Методи мікроекономічних досліджень

 

Мікроекономіка, як і будь-яка наука, має свій метод пізнання, тоб­то певні прийоми і засоби, за допомогою яких можна науково описати об’єкт дослідження. Цей метод є сукупністю взаємопов’язаних загальних та специфічних методів.

До загальних методів відносяться спостереження, відбір фактів, статистичний та економічний аналіз. Із спостереження і відбору фактів починається будь-яке дослідження. Важливо відібрати ключові факти, які відображають процес, що вивчається. З метою впорядкування доволі хаотичної фактичної інформації використовують статистичний аналіз, який дозволяє ви­явити динаміку і тенденції розвитку досліджуваного процесу. Економічний аналіз починається з абстрагування, тобто відкидання другорядних, несуттєвих елементів і виділення суттєвих. Так формується ідеальний образ, який не співпадає з реальним предметом, але дозволяє відстежити властивості та взаємозв’язки, характерні для даного процесу. Аналіз також вимагає деяких припущень. Найчастіше застосовується припущення „за інших рівних умов”, яке дозволяє більш виразно показати вплив кожного з досліджуваних факторів.

До специфічних методів мікроекономіки відносяться граничний аналіз і мікроекономічне моделювання.

Граничний аналіз – один з головних методів мікроекономіки – це аналіз прирістних величин, в якому всі фактори, за винятком досліджуваного, приймаються як незмінні, а вивчаються наслідки нескінченно малого приросту змінного фактора.

Економічна модель – це система взаємозв'язків між економіч­ними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат. Економічні змінні – це натуральні або вартісні величини, які можуть набувати можливих значень. Відомі величини, що вво­дяться у модель у готовому вигляді, називаються ендогенними.

Економічне моделювання – це спрощений опис досліджуваної мікросистеми, який характеризує властивості, суттєві сторони певної структури. Економічна модель є умовним відображенням економічних явищ, процесів, об’єктів. За способами вираження розрізняють вербаль­ні (словесне описання), математичні (виражені формулами), графічні, табличні, комп’ютерні, змішані моделі.

Модель конструюється за певними правилами і включає три елементи: 1) мету, 2) обмеження, 3) вибір рішення. Основним завданням моделі є визначення точки рівноваги мікросистеми. У стані рівноваги суб’єкт цілком реалізує всі свої можливості, як правило, до­сягає оптимального стану і не має жодних стимулів змінювати своє положення за незмінності інших умов.

Межа виробничих можливостей або крива трансформації виробничих можливостей – модель, яка ілюструє ситуацію обмеженості ресурсів, необхідності компромісного вибору та оцінки його альтернативної вартості. Вона єднає точки максимально можливого виробництва двох благ за умови цілковитого використання обмежених ресурсів. Рис. 1.3 представляє криву трансформації економіки, в якій виробляються засоби виробництва (y) та предмети споживання (x). Кутовий коефіцієнт нахилу кривої трансформації показує альтернативну вартість виробництва двох благ .

Рис. 1.3. Межа виробничих можливостей

У ситуації обмеженості ресурсів нарощування виробництва одного блага можливе лише за рахунок скорочення виробництва іншого. Така ситуація вважається ефективною, оскільки забезпечує одержання найкращого результату від використання наявних ресурсів. Межа виробничих можливостей є опуклою спадною зі зростаючим в міру просування донизу кутом нахилу, що є проявом закону зростання альтернативної вартості, який діє внаслідок недосконалої взаємозамінюваності ресурсів.

Всі точки на межі виробничих можливостей (А, В, С) є точками ефективного розподілу ресурсів. Всі точки над нею (Н) є недосяжними за даного обсягу ресурсів і даної технології. Всі точки під нею (К) відповідають неповному використанню ресурсів, є неефективними. Щоб розширити виробничі можливості, потрібно або збільшити обсяги ресурсів у суспільстві, або підвищити ефективність їх використання за рахунок технологічних інновацій, що зрушить криву трансформації далі від початку координат. Це означає, що відбувається економічне зростання.

Мікроекономіка виконує загальнотеоретичну та практичну функції, які реалізують два види аналізу – позитивний і нормативний.

Позитивний аналіз дає відповідь на запитання „що є”, вивчає реальний стан речей в економіці, з’ясовує об’єктивні взаємозв’язки між економічними явищами, формує наукові уявлення про принципи поведінки мікроекономічних суб’єктів.

Нормативний аналіз відповідає на запитання „що повинно бути”, представляє оцінкові судження про стан об’єкта чи суб’єкта економіки згідно з певними критеріями, які залежать від поглядів вченого, його прихильності до певних теоретичних концепцій. Результати позитивного аналізу дозволяють визначити шляхи досягнення нормативних цілей.

 

Тестові завдання до теми 1

 

Що з перерахованого нижче вивчає мікроекономіка:

а) виробництво в масштабі усієї економіки;

б) чисельність зайнятих у господарстві;

в) загальний рівень цін;

г) виробництво молока та динаміку його ціни.

 

Якщо вивчається економіка як цілісна система, то це аналіз:

а) макроекономічний;

б) мікроекономічний;

в) позитивний;

г) нормативний.

 

Мікроекономіка, як самостійний розділ економічної науки, з’явилася:

а) у кінці ХХ століття;

б) у кінці ХІХ століття;

в) у ХVІ столітті;

г) у ХVІІ столітті.

 

Мікроекономічний аналіз є характерним для:

а) неокласичної теорії;

б) кейнсіанської теорії;

в) інституціалізму;

г) марксизму.

 

Основним мотивом поведінки економічних суб'єктів є:

а) максимізація вигоди;

б) допомога ближньому;

в) мінімізація ризику;

г) виробництво споживчих товарів.

 

Мікросистема – це:

а) система відносин;

б) система поглядів;

в) система економічних питань;

г) система законодавчих актів.

 

Що не можна віднести до методів мікроекономіки:

а) рівноважний аналіз;

б) граничний аналіз;

в) моделювання;

г) контентний аналіз.

 

Нормативний аналіз – це:

а) пояснення вірності та помилковості економічних дій;

б) пояснення і прогнозування економічних дій;

в) вивчення законодавчих актів;

г) правильна відповідь відсутня.

 

Економічна модель не є:

а) ідеальним типом економіки або політики;

б) інструментом для економічних прогнозів;

в) комплексом економічних принципів;

г) поясненням, як функціонує економіка та її окремі сектори.

 

Який з етапів побудови моделі є першочерговим:

а) пізнання мотивів поведінки суб'єктів;

б) кількісний виклад взаємозв'язків;

в) збір та обробка фактів;

г) пізнання взаємодії суб'єктів.

 

Контрольні питання до теми 1

 

1. Що вивчає мікроекономіка?

2. Історія виникнення та еволюція мікроекономіки.

3. Чому обмеженість ресурсів примушує людину робити вибір?

4. Охарактеризуйте основні проблеми мікроекономіки.

5. Дайте характеристику об'єктів та суб'єктів мікроекономіки.

6. Основні фактори виробництва та їх властивості.

7. Дайте характеристику взаємовідносин між продавцем і покуп­цем.

8. Дайте характеристику кругообігу товарів і грошей.

9. Охарактеризуйте загальні методи дослідження мікроекономіки.

10. Охарактеризуйте специфічні методи мікроекономіки

11. Дайте характеристику економічних моделей та економічних змінних.

12. Назвіть функції мікроекономіки.

13. Дайте визначення позитивної та нормативної мікроекономіки.