Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.

Оптимум споживача за ординалістською теорією досягається у точці де найвища з можливих крива байдужості дотична до бюджетної лінії, що означає найбільш високий з можливих рівнів добробуту:

y

G. F.

В

 

 

А U₄

E. U₃

D. C U₂

U₁

x

 

Якщо споживач вибере набір D, то він буде бюджетоспроможним, але забезпечуватиме мінімальну корисність; якщо він вибере набір, він збільшить корисність, але все одно не досягне максимального; набори В та С хоч відповідають бюджетним можливостям, але мають таку ж невисоку корисність, як і набір Е.

Найбільшу корисність приносить набір А, оскільки він є найбільш бюджетноспроможним і лежить на найвищій кривій байдужості. Набори G та F є бюджетонедоступними.

 

11. Реакція споживача на зміну його доходу.

Рішення споживача щодо придбання блага х залежить від доходу яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Зміни у доході можуть призвести до зміни кількості блага х що купується. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії та знаходження нового положення точок оптимуму споживача.

Крива, що проходить через усі точки рівноваги які відповідають різн им величинам доходу називається лінією доходу споживача:

y

 

 

U₂

 

 

U₁

 

U₀

 

 

x

B₀ B₁ B₂

В залежності від того яким є товар х можуть бути різні моделі побудови лінії доходу споживача:

y

товар х – товар з нормальною споживчою цінністю

 

U₀

U₁ U₂

 

х

 

 

Якщо товар х – товар з низькою споживчою цінністю, то графік матиме вигляд: y

 

U₂

 

U₁

 

U₀

 

B₀ B₁ B₂ x

Лінія доходу-споживання використовується для побудови лінії Енгеля, яка показує взаємозв’язок доходу споживача та кількість придбаного блага х:

y y

U₁ B₁

 

U₀ B₀

 

x x

 

 

Існують різні моделі кривої Енгеля:

1. Коли товар х є нормальним товаром, а приріст бюджету =Dх

у

В

 

. А

 

 

х

у 2. Коли товар х невисокої якості

В₂

 

В₁

 

 

Х₁ Х₂ х

 

3. Коли товар х буде низької якості графік матиме вигляд:

 

у

 

В₂ В

 

 

В₁ А

 

 

Х₂ Х₁ х

4. Товар х надзвичайно високої якості:

У

 

 

В₁ А

 

 

В₂ В

 

Х₁ Х₂ х

 

 

12. Реакція споживача на зміну цін товарів.

Якщо за незмінної величини бюджету змінюються ціна блага х, то відбувається рух до більш віддалених кривих байдужості в результаті чого утворюється лінія ціна-споживання. Вона показує як реагує споживач на ціни одного із благ.

Лінія на споживання може змінюватись в залежності від характеристики благ:

 

U₀ U₁ U₂

 

 

Для доповнюючи благ графік матиме вигляд:

у

 

U₃

 

 

U₁ U₂

 

у

х

В₁ В₂ В₃

 

U₃

Для благ замінників: U₂

U₁

Х

 

 

Лінія ціна-споживання використовується для побудови лінії індивідуального попиту.

 

у

 

K₃

 

K₂

 

K₃

 

X

 

 

Ефект заміщення та ефект доходу

Ефект доходу - це зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка стала наслідком зміни ціни на це благо.

Ефект заміщення – це зміна обсягів споживаня благ внаслідок зміни ціни (споживач змінює та блага, що відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали).

Вченими, що досліджували ефект доходу та ефект заміщення є Євген Слуцький, Хібс.

Ефекти доходу та заміщення розглядаються відносно наступних благ:

1. Нормальні блага

2. Низькоякісні блага

3. Товар Гіффіна

 

 

Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:

· бути неякісним в уявленні споживача;

· бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена, на перший погляд, здається винятком із закону попиту. Проте детальніше дослі-дження доводить, що саме взаємодія ефектів замі-щення та доходу спричиняє такий розвиток подій. Існує ще кілька прикладів винятків із закону поколи із підвищенням цін спостерігається збіль-шення закупок того чи іншого товару. Так, деякі споживачі можуть ототожнювати зростання цін з під­вищенням якості продукції і збільшувати його закупки В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуться придбати більше продукту за сьогоднішніми цінами, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживача можна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.