Нецінові фактори сукупної пропозиції

Ц СПр3 СПр1 СПр2     Т3 Т1 Т2 Ц1   О3 О1 О2 ВВП

 

Рис. Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію

Досі ми розглядали залежність сукупної пропозиції лише від цін (товарних) за інших незмінних умов, до яких відносяться нецінові фактори. Зміна сукупної пропозиції під впливом цін відображається на графіку за допомогою переміщення точки реального виробництва вздовж нерухомої кривої сукупної пропозиції.

Якщо ж змінюються нецінові фактори, то за даних цін зміни в сукупній пропозиції відображаються на графіку зміщенням її кривої у відповідний бік – вправо або вліво.

До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносять:

1) зміни цін на ресурси;

2) зміни в продуктивності ресурсів;

3) зміни податків з підприємств та субсидій.

Усі нецінові фактори мають одну загальну рису: коли вони змінюються, то в наслідок цього змінюються середні витрати.

Між середніми витратами і сукупною пропозицією діє обернена залежність. Коли нецінові фактори зменшують середні витрати, сукупна пропозиція збільшується, а її крива зміщується вправо. І навпаки, якщо вони збільшують середні витрати, сукупна пропозиція зменшується, а її крива зміщується вліво. Серед нецінових факторів найбільший вплив на сукупну пропозицію справляють ціни на ресурси. Це особливо стосується цін на робочу силу (заробітна плата) та матеріальні ресурси (сировина, матеріали, паливо). Збільшення цін на ресурси зменшує можливості щодо випуску додаткової кількості продукції і зміщує криву вліво. Збільшення продуктивності ресурсів, означає, що за наявного обсягу ресурсів можна виробити більший обсяг національного продукту. Це зменшує середні витрати, збільшує сукупну пропозицію і зміщує її криву вправо. Зростання продуктивності ресурсів є основним фактором збільшення сукупної пропозиції у довгостроковому періоді. Підвищення податків з підприємств збільшує середні витрати та зменшує сукупну пропозицію. Збільшення субсидій підприємствам зменшує середні витрати і збільшує сукупну пропозицію.

 

Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика

В точці перетину кривих сукупного попиту й сукупної пропозиції досягається рівноважний рівень цін та рівноважний обсяг національного продукту.

 

 

AS Е Ре Р1 AD 0 Y1 Yе Y2 Реальний ВВП

Рис. 1. Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг виробництва

 

 

На рисунку 1 показано, що в короткостроковому періоді рівновага досягається в точці Е з рівноважним рівнем цін Р_е і рівноважним обсягом виробництва Yе. Припустимо, що рівень цін становить не Ре, а Р₁. Крива сукупної пропозиції показує, що за рівня цін Р₁ підприємства вироблятимуть обсяг національного продукту Y_{1 .} За рівня цін Р₁ покупці хочуть придбати обсяг продукції Y_{2 ,} що показує крива сукупного попиту.

Конкуренція між покупцями за наявний реальний обсяг продукції Y₁ підвищить рівень цін до Ре,зростання рівня цін з Р₁ до Ре стимулюватиме виробників збільшити обсяг продукції з Y₁ до Yе і водночас змушує покупців зменшити свої закупівлі з Y₂ до Yе_. Коли вироблений реальний продукт дорівнює купленому обсягові продукції, як це має місце за рівня цін Р_е, національна економіка досягла рівноваги.

На положення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції, як нам уже відомо, впливає низка нецінових чинників. На кейнсіанському відрізку, де крива сукупної пропозиції положиста, зміна сукупного попиту, головним чином, впливає на обсяг національного виробництва, а рівень цін – відносно сталий. На класичному відрізку AS стає крутою, і зміна сукупного попиту, наприклад його розширення, сприятиме зростанню цін, а реальний ВВП майже не змінюватиметься. З коливанням цін на проміжному відрізку змінюватимуться і реальний обсяг виробництва, і рівень цін.

У реальній економіці діє ще один надзвичайно важливий чинник, який ускладнює ситуацію на класичному і проміжному відрізках. Річ у тім, що багато цін на товари й ресурси є негнучкими щодо зниження. Деякі економісти вбачають у такій властивості ефект храповика (храповик – механізм, який дає змогу крутити колесо тільки вперед). Дію ефекту такого механізму показано на рисунку 2.

AS2 AS1 Е3 E2 AD2 Р2 E1 Р1 AD1 0 Y1 Yе Y2 Реальний ВВП

 

Рис. 2. Ефект храповика

 

Коли сукупний попит розширюється з AD₁ до AD_2, то рівновага переміщується з точки E₁ до E_2. Проте ціни не знижуються з такою легкістю, як підвищуються. Тому якщо сукупний попит зменшиться з AD₂ до AD₁, то економіка не повернеться до свого первинного рівноважного стану в точці E₁. Скоріше збережеться новий, вищий рівень цін Р₂, і скорочення сукупного попиту перемістить економіку до стану рівноваги в точці Е_{3 .} Вищий рівень цін найімовірніше збережеться – ціни “заклинило” на рівні Р₂, а реальний обсяг національного продукту зменшиться до Y₃ (крива AS переміститься вліво).

У довгостроковому періоді рівновага сукупних попиту й пропозиції досягається в точці перетину вертикальної кривої AS і спадної кривої AD (рисунок 3).

AS     E   AD   0 Реальний ВВП

Рис. 3. Рівновага сукупного попиту й сукупної пропозиції

В довгостроковому періоді

 

На проміжному відрізку модель передбачає, що реальний обсяг національного виробництва і рівень цін зменшиться. При зменшені сукупного попиту складність полягає в тому, що ціни як на товари, так і на ресурси стають “не рішучими”, або “не гнучкими” і не проявляють тенденцію до зниження. Деякі економісти вбачають у такій тенденції ефект храповика (храповик – це механізм, який дозволяє крутити колесо вперед, але не назад).

Більшість економістів це пояснюють так:

по-перше, заробітна плата, яка, як правило, складає до 75% і більше загальних витрат фірми, не має тенденції до пониження по крайній мірі на протязі якогось періоду. Нееластичність заробітної плати пов’язана з діяльністю профспілок з тим, що і підприємці не завжди прагнуть до зниження заробітної плати працівників (погіршення морального стану працівників).

по-друге, багато промислових фірм володіють достатньою монопольною владою, щоб протистояти зниженню цін в період зниження попиту (в якості альтернатив вибирають більше скорочення виробництва і зайнятості).

 

а) кейнсіанський     А1     АД1 АД2   0 О1 О2

На кейнсіанському відрізку рівень цін не

зміниться, а реальний обсяг національного

виробництва зростає.

 

На класичному - при зростанні сукупного

б) класичний А1   Р2 АД2 Р1 АД1   0 О1

попиту реальний обсяг національного виробництва залишається незмінним, а рівень цін зростає.

 

 

в) висхідний   А1     Р2 АД2 Р1 АД1   0 О1 О2

При зростанні сукупного попиту відбувається зростання рівня цін і реального обсягу національного виробництва