Цінова еластичність попиту на ресурси

Розглянувши особливості попиту на виробничі ресурси з боку окремого підприємства, варто охарактеризувати такі поняття, як галузевий і ринковий попит на фактори виробництва.

Галузевий попит на виробничі ресурси - це сума обсягів попиту на ресурси з боку окремих підприємств галузі за кожної можливої ціни на них.

Однією з особливостей галузевої кривої попиту на виробничі ресурси є те, що вона менш еластична за ціною. Це можна пояснити меншою еластичністю попиту на продукцію галузі, технічними можливостями заміни одного ресурсу на інший, нееластичністю пропозиції ресурсів-замінників і часовими обмеженнями.

Ринковий попит на виробничі ресурси – це сума обсягів попиту на ресурс з боку всіх галузей за будь-якої певної ціни на нього.

Еластичність ринкового попиту за ціною пов’язана з еластичністю попиту за ціною у кожній із галузей, які утворюють ринок. Оскільки ринковий попит на виробничі ресурси – сукупність попитів усіх підприємств, то він має похідний характер. Як і попит на продукт, попит на виробничі ресурси змінюється відповідно до змін економічної ситуації. Зміна ціни ресурсу викликає зміну кількості спожитого ресурсу. Графічно залежність кількості ресурсу від ціни зображають як рух по кривій попиту (D) на виробничі ресурси (рис. 3)

Рис. 3. Рух по кривій попиту на ресурс і зсув цієї кривої

 

Динаміка економічної ситуації, як і зміна ціни ресурсу, має вплив на зміну попиту на ресурс. На графіку це виглядає як зсув кривих попиту на виробничі ресурси (D₁ і D₂).

Можливі три види змін, які призводять до зсуву кривої попиту на виробничі ресурси:

1. Зміна в попиті на продукт. Оскільки попит на ресурс є похідним, то будь-яка зміна в попиті на товари і послуги може впливати на їх ціну, а значить, і на попит на цей ресурс. Причина зміни попиту на продукт може мати як мікроекономічну, так і макроекономічну природу. Прикладом причини мікроекономічного характеру може бути збільшення попиту на працю робітників птахофабрик у результаті зростання споживання м’яса курей. Макроекономічним прикладом є збільшення чи зменшення попиту на працю в умовах економічного спаду чи розвитку. Розвиток призводить до зростання попиту на працю, а спад – до безробіття, до зниження попиту на працю.

2. Зміна цін на інші ресурси. У розгляді впливу на попит ресурсу зміни ціни на інші ресурси потрібно розрізняти ресурси взаємодоповнювальні і взаємозамінні. Нехай у певному виробничому процесі технологія така, що праця і капітал взаємозамінні, тобто підприємство, щоб виробляти певний товар, має змогу внаслідок збільшення кількості праці відповідно зменшити кількість капіталу, і навпаки. У випадку, коли знижуються ціни на машини й обладнання, зміна попиту на працю буде результатом двох протилежних ефектів: ефекту заміщення й ефекту обсягу продукції. Ефект заміщення призведе до зменшення попиту на працю, тому що ціни на машини знизилися, а заробітна платня залишилася незмінною. У цьому випадку, щоб зменшити витрати, підприємцю вигідно наймати меншу кількість працівників. З іншого боку, падіння цін на машини теж знижує витрати виробництва. Скорочення витрат стимулює підприємство нарощувати виробництво, чим спричиняє ріст попиту на всі ресурси, у т.ч. і працю. У результаті виникає ефект обсягу продукції, який супроводжує зростання попиту на працю.

Ефект заміщення й ефект обсягу продукції діють у протилежних напрямках. Вплив на попит буде залежати від відносних величин цих двох протилежних ефектів. Якщо ефект заміщення перевищує ефект обсягу продукції, то зниження цін на обладнання приведе до зниження попиту на працю, і навпаки.

 

! Таким чином, якщо ефект заміщення перевищує ефект обсягу продукції, то зміна в ціні взаємозамінних ресурсів викличе односпрямовану зміну в попиті на працю, а з іншого боку, якщо ефект обсягу продукції перевищує ефект заміщення, то зміна ціни ресурсу-замінника викличе різноспрямовану зміну в попиті на працю.

