Обсяг національного виробництва

Ставлячи перед собою проблему обчислення обсягів національного виробництва, спочатку слід дати відповідь на запитання - у яких одиницях його здійснювати (натуральних, вартісних тощо). Один з найоптимальніших видів обчислення – це, звичайно, в натуральних одиницях. Але з даної проблематики доречно зазначити, що при обчислені уза­гальнюючого показника величини національного виробництва з огляду на різнорідність продукції неможливо використати обчислення її обсягів у натуральних чи умовно-натуральних одиницях.

Наприклад, чи можливо за допомогою натурального обліку визначити обсяг виробництва, що складається з 100 тис. автомобілів, 20 млн. тонн зерна, 80 тис. м² загальної площі новозбудованих будинків тощо. Тобто, обсяг національного виробництва можна визначити лише у вартісному його вираженні адже лише грошова форма придатна для співвиміру різних споживчих цінностей.

Для того, щоб правильно визначити сукупний обсяг національного виробництва, також необхідно, щоб усі продукти та послуги, вироблені в даному році, були обліковані лише один раз. Адже більшість продуктів перед тим, як потрапити на ринок, проходять декілька виробничих циклів. В результаті окремі частини та компоненти більшості продуктів купляються та продаються декілька разів. Для уникнення багатократного їх обліку при розрахунку обсягу національного виробництва, слід враховувати лише вартість кінцевих продуктів, оминаючи проміжне споживання. Щоб зрозуміти внутрішній зміст сказаного, треба визначитися у наступних поняттях: валовий випуск, проміжне споживання, додана вартість.

Валовий випуск (ВВ) являє собою вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць-резидентів у звітному періоді.

Проміжне споживання (ПС) містить витрати на товари, матеріальні та нематеріальні послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб (сировину, паливо, енергію, поточний ремонт, послуги транспорту, кредитно-фінансових установ тощо). Тобто, проміжне споживання - це цінності, які були створені у процесі виробництва іншими суб'єктами господарювання і, отже, вже обліковувалися. До складу проміжного споживання входять також витрати по забезпеченню належних умов праці та професійної підготовки працівників, що фінансуються з спеціальних фондів підприємств, придбання продуктів харчування та медикаментів медичними установами, витрати військових формувань на озброєння, харчування, обмундирування, квартирні та транспортні вит­рати осіб, які перебували у відрядженні тощо.

Додана вартість (ДВ) розраховується як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва та розподіляються між ними:

ДВ=ВВ-ПС (9.1)

Сказане доречно пояснити на прикладі. У широкому розумінні валовий ви­пуск - це вартість усіх вироблених товарів та послуг. При його обчисленні враховується вартість товарів та послуг, використаних в процесі виробництва. В зв'язку з цим випуск включає повторний облік вартості. Наприклад, процес виробництва хліба, до того, як він потрапляє в руки споживача, включає декілька стадій.

Як показано в табл. 9.1, фірма А (сільськогосподарське підприємство) виростило пшеницю та продало її фірмі Б (підприємству по переробці зерна) за 8 тис. грн. Слід враховувати, що для виробництва цієї пшениці затрати фірми А на посівний матеріал, енергоносії, міндобрива становили 1,5 тис. грн. (проміжне споживання). Таким чином, обсяг новоствореної (доданої) вартості фірмою А у процесі виробництва цього зерна становив 6,5 тис. грн. (8 тис.грн. - 1,5 тис. грн.).

Фірма Б змолола пшеницю на борошно та продала її фірмі В (хлібопекарському підприємству) за 9 тис. грн. Що фірма Б робить з отриманими 9 тис. грн? Як було попередньо сказано, 8 тис. грн. призначені фірмі А. Гроші, що залишилися (1 тис. грн.), використовуються наступним чином: 100 грн. направляються на оплату електроенергії, комунальних послуг тощо (проміжне споживання); 900 грн. (додана вартість) - на виплату заробітної плати, сплату податків та отримання фірмою прибутку. За аналогічною схемою здійснюється й подальший рух товарів.

