Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді

 

В довгостроковому періоді розглядається поведінка не окремої фірми, а взаємодія всіх фірм на даному ринку. Тому потрібно ввести деякі нові припущення:

1. Пристосування галузі для потреб ринку в довгостроковому періоді відбувається за рахунок введення в галузь нових виробників або виходу із галузі.

2. Усі фірми в галузі мають схожі криві витрат, що дає можливість виділити окрему фірму як типову.

Якщо якась типова фірма при певній ціні Р₁ на свою продукцію отримує економічний прибуток, то логічною буде поведінка інших фірм: вони будуть намагатися переорієнтувати своє виробництво на цей ж товар. Як відомо, збільшення кількості виробників приводить до переміщення кривої ринкової пропозиції вправо, а це приводить до зниження ціни рівноваги (рис. 9.5).

 

 

Тому вступ у галузь нових виробників зменшує економічний прибуток. Якщо ціна знизиться до рівня Р₂ (рис. 9.6), то фірма матиме збитки адже ціна стала нижчою ніж середні витрати АТС. Тому розпочнеться відтік фірм з цієї галузі в ті, де є змога отримати хоча б нормальний прибуток.

Зменшення кількості виробників зменшить ринкову пропозицію, а це приведе до встановлення нового (вищого) рівня цін, що ліквідує збитки.

Такі зміни врешті приведуть до встановлення ціни, що покриватиме лише мінімальні середні витрати виробництва, тобто типова фірма не зможе отримувати економічний прибуток, а лише нормальний прибуток.

Р = АТС або MR = P = MC = ATC

 

Ефективність ринку досконалої конкуренції

 

Аналізуючи ефективність конкурентного ринку виділяють:

1) ефективність виробництва (виробництво продукту при найменших витратах);

2) ефективність розподілу ресурсів (між галузями та окремими вироб-никами, щоб максимізувати задоволення потреб).

Ефективність виробництва конкурентного ринку реалізується в тому, що ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат, а це означає, що споживачі одержують необхідні їм товари за найнижчими з усіх можливих цін.

Ефективність розподілу ресурсів видно з того, що конкурентна фірма залучає ресурси лише до тієї точки, в якій ціна зрівнюється з граничними витратами, а це означає, що ресурси розподілено найефективніше.

Але ринок досконалої конкуренції має і недоліки:

1) адже конкурентна фірма виробляє лише те, що у неї купують. Фірма не стане виробляти громадські товари, за які не має можливості отримати відшкодування від споживача. Тому ринковий механізм в сучасній економіці доповнюється державним регулюванням.

2) орієнтація конкурентної фірми на максимізацію прибутку часто приводить до конфлікту між поточними і перспективними цілями (ефект Робін Гуда).

Однак навіть з перерахованими недоліками ринок досконалої конкуренції є найефективнішою моделлю ринку.

 

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте умови ринку досконалої конкуренції.

2. В чому відмінності між ринковим попитом та попитом для конку-рентного виробника?

3. Дайте визначення показників сукупної, середньої та граничної виручки.

4. Покажіть залежність показників сукупної, середньої та граничної виручки від обсягів виробництва продукції.

5. Обгрунтуйте методику побудови моделі поведінки споживача за сукупним аналізом.

6. Покажіть графічно вибір виробником варіантів поведінки на основі порівняння сукупних витрат і сукупної виручки.

7. Охарактеризуйте метод граничного аналізу при побудові моделі поведін-ки споживача.

8. Наведіть графічне порівняння граничної виручки, граничних та середніх витрат.

9. Охарактеризуйте зміну ринкової ціни під впливом ринкової пропозиції.

10. Покажіть як досягається рівновага фірми в довгостроковому періоді.

11. Які недоліки має ринок досконалої конкуренції?

12. Проаналізуйте ефективність конкурентного ринку.

