Основні нецінові фактори попиту і пропозиції 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні нецінові фактори попиту і пропозиції



Нецінові фактори попиту Нецінові фактори пропозиції
Смаки й уподобання покупців Ціни на фактори виробництва
Рівень доходів покупців Продуктивність виробничої технології
Цінові та дефіцитні очікування покупців Цінові очікування виробників
Ціни благ-замінників і благ-доповнень Ставка оподаткування
Кількість покупців на ринку Кількість продавців на ринку

Приступаючи до вивчення другого питання даної теми, перш за все, необхідно запам’ятати, що більшість проблем ринкової економіки вирішуються через ціновий механізм шляхом взаємодії сторін попиту та пропозиції. Тому досягнення їх ринкової рівноваги є центральною проблемою всієї економічної теорії.

Оскільки ринок – це складна система взаємодії покупців і продав­ців, то ці суб’єкти прагнуть вступити в контакт один з одним для того, щоб купити або продати свої товари. Ідеальним станом ринку можна вважати такий стан, при якому кожен покупець знаходить той товар, який прагне купити, а кожен продавець знаходить покупця на свій товар. По суті, при цьому попит і пропозиція врівноважуються. Стан рівноваги попиту і пропозиції можна змоделювати за допомогою графіка (див. рис. 5.3). На рис. 5.3 криві попиту і пропозиції наклада­ються одна на одну. Точка їх перетину й означає стан рівноваги, попит і пропозиція співпадають як за обсягом (QE), так і за рівнем ціни (РE).

Рис. 5.3. Визначення ринкової рівноваги, надлишку та дефіциту графічним способом

Ціна, що встановлюється за рівноваги попиту і пропозиції, нази­вається рівноважною ціною. Рівноважна цінаіснує лише в коротко­терміновому періоді. За будь-яких змін параметрів ринку вона також змінюється і встановлюється на новому рівні – вищому або нижчому.

Запам’ятайте, що ціновий механізм координації попиту і пропози­ції діє і на товарному, і на ресурсному ринках. Збої у дії цього меха­нізму породжують надлишок або дефіцит, що знижують ефективність ринкової економіки. Доповнити функції ринкового механізму у разі його неспроможності (фіаско) покликаний господарський механізм, тобто певний набір інструментів державного регулювання економіки.

Третє питання даної теми присвячено вивченню основних поло­жень концепції еластичності. Визначивши напрям змін, зумовлених коливаннями попиту чи пропозиції, слід розглянути величину цих змін. В цьому Вам допоможе вивчення еластичності попиту і про­позиції. В широкому розумінні еластичність – це інтенсивність реакції суб’єкта або чутливість економічного результату до зміни ринкових умов. У більш чіткому розумінні, коефіцієнт еластичності функції (E) показує на скільки відсотків зміниться значення результату (y), якщо значення фактора (x) зміниться на 1 %:

Використаємо поняття еластичності для аналізу функції попиту за ціною.

Інколи показники еластичності попиту на окремі блага за певним фактором фігурують у національних статистичних дослідженнях у готовому вигляді. Однак нерідко виникає потреба і самостійного виміру еластичності одного економічного показника до зміни іншого показника. Методика виміру цінової еластичності та інших її видів сформувалася не відразу. Основні положення методики були запо­чатковані А. Маршаллом і розвинені Дж. Гіксом, П. Самуельсоном та ін. Наочно пояснити її сутність дозволяє графік: крива попиту (див. рис. 5.4).

Цінова еластичність кривої попиту (як і кривої пропозиції) може бути обчислена двома основними способами: на ділянці (в інтервалі цін та обсягів) або в окремій точці. У зв’язку з цим виділяють дугову (інтервальну, середню на проміжку) еластичність і точкову елас­тичність.

Розглянемо обидва ці способи більш детально, оскільки вони мають універсальне значення як для характеристики попиту, так і для характеристики пропозиції.

Рис. 5.4. Еластичність кривої попиту за ціною

Дугова еластичність (англ. – arc elasticity) – це еластичність ділянки, обмеженої двома точками на кривій попиту чи пропозиції. Наприклад, A і B, B і C, C і D і т.д. (див. рис. 5.4). Її обчислюють у центральній (середній) точці проміжку при значних змінах дос­ліджуваних показників (понад 5 % від їх базових значень). Для цього використовують таку формулу:

,

де коефіцієнт цінової еластичності попиту.

