Тема 4. Аналіз поведінки споживача

У попередній темі, для спрощення ситуації і зручності розрахунків, ми вважали, що споживач робить вибір лише з двох товарів. Тепер наблизимо нашу модель до реальної дійсності: проаналізуємо, як споживач робить свій вибір протиставляючи товар Х усім іншим запропонованим на ринку товарам, як на його вибір впливають розмір доходів та величина цін і як внаслідок цих змін формується індивідуальний попит на певний товар.

Реакція споживача на зміну його доходу

 

Якщо вважати що товар Х вибирається з цілої множини інших товарів, то в цьому випадку розширене бюджетне обмеження матиме такий вигляд:

I = P_XX + ∑P_YίY_ί (4.1)

За цих умов дещо інакшим буде зміст лінії бюджетних обмежень. Адже на графіку, з одного боку, буде кількість товару Х, яку може придбати споживач, виходячи з його доходу, а з іншого – витрати в грошовій формі на придбання всіх інших товарів (рис. 4.1).

P_YY P_YY

 

I P_YY₁

 

P_YY₂

α

Х Х₁ Х₂ Х

Рис. 4.1. Лінія розширеного Рис. 4.2. Крива байдужості при бюджетного обмеження виборі товару Х з усієї

Маси товарів

Бюджетна лінія перетинає вісь Y в точці, що відповідатиме загальному рівню доходу споживача І, адже витрати на товар Х дорівнюють нулю. Нахил цієї лінії буде постійним (оскільки вона пряма) і дорівнюватиме тангенсу кута α:

tg α = I/X = P_X (4.2)

Побудуємо криву байдужості з урахуванням нових припущень (рис. 4.2). У цьому випадку цінність усіх інших товарів (відображених на вісі Y) для споживача набуває грошового виразу.

В попередній темі було доведено, що MRS_XY = – MU_X/MU_Y. Тому, якщо припустити, що гранична корисність грошей (MU_Y) для споживача залишається незмінною, то гранична норма заміщення в кожній точці кривої байдужості буде дорівнювати граничній корисності товару Х, вираженій в грошовій нормі (MRS_{X РYY} = – MU_X). Тому нахил кривої байду-жості (гранична норма заміщення MRS_{X РYY} = – MU_X) збігатиметься з нахи-лом лінії бюджетного обмеження (P_X) у тій точці, де гранична корисність товару Х, виражена в грошах, збігатиметься з ціною товару Х. Тобто рівновага споживача досягатиметься за умови рівності цінності товару для нього та витрат на його придбання:

MU_X = P_X (4.3)

Оптимальна кількість блага, яку хоче придбати споживач, характеризується тим, що гранична корисність для цієї кількості збігається з ціною блага. При менших обсягах закупок товару його гранична корисність буде більша, ніж ціна, що спонукає до збільшення кількості товару Х. Якщо закупки будуть більшими, ніж рівноважний обсяг, то ціна товару перевищить його корисність, що підштовхуватиме споживача до зменшення закупок. Рівновага буде досягатися тоді, коли гранична корисність товару виражена в грошах (максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися задля отримання додаткової одиниці товару), зрівняється з його ціною.

Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань та переваг, але й від рівня доходу. Відомо, що збільшення доходу приводить до переміщення бюджетних ліній праворуч і вверх. Відповідно точки рівноваги будуть знаходитись далі від початку координат, що забезпечуватиме більшу корисність вибраного набору благ.

U3

U2

U1

I3

I1

PYY

I2

Рис. 4.3. Крива “дохід – споживання”

X

Якщо зобразити на рисунку відповідний графік, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу та провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву “дохід – споживання” (рис. 4.3).

Ця крива дає інформацію про залежність обсягу споживання блага від рівня доходу (і лише доходу) споживача.

Характер кривої “дохід – споживання” буде залежати від оцінки товару споживачем.

Нормальні товари – це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід.

Неякісні товари (товари низької споживчої цінності) – це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача.

Належність товару до тієї чи іншої групи залежить не стільки від його специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме як неякісний.

Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходів споживача. так, при певному рівні доходу користування міським транспортом буде сприйматися як нормальний товар. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач віддаватиме перевагу таксі або власному автомобілю, а тому поїздка на автобусі чи трамваї перетвориться у неякісний товар.

Тому для нормальних товарів крива “дохід – споживання” матиме зростаючий характер, а для неякісних – спадний.

Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів, малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Отже крива “доход – споживання” для цієї групи товарів матиме вигляд вертикальної прямої лінії (рис. 4.4).

P_YY P_YY P_YY

 

 

а X б X в X

Рис. 4.4. Криві “доход – споживання” для різних категорій товарів: