Ринковий попит. Поняття споживчого надлишку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Ринковий попит. Поняття споживчого надлишку



 

Ринковий попит обчислюється додаванням показників індивіду­ального попиту всіх покупців за кожного значення ціни. Графічно крива ринкового попиту визначається як сума горизонтальних відрізків обсягів індивідуального попиту всіх покупців даного товару за всіх можливих значень ціни (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Побудова кривої ринкового попиту

Нехай на ринку деякого товару є лише два споживача, попит яких представляють криві і . Висота кривих індивідуального попиту показує готовність споживачів купувати за даною ціною певну кількість блага. Перший споживач починає купувати за ціною, нижчою за , а другий купує за значно вищою ціною, нижче рівня . В проміжку від до крива ринкового попиту співпадає з індивідуальною кривою попиту другого споживача. За ціною ринковий попит складається з відрізків . Ламана крива і є кривою ринкового попиту.

Якщо скласти попит значного числа покупців, то крива ринкового попиту буде плавною лінією з від’ємним нахилом. Вона має ті ж самі властивості, що й крива індивідуального попиту і може зміщуватись внаслідок дії нецінових детермінант. Дослід­ження кривих ринкового попиту мають практичне значення, надають важ­ливу інформацію про рівні попиту в різних регіонах, у різних демо­графічних групах споживачів.

Звичайно криві індивідуального попиту утворюються виключно на основі смаків і уподобань певних споживачів, а попит інших покупців ніяк не впливає на попит окремого споживача. Проте попит на деякі товари однієї особи іноді зале­жить від того, скільки ще людей придбали цей товар, що в свою чергу чинить вплив на величину та еластичність ринкового попиту.

На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблена концепція споживчого надлишку, яка застосовується для доказу переваг конкурентної ринкової системи, котра максимізує добробут споживачів і виробників.

Кожен споживач визначає для себе граничну максимальну суму грошей, яку він міг би заплатити за товар згідно зі своєю оцінкою його граничної корисності. Ця готовність платити є показником сприйняття цінності товару споживачем. У таблиці 5.1 представлені дані про готовність платити чотирьох покупців.

Таблиця 5.1
Ціна, грн. Кількість покупців Обсяг попиту, од.
Більше 100
Від 80 до 100
Від 70 до 80
Від 50 до 70
Нижче 50

Побудована за готовністю платити крива попиту має вигляд ламаної лінії (рис. 5.5). Якщо товар буде продаватись за ціною 70 грн., то на ринку залишаться 3 покупці, які куплять по одній одиниці товару. Перший покупець, який міг би заплатити максимум 100 грн., вважає, що зекономив 30 грн., другий, готовий платити максимум 80 грн., зекономив 10 грн., а третій заплатить суму, яку готовий був платити. Четвертий покупець взагалі залишить ринок.

Рис. 5.5. Споживчий надлишок

Отже, крива ринкового попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача, того, хто готовий першим залишити ринок за найменшого підвищення ціни. Це третій споживач: як тільки ціна перевищить 70 грн., він виходить з ринку. Уявна економія, яку одержали два перших покупця, складає загальну суму споживчого надлишку – 40 грн.

Споживчий надлишок – це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред’являє попит, і фактично заплаченою сумою.

Величина сукупного надлишку вимірюється площею фігури, обмеженої кривою ринкового попи­ту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. На рис. 5.6 за початковою ціною споживчому надлишку відповідає площа трикутника . Якщо ціна знизилася від до , споживчий надлишок буде визначати сукупність площ . Зниження ціни покращить рівень добробуту не тільки початкових споживачів даного товару, але й інших, які отримали можливість купувати цей товар.

Рис. 5.6. Вплив зміни ціни на споживчий надлишок

Споживчий надлишок є показником економічного добробуту і повинен враховуватись політиками і урядом.

