Оптимальний вибір і зміна доходу споживача



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оптимальний вибір і зміна доходу споживача



 

Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що доход зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу споживача призведе до зміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій в положення (рис. 4.2). Сумістивши графіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів доходу.

Рис. 4.2. Крива “дохід – споживання” для нормальних благ

Початкова рівновага відповідає точці . Зростання фінансових можливостей споживача дозволяє йому переміститись на вищі криві байдужості. Нові точки оптимумів відповідають споживчим кошикам з більшими видатками на обидва блага. З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву „дохід – споживання”.

Крива „доход – споживання” єднає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з різ­ними рівнями доходу.

Траєкторія кривої „дохід – споживання” залежить від типу благ. Рис. 4.2 відображає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбувається збільшення споживання обох товарів. Це означає, що обидва товари належать до нормальних благ. Крива „дохід – споживання” для нормальних благ є монотонно зростаючою. Для нижчих благ (неякісних благ) вона набуває від’ємного нахилу.

Модель „дохід – споживання” дозволяє охарактеризувати зміну індивідуального попиту на певне благо. Перенесемо рівноважні обсяги споживання товару для випадку нормальних благ (рис. 4.3.а) в систему координат „ціна – обсяг попиту” (рис. 4.3.б). За умови незмінної ціни кожен обсяг товару має на кривій попиту лише одну точку. Обсяг розміщений на кривій попиту , а обсяг , що відповідає вищому рівню доходу , вже розташований на іншій кривій попиту , і далі відповідно попит споживача за будь-якого вищого рівня доходу буде зростати. На графіку попиту це виглядає як зміщення кривої попиту праворуч. Отже, зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар і зміщує криву попиту.

  а)
  б)

Рис. 4.3. Зміна доходу і попиту на товар

Модель „дохід – споживання” може бути використана для побудови кривих Енгеля (рис. 4.4). Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача.

Рис. 4.4. Побудова кривої Енгеля на основі кривої «дохід — споживання»

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст до­ходу спричиняє менший приріст спо­живання товару X. Це пояснюється дією закону спадної граничної корисності.

Однак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискоренням. До цієї групи належать предмети розкоші, спожи­вання яких зростає швидше, ніж зростає дохід споживача. Ці зале­жності ввійшли в мікроекономіку як закон Енгеля:

– при незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім'ї;

– споживання товарів розкоші має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.

На рис. 4.5 представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та нейтральних (в) благ. Криві Енгеля і криві „доход – споживання” мають однаковий характер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний нахил, для нижчих – відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для нейтральних є вертикальними.

Рис. 4.5. Криві Енгеля

Криві Енгеля мають практичне значення. Вони мо­жуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною.

 

Ефекти доходу та заміни

 

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це – ефект заміни. З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Це – прояв ефекту доходу.

В аналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загального ефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакцію споживача на зміну ціни, або різну, викликаючи інші наслідки. Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили український економіст і математик Євген Слуцький (1915 р.) та англійський економіст Джон Хікс (30-ті рр. ХХ ст.). Хоча модель Слуцького була розроблена раніше, в сучасній мікроекономіці більш поширений аналіз моделі Хікса.

Для визначення відокремленої дії кожного з ефектів спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту, умовно скоротивши свої видатки так, щоб реальний доход залишався на рівні початкового. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, яку графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії, тобто виділити ефект заміни.

Для розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої – компенсуючої бюджетної лінії. Економічний смисл добудови – визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії.

Розглянемо графічну модель відокремленої дії ефектів за Хіксом для випадку зниження ціни товару (рис. 4.6). Початковий оптимум споживача встановлюється у точці , де бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужості . Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії . При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага . Оскільки перехід від до відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання від до розглядається як ефект заміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг попиту на товар , який витісняє частину попиту на благо .

Рис. 4.6. Ефекти заміни та доходу за Хіксом. Нормальне благо

Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною. В дійсності зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, що відображає паралельний зсув вгору в положення нової бюджетної лінії . Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості , в точці оптимуму . Перехід же від до відбувається за незмінних відносних цін товарів, тому зміну обсягу споживання від до трактують як ефект доходу.

Зміна рівноваги споживача від до характеризує загальний ефект зниження ціни товару , котрий складається з суми двох ефектів – заміни та доходу:

– ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

– ефект доходу – це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, – в залежності від того, до якого типу належить товар. Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його (рис. 4.6). Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення (табл. 4.1). Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому зі зниженням ціни нижчого блага попит на нього зростає.