Фірма В продає продукцію (хлібобулочні вироби) торгівельному підприємству Г за 11,7 тис. грн.. З даної суми 9 тис. грн. призначені до оплати продукції фірми Б, 0,8 тис. грн. використовуються на оплату за електроенергію, комунальні послуги тощо. Підприємство Г реалізує продукцію кінцевим споживачам за 14,6 тис. грн., затративши при цьому ще 900 грн. на проміжні витрати та створивши таким чином 2.0 тис. грн. доданої вартості.

Головне питання у проблемі обчислення новоствореної в результаті процесу виробництва продукції полягає у наступному: яку частину вар­тості вироблених хлібобулочних виробів враховувати при її визначенні? Відповідь: лише 11,4 тис. грн., тобто вартість кінцевого новоствореного продукту. Адже, якщо б враховува­лася вартість проміжних продуктів, то облік би дублювався, чим спот­ворював реальний перебіг результатів діяльності суб'єктів господарювання.

Отже, щоб при розрахунку новоствореного продукту уникнути подвійного обліку, необхідно уважно слідкувати, щоб у нього включа­лася лише додана вартість.

 

 

Таблиця 9.1

Створення доданої вартості при виробництві хлібобулочних виробів

(грн.)

№ з/п	Стадія виробництва	Ціна реалізації продукції	Проміжне споживання	Додана вартість
	Фірма А	8 000	1 500	6 500
	Фірма Б	9 000	100 + 8000
	Фірма В	11 700	700 + 9000	2 000
	Фірма Г	14 600	900 + 11700	2 000
	Загальний обсяг	43 300		11 400

 

Отже, підсумувавши додану вартість, створену фірмами А, Б, В та Г, можна точно визначити обсяги новоствореної ними вартості. Аналогічно до даного прикладу, визначаючи та сумуючи додану вартість, створену усіма суб'єктами господарювання у державі, можна обчислити валову додану вартість національної економіки (ВДВ).

Однак, для оцінки сумарного новоствореного продукту, або як його прийнято називати - валового внутрішнього продукту (ВВП) в ринкових цінах цього не достатньо. Слід врахувати також чисті додатки на продукти (ЧПП). Тобто до ВДВ додати податки на продукти, не включені в оцінку валової доданої вартості галузей (секторів) національного господарства та відняти субсидії на продукти, включені в оцінку валової доданої вартості.

ЧПП=ПП-СП (9.2)

До таких податків на продукти відносяться, перш за все, податки на імпорт та податки на додану вартість, які не враховуються в валовій доданій вартості. Валова додана вартість обчислюється в основних цінах, отже - необхідно додати й ще решту податків на продукти (акцизи, податки на експорт тощо). Субсидії на продукти (крім субсидій на імпорт), навпаки, включаються в обрахунок ВДВ галузей чи секторів в основних цінах і тому повинні бути змінусовані з загального підсумку ВВП в ринкових цінах.

ВВП у даному випадку отримується як сума доданих вартостей галузей економіки плюс чисті податки на продукти:

ВВП=ВДВ+ЧПП (9.3)

 

Наведена вище технологія обчислення ВВП має назву “виробничого методу”. Використовуючи інформацію, подану в табл.9.2, визначимо обсяг ВВП України у 2000 році виробничим методом.

ВВП= 373,9-229,6+27,3-1,5=170,1 (млрд. грн.)

 

ВВП також може розраховуватися як сума компонентів кінцевого використання, а саме: як сума витрат на кінцеве споживання товарів та послуг (С), валового накопичення (І), сальдо експорту та імпорту товарів і послуг (Х-ІМ):

ВВП= С+І+(Х-ІМ) (9.4)

 

 

Таблиця 9.2

Макроекономічні показники результатів економічної діяльності національного господарства України

(млрд.грн.)