 

Аналіз пропонування

 

Пропонування – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок; визначається виробництвом, але не тотожне йому. Розрізняють індивідуальне пропонування, або пропону­вання окремої фірми, та ринкове пропонування, яке складається з суми обсягів індивідуального пропонування. На рішення фірм щодо пропонування, як і на рішення споживачів відносно покупок, в першу чергу впливає ціна. Ціна є основним індикатором, який показує, скільки і якої продукції виробляти.

Пропонування – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Конкретна кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни називається обсягом пропонування.

Закон пропонування твердить, що між ціною та обсягом пропонуван­ня існує прямий зв’язок: обсяг пропонування зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни. Математичним виразом закону пропонування є функція пропонування: = f(P), де – обсяг пропонування товару, - пропонування.

Лінійна функція пропонування може бути описана рівнянням: = –c + d P.

Графічним відображенням функції пропонування є крива пропонування (рис. 5.7).

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій пропонування (рис. 5.7).

Нецінові детермінанти спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування праворуч-вниз, якщо пропонування зростає, і ліворуч-вгору, якщо пропонування скорочується (рис. 5.8).

Рис. 5.7. Зміни обсягу пропонування при зміні ціни Рис. 5.8. Вплив нецінових детермінант. Зміни у пропонуванні

До нецінових детермінант пропонування належать: ціни ресурсів; технології виробництва; кількість продавців на ринку; податки та дотації; зміни цін інших товарів; очікування зміни цін.

Ціни ресурсів чинять вплив на пропонування через витрати виробництва. Зниження цін ресурсів дозволяє виробляти більше продукції. Наприклад, якщо ціни енергоносіїв або матеріалів знизяться, фірма за інших рівних умов зможе закупити більше ресурсів і виробити більше продукції. Крива пропонування зміститься праворуч.

Більш досконалі технології виробництва дозволяють фірмі виробляти більше з тими ж самим ресурсами. Крива пропонування зрушиться праворуч.

Збільшення числа продавців на ринку призводить до зростання пропонування, крива пропонування зміщується праворуч, і навпаки, зменшення числа продавців змістить криву пропонування ліворуч.

Податки скорочують пропонування, якщо розглядаються виробниками як збільшення витрат виробництва. Субсидії, навпаки, покривають частину витрат виробника, внаслідок чого пропонування зро­стає. Податки зрушують криву пропонування ліворуч, дотації – пра­воруч.

Зміни цін інших товарів чинять вплив на пропонування через зміни у структурі виробництва. Якщо, наприклад, фермер вирощує два види сільськогосподарської продукції – моркву та цибулю, і ціни на моркву зростають, фермеру буде вигідно збільшити угіддя під морквою за рахунок зменшення площ під цибулею. Пропонування цибулі зменшиться, хоча її ціна залишилася незмінною. Крива пропонування цибулі зміщується ліворуч.

В очікуванні зміни цін поведінка продавців є прямо протилежною поведінці споживачів. Якщо виробники очікують зростання цін у майбутньому, вони вже сьогодні скоротять пропонування, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропонування зміститься ліворуч.

З врахуванням нецінових детермінант функція пропонування може бути представлена формулою: = f(P, ), де – нецінові детермінанти пропонування.

Ринкова рівновага

 

Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропонування збігаються. Криві попиту і пропонування в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (рис. 5.9).

Рис. 5.9. Ринкова рівновага

Ціна рівноваги – це ринкова ціна (P*), за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Рівновага окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою. Її умовою є: = .

Ринок не завжди перебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропонування. Якщо ціна відхиляється вгору від рівноважної, з’являється надлишок товарів у продавців (в обсязі ), загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважного, а якщо ціна опустилась нижче за рівноважну, то виникає дефіцит товарів (в обсязі ) і, користуючись конкуренцією серед покупців, продавці піднімають ціну (рис. 5.10). Отже, зміна ціни повертає ринок до попередньої рівноваги. Точка рівноваги є стійкою, а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.

