Сукупний попит і його складові.

 

Сукупний попит (AD) є сумою або сукупною величиною обсягу продукції, яку готові і в змозі купити всі споживачі за даного рівня цін та інших однакових умов. Це заплановані видатки в усіх секторах економіки: у споживанні (С), приватних внутрішніх інвестиціях (І), урядових закупівлях товарів і послуг (G) та чистому експорті (N).

Споживання визначається головним чином використовуваним доходом. Аналіз сукупного попиту зосереджується насамперед на детермінантах реального споживання (тобто номінального споживання, поділеного на відповідний індекс споживчих цін).

Інвестиції залежать від обсягів виробництва, витрат на капітал, що визначається податковою політикою, процентними ставками та іншими фінансовими умовами. Основним каналом, через який економічна політика може впливати на обсяг інвестицій, є монетарна політика.

Урядові видатки – їх прямо визначають урядові рішення.

Чистий експорт - різниця між експортом та імпортом. Імпорт (М) визначається внутрішнім доходом країни та обсягом виробництва, відношенням внутрішніх цін до зовнішніх і обмінним курсом валюти. Експорт (Х), що є імпортом інших країн, визначається доходами та обсягами виробництва в інших країнах.

Таким чином сукупний попит може бути виражений такою тотожністю:

 

AD=C+I+G+NX

 

Сукупний попит має грошову форму. Якщо пропозиція грошей не змінюється, то між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва існує така залежність: чим нижчий буде рівень цін, тим за інших однакових умов, більшу частину реального обсягу виробництва захочуть придбати споживачі всередині країни і чужоземці. І, навпаки, при зростанні рівня цін закупівлі обсягу національного продукту будуть зменшуватися.

Різні комбінації рівня цін (Р) і реального обсягу виробництва (У) при незмінній пропозиції грошей ілюструє крива сукупного попиту, показана на рисунку 10.1.

 

 

 

 

Рис.10.1. Крива сукупного попиту

Крива AD є спадною, оскільки зростання цін скорочує реальні запаси грошових засобів , де М – пропозиція грошей.

Отже, попит на товари і послуги скорочується. Цим пояснюється обернена залежність між AD і рівнем цін (якщо пропозиція грошей не змінюється).

Від’ємний нахил кривої AD пояснюють ще трьома ефектами:

· Ефект процентної ставки. Коли рівень цін підвищується, підвищуються і процентні ставки, а вищі процентні ставки призводять до скорочення споживчих видатків та інвестицій.

· Ефект багатства або реальних касових залишків (ефект Пігу). При вищому рівні цін реальна вартість усіх фінансових активів, зокрема активів із фіксованою вартістю грошей, зменшується. Населення стає біднішим, його видатки зменшуються.

· Ефект імпортних закупівель. Коли рівень цін у країні підвищується, населення та підприємці більше купують товарів за кордоном, де вони дешевші. Як наслідок, зменшується попит на вітчизняні товари. Усі ці фактори зумовлюють рух по кривій AD.

Якщо центральний банк змінює пропозицію грошей, можливі комбінації між Р та У змінюються, що означає переміщення кривої сукупного попиту на графіку вправо, коли пропозиція грошей збільшується, або вліво, коли вона зменшується.

Існує багато чинників, які, крім зміни пропозиції грошей, впливають на величину сукупного попиту. Ці чинники подані в таблиці 10.1.

Аналізуючи вплив цих чинників на величину сукупного попиту, слід пам’ятати, що вони переміщують криву AD праворуч або ліворуч. Отже, на величину сукупного попиту впливає широкий набір внутрішніх і зовнішніх чинників. Сила їх впливу різна в різні періоди.

Таблиця 10.1.

Нецінові чинники сукупного попиту

1. Зміни у споживчих випадках

· зміни у величині використаного доходу

· очікування споживачів

· заборгованість споживачів

· податки та доходи населення

2. Зміни в інвестиційних випадках

· зміна процентних ставок

· очікувані прибутки від інвестицій

· нові технології

· надлишкові потужності

· податки на підприємства

3. Зміни у величині урядових видатків

4. Зміни у величині обсягів виробництва в інших державах

· національний дохід в інших державах

· зміна валютних курсів