Рівновага споживача: кардиналістський підхід.

Оскільки функція корисності набирає тим більшого значення, чим бажанішим для споживача є набір благ, то модель споживача може бути сформульована наступним чином: споживач поводить себе так, начебто він максимізує функцію корисності н допустимих наборах споживаючих благ.

TU (x₁, x₂) → max,

p₁x₁ + p₂x₂ ≤ I, у випадку двох благ

x₁, x₂ ≥ 0

Аналіз рівноваги споживача полягає у порівнянні співвідношень між граничними корисностями та цінами.

Граничні корисності, що припадають на одну гривню вкладену у придбання благ, за умови рівноваги споживача рівні для усіх благ, що споживаються.

		Ординалістська теорія поведінки споживача.
	Перший етап моделювання: модель бажаного.

 

 

Побудова: за основу береться тижневе споживання бананів і яблук

 

 

Банани	Яблука

 

Крива байдужості – множина еквівалентних, з погляду певного споживача, наборів благ (або множина наборів благ з однаковою корисністю).,

Крива байдужості є окремим випадком поверхонь байдужості для двомірних наборів благ.

Крива байдужості – графічна модель уподобань.

Крива байдужості – лінія рівня функції корисності TU (x₁, x₂) = С [1]

Форма кривих байдужості залежить від властивостей благ щодо замінності у споживанні.

 

Властивості:

1) Криві байдужості мають від’ємний нахил (монотонно спадні функції). Для збереження корисності зменшення кількості одного блага в наборі має компенсуватися збільшенням кількості іншого.

2) Криві байдужості не перетинаються.

 

 

a=b

a=c

b≠c

 

3) Крива байдужості з вищим рівнем корисності розташована на більшій відстані від початку координат.

4) Криві байдужості опуклі до початку координат. Опуклі функції для двомірного простору можна інтерпретувати таким чином: відрізок прямої, що сполучає будь-які дві точки графіка функції, лежатиме над цим графіком. Графічно це означає, що кут нахилу кривої байдужості [2] до осі абсцис зменшується (за абсолютною величиною) при збільшенні споживання блага, величина якого відображається на цій осі.

Прояв закону спадної граничної корисності: при збільшенн\і споживання певного блага, зменшується величина іншого, яку жертвує споживач заради отримання додаткової одиниці першого блага.

Основне поняття ординалістіької теорії корисності – гранична норма заміщення.

Гранична норма заміщення (MRS) визначає, від якої кількості блага Y споживач готовий відмовитися в обмін на додаткову одиницю блага Х при незміному загальному рівні корисності.

,

де, ΔY – кількість блага, споживання якого зменшується (од.);

ΔХ – кількість блага, споживання якого зростає (од.).

MRS_ху зменшується в міру того, як благо Y заміщується благом Х.

MRS – від’ємна величина (через аксіому монотонності), а за абсолютною величиною показує жертву Y заради Х.

Графічно MRS – це тангенс кута нахилу дотичної до кривої байдужості до осі абсцис.

MRS можна виразити через граничні корисності благ Х і Y.

 

ΔХMU_X + ΔYMU_Y=0

ΔХMU_X = –ΔYMU_Y

Нахил кривої байдужості є мірою відносних граничних корисностей благ. При цьому MU не підраховується, але по співвідношенню кількостей благ визначається відношення їх граничних корисностей.

 

Другий етап моделювання: модель можливого.

 

Бюджетні обмеження визначаються доходом споживача та цінами благ.

Припущення щодо аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача:

1) дохід витрачається тільки на придбання блага Y та блага Х (яблука та банани);

2) споживач не робить заощаджень;

3) споживач не бере кредитів.

I = P_XQ_X + P_YQ_Y,

де, І – бюджет;

P_X, P_Y – ціни благ X та Y відповідно;

Q_X, Q_Y – обсяги споживання благ X та Y відповідно.

Нехай яблука коштують 1 грн/шт., банани – 2грн/шт. Бюджет споживача складає 10грн.

Властивості бюджетної лінії:

· бюджетна лінія – межа міжє можливим і неможливим;

· бюджетна лінія має від’ємний тангенс кута нахилу до осі абсцис: кожна додаткова одиниця споживання одного із благ відволікає певну суму коштів від придбання іншого блага;

· збільшення бюджету зміщує бюджетну лінію вгору ита праворуч, зменшення – вниз та ліворуч;

· зміна ціни одного блага відносно другого змінює кут нахилу бюджетної лінії.

	Третій етап моделювання: вибір споживача.

 

 

!

Споживач прагне до отримання