 

Задачі

В галузі працює 200 підприємств. Граничні витрати (МС) кожного підприємства складають: при рівні виробництва 9 тисяч одиниць товару в місяць – 4 грн., 10 тис. од. – 6 грн., 11 тис. од. – 8 грн. Яким буде обсяг випуску продукції за місяць, якщо ринкова ціна товару складає 6 грн?

 

На графіку зображені граничні (МС) та середні (АС, AVC) витрати конкурентної фірми на виробництво продукції.

АС

1. Чи буде фірма здійснювати виробниц-тво, якщо ціна товару сягатиме 7 грн.? 2. Чи буде фірма здійснювати виробниц-тво, якщо ціна товару сягатиме 10 грн? 3. Чи буде фірма здійснювати виробниц-тво, якщо ціна товару сягатиме 20 грн?

Р МС

 

АVCCC

15

 

8

 

4

10 15 18 Q

Основні терміни і поняття

 

- Граничний аналіз

- Досконала (чиста) конкуренція

- Крива попиту для конкурентного виробника

- Лінія граничної виручки

- Лінія середньої виручки

- Лінія сукупної виручки

- Максимізація прибутків

- Мінімізація збитків

- Сукупний аналіз

Рекомендована література

 

1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 111-138.

2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 2. – С. 29-73.

3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 77-88.

4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 89-104.

5. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 99-103.

6. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 81-89.

7. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 94-105.

8. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 229-295.

9. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 238-271.

Тема 10. МОНОПОЛЬНИЙ РИНОК

 

Повною протилежністю ринку чистої конкуренції є ринок чистої монополії (монопольний ринок). Це такий вид ринку, де діє лише один виробник певної продукції. Метою даної теми є дослідження поведінки виробника-монополіста на ринку товарів, визначення обсягів його виробництва для максимізації прибутку. Вивчення цієї теми також допоможе дослідити механізми прийняття рішень виробниками при олігополії та монополістичній конкуренції.

 

10.1. Модель чистої монополії та її характеристики

 

Характеристики ринку:

1. На ринку діє тільки один виробник певної продукції. Тому для чистого монополіста еквівалентні поняття “ринкова пропозиція” і “пропозиція окремої фірми”, а також відсутній поділ на попит для окремої фірми і ринковий попит.

2. Товар, що виробляється монополістом, не має близьких замінників. Це твердження дещо абстрактне, але для спрощення ситуації будемо вважати, що в споживача є лише два варіанти: або взагалі відмовитись від споживання певного товару, або придбати його в монополіста.

3. Ціну на свій товар монополіст встановлює сам. Для монополіста попит збігається з ринковими і його можна розглядати як заданий, тому він встановлює ціну, маневруючи пропозицією: збільшення пропозиції знижує ціну, а зменшення пропозиції приводить до зростання цін.

4. Заблокований вступ в дану галузь для інших виробників. Бар’єрами для вступу в галузь можуть бути:

а) Масштаби виробництва (монополія – це велике підприємство і для створення їй гідної конкуренції потрібно вкласти значні кошти).

б) Легальні бар’єри (патент – виключне право на виробництво якогось про-дукту чи використання технології, ліцензія – право на заняття певним видом діяльності).

в) Власність на найважливіші види ресурсів (коли обмеженість ресурсів абсолютна, і у них немає близького замінника).

г) Недобросовісна конкуренція (тиск на постачальників сировини, цінова війна з метою банкрутства конкурента, підкуп чиновників і т.д.).

Монополізація ринку може досягатися:

1. Розширенням фірми за рахунок капіталізації прибутку, банкрутством кон-курентів, їх поглинанням до досягнення фірмою повного панування в галузі.

2. Об’єднанням капіталів на добровільних засадах. Форми монополістичних об’єднань:

а) Картель – це досягнення угоди про розподіл ринків збуту, квот та цін виробництва при умові збереження всіма учасниками комерційної та виробничої самостійності.