Точкова еластичність (англ. – point elasticity)– це еластичність, виміряна в одній точці кривої попиту чи пропозиції. Наприклад, у точці A (див. рис. 5.4). У нашому випадку вона характеризує відносну зміну величини попиту при безконечно малій зміні ціни:

,

де – похідна функції Q у довільній точці P.

Отже, еластичність, обчислювана в точці, дорівнює добутку похідної функції та відношення аргументу до значення функції.

Коефіцієнт еластичності для випадку еластичного попиту буде більшим одиниці, для нееластичного попиту – меншим одиниці, для випадку одинично еластичного попиту він дорівнюватиме одиниці. Для абсолютно нееластичного попиту коефіцієнт еластичності попиту дорівнює нулю, а для абсолютно еластичного попиту – нескін­ченності. Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції обчислюється аналогічними способами.

Крім цінової еластичності попиту і пропозиції використовуються й інші її типи. Доцільно виділити перехресну еластичність попиту за ціною та еластичність попиту за доходом.

П ерехресна еластичність попиту (англ. – cross elasticity of demand, ) – це чутливість обсягу попиту на дане благо, наприклад А, до зміни ціни на інше благо, наприклад . Вона визначається як відношення процентної (пропорційної) зміни обсягу попиту на дане благо до процентної (пропорційної) зміни рівня ціни на су­міжне благо . Результатом такого порівняння є коефіцієнт пере­хресної еластичності попиту на благо А за ціною блага В ( ):

.

Коефіцієнт перехресної еластичності дозволяє визначити на скільки процентів зміниться обсяг попиту на дане благо, якщо ціна іншого блага зміниться на 1%. Це допомагає класифікувати блага на блага-доповнення (комплементи) і блага-замінники (субститути). Для благ-субститутів коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною буде додатним, для благ-доповнень – від’ємним. Даний коефіцієнт широко застосовується в аналітичних дослідженнях, однак має і важливе прикладне значення.

Еластичність попиту за доходом (англ. – income elasticity of demand, ) – це чутливість обсягу попиту на дане благо до зміни рівня споживчого доходу. Ступінь такої чутливості вимірюється через відношення процентної (пропорційної) зміни обсягу попиту до процентної (пропорційної) зміни рівня доходу . Результатом такого порівняння виступає коефіцієнт еластичності попиту за доходом ( ):

.

На основі коефіцієнта еластичності попиту за доходом економічні блага класифікують на нормальні блага і блага нижчої якості. Для перших із них коефіцієнт еластичності попиту за доходом є додатним, а для других – від’ємним.

Виконайте самоперевірку знань:

1. 1. Прокоментуйте афоризм: «Попит породжує пропозицію».

2. 2. Доведіть, що крива ринкового попиту має від’ємний нахил.

3. 3. Поясніть, чому крива ринкової пропозиції має додатний нахил.

4. 4. Назвіть перелік нецінових факторів попиту і пропозиції.

5. 5. Мотивуйте переваги ринкового механізму ціноутворення.

6. 6. Назвіть сфери практичного застосування концепції елас­тичності.

7. 7. Дайте означення еластичності попиту і пропозиції за ціною (попиту – за доходом).

8. 8. Обґрунтуйте необхідність застосування концепції еластичності в аналізі попиту.

Література: 1, с. 10–78; 2, с. 393–410; 3, с. 26–65; 4, с. 23–43; 5, с. 55–150; 6, с. 52–93; 10, с. 24–60; 13, с. 37–76, 134–161; 21, с. 41–56, 80–82, 104–121.

Інтернет-ресурси:

Мікроекономіка. – http://www.vuzlib.net/mikro/_index.htm

Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика. – http://vuzlib.net/beta3/html/1/3032/

Beчкaнoв Г.С., Beчкaнoвa Г.Р. Микроэкономика. – http://www.inventech.ru/lib/micro/

50 лекций по микроэкономике. – http://50.economicus.ru/

Микроэкономика. Словарь основных терминов. –
http://iuf.ntu-kpi.kiev.ua/courses/2/microeconomica/info/Lectures/pages /dictionary-terms.htm

Змістовий модуль 2



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 566; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.117.191 (0.018 с.)