 

У процесі виробництва, виходячи з певних технологічних процесів, можуть бути використані і взаємодоповнювальні ресурси. У цьому випадку зміна споживання кількості одного ресурсу викличе зміну іншого. У разі використання взаємодоповнювальних ресурсів негативний ефект заміщення не виникає. Наприклад, нехай у результаті вдосконалення технології виготовлення обладнання ціна на нього знизилася. У результаті цього виробникові, який використовує такі машини, стало вигідно збільшувати обсяги випуску. Це призведе до збільшення попиту на обладнання, а разом з тим і на працю. Якщо праця й обладнання є взаємодоповнювальними, то зниження цін на обладнання призведе до підвищення попиту на працю внаслідок дії ефекту обсягу продукції, і навпаки.

! Отож, зміна в ціні взаємодоповнювального ресурсу веде до різноспрямованої зміни попиту на інший ресурс.

3. Зміна технології, або продуктивності. Зміна в технології призводить до зменшення витрат виробника, до зміни продуктивності ресурсів, а значить, і до зміни кількості ресурсів, необхідних для виробництва заданого обсягу продукції. Іноді технологія збільшує попит на один ресурс і водночас знижує попит на інший. Зазвичай, технологічні вдосконалення скорочують кількість усіх ресурсів, необхідних для виробництва одиниці продукції, тобто сприяють зростанню продуктивності праці, а значить, і збільшенню граничної продуктивності, а це в кінцевому підсумку призводить до зміни попиту на ресурси.

Отож, крива попиту на той чи інший ресурс зсувається праворуч, коли:

- збільшується попит на продукт, який виробляють з використанням цього ресурсу;

- збільшується продуктивність ресурсу;

- знижується ціна на ресурс-замінник за умови, що ефект обсягу продукції переважає ефект заміщення;

- зростає ціна на ресурс--замінник за умови, що ефект заміщення переважає ефект обсягу продукції;

- знижується ціна на взаємодоповнювальний ресурс.

Зміни в попиті на ресурс, що їх графічно зображує зсув кривих попиту, потрібно відрізняти від зміни в кількості необхідного ресурсу. Останню, як було сказано вище, не можна пояснити зсувом кривих попиту на ресурс, а скоріше пересуванням уздовж кривої стійкого попиту внаслідок зміни ціни на ресурс.

Цінова еластичність попиту на ресурс, так само, як і на товар, - це відношення процентної зміни споживання ресурсу до процентної зміни його ціни (за інших рівних умов).

На цінову еластичність попиту на ресурс впливає декілька факторів, а саме:

- Еластичність попиту на продукт. Оскільки попит на будь-який ресурс залежить від попиту на продукт, у виробництві якого його використовують, еластичність попиту на ресурс залежить від еластичного попиту на продукт. Незначне підвищення ціни продукту з високою еластичністю попиту викличе різке зниження випуску продукції і, відповідно, відносно велике скорочення кількості необхідних для виробництва ресурсів. Отже, еластичність попиту на виробничий ресурс, за інших рівних умов, перебуває у безпосередній залежності від еластичності попиту на товар, що його виробляють з використанням цього ресурсу.

- Питома вага ресурсу в загальних виробничих витратах. Зміна цін на ресурси, які становлять значну частину загальних виробничих витрат, суттєво вплине на ринкову ціну продукту. Це, своєю чергою, значно знизить величину споживання цього товару. А скорочення попиту на цей товар призведе до скорочення попиту на ресурс, що його використовують у виробництві цього продукту.

- Взаємозамінність ресурсів. Важливим показником еластичності попиту на ресурси є ступінь здатності ресурсів до взаємозаміни. Чим більше є ресурсів-замінників, тим вища еластичність попиту на певний ресурс, і навпаки. Крім цього, у процесі заміщення ресурсів важливу роль відіграє час. Наприклад, водії вантажівок того чи іншого підприємства можуть домогтися підвищення заробітної платні, яке на зниженні зайнятості спочатку відіб’ється несуттєво. Але з часом наявний автомобільний парк зноситься, і підприємство придбає нові автомобілі більшої вантажності. Це дасть йому змогу забезпечити такий самий обсяг перевезень, але за допомогою меншої кількості автомобілів і водіїв. Попит на водіїв знизиться.

- Коефіцієнт зниження МР. Якщо граничний продукт, наприклад, праці знижується повільно, відповідно до його додавання до фіксованої кількості капіталу, то крива попиту на працю (МRР) буде знижуватись теж повільно і матиме теденцію до високої еластичності. Незначне зниження ціни на такий ресурс, зазвичай, викликає відносно високе збільшення попиту на цей ресурс. І навпаки, якщо гранична проуктивність праці стрімко падає, то крива попиту на працю знижується швидко. Це означає, що відносно велике зниження заробітної платні супроводжуватиметься незначним підвищенням кількості найманих робітників. У цьому випадку попит на працю буде нееластичним.