Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп

Макроекономічні показники – це показники в грошовій формі. Тому їхній рівень та динаміка залежить як від фізичних обсягів, так і від рівня цін. Першочергове значення для суспільства мають величина і динаміка фізичних обсягів виробництва. Чому? Тому, що метою суспільства насамперед є задоволення потреб у матеріальних благах. Але зіставлення фізичних обсягів виробництва різних періодів з метою визначення їхнього реального зрушення можна забезпечити лише за умов, якщо ціни будуть незмінними. Насправді ціни з року в рік, як правило, змінюються: зростають або знижуються. Це означає, що на величину ВВП впливають зміни як фізичних обсягів виробництва, так і цін. З метою нівелювання цінового фактора в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний, застосовуючи при цьому і два види цін: поточні і постійні (базові).

Номінальний ВВП (ВВП_н) – це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в поточних цінах, тобто в фактичних цінах даного року.

Реальний ВВП (ВВП_р) – це показник загального обсягу виробництва, який обчислюється в постійних цінах, тобто в цінах року, який приймається за базу. Такий рік називається базовим

На основі ВВП_р обчислюється темп зростання фізичного обсягу виробництва (Т_з) і темп його приросту (Т_п):

 

 

Ціни однакові як у чисельнику, так і у знаменнику, різний лише обсяг виробництва.

 

 

Важливе значення має також обчислення темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін, тобто інфляційної зміни ВВП. З цією метою застосовуються різні індекси цін. Основними з них є:

- індекс цін ВВП (І_ц), який називається дефлятором ВВП;

- індекс споживчих цін (ІСЦ);

- індекс оптових цін (ІОЦ).

Найбільш поширеним серед цих індексів є ІСЦ, який відображає співвідношення між сукупною ціною фіксованого набору та послуг (споживчого кошика) в поточному і базовому роках. Наприклад, якщо ціна споживчого кошика у 1997 р. дорівнювала 5000 грн., а в 1995 базовому році ціна цього кошика складала 4000 грн., то ІСЦ буде дорівнювати 125%

 

Дефлятор ВВП, тобто І_п , більше пристосований порівняно з ІСЦ для вимірювання загального рівня цін. Дефлятор ВВП ширший, тому що враховує не тільки ціни споживчих товарів та послуг, а й ціни інвестиційних товарів, товарів, які купує держава, а також товарів та послуг, що купуються і продаються на світовому ринку. У зв’язку з цим дефлятор ВВП – це індекс цін, який відображає зміну цін на всю сукупність товарів та послуг.

 

®

 

Обсяг виробництва однаковий, а ціни різні.

Дефлятор ВВП показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому році порівняно з попереднім.

 

Тема 3. Сукупний попит і сукупна пропозиція

 

1. Сукупний попит і фактори, що його визначають.

2. Сукупна пропозиція і фактори, що її визначають.

3. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика.

 

 

Сукупний попит і фактори, що його визначають

Сукупний попит (СПо) – це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення потреб. У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок та чистого експорту.

Співвідношення між сукупним попитом та сукупними витратами можна виразити формулою:

СПо ´ Ц = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ,

де Ц – середня ціна на товари та послуги.

Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. У зв’язку з цим на графіку крива сукупного попиту набуває негативно похилої лінії.

Ц     ВВП

Графік.

Крива сукупного попиту

 

 

За формою крива сукупного попиту аналогічна кривій однотоварного попиту, тобто попиту на окремі види товарів (хліб, цукор, вугілля, тощо). Але за своїм змістом суттєво відрізняються.

Однотоварний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни товару безпосередньо. Чим вища ціна – тим нижчий однотоварний попит і навпаки. це пояснюється ефектом доходу і ефектом заміщення. Коли ціна падає, незмінний номінальний доход дає змогу покупцям придбати більше окремих товарів і послуг, оскільки він збільшується в реальному вимірі (ефект доходу). Крім того, зниження ціни на певний товар означає, що він став дешевший порівняно з іншими товарами аналогічного призначення. Це означає, що зниження ціни певного товару буде стимулювати покупців до заміщення цим товаром інших аналогічних товарів, ціна яких не змінилася. Отже, зниження ціни певного товару збільшує відносну привабливість цього товару і примушує споживачів збільшувати на нього попит (ефект заміщення).

