Еластичність попиту за доходом

Визначення реакції величини попиту на зміни ціни є найбільш загальним застосуванням поняття еластичності, але не єдиним. Еластичність може бути використана для відображення реакції попиту на будь-яку змінну. Однією з них є дохід споживачів.

Еластичність попиту за доходом характеризує ступінь зміни величини попиту на товар у відповідь на зміни в розмірі доходів споживачів

Еластичність попиту за доходом можлива у таких формах:

1. Позитивна, при якій обсяг попиту збільшується із зростанням доходу. Коефіцієнт еластичності додатній. Ця форма стосується нормальних товарів, зокрема, предметів розкоші;

2. Негативна, при якій обсяг попиту скорочується із зростанням доходу. Вона відображає обернений зв’язок між доходом та обсягом покупок. Коефіцієнт еластичності при цьому від’ємний. Ця форма еластичності поширюється на товари нижчої споживчої цінності;

3. Нульова, коли обсяг попиту не реагує на зміни доходу. Вона властива товарам, споживання яких нечутливе до доходів. Це – товари першої необхідності.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом є відношенням відносної зміни обсягу попиту на благо до відносної зміни доходу споживачів і розраховується за формулою:

= , (3.3)

де І – доходи споживача.

Еластичність попиту за доходом залежить від таких чинників:

· Від значимості того чи іншого блага для бюджету сім’ї;

· Чи є благо предметом розкоші, чи першої необхідності;

· Від консервативності попиту.

 

3.5. Перехресна еластичність попиту

Відповіддю на питання про те, як впливає на споживання продуктів зміна ціни взаємозв’язаних з ними товарів є концепція перехресної еластичності попиту за ціною. Вона показує ступінь зміни величини попиту на товар Х при зміні ціни на товар У.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною є показником, який відображає відношення процентної зміни в обсязі попиту блага Х до процентної зміни ціни блага У:

E_xy = (3.4)

Значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту за ціною може змінюватися в межах від плюс нескінченності до мінус нескінченності.

Розрізняють три форми перехресної еластичності попиту за ціною:

1. Позитивна. Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною є додатнім, то товари є взаємозамінними.

2. Негативна. Від’ємне значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту означає, що товари взаємодоповнюють один одного.

3. Нульова. Нульове або близьке до нього значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту свідчить про те, що два товари не пов’язані між собою і є незалежними.

 

Точкова та дугова еластичність попиту

Розглянуті вище види еластичності визначалися за величиною точкової еластичності, яка вимірюється у певній точці кривої попиту або пропозиції. Вона є постійною величиною всюди вздовж кривої попиту і пропозиції. Точкова еластичність є точним показником чутливості попиту чи пропозиції щодо зміни іншої змінної: вона відображає реакцію попиту чи пропозиції навіть на зовсім незначну зміну іншого чинника.

Однак іноді виникає потреба її визначення на певному відрізку, який відповідає переходові одного стану в інший. Тоді треба скористатися дуговою еластичністю, яка показує приблизний ступінь реакції попиту чи пропозиції на зміни ціни, доходу та інших чинників.

Дугова еластичність визначається як середня еластичність, або еластичність посередині хорди, що з’єднує дві точки. Для обчислень використовуються середні для дуги значення ціни і величини попиту чи пропозиції.

Коефіцієнт дугової еластичності обчислюється так:

Е_дуг = (3.5)

де , - відповідно середні значення двох цін та двох обсягів.

 

Тема 5. Ринковий попит

Обчислення ринкового попиту

Утворення споживчого надлишку

Вигода виробника і взаємна вигода від торгівлі

Мережеві зовнішні впливи

Обчислення ринкового попиту

У кожного споживача своя крива попиту, але бувають випадки, коли потрібно знати його загальну величину. З цією метою визначають криві ринкового попиту, а залежність ринкового попиту від ринкової ціни встановлюється шляхом сумування обсягів попиту усіх споживачів за даної ціни.

Ринковий попит характеризує загальний обсяг попиту усіх споживачів при кожній ціні даного товару. Крива ринкового попиту є горизонтальною сумою показників попиту для кожного споживача. (Горизонтальною для того, щоб знайти сумарний попит усіх споживачів за кожної ціни).

 

Рис. 5.1. Побудова кривої ринкового попиту

 

Основними чинниками ринкового попиту є:

- доходи споживачів;

- розподіл доходів серед демографічних груп населення;

- споживчі переваги;

- ціни товарів;

- цін товарів-замінників;

- кількість споживачів даного блага;

- чисельність населення та його вікова структура;

- методи та результативність стимулювання попиту;

- розміри домогосподарства.

 

Споживчий надлишок

Споживчий надлишок показує, наскільки добробут людей вищий за їх спроможність купувати товар на ринку. Оскільки різні споживачі по-різному оцінюють рівень споживання певних товарів, максимальна сума, яку вони готові заплатити за ці товари, також коливається.

Розрив між загальною корисністю певного блага і його загальною ринковою вартістю називають додатковою вигодою для споживача, або споживчим надлишком. Ця вигода виникає тому, що споживач “отримує більше, ніж платить” внаслідок дії закону спадної граничної корисності.

 

Рис.5.2. Утворення споживчого надлишку

 

Таким чином, споживчий надлишок являє собою різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за одиницю блага, і тою реальною ціною, яку він заплатив фактично. Іншими словами, площа трикутника, обмежена кривою попиту і ринковою ціною, приблизно дорівнює величині споживчого надлишку.