Таблиця 4.1 Дія ефектів доходу та заміщення

  Споживання товару
нормального неякісного
Ефект доходу:
ціна зменшується Зростає Зменшується
ціна зростає Зменшується Зростає
Ефект заміщення:
ціна зростає Зменшується Зменшується
ціна зменшується Зростає Зростає

Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зі зниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту: з підвищенням ціни попит на них скорочується, а зі зниженням ціни – зростає, крива попиту має від’ємний нахил, є спадною. Винятком є товар Гіффена – нижчий товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту, для нього ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має додатний нахил і є висхідною.

 

Тестові завдання до теми 4

 

Крива “доход-споживання” показує:

а) незалежність споживання товарів від доходу;

б) залежність споживання товарів від цін;

в) комбінації товарів, що приносять споживачу певний ступень задоволення;

г) усі точки рівноваги споживача у відповідності із зростанням його доходу.

 

При заданих цінах частка сімейного бюджету на продукти харчування має тенденцію до:

а) збільшення по мірі зростання доходу;

б) зменшення по мірі зростання доходу;

в) зменшення по мірі зменшення доходу.

г) вірна відповідь відсутня.

 

Якщо ціна товару збільшується, ефект заміщення означає:

а) зменшення споживання даного товару і збільшення споживання інших товарів;

б) зменшення споживання тільки даного товару;

в) зменшення споживання даного товару і інших товарів;

г) зменшення споживання даного товару і ніяких змін у споживанні інших товарів.

 

Ефект доходу означає, що:

а) підвищення грошових доходів дає змогу споживачеві купувати меншу кількість нормальних товарів;

б) зменшення ціни товару, що дозволяє споживачеві купувати більше цього товару, оскільки він стає дешевшим за інші товари;

в) споживачі обиратимуть різні комбінації різних продуктів, доки граничні корисності останніх придбаних одиниць кожного товару не зрівняються;

г) якщо ціна товару знижується, споживач має змогу купити більше усіх товарів за даного рівня грошового доходу.

 

Якщо ціна нормального товару А знижується, то:

а) ефект доходу та заміщення дозволяють споживачеві придбати більше цього товару;

б) ефект доходу та заміщення дозволяють споживачеві придбати менше цього товару;

в) ефект доходу дозволяє купувати менше, а ефект заміщення – більше цього товару;

г) ефект доходу дозволяє купувати більше, а ефект заміщення – менше цього товару.

Якщо ціна товару зростає, ефект заміщення спонукає споживача придбати менше товару, оскільки:

а) реальний доход споживача зменшується;

б) реальний доход споживача зростає;

в) товар тепер менш дорогий, порівняно з іншими товарами;

г) товар тепер дорожчий, порівняно з іншими товарами.

 

Для товару Гіффена:

а) ефект заміщення більший ефекту доходу;

б) ефект заміщення менше ефекту доходу;

в) обсяг споживання зростає зі збільшенням доходу;

г) лінія попиту має від’ємний нахил.

 

Якщо крива “доход-споживання” має позитивний нахил, то

а) обидва товари нормальні;

б) обидва товари неякісні;

в) один товар неякісний;

г) всі відповіді не вірні.

 

Ефект заміщення спрацьовує, коли:

а) скорочення грошових доходів спонукає споживача придбати більше нормальних товарів;

б) рівновага споживача може бути досягнута лише коли споживач купує товари-субститути;

в) зниження ціни товару дозволяє споживачеві купувати його більше порівняно з іншими товарами за даного рівня грошових доходів;

г) при збільшенні ціни товару споживач має змогу купити його більше за рахунок скорочення споживання інших товарів.

 

Крива Енгеля є прямою лінією з додатним нахилом, якщо:

а) частка даного блага у структурі споживання із зростанням доходу залишається незмінною;

б) благо є замінником даного;

в) благо є доповнювачем даного;

г) благо є нейтральним благом відносно зміни доходу.

 

Контрольні питання до теми 4

1. Якою буде реакція споживача на зміну цін товарів?

2. Порядок побудови та аналіз кривої "ціна – споживання".

3. Побудова кривої індивідуального попиту споживача.

4. Якою буде реакція споживача на зміну його доходу?

5. Крива "дохід – споживання"; її суть та порядок побудови.

6. Нахил кривої "дохід – споживання" як свідчення відношення до благ.

7. Які висновки можна зробити з аналізу кривої Енгеля?

8. Сформулюйте закон Енгеля.

9. Як розкривається зміст ефекту заміщення?

10. Розкрийте зміст ефекту доходу.

11. Охарактеризуйте одно- та різнонаправлений вплив ефектів до­ходу та заміщення.

12. Поясніть, у чому полягає суть парадоксу Гіффена. Наведіть приклади.




Последнее изменение этой страницы: 2016-06-28; просмотров: 724; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.153.166.111 (0.007 с.)