№ з/п	Показники	Роки
1.	Валовий випуск в основних цінах	176,0	204,4	220,68	276,3	373,9	460,5
2.	Проміжне споживання	103,9	123,3	133,71	167,8	229,6	280,0
3.	Імпорт товарів і послуг	39,3	40,8	45,31	63,7	97,7	109,9
4.	Експорт товарів і послуг	37,2	37,9	42,97	70,9	106,2	113,2
5.	Податки на продукти	11,9	14,4	17,33	24,0	27,3	25,1
6.	Субсидії на продукти	2,5	2,1	1,71	2,1	1,5	1,4
7.	Кінцеві споживчі витрати	65,1	76,2	83,60	100,5	128,0	156,4
8.	Валове нагромадження основного капіталу	16,9	18,5	20,10	25,1	33,4	40,2
9.	Придбання за виключенням вибуття цінностей	0,1	0,2	0,13	0,1	0,2	0,1
10.	Зміна запасів матеріальних оборот-них коштів	1,5	1,3	1,10	-2,5	0,0	4,2
11.	Оплата праці найманих працівників	38,9	45,4	49,30	57,9	71,9	86,4
12.	Податки на виробництво та імпорт	20,4	21,1	22,70	27,5	31,7	30,7
13.	Субсидії на виробництво та імпорт	2,6	3,0	2,94	4,6	3,1	3,4
14.	Валовий прибуток, змішаний дохід	24,8	29,9	33,53	49,6	69,6	90,5
	Споживання основного капіталу	14,70	17,34	19,28	23,23	30,2	34,3
	Дохід від власності, одержаний з інших країн	0,17	0,29	0,28	0,40	0,60	0,6
	Дохід від власності, сплачений іншим країнам	1,22	1,49	2,35	3,91	5,9	4,5
	Поточні трансферти, податки на до-ходи, майно, одержані з інших країн	10,2	1,72	2,89	3,14	6,1	8,3
	Поточні трансферти, сплачені іншим країнам	0,09	0,18	0,21	0,23	1,2	0,3

 

Видатки на кінцеве споживання товарів та послуг (С) – це видатки домашніх господарств-резидентів на споживчі товари та послуги, а також видатки закладів державного управління (бюджетних організацій) та некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, на товари та послуги для індивідуального та колективного споживання. Таке групування показує, хто фінансує видатки на кінцеве споживання.

Валове накопичення (І) – це чисте придбання (придбання за вирахуванням вибуття) резидентами товарів та послуг, вироблених та наданих у поточному періоді, але не спожитих у ньому. Воно включає валове накопичення основного капіталу (ВНОК), зміну запасів матеріальних оборотних коштів (ЗЗМОК) та чисте придбання цінностей (ЧПЦ).

Валове накопичення основного капіталу являє собою вкладення коштів у об’єкти основного капіталу для створення нового доходу у майбутньому шляхом використання їх у виробництві. Основний капітал - це активи, що є результатом виробництва, які багатократно використовуються у процесі виробництва: споруди, будівлі, машини та обладнання, транспортні засоби, худоба племінна, молочна та робоча, сади, виноградники та інші багаторічні насадження, затрати на геологорозвідувальні роботи, затрати на програмне забезпечення та бази даних для ЕОМ, оригінали літературних та художніх творів (фільми, звукозаписи, рукописи), що є основою для тиражування.

Валове накопичення основного капіталу включає також затрати на покращення невироблених активів та видатки, пов’язані з передачею права власності на невироблені активи. До невироблених активів відносяться активи, що не є результатом виробництва. Наприклад, земля, надра та інші природні ресурси, а також патенти, ліцензії тощо. Вони не входять у склад основного капіталу, однак роботи з їх покращення (меліорація, осушення, розширеня та розвиток садів, виноградників) та послуги, що надаються у зв’язку з їх передачею іншим суб’єктам представляють собою виробничу діяльність. А тому їх вартість включається у валове накопичення основного капіталу.

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів – це зміна вартості вироблених запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів для перепродажу. Зміна вартості запасів матеріальних оборотних засобів повинна визначатися як різниця між надходженнями продукції у запаси та вилученням з них, при цьому продукція повинна оцінюватися у ринкових цінах, що діяли відповідно у момент надходження та вилучення.

Чисте придбання цінностей – нова категорія, яка з’явилася у СНР 1993 року. Цінностями є предмети, які купляють не для виробничих чи споживчих потреб, а для зберігання вартості. Тобто – це предмети, вартість яких з часом зростає: дорогоцінні метали та каміння (крім монетарного золота, а також золота та дорогоцінного каміння, призначеного для промислового використання), ювелірні вироби, антикваріат, колекції тощо.

