Дія ефектів доходу та заміщення.

Ефект	Споживання товару
нормального	неякісного
Доходу: ціна зменшується ціна зростає Заміщення: ціна зростає ціна зменшується	Зростає Зменшується   Зменшується Зростає	Зменшується Зростає   Зменшується Зростає

 

Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Згідно з даними табл. 4.1 щодо нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямку. У цьому випадку прогнозувати зміни споживання залежно від змін ціни на товар дещо простіше. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість.

Якщо ефект заміщення має більший вплив, то зростанням ціни споживання товару Х зменшується, а при її знижені – збільшується. Однак може складатися ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Така ситуація трапляється досить рідко.

Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього – парадоксом Гіффена.

Таку ситуацію можна спостерігати при аналізі структури споживання малозабезпечених верств населення України під час економічної кризи 90-х рр.

Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:

- бути неякісним в уявленні споживача;

- бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена, на перший погляд, здається винятком із закону попиту. Проте детальніше дослідження доводить, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу спричиняє такий розвиток подій.

Існує ще кілька прикладів винятків із закону попиту, коли із підвищенням цін спостерігається збільшенням якості продукції і збільшувати його закупки. В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуться придбати більше продукту за сьогоднішніми цінами, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживача можна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.

 

Контрольні запитання

1. Які зміни в моделі споживчого вибору потрібно здійснити, щоб підвищити рівень її реалістичності?

2. Поясніть значення терміну “розширене бюджетне обмеження”.

3. Якою буде реакція споживача на зміну його доходу?

4. Крива “дохід – споживання”, її суть та порядок побудови.

5. Нахил кривої “дохід – споживання” як свідчення відношення до благ.

6. Охарактеризуйте поняття та відмінності між нормальними та неякісними товарами (низької споживчої цінності).

7. Які висновки можна зробити з аналізу кривої Енгеля?

8. Сформулюйте закон Енгеля.

9. Якою буде реакція споживача на зміну цін товарів?

10. Порядок побудови та аналіз кривої “ціна – споживання”.

11. Побудова кривої індивідуального попиту споживача.

12. Як розкривається зміст ефекту заміщення?

13. Розкрийте зміст ефекту доходу.

14. Охарактеризуйте одно- та різнонаправлений вплив ефектів доходу та за-міщення.

15. Поясніть в чому суть парадоксу Гіффена. Наведіть приклади.

Завдання

 

1. Місячний бюджет споживача – 200 грн. В стані рівноваги він купує 20 кг. картоплі по 1грн/кг. Побудуйте бюджетну лінію споживача (для картоплі і всіх інших благ). Визначте витрати на картоплю і всі інші блага. Якою буде гранична корисність для покупця, що знаходиться в стані рівноваги?

 

2. Споживач має дохід 20 грн. і використовує його на придбання блага Х по ціні 4 грн. блага Y по ціні 5 грн. Вибір споживача, що максимізує корис-ність, включає 2,5 одиниць Х і 2 одиниці Y. Збільшення доходу на 20 грн. викликає зміщення точки рівноваги (5Х; 4Y), а збільшення доходу ще на 10 грн. – відповідно (5,5Х; 5,6Y).

а) Побудуйте лінію “дохід – споживання”.

б) Побудуйте криву Енгеля для товару Х.

 

3. Споживач має дохід 200 грн. і використовує його на придбання блага Х по ціні 10 грн. блага Y по ціні 20 грн. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару Х до 20 грн. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грн. – відповідно (20Х; 5Y).

а) Побудуйте лінію “ціна – споживання”.

б) Побудуйте криву попиту споживача на товар Х.

4. Бюджет споживача складає 60 грн., ціна блага Х – 15грн., блага Y – 5 грн. Функція корисності U=4XY

а) Розрахуйте оптимальну комбінацію товарів.

б) Намалюйте криву “ціна – споживання” для блага Х, якщо ціна на нього зменшується і набуває значень 10, 6 та 4 грн.

в) Зобразіть криву попиту для блага Х.

Основні терміни і поняття

- Ефект доходу

- Ефект заміщення

- Закон Енгеля

- Крива “дохід – споживання”

- Крива Енгеля

- Крива індивідуального попиту

- Крива “ціна – споживання”

 

- Нормальний товар

- Парадокс Гіффена

- Попит

- Розширене бюджетне обмеження

- Товар Гіффена

Рекомендована література

 

1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 58-65.

2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – С. 123-141.

3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 39-43.

4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 36-45.

5. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 27-38.

6. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 42-46.

7. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. На-ливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 31-40.

8. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 96-108.

9. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 150-186.

Тема 5. ПОПИТ, ПРОПОЗИЦІЯ, ЇХ ВЗАЄМОДІЯ

 

В попередніх темах ми вже розглядали індивідуальний попит певного споживача, тепер розглянемо ринковий попит, що складається з усієї сукупності індивідуальних попитів, а також індивідуальну і ринкову пропозицію та ринкову взаємодію попиту і пропозиції. Завдання цієї теми – дослідити, як формується обсяг попиту і пропозиції, які фактори на них впливають, як визначається рівноважна ціна товару, розробити методику розрахунку показників еластичності, що показують силу впливу різних факторів на зміну обсягів попиту і пропозиції.

 

Ринковий попит і закон попиту

 

Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів при певному рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання і доходи. Іншими словами, ринковий попит – це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами (табл. 5.1).

Таблиця 5.1.

Формування ринкового попиту

Ціна товару Х, грн.	Попит споживача, одиниць товару	Ринковий попит D, одиниць товару
1 (d1)	2 (d2)	3 (d3)
Р1=30 Р2=20 Р3=10 Р4=4	- -	-

Як видно з табл. 5.1 при ціні 30 грн. лише перший споживач готовий придбати даний товар, тому ринковий попит співпадає з індивідуальним попитом першого споживача. При ціні 20 грн. ринковий попит вже формується як сума індивідуальних попитів першого і другого споживачів, а при цінах 10 і 4 грн. – як сума попитів всіх трьох споживачів.

Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту всіх споживачів при будь-якій ціні. Вона будується як сума кривих індивідуальних попитів (рис.5.1).

Р

 

Р₁

 

Р₂

 

Р₃

Р₄ d₁ d₂ d₃ D

Х

Рис. 5.1. Ринковий попит

Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивідуальний, крім того він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів (рис. 5.2).

 

 

 

 

Рис. 5.2. Фактори ринкового попиту

Функція попиту – це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільший вплив на попит має ціна товару.

Функція попиту може бути задана рівнянням:

Х_D = f(P), (5.1)

де Х_D – обсяг попиту, одиниць товару;

P – ціна товару.

Досить стійка залежність між попитом на товар та його цінами дає змогу сформулювати закон попиту, який стверджує, що підвищення цін на певний товар приводить до збільшення обсягів попиту на нього і, навпаки, – зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, що впливають на попит, належать до нецінових. Їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

- зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб споживача, моди чи реклами;

- зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи;

- кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;

- цінові очікування покупців;

- доходи споживачів.

У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відокремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему.