Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід продавця

Еластичність попиту за ціною	Ознака еластичності	Зміна виручки
При зниженні ціни	При підвищенні ціни
Еластичний З одиничною еластичністю Нееластичний	Еd > 1   Еd = 1 Еd < 1	Збільшується   Не змінюється Зменшується	Зменшується   Не змінюється Збільшується

Однак, незважаючи на простоту і очевидність розглянутих залежностей, ми хотіли б застерегти практиків від прямого і бездумного їх використання. Проілюструємо деякі винятки із приведених вище залежностей:

1. При зниженні ціни з 10 до 2 грн. обсяг попиту зріс з 100 до 200 одиниць товару. Тобто ціна зменшилася на 80 %, а обсяг попиту збільшився на 100 %, здавалося б виручка має зрости, адже (відповідно табл. 5.2) попит на товар еластичний Е_d = ((200-100)/100: (2-10)/10) = -1,25, а ціна знижується. Однак розрахунок показує, що виручка суттєво зменшилася (з 1000 до 400 грн.).

2. При підвищенні ціни з 10 до 20 грн. обсяг попиту зменшився з 100 до 30 одиниць товару. Тобто ціна збільшилася на 100 %, а обсяг попиту зменши-вся на 70 %, здавалося б виручка має зрости, адже (відповідно табл. 5.2) попит на товар нееластичний Е_d = ((30-100)/100: (20-10)/10) = -0,7, а ціна підвищується. Однак розрахунок показує, що виручка суттєво зменшилася (з 1000 до 600 грн.).

3. При одиничній еластичності попиту (коли ціна і попит змінюються на однаковий процент) вважається, що виручка не повинна змінюватися. Однак практика показує, що ця залежність взагалі ніколи не справджується. Якщо візьмемо навіть однакові обсяги ціни і попиту (наприклад, 10 грн. та 10 одиниць товару) і станемо змінювати їх на однаковий процент, то отримаємо меншу ніж 100 грн. виручку в усіх випадках (9*11=99, 12*8=96, 7*13=91, 14*6=84, 5*15=75, 16*4=64 і т. д.).

Останню спростовану нами залежність можна розвінчати і математично: ос-кільки виручка до і після змін ціни та попиту не змінюється, то це означає, що:

ХР=(Х-∆Х)*(Р+∆Р) (5.3)

перемноживши праву частину цього рівняння отримаємо:

ХР=ХР-∆ХР+Х∆Р-∆Х∆Р (5.4)

відкинувши в обох частинах рівняння ХР і винісши ∆Х за дужки будемо мати:

∆Х(Р+∆Р)=Х∆Р (5.5)

Тепер нагадаємо формулу (5.2) визначення цінової еластичності попиту: Е_d=(∆Х/Х): (∆Р/Р), яка при одиничній еластичності матиме вигляд:

(∆Х/Х): (∆Р/Р)=1 (5.6)

тобто це означає, що:

-(∆Х/Х) = (∆Р/Р) або Х∆Р = -∆ХР. (5.7)

Цю рівність підставимо тепер в отриману вище рівність (5.5) і одержимо:

∆Х(Р+∆Р)= -∆ХР (5.8)

звідси:

Р+∆Р= -Р або ∆Р= -2Р (5.9)

Отже ми дійшли до явної суперечності: приріст ціни не може одночасно дорівнювати двом цінам і бути від'ємним, адже ціна завжди додатна величина. Тобто наше припущення про те, що збільшення ціни та зменшення попиту на однаковий відсоток не змінює початкову виручку – невірне.

Недосконалість залежностей таблиці 5.2 криється в недосконалості самої формули визначення еластичності попиту за ціною (5.2), потрібно змінити підхід до визначення еластичності: враховувати не прирости ціни та попиту, а темпи їх зміни. Тобто ми хочемо замінити вираз “на n %” виразом “в n разів” або, іншими словами, дію віднімання і ділення – лише діленням. Наприклад, змінюючи і ціну, і попит на 10 %, ми отримаємо відмінне від початкового значення виручки (10*10=100, а 9*11=99), а змінивши ціну і попит в 1,1 разів, одержимо дійсно одиничну еластичність, тобто виручка не зміниться (ціна стане 11грн., а попит 10/1,1=9,091 одиниць). Тому ми пропонуємо при зростанні ціни користуватись формулою:

Е_d=(Х₁/Х₂): (Р₂/Р₁), (5.10)

а при зниженні ціни використовувати:

Е_d=(Х₂/Х₁): (Р₁/Р₂), (5.11)

де Х₁ і Х₂ – це попит до і після змін ціни, а Р₁ і Р₂ – відповідні ціни.

