Поняття рівноваги споживача.

Другий закон Госсена

Рівновага споживача – це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при певному обмеженому рівні бюджету (доходу) споживача. Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримує даний набір товарів, у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.

Якщо споживач не заощаджує частину своїх доходів, не бере та не дає в борг, то бюджет споживача можна виразити через його витрати:

I = P_AA + P_BB + … + P_XX, (2.2)

де I – бюджет споживача;

А, В, … Х – споживчі товари;

P_A, P_B, … P_X – ціни відповідних товарів.

Рівність 2.2 називають бюджетним обмеженням.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій бюджет (дохід) на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар, тобто для всіх реально спожитих товарів А, В, С,… виконується рівність:

MU_А/Р_А = MU_В/Р_В = MU_С/Р_С =…= λ, (2.3)

а для всіх неспожитих товарів Y, Z,… виконуються нерівності:

MU_Y/Р_Y ≤ λ, MU_Z/Р_Z ≤ λ,… (2.4)

де MU_А, MU_В, MU_С, MU_Y, MU_Z – граничні корисності товарів A, B, C, Y, Z;

P_A, P_B, Р_С, Р_Y, Р_Z – ціни товарів A, B, C, Y, Z;

λ – деяка величина, що характеризує граничну корисність грошей.

Припустимо, що MU_А/Р_А > MU_В/Р_В, наприклад, MU_А= 40 ютилів за 1 кг., Р_А= 2 грн/кг., MU_В= 50 ютилів за 1 кг., Р_В = 4 грн/кг., тому:

MU_А/Р_А = 40/2 > 50/4 = MU_В/Р_В (2.5)

Очевидно, що при цьому покупець не досягає максимуму задово-лення. Він може скоротити споживання товару В на 1 кг., втративши 50 ютилів. Але на зекономлені 4 грн. можна купити 2 кг товару А, що дасть додатково приблизно 80 ютилів (приблизно тому, що другий кілограм товару А може принести меншу корисність, наприклад, 39, а не 40 ютилів). Чистий виграш складе приблизно 80-50=30 ютилів. Із зменщенням споживання товару В збільшується його гранична корис-ність і, навпаки, із збільшенням споживання товару А зменшується його гранична корисність. Тому різниця між MU_А/Р_А і MU_В/Р_В буде зменшува-тися. Перерозподіл витрат буде тривати до тієї пори, поки відношення граничної корисності до ціни для кожного, реально спожитого товару не стане однаковим:

MU_А/Р_А = MU_В/Р_В = MU_С/Р_С (2.6)

Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме товари таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.

Відношення MU_А/Р_А показує приріст загальної корисності в результаті збільшення витрат на товар А на 1 грн. Кожне відношення із рівності (2.3) можна вважати граничною корисністю грошей (точніше 1 гривні). Величина λ показує на скільки ютилів збільшується загальна корисність при збільшенні доходу споживача на 1 грн.

Нерівності (2.4) показують, що, якщо вже перша гривня, витрачена на придбання товару Z, приносить споживачу недостатньо високу корисність, то він взагалі відмовляється від споживання цього товару.

Рівність (2.3) показує, що в стані рівноваги (максимум корисності при заданих смаках споживача, цінах та доходах) корисність, отримана від останньої грошової одиниці, потраченої на придбання будь-якого товару, однакова незалежно, від того на який товар вона витрачена. Це положення отримало назву другого закону Госсена.

З формули (2.3) також випливає, що ціна обернено пропорційно впливає на обсяг попиту на певний товар. Дійсно із збільшенням ціни на товар А, зменшується перше відношення рівності (2.3). щоб встановити втрачену рівність та максимізувати загальну корисність, споживачеві необхідно зменшувати споживання товару А. Отже із збільшенням ціни на певний товар зменшується попит на нього.

Рівність (2.6) можна трансформувати в:

MU_А/ MU_В = Р_А/Р_В (2.7)

Рівність (2.7) називають рівнянням рівноваги з кардиналістських позицій.

 

Контрольні запитання

1. Поняття потреби її види.

2. Поняття “благо”, “антиблаго”, “економічне благо”, їх сутність.

3. Класифікація економічних благ.

4. Поясніть значення поняття “корисність”.

5. Охарактеризуйте пряму, непряму та повну корисність.

6. Дайте визначення функції корисності.

7. Динаміка сукупної та граничної корисності.

8. Принцип дії закону спадної граничної корисності.

9. Наведіть приклади деяких винятків із першого закону Госсена.

10. Охарактеризуйте рівновагу споживача і еквімаржинальний принцип.

11. Поняття граничної корисності грошей.

