Бюджетні обмеження і можливості споживача

 

Як зазначалося, вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету.

Бюджет – це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:

1. Весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X та Y (наприклад: котлети та пиріжки).

2. Споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження.

3. Споживач не дає та не бере кредити.

У цьому випадку дохід споживача (І) дорівнюватиме всім його витратам:

I=P_ХХ+P_YY, (3.2)

де P_X і P_Y – ціни відповідних благ, наприклад булочки і молока.

За рівнянням (3.2) можна визначити набори товарів X та Y, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. За умови, що I=20 грн., P_X=1грн., а P_Y=2грн., варіанти можливих наборів наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Набори товарів, що можуть бути придбані за певних бюджетних обмежень

Набір товарів	N1	N2	N3	N4	N5	N6
Булочки, шт. Молоко, л.

Цю залежність можна подати графічно (рис. 3.10).

Y

I/P_Y N1

 

8 N2

• N8 N3 •N7

6

N4

N5

N6

4 8 12 16 I/P_X X

Рис. 3.10. Лінія бюджетних обмежень

Лінія бюджетних обмежень, що міститься на цьому графіку показує всі ті набори товарів X та Y, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає коорди-натам точки N7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не витратить усі кошти, що у нього є.

Оскільки лінія бюджетних обмежень пряма, вона має постійний нахил, який можна виразити через граничну норму заміщення:

MRS = ∆Y/∆X = – P_X / P_Y.

Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кількістю товару Y треба пожертвувати для отримання додаткової одиниці товару X.

Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень. Зміна доходу та цін на товари змінює положення лінії бюджетного обмеження. Якщо збільшується дохід, то крива пересувається вправо, а якщо дохід змен-шується – то вліво. При цьому кут нахилу лінії залишається незмінним. Навпа-ки, якщо змінюється ціна на продукт, то це призводить до зміни кута нахилу лінії: він збільшується при зростанні цін на товар X та зниженні цін на товар Y і зменшується, якщо на ринку складається протилежна ситуація (рис. 3.11.).

Y зміна доходу Y зниження цін Y зростання цін на товар Х на товар Y

 

 

а Х б Х в Х

Рис. 3.11. Вплив змін доходу та цін на лінію бюджетних обмежень

Рівновага споживача

 

Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень, тому завдання моделі поведінки споживача є пояснення того, як на його вибір впливають уподобання, дохід і ціни на товари. Для наочної демонстрації процесу вибору сумістимо на одному графіку карту кривих байдужості та лінію бюджетних обмежень якогось споживача (рис. 3.12).

Максимальна корисність, яка доступ-на при заданому бюджеті досягається то-ді, коли споживається комбінація товарів, що відповідає точці, де бюджетна лінія дотикається до найвіддаленішої від початкукоординат кривої байдужості. Рівновага споживача відповідає комбіна-ції товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні.

X

Рис. 3.12. Рівновага споживача

Y

 

 

А₁

 

	U3

U2

А₃

U1

А₂

 

І

 

Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його на інший.

Рівновазі споживача можна дати геометричне тлумачення. Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень I до кривої байдужості U2, то це означає, що у точці A3 нахил цих двох ліній збігається (довідково: нахил кривої у будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці).

Кутова і внутрішня рівновага. Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою. Наприклад, студент, що споживав молоко і булочки вирішив обмежити споживання молока, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною до такої кривої байдужості. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількості булочок, що може придбати студент залежно від його бюджету (рис.3.13).

I2

I1

Х

U2

U1

Рис. 3.13. Кутова рівновага споживача

Y

У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно знизяться на молоко чи значно зростуть на булочки. Якщо споживач взагалі не бажати-ме відмовлятися від булочок заради молока, то крива байдужості матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутрішньої буде взагалі неможливий.

I1

I2

X

Y

U!

Рис. 3.14. Кутова рівновага (Х – антиблаго)

U2

Виключно кутовою рівновага споживача бу-де і тоді, коли один з товарів є антиблагом, тоб-то таким, що має від’ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам ха-рактер кривої байдужості; замість спадної вона стане зростаючою. Наприклад, через зайву вагу споживач взагалі не хоче вживати калорійні булочки, тоді його приваблюватиме той набір, де менше булочок, а рівновага (максимізація корисності) досягатиметься у точці, що відпові-дає максимальній кількості молока, яку він може придбати, виходячи з бюджету (рис. 3.14).

Адже споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго. Зауважимо, що практично кожен товар може перетворитися на антиблаго, коли він доступний у такій кількості, що повністю задовольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає розглядати додаткове споживання як таке, що приносить користь, називається точкою насичення.