Зробимо перевірку цієї формули при одиничній еластичності:

(Х₁/Х₂): (Р₂/Р₁)=1 або (Х₁/Х₂) = (Р₂/Р₁) (5.12)

Рівність можна переписати у вигляді:

Х_1*Р₁= Х_2*Р₂ (5.13)

Тобто, як і повинно бути при одиничній еластичності, виручки до і після змін ціни однакові.

Для зручності користування формулами (5.10) і (5.11) ми можемо об'єднати їх в одну формулу:

Е_d=(Х_Б/Х_М): (Р_Б/Р_М), (5.14)

де Р_Б і Р_М – це більша і менша ціна, а Х_Б і Х_М – більший і менший попит при відповідних цінах (звичайно, при більшій ціні – менший попит і навпаки).

Аналогічно еластичності попиту за ціною можна розрахувати еластичність попиту за доходом або за ціною на інше благо.

 

 

Еластичність попиту за доходом розраховується як співвідношення відносної зміни попиту та відносної зміни доходу споживача (І).

РХ

На рис. 5.7 показано підвищення попиту (переміщення кривої вправо) на ∆Х (Х₂–Х₁), що викликане зростанням доходу на ∆І (І₁–І₂). В такому випадку еластичність попиту за доходами дорівнює:

Е_і= (∆Х/Х): (∆І/І)

Рис. 5.7. Еластичність попиту за доходами

Х1 Х2

Еластичність попиту за доходами може приймати різні значення: Е_і>0 – для нормаль-них товарів; Е_і>1 – для предметів розкоші; Е_і<0 – для неякісних товарів.

У випадку нульової еластичності попиту за доходами споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача (сіль).

Ціни на інші суміжні товари (Ру) також впливають на попит, і силу такого впливу показує коефіцієнт перехресної еластичності попиту, що показує відсоткову зміну обсягу придбаних товарів Х в залежності від одновідсоткової зміни ціни будь-якого товару Y:

Е_с=(∆Х/Х): (∆Р_Y/Р_Y)

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має додатне значення, то із підвищенням ціни на товар Y зростає попит на товар Х. Відповідна залежність характерна для товарів-субститутів. Взаємозамінюваність різних сортів ковбаси достатньо висока, тому навіть невелике збільшення цін на один з них призведе до різкого підвищення попиту на інший.

Для комплементарних товарів характерне від’ємне значення коефіцієнту перехресної еластичності попиту (залежність між цінами на бензин та попитом на автомобілі, цінами на електроенергію та попитом на електричні плити, електрообігрівачі.

Коефіцієнт еластичності попиту набуватиме нульових значень для благ, які зовсім не пов’язані між собою.

Еластичність пропозиції за ціною – це співвідношення між відносною зміною пропозиції та відносною зміною ціни:

E_р=(∆S/S): (∆Р/Р)

Із визначення закону пропозиції (зростання пропозиції при підвищенні ціни) випливає, що значення коефіцієнту еластичності пропозиції за ціною завжди буде додатним.

Аналогічно до обчислення коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною можна розрахувати низку інших показників, що показують еластичність пропозиції за деякими іншими факторами, що мають вплив на неї.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення індивідуального та ринкового попиту.

2. Охарактеризуйте криві індивідуального та ринкового попиту.

3. Дайте визначення функції попиту.

4. Які фактори впливають на попит?

5. У чому полягає різниця між зміною попиту та зміною обсягу попиту?

6. Дайте визначення індивідуальної та ринкової пропозиції.

7. Що означає функція пропозиції, як вона зображається графічно?

8. Охарактеризуйте фактори впливу на пропозицію.

9. Поясніть різницю між зміною пропозиції та зміною обсягу пропозиції.

10. Поясніть ефект взаємодії попиту та пропозиції.

11. Дайте визначення еластичності попиту за ціною.

12. Охарактеризуйте фактори, що впливають на еластичність попиту за ціною.