б) Синдикат – це створення учасниками, що зберігають виробничу само-стійність, спільного спеціалізованого підрозділу, що здійснює постачально-збутові операції для всіх членів об’єднання;

в) Трест – це об’єднання підприємств однієї галузі, що втрачають і комер-ційну і виробничу самостійність.

 

10.2. Визначення цін та обсягів виробництва монополістом

 

Головна відмінність між чистою конкуренцією і чистою монополією полягає у своєрідності кривої попиту. Для підприємства, що працює в умовах чистої конкуренції, крива попиту має абсолютно еластичний характер (пряма лінія), а в монополіста ця крива має спадний характер (рис. 10.1).

Спадний характер кривої попиту означає, що виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений знизити

а б

 

ціну не тільки на додаткову одиницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Для монополіста виручка отримана від продажу додаткової одиниці продукції завжди менша її ціни. Наприклад, якщо монополіст може продати 20 одиниць товару за ціною Р₁ = 200 грн., то для збільшення обсягу продаж до 30 одиниць товару, він змушений зменшити ціну до Р₂ = 170 грн. приріст сукупної виручки (DТR) буде дорівнювати 1100 грн., а гранична виручка (МR) – 110 грн., тоді як ціна додаткової одиниці проданого товару – 170 грн.

Адже виграш від збільшення обсягів продажу зменшується на величину програшу від зниження ціни (рис. 10.2).

Гранична виручка може бути:

1) додатною величиною (MR > 0), коли S₂ > S₁, тоді сукупна виручка (TR) зростає;

2) від’ємною величиною (MR< 0), коли S₂ < S₁, тоді сукупна виручка спадає;

3) нульовою (MR=0), коли S₂=S₁, тоді сукупна виручка набуває максимального значення.

На рис. 10.3 наведено модель вибору монополістом співвідношення ціни та обсягів продаж, що максимізують його прибуток.

Монополіст максимізує при-буток, при обсягах виробництва менших ніж це могло бути на конкурентному ринку (Q₁<Q₂). Він реалізує продукцію за цінами (Р₁), що перевищують середні витрати (АТС), і отримує економічний прибуток.

Помилкові уявлення про політику монополіста:

1. Монополіст намагається встановити найвищу ціну. Але збільшення ціни обертається зменшенням обсягів продаж. Тому мета монополіста збільшити не ціну, а прибуток.

2. Чим більша різниця між ціною реалізації продукції та середніми витратами на виробництво одиниці продукції, тим більший прибуток отримує монополіст. Однак це твердження справедливо лише відносно одиниці продукції, а монополіст ставить мету максимізувати загальний прибуток. Наприклад, ціна товару 10 грн/кг, його собівартість - 5грн/кг, прибуток при реалізації 10 одиниць товару складе 50 грн. ((10-5)х10). Однак можлива ситуація, що навіть при меншій ціні (9 грн) і вищих витратах (6 грн), але при умові більшого обсягу реалізації (20 кг), прибуток може бути більший ніж в першому випадку ((9-6)х20=60).

3. Монопольне становище на ринку завжди гарантує беззбиткову діяльність. Але бувають ситуації, коли попит на якийсь товар різко падає і крива попиту середніх витрат і крива попиту проходить нижче ніж крива середніх витрат, не маючи з нею спільних точок. Наприклад, монополіст з виробництва рахівниць або примусів може не отримати прибутку взагалі.

 

10.4. Особливості функціонування реальних

монополізованих ринків

 

Розглянемо детальніше вплив монополій на економічні процеси в суспільстві. Найголовнішими економічними наслідками діяльності чистої монополії є:

1. В порівнянні з конкурентним виробником монополіст вважає за доцільне призначати вищі ціни і продавати менший обсяг продукції. Тому:

а) суспільство перевитрачає певну кількість ресурсів, бо рівноважний обсяг виробництва монополіста не збігається з мінімальним рівнем середніх витрат;

б) споживачі змушені сплачувати “монопольний податок”, цей “податок” – економічний прибуток монополіста.