12. Зв’язок зміни цін одного з благ зі зміною обсягу попиту на нього.

13. Дайте визначення другого закону Госсена.

 

Завдання

1. 1 кг. огірків ціною 2 грн. приносить споживачеві задоволення у розмірі 8 ютилів. Яку корисність в ютилях принесе споживання 1 кг. помідорів по ціні 3,5 грн., при умові, що споживач знаходиться в стані рівноваги?

 

2. Споживач витрачає 38 грн. на місяць на яблука і банани. Гранична корисність яблук для нього визначається виразом: 28 - 2Х, де Х – кількість яблук, кг. Гранична корисність бананів становить: 20 - 2Y, де Y – кількість бананів, кг. Ціни товарів відповідно: Р_Х = 2 грн., Р_Y = 4 грн. Яку кількість яблук та бананів придбає раціональний споживач?

3. Споживач робить вибір між двома товарами Х та Y. Граничну корисність кожного з них для споживача наведено в таблиці:

Одиниця товару	MUX	MUY

Яку кількість кожного товару придбає раціональний споживач, якщо його бюджет становить 18 грн., а ціни товарів: Р_Х=2грн., Р_Y=3грн.

 

4. Споживач здійснює вибір між купівлею лимонів і апельсинів. В таблиці

 

наведено корисність різної кількості лимонів і апельсинів для споживача.

Кількість товару, кг.	Сукупна корисність лимонів, ютилів	Сукупна корисність апельсинів, ютилів

Ціна лимонів – 6 грн., апельсинів – 4 грн. за 1 кг. Споживач зазвичай купує 5 кг. лимонів і 1 кг. апельсинів на місяць і витрачає весь свій бюджет, виділений для цих цілей.

а) Яку корисність він отримує від споживання такого набору товарів?

б) Яку комбінацію лимонів та апельсинів варто купувати для максимізації корисності?

 

5. Споживач розподіляє частину місячного бюджету, що виділена для купівлі м’яса (115 грн.), на свинину, яловичину і баранину. Сукупну корисність, яку він отримує від споживання різних видів м’яса наведено в таблиці:

Одиниця товару	Свинина	Яловичина	Баранина
UС	MUС	MUС/PС	UЯ	MUЯ	MUЯ/PЯ	UБ	MUБ	MUБ/PБ

а) обчисліть граничні корисності;

б) обчисліть значення зваженої граничної корисності, якщо Р_С=15грн., P_Я=10грн., P_Б=5грн.

в) який набір м’яса максимізує його корисність? Яка буде при цьому сукуп-на корисність?

г) якщо частина бюджету виділена на м’ясо зросте на 30 грн., то який набір в такому разі буде максимізувати корисність? Яка буде при цьому сукуп-на корисність?

 

Основні терміни і поняття

- Благо

- Благо Гіффена

- Благо з від’ємною корисністю

- Благо з додатною корисністю

- Благо низької споживчої цінності

- Бюджетне обмеження

- Гранична корисність

- Гранична корисність грошей

- Другий закон Госсена

- Економічне благо

- Закон спадної граничної корисності

- Звичайні блага

- Зростаюча гранична корисність

 

- Ієрархія потреб

- Індивідуальні потреби

- Кардиналістська вимірність Корисності

- Кінцеві потреби

- Колективні потреби

- Корисність

- Непряма корисність

- Нормальне благо

- Ординалістська вимірність корисності

- Первинні потреби

- Повна корисність

- Сукупна корисність

- Функція корисності

 

Рекомендована література

 

1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – с. 47-65.

2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – с. 101-110.

3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – с. 28-38.

4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – с. 22-35.

5. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – с. 7-38.

6. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – с. 33-45.

7. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. На-ливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – с. 13-21.

8. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – с. 66-95.

9. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – с. 92-149.

 

Тема 3. ОРДИНАЛІСТСЬКА ТЕОРІЯ

ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

Всі люди, як споживачі різних благ, щодня стикаються з проблемою вибору. Які продукти харчування споживати? Який одяг носити? В яку школу віддати дітей? Яким транспортним засобом добратися на роботу? Який театр чи концертний зал відвідати? Ми часто вирішуємо ці проблеми навіть не задумуючись: підсвідомо. Але існує цілий розділ мікроекономіки, що займається вирішенням саме таких проблем. Згідно з порядковою (ординалістською) теорією споживач завжди може визначити, якому набору благ він віддає перевагу, але не може визначити наскільки цей набір кращий від іншого. Мета цієї теми – викласти основні положення ординалістської теорії поведінки споживача, дати наукове пояснення вирішенню проблеми максимізації корисності від споживання товарів або послуг при заданих цінах і відомому рівні доходу.