво, якщо ціна впаде нижче середніх змінних витрат A VC. Оскільки крива МС перетинає криву A VC в точці мінімуму середніх змінних витрат, то крива пропозиції фірми співпадає з відрізком кривої МС, розташованим вище мінімуму A VC.

Рис. 10.8. ілюструє знаходження короткострокової кривої пропозиціїфірми. На ньому зображені криві витрат МС, АТС і AVC і кілька лінійграничного виторгу MR, що відповідають різним можливим ринковим цінам.

За будь-якої ціни, що перевищує мінімальне значення A VC, оптимальний обсяг виробництва може бути визначений безпосередньо за графіком. Наприклад, за ціною Р5 оптимальним буде обсяг випуску Q5,він максимізує прибуток. За ціною P3, оптимальним буде обсягQ3 > в ' н мінімізує збитки.

Всі точки перетину кривих MR і МС (a,b,c,d) визначають співвідношення можливихцін на продукцію і відповідної кількості продукції, яку фірма запропонувала б на ринку за даними цінами. Звідси очевидно, що висхідний відрізок кривої граничних витрат вище мінімуму середніх змінних витрат є короткостроковою кривоюпропозиції фірми. На рис. 10.8. вона позначена суцільною потовщеною лінією. Зауважимо, що крива пропонування для кожного обсягу Q визначає мінімальну ціну, за якою фірма беззбитково пропонує останню одиницю продукції на конкурентному ринку.

Крива пропонування фірми має висхідний характер, так само як і криваграничних витрат, конфігурація якої зумовлена законом спадної віддачі. Через зростаючі витрати фірма не може без втрат прибутку розширити виробництво за даного рівня ціни. Зі зростанням ціни на продукцію фірма має можливість розширити виробництво до рівня, де МС = Ρ. Вона має стимул дотакого розширення, тому що загальна сума прибутку при цьому збільшується,адже граничні витрати залишаються на рівні ціни, тоді як обсяги реалізаціїзростають. Аналіз поведінки конкурентної фірми підтверджує відомий намзакон пропонування: з підвищенням ціни обсяг пропонування зростає.

На конкурентному ринку зустрічаються багато фірм, які взаємодіють між собою і утворюють галузевий ринок. Галузева функція пропозиції визначається як сума функцій пропозицій окремих фірм.

Короткострокова крива ринкової пропозиції визначає обсяг виробництва галузі. Вона одержується шляхом додавання обсягів пропозиції всіх фірм за кожної можливої ціни. У короткостроковому періоді число фірм в галузі постійне. Нові фірми не мають часу на будівництво і організацію нового виробництва, тому вся продукція виробляється вже діючими фірмами.

Рис. 10.9 ілюструє утворення кривої ринкового пропонування на прикладі трьох фірм, кожна з яких має різні виробничі витрати, і відповідні криві пропозиції S₁,S₂,S₃. Припустимо, що ціна Ρ1 відповідає мінімуму середніх змінних витрат фірми з найнижчим рівнем витрат, тому за цінами, нижчими Ρ1, галузь нічого не вироблятиме. У проміжку між P₁ i P₂ продукцію вироблятиме лише третя фірма, тому крива галузевої пропозиції співпадає з відрізком кривої граничних витрат третьої фірми МС3 (відрізок Sa). За ціною Р2 виробляють всі три фірми. Тому галузева пропозиція складатиметься з суми обсягів пропозиції всіх фірм: перша фірма виробляє за цією ціною 2 одиниці, друга - 5 одиниць, третя - 8 одиниць. Отже, сума галузевої пропозиції становить 15 одиниць, крива галузевої пропозиції доповнюється відрізком ab. За ціною Р3 перша фірма пропонує 4, друга - 7, третя – 10 одиниць продукції, галузь в цілому - 21 одиницю (додаємо відрізок bc). Таким чином, крива SS є короткостроковою кривою ринкової пропозиції.