Рис. 5.10. Відхилення цін від рівноважної

Але рівновага може змінитися під впливом будь-якої з нецінових детермінант. Точка рівноваги переміщується в нове положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги з іншими параметрами рівноважних цін і обсягу (рис. 5.11). Якщо на ринку за інших рівних умов зростає (скорочується) лише попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зростуть (скоротяться); якщо зростає (скорочується) лише пропонування, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться), Якщо одночасно зростають (скорочуються) і попит, і пропонування, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту та пропонування. Рівноважна ціна зменшиться, якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропонування, і зросте, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропонування.

Рис. 5.11. Зміна рівноваги при зміні попиту та пропону­вання

Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручання держави, коли вона встановлює податок на виробників або надає їм субсидію. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропонуван­ня, крива пропонування зміщується ліворуч. Зміщення кривої пропонування залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У ви­падку встановлення податку з одиниці товару на виробників крива пропонування зміщується паралельно до по­чаткової на величину податку по вертикалі, точка рівноваги зміщуєть­ся з до (рис. 5.12).

Рис. 5.12. Вплив податку як суми з одиниці товару на рівновагу ринку

У точці нової рівноваги ціна пропонування PS, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту , за якою купують товар покупці, на величину податку: = + Т.

За рівнянням рівноваги: а – b ( + Т) = –c + d можна знайти ціну пропонування PS, а потім – нові ціну рівноваги та рівноважний обсяг.

Площа прямокутника визначає суму податкових надходжень. Параметри нової рівноваги після вве­дення податку також можуть бути визначені шляхом корекції рівняння пропонування:

З встановленням відсоткового податку крива пропонування також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рів­нів цін для різних обсягів пропонування (рис. 5.13).

Рис. 5.13. Вплив відсоткового податку на рівновагу ринку

Як і у випадку податку як суми з одиниці товару, ціна пропонування відрізняється від ціни попиту , але співвідношення між ними інше: = (1 + t) , де t – ставка податку. З врахуванням ставки податку рівняння кривої пропонування матиме вигляд:

 

Тестові завдання до теми 5

 

Закон попиту передбачає, що:

а) якщо доходи у споживачів зростають, то вони завжди купують більше товарів;

б) крива попиту звичайно має позитивний нахил;

в) перевищення пропозиції над попитом викличе зниження ціни;

г) коли ціна товару падає, обсяг запланованих покупок зростає.

 

За законом пропозиції зростання цін (за решти незмінних умов) супроводжується:

а) зростанням обсягу пропозиції;

б) зростанням пропозиції;

в) зменшенням пропозиції;

г) зменшенням обсягу пропозиції.

 

Зміна якого фактора не викликає зрушення кривої попиту?

а) Смаків та уподобань споживачів.

б) Розмірів та розподілу національного доходу.

в) Ціни товару.

г) Кількості чи віку споживачів.

 

Удосконалення технології переміщує:

а) лінію попиту праворуч;

в) лінію пропозиції праворуч;

г) лінію пропозиції ліворуч;

д) точку ринкової рівноваги вгору.

 

Чим можна пояснити зміщення кривої пропозиції на товар А?

а) Зменшенням попиту на товар А.

б) Зниженням ціни на товар А.

в) Підвищенням ціни товару А.

г) Зміною цін на ресурси, необхідні для виробництва товару А.

 

Що може призвести до збільшення рівноважної ціни товару?

а) Збільшення попиту на товар.

б) Збільшення пропозиції товару.

в) Одночасне та однакове збільшення попиту та пропозиції.

г) Одночасне та однакове зменшення попиту та пропозиції.

 

Коли ринкова ціна нижча за ціну рівноваги, то:

а) з'являються надлишки товарів;

б) виникає дефіцит товарів;

в) формується ринок покупців;

г) падає ціна ресурсів.

 

Які з наведених факторів впливають на зміну обсягу попиту на продукт В?

а) зміна ціни товару-замінника;

б) зростання доходів споживача;

в) зміна ціни товару В;

г) зміна смаків споживача.

 

Якщо ціна товару зростає, то крива попиту на товар-замінник:

а) зміщується ліворуч;

б) знижується;