2. Середні витрати монополіста, як правило, не збігаються з середніми витратами конкурентної фірми, вони можуть бути як меншими, так і більшими:

а) АТС_м < АТС_к, адже монополіст – це велике підприємство і на розмір середніх витрат може вплинути ефект масштабу.

б) АТС_м > АТС_к, в зв’язку з, як правило, меншою ефективністю виробничої діяльністі монополіста:

- цілі менеджерів монополіста не збігаються з метою мінімізації витрат (вони можуть ставити завдання збільшити фірму, не рахуючись з витратами, ухилятися від надмірного ризику за рахунок збільшення витрат, брати на роботу некомпетентних друзів та родичів);

- монополіст, не відчуваючи “подиху в потилицю” конкурента, стає в’ялим, припиняє пошук нових технологій;

- монополіст несе додаткові витрати (придбання патентів, ліцензій, підкуп чиновників, тиск на постачальників).

3. Монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес.

а) масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на науку та розробку нових технологій.

б) однак у монополіях немає постійних стимулів до НТП.

3. Чистий монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію. Вона відбувається тоді, коли один продукт реалізується більш, ніж за одною ціною при тих же незмінних витратах. Наприклад, різні тарифи на електроенергію населенню та підприємствам, пасажирські і вантажні перевезення Укрзалізницею.

 

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте умови ринку чистої монополії.

2. Які ви знаєте бар'єри для вступу в галузь в умовах чистої монополії?

3. Якими методами може досягатися монополізація ринку?

4. Які форми монополістичних об’єднань ви знаєте?

5. В чому відмінності між чистою конкуренцією та чистою монополією?

6. В яких ситуаціях монополіст отримує виграш (збільшення сукупної виручки) від збільшення обсягів продажу продукції, а в яких програш (зменшення сукупної виручки)?

7. Охарактеризуйте модель вибору монополістом співвідношення ціни та обсягів продаж, що максимізують його прибуток.

8. Наведіть приклади помилкових уявлень про політику монополіста.

9. Які наслідки діяльності монополіста для суспільства та національної економіки?

 

Задачі

1. Відомості про продукцію монополіста наведено в таблиці:

Ціна за одиницю, грн.	Обсяг попиту, тис.шт./міс.	Середні витрати, грн
Постійні (AFC)	Змінні (AVC)
		30,0
		15,0
		10,0
		7,5
		6,0
		5,0
		4,3
		3,8
		2,2

Розрахуйте сукупну і граничну виручку, визначіть ціну та обсяг вироб-ництва, при якому монополіст максимізує прибуток.

 

2. Функція витрат монополіста має вигляд: ТС=50+Q², тобто постійні витрати дорівнюють 50грн., а змінні Q²). Попит на продукцію монополіста складає: Р=40-Q. Знайдіть обсяг виробництва товару, що максимізує прибуток монополіста.

 

Основні терміни і поняття

 

- Картель

- Ліцензія

- Монополізація ринку

- Монополістичні об’єднання:

- Недобросовісна конкуренція

- Патент

- Синдикат

- Трест

- Цінова дискримінація

- Чиста монополія

 

Рекомендована література

 

1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 139-161.

2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 2. – С. 74-163.

3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 97-106.

4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 104-116.

5. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 105-138.

6. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 89-94.

7. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 106-117.

8. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 299-336.

9. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 460-486.

 

 

Тема 11. ОЛІГОПОЛІЯ

 

Поведінка виробника на олігополістичному ринку є найскладнішою для прогнозування, тому що потрібно враховувати реакцію конкурентів на певні дії виробника та їх відповідну корекцію. Саме тому висновки, що будуть отримані при аналізі олігополістичного ринку, для практичного застосування використовують обережно з додатковими обмеженнями.