Але така реакція покупців на ціну не має відношення до сукупного попиту. Особливість сукупного попиту полягає в тому, що він не залежить від ціни ВВП безпосередньо. Це пояснюється тим, що сукупна економіка як суб’єкт попиту є одночасно і продавцем, і покупцем ВВП.

Тому при зростанні цін в економіці втрати повертаються збільшенням доходів. Внаслідок цього купівельна спроможність сукупної економіки, а значить і сукупний попит залишаються незмінними.

Між сукупним попитом і ціною національного продукту існує опосередкована залежність, яка проявляється через три фактори: ефект відсоткової ставки, ефект багатства, ефект чистого експорту.

Ефект відсоткової ставки полягає в тому, що при зростанні цін покупцям товарів та послуг потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Внаслідок цього сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит. Це стосується в першу чергу інвестиційних товарів, а також високовартісних товарів споживчого призначення, до яких відносяться переважно товари довгострокового використання (легкові автомобілі, квартири, телевізори тощо).

Ефект багатства виражається в тому, що при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів із фіксованим доходом (облігації, строкові депозити тощо), що знаходяться у населення, зменшуються. В такому випадку власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їхній попит. І навпаки, за умов зниження цін реальна вартість фінансових активів збільшується, що підвищує попит з боку їхніх власників.

Ефект чистого експорту відбиває вплив зовнішнього сектора економіки на сукупний попит і ВВП. Він проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни піднімаються стосовно цін за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам, що викличе збільшення імпорту. Отже, за інших незмінних умов зростання цін всередині країни викликає збільшення імпорту та зменшення експорту. Внаслідок цього скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту.

Розглянуті вище фактори є ціновими факторами. Їхній вплив на сукупний попит відтворюється на графіку за допомогою руху економіки вздовж нерухомої кривої сукупного попиту.

Крім ціни на сукупний попит впливає безліч інших факторів, які не пов’язані зі зміною товарних цін. Усі ці фактори є неціновими. Наслідком їхнього впливу на сукупний попит є зміщення його кривої вправо або вліво.

Очікування. Якщо домогосподарства вважають, що в майбутньому їхній реальний доход збільшиться, вони будуть готові витрачати більшу частку свого поточного доходу. Внаслідок цього витрати на споживання зростають, крива сукупного попиту зміщується вправо.

Зміни в витратах на інвестиції залежать від очікувань підприємств. Так, поява оптимістичних прогнозів щодо отримання високих прибутків від вкладеного капіталу може сприяти збільшенню попиту на інвестиційні товари, що викличе пересування кривої сукупного попиту вправо. Якщо перспективи на отримання високих прибутків від майбутніх інвестиційних програм непереконливі, то інвестиційні витрати будуть зменшуватися, що викличе скорочення сукупного попиту і пересування її кривої вліво.

Зміни в економічній політиці держави. Збільшуючи державні закупки уряд збільшує сукупний попит і зміщує його криву вправо. Підвищуючи податок з громадян, уряд зменшує безподатковий доход домогосподарств, викликає зменшення споживчих витрат і сукупного попиту, що зміщує його криву вліво. Піднімаючи податки на прибуток підприємств, уряд викличе зниження очікуваної норми чистого прибутку від інвестицій. Це зменшить інвестиційний компонент сукупного попиту, що змістить його криву вліво.

Важливим елементом економічної політики держави є монетарна політика Нацбанку, зміни в якій теж впливають на сукупний попит. Так, заходи Нацбанку зі збільшення грошової маси в економіці підвищують сукупний попит і зміщують його криву вправо. Заходи Нацбанку зі скорочення грошової маси зменшують сукупний попит і зміщують його криву вліво.

Зміни в світовій економіці

а) якщо їхні внутрішні ціни зростають, то наші товари стають відносно дешевшими і більш привабливими для них, що збільшує наш експорт і сукупний попит на наші товари, а його крива зміщується вправо;

б) якщо у відносинах з нашою країною акценти у торговій політиці вони зміщують в бік посилення ролі протекціоністських механізмів, то наш експорт падає. Якщо ж перевага надається механізмам вільної торгівлі, то наш експорт збільшується. Це впливає на чистий експорт як компонент сукупного попиту, що зміщує його криву у відповідний бік.