Закон попиту і пропозиції, сутність і механізм дії.Еластичність попиту і пропоз.

Термін " попит " в економічній науці означає

платоспроможну потребу, тобто потребу, яку суб'єкт здатний оплатити. Із такого визначення випливає, що попит на той чи інший товар

(послугу) залежить від ціни. Тобто із збільшенням ціни на будь- який товар зменшується величина попиту на нього, і, навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту. Це і є закон попиту.

Функціональна залежність попиту від ціни виражається рівнянням Q_D = f(P),

де Q_D — величина попиту на товар; Р — ціна товару. Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту.Але існують і інші нецінові чинники, що впливають на нього. Наприклад, кількість покупців; доходи споживачів; кліматичні умови; очікування споживачів; місткість ринку.

Пропозиція — це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу. Сталий причинно-наслідковий зв'язок між ціною та обсягом товарів (послуг), який товаровиробник здатний поставити на ринок, виражається законом пропозиції. Він полягає в тому, що чим вища ціна (за інших однакових умов), тим більше товару за такою ціною

товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити на ринок. До нецінових факторів впливу на пропозицію відносять технологічний процесс, очікування підприємців,зміна цін на ресурси.

 

Здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній, називають еластичністю.

Розрізняють еластичність попиту за ціною, доходом і перехресну еластичність.

Еластичність попиту за ціною показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток.

Якщо E_Dp >1,то це свідчить про наявність еластичного попиту і доходи від

продажу зростають.

Якщо E_{Dp,<1 -} нееластичний попит, дохід

від продажу зменшується.

Якщо E_Dp=1 - одинична еластичність попиту, дохід від реалізації залишається незмінним. Якщо E_Dp =0 - абсолютно нееластичний попит.

Якщо E_Dp-»оо - абсолютно еластичний

попит.

Перехресна еластичність попиту — це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні супутнього товару В.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту — це відношення відсоткової зміни попиту на товар А до відсоткової зміни ціни товару В.

Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зміною доходу споживача. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається

як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

Еластичність пропозиції — це чутливість пропозиції до змін, що відбуваються в ціні товару, який підприємець готовий поставити на ринок. Вона визначається як відношення відсоткової зміни обсягу пропозиції до відсоткової зміни ціни товару.

Сутність та основні елементи інфраструктури ринку.

Інфраструктура ринку – комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Надзвичайно важливим і складним структурним утворенням ринкової економіки є ринкова інфраструктура.

Існують такі підсистеми інфраструктури:

1. організаційно-технічна.

- Аукціони форма продажу у визначений час і у визначеному місці товарів, попередньо виставлених для ознайомлення. На аукціонах реалізують певні види товарів, які, як правило, користуються підвищеним попитом. Особливістю аукціонів є обмежена відповідальність продавця за якість пропонованих товарів.

- Товарна біржа - комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Це об'єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої - укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо.

- Оптові ринки

- Торгово-промислові палати це комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв'язків з партнерами зарубіжних країн. Торгові доми це торговельні фірми, що закуповують товари у виробників або оптовиків своєї країни і перепродують за кордон або закуповують товари за кордоном і перепродують місцевим оптовим та роздрібним торговцям і споживачам у промисловості та інших галузях господарства.

- Сервісні центри

- Опціони – договірне зобов’язання купити або продати певний вид цінностей чи фінансових прав за встановленими на момент підписання угоди ціною в межах певного періоду.

- Ярмарки надзвичайно важливий елемент ринкової інфраструктури. Вони бувають всесвітні, міжнародні, регіональні, національні та місцеві. Ярмарки це торги, ринки товарів, які періодично організовують в установленому місці. З розвитком суспільного виробництва, розширенням торговельно-обмінних операцій, посиленням конкуренції з центрів привозу великих партій наявного товару ярмарки перетворилися на ярмарки-виставки зразків товарів, які можна замовляти.

- Транспортні комунікації

- Ріелтерські фірми – організації-посередники на ринку нерухомості.

- Земельні аукціони.

2. Фінансово-кредитна:

- банки – кредитно-фінансові установи, що акумулюють гроші і надають їх у формі кредитів своїм клієнтам і здійснюють грошові розрахунки.

- Фондова біржа – організований ринок цінних паперів.

- Валютні біржі – купівля-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.

- Фінансові небанківські інститути

- Страхові кампанії

- Інвестиційні, пенсійні та інші фонди

- Ощадні каси

- Ломбарди

3. державно-регулятивна, законодавча:

- ліцензування

- оподаткування

- митна система

- державні фонди для сприяння діловій активності

4. науково-дослідне та інформаційне забезпечення:

- науково-дослідні установи з вивчення ринкових проблем

- консалтингові кампанії

- інформаційні центри та агентства

- рекламні агентства

- спеціальні навчальні заклади

- юридичні контори

Конкуренція, її суть, види і роль.

Конкуренція (від лат. concurrere — "зіштовхуватися") — економічне суперництво, боротьба між суб'єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і

реалізації товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку.

Види конкуренції:

За галузево- територіальною ознакою

— внутрішньогалузева - це боротьба між

товаровиробниками однієї галузі за вигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання надприбутку. Наслідком внутрішньогалузевої конкуренції є впровадження досягнень науки і техніки, зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції. Однак вонане усуває різниці у величині норм прибутку на однакові капітали, вкладені в різні галузі.;

— міжгалузева - — це боротьба між товаровиробниками різних галузей економіки за найвигідніші умови (сфери) застосування капіталу.;

— міжнародна - це конкуренція національних і транснаціональних економічних суб'єктів за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку. Вона сприяє переливанню капіталів і товарів між різними державами, забезпечує збалансований розвиток світового ринку і світового господарства.

За кількістю суб'єктів ринку та ступенем

Їх конкурентної сили

— досконала (чиста) — це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.;

— недосконала:

Абсолютна монополія — це така ситуація, за якої на ринку є лише один продавець і безліч

покупців, які не мають вибору, а тому змушені купувати необхідний товар за запропонованою ціною.,

монополістична конкуренція — це така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію, тобто вона базується на

диференціації продукції.,

олігополія – це модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.