Експорт та імпорт товарів і послуг – експортно-імпортні операції даної країни з усіма країнами. Експорт та імпорт товарів являє собою вартість вивезених з країни та ввезених у країну товарів (тих, що перетинають державний кордон).

Експорт та імпорт послуг охоплює транспортні послуги, туризм, комунікаційні послуги, будівельні, страхові, фінансові, рекламу, бухоблік, управлінське консультування, інформаційні та інші види послуг.

Обсяг чистого експорту (ЧЕ) обчислюється шляхом вирахування з обсягу експорту товарів та послуг (Х) величини імпорту товарів та послуг (ІМ):

ЧЕ=Х-ІМ (9.5)

На основі інформації, поданої у табл.9.2, обчислимо обсяг ВВП України у 2000 році за категоріями використання:

ВВП= 128,0+(33,4+0,2+0,0)+(106,2-97,7)= 170,1 (млрд. грн.)

Третім методом обобчислення ВВП держави є розподільчий метод (за категоріями доходу), за яким обсяг ВВП визначається як сума первинних доходів. При визначенні ВВП розподільчим методом він включає наступні види первинних. доходів, що виплачені виробничими одиницями – резидентами: оплата праці найманих працівників (W), чисті податки на виробництво та імпорт (ITC), валовий прибуток (валові змішані доходи) (OS).

ВВП= W+ ITC + OS (9.6)

Оплата праці найманих працівників являє собою винагороду у грошовій або натуральній формі, яка повинна бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді. Вона складається з двох основних компонентів: заробітної плати та відчислень роботодавців на соціальне страхування.

Чисті податки на виробницво та імпорт отримуються шляхом вирахування з обсягів податків з виробництва та імпорту (ПВІ) сум субсидій на виробництво та імпорт (СВІ):

I T C=ПВІ-СВІ (9.7)

Валовий прибуток та валові змішані доходи являють собою частину валової доданої вартості, яка залишається у виробників після вирахування видатків, пов’язаних з оплатою праці найманих працівників та сплатою податків на виробництво та імпорт. Ця стаття відображає прибуток (чи збиток), отриманий від виробництва, без врахування доходів від власності. Для некорпоративних підприємств, що належать домашнім господарствам, у яких члени домашнього господарства можуть здійснювати неоплачувані трудові затрати, вона включає елемент винагороди за роботу, який не може бути відділений від доходу власника чи підприємця. У цьому випадку дана стаття називається змішаним доходом.

Валовий прибуток та валові змішані доходи визначаються до вирахування споживання основного капіталу. Якщо його змінусувати, то отримаємо чистий прибуток та чисті змішані доходи.

Користуючись інформацією з табл.9.2, визначимо обсяг ВВП України за розподільчим методом:

ВВП=71,9+(31,7-3,1)+69,6=170,1 (млрд. грн.)

Користуючись інформацією з табл.9.2, самостійно визначіть трьома методами обсяги ВВП України за 1996-1999 р.р.

9.5 Взаємозв'язок між основними макроекономічними показниками: НД, ЧНД, ЧВП, ВНД, ЧВНД..

ВВП називають так ще й тому, що він визначається включно з споживанням основного капіталу, яке являє собою зменшення вартості основного капіталу протягом звітного періоду в результаті його фізичного чи морального зносу, випадкових пошкоджень тощо. Коли від ВВП відняти споживання основного капіталу (СОК), отримаємо чистий внутрішній продукт (ЧВП), показник якого, поряд з іншими макроеко­номічними показниками (валові інвестиції, чистий експорт товарів та послуг, сальдо первинних доходів з-за кордону) дає змогу визначити сукупний попит.

ЧВП=ВВП-СОК (9.8)

Наприклад, згідно з інформацією, поданою у табл.9.2, визначимо ЧВП України у 2000 році:

ЧВП=170,1-30,2=139,9 (млрд.грн.)