13. Поняття та порядок розрахунку коефіцієнтів еластичності попиту за доходами.

14. Перехресна еластичність попиту, поняття та порядок розрахунку.

15. Дайте визначення еластичності пропозиції.

Задачі

1. На ринку пшениці є три покупці. За ціни 950грн. за 1тонну обсяг попиту першого становить10т., другого – 12т., третього – 14т. Відповідно за ціни 900грн/т. – 11, 14, 16; 850грн/т. – 14, 17, 18; 800грн/т. – 19, 23, 26. Побудуйте табличну і графічну модель ринкового попиту на кукурудзу.

2. В таблиці наведені дані, що характеризують різні ситуації на ринку молока.

Ціна за 1 кг, грн.	Обсяг попиту, тис. т.	Обсяг пропозиції, тис. т.
1,0 1,1 1,2 1,3 1,4

 

а) По даних таблиці накресліть криві попиту і пропозиції.

б) Якщо ринкова ціна молока дорівнює 1,1грн., що характерно для даного рин-ку надлишок чи дефіцит? Який його обсяг?

в) Якщо ринкова ціна молока дорівнює 1,4грн., що характерно для даного рин-ку надлишок чи дефіцит? Який його обсяг?

г) Чому дорівнює рівноважна ціна на цьому ринку?

д) Зростання доходів споживачів збільшило споживання молока на 10 тис.т. при кожному рівні цін. Визначіть нову рівноважну ціну та обсяг рівноваги.

3. Дитячий атракціон розрахований на 16 місць. Рівняння лінії попиту на квитки: Х_D=20-4Р. По-будуйте лінію попиту та визначте, яку ціну за квиток потрібно призначити організаторам атракціону, щоб всі місця були зайняті? При якій ціні виручка буде найбільша?

 

4. На ринку певного товару функція попиту описується рівнянням: Q_D=10-2P, функція пропозиції: Q_S= -5+3P, де Q_D і Q_S відповідно обсяг попиту і обсяг пропозиції, тис. т. за рік.

а) визначте рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу;

б) якщо ціна товару складе 2 грн., що утвориться на ринку надлишок чи дефіцит? В якому розмірі?

в) якщо ціна товару складе 4 грн., що утвориться на ринку надлишок чи дефіцит? В якому розмірі?

 

5. За допомогою наведених у таблиці даних про залежність між ціною і попи-том розрахуйте коефіцієнти еластичності попиту за ціною.

Ціна Р, грн.	Обсяг попиту Х, кг.	Коефіцієнт еластичності, Е

 

6. У таблиці наведено структуру витрат споживача за два роки (ціни благ незмінні). Завершіть заповнення таблиці, проаналізуйте результати.

Блага	Витрати на купівлю, грн.	Частка у бюджеті, %	Еластичність попиту за доходом	Кате-горія товару
1-й рік	2-й рік	1-й рік	2-й рік
А Б В Г
Разом

 

7. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту на електроенергію відносно ціни природного газу дорівнює 0,7. Якщо природний газ подорожчає на 30%, то як це вплине на обсяг попиту на електроенергію?

 

8. Якщо ціна друкування фотографій зменшилася на 25 %, а ціна фотоапаратів не змінилася. Як це вплине на обсяг попиту на фотоапарати, якщо коефіцієнт перехресної еластичності дорівнює 0,6?

Основні терміни і поняття

 

- Еластичність попиту за доходом

- Еластичність попиту за ціною

- Еластичність пропозиції за ціною

- Закон попиту

- Закон пропозиції

- Індивідуальна пропозиція

- Крива попиту

- Крива пропозиції

- Перехресна еластичність попиту

- Ринковий попит

- Ринкова пропозиція

- Ринкова рівновага

- Рівноважна ціна

- Рівноважний обсяг

- Функція попиту

- Функція пропозиції

Рекомендована література

 

1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 20-46.

2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2 х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – С. 39-100.

3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Роберта С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 15-27.

4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 46-58.

5. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 65-73.

6. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 48-56.

7. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. Наливайка.– К.: КНЕУ, 1999. – С. 40-52, 86-93.

8. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 33-65.

9. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 50-91.

 

Розділ 3

ТЕОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА:

ВИРОБНИЦТВО І ВИТРАТИ