Якщо б економіка країни була закритою (тобто - функціонувала ізольовано від зовнішніх економік), то ВВП дорівнював би сумі валових доходів резидентів, отриманих від виробництва. Однак, усі країни мають зв'язки з закордоном. У тій чи іншій формі отримують доходи від інших країн та виплачують їм частину своїх доходів. Якщо взяти до уваги й ці потоки, то отримаємо показник національного доходу (НД), який обчислюється сумуванням ВВП та сальда первинних до­ходів (доходів від власності) з-за кордону (СПД).

НД=ВВП+СПД (9.9)

Тобто, національний дохід держави - це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу (як правило, за рік), за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам даної держави.

Первинні доходи (доходи від власності) включають в себе доходи від інвестицій (дивіденди), доходи від праці та відсотки за вкладами. Для отримання сальда первинних доходів необхідно від обсягу первинних доходів резидентів держави, отриманих з-за кордону (ПД. отр.), відняти обсяг первинних доходів нерезидентів, сплачених за кордон (ПД. спл).

Наприклад, згідно з інформацією, поданою у табл.9.2, НД України у 2000 році становив:

НД = 170,1+(0,6-5,9)=164,8 (млрд.грн.)

Порівняння вартості національного доходу та ВВП дає змогу зробити важливі висновки про результати діяльності національного господарства. Наприклад, якщо НД перевищує обсяг ВВП, то це означає, що резидентні одиниці даної держави заробляють за кордоном більше, ніж нерезидентні одиниці заробляють на її території. За такого стану справ обсяг сукупного попиту збільшується, що, в свою чергу, позитивно позначається на динаміці обсягів національного виробництва. Згідно з наведеним вище прикладом, у 2000 році в Україні обсяг НД був меншим за обсяг ВВП.

Віднявши від НД споживання основного капіталу матимемо показник чистого національного доходу (ЧНД).

ЧНД=НД-СОК (9.10)

Наприклад, згідно з інформацією, поданою у табл.9.2, ЧНД України у 2000 році становив:

ЧНД=164,8-30,2=134,6 (млрд.грн.)

У макроекономічному аналізі розраховується ще такий показник, як використовуваний національний дохід (ВНД), який являє собою дохід, що може бути спрямований на кінцеве споживання та валове нагромадження. Він обчислюється шляхом додавання до НД обсягу сальдо поточних трансфертів (СПТ):

ВНД=НД+СПТ (9.11)

 

Поточні трансферти - це безоплатна допомога, дари та інші види операцій без оплати й компенсацій. Наприклад, грошовий перевід від сина батькам-пенсіонерам, які проживають за кордоном.

Сальдо поточних трансфертів отримується, коли від поточних трансфертів, отриманих з-за кордону (ПТ отр.) відняти обсяг поточних трансфертів, сплачених за кордон (ПТ спл.):

СПТ= ПТ отр. - ПТ спл. (9.12)

Наприклад, згідно з інформацією, поданою у табл.9.2, ВНД України у 2000 році становив:

ВНД=164,8+(6,1-1,2)=169,7 (млрд.грн.).

Віднявши від ВНД споживання основного капіталу матимемо показник чистого використовуваного національного доходу (ЧВНД).

ЧВНД=НД-СОК (9.13)

Наприклад, згідно з інформацією, поданою у табл.9.2, ЧВНД України у 2000 році становив:

ЧВНД=169,7-30,2=139,5 (млрд.грн.)

Нижче, на рис. 9.1 відображено взаємозв'язок між показниками ВВП, ЧВП, НД, ЧНД, ВНД та ЧВНД.

Валовий внутрішній продукт	_	Споживання основного капіталу	=	Чистий внутрішній продукт
+				+
Сальдо первинних доходів з-за кордону				Сальдо первинних доходів з-за кордону
=				=
Національний дохід	_	Споживання основного капіталу	=	Чистий національний дохід
+				+
Сальдо поточних трансфертів				Сальдо поточних трансфертів
=				=
Використовуваний національний дохід	_	Споживання основного капіталу	=	Чистий використовуваний національний дохід

Рис.9.1 Взаємозв'язок між основними макроекономічними показниками.

Користуючись інформацією з табл..9.2, самостійно обчисліть обсяги ЧВП, НД, ЧНД, ВНД та ЧВНД України за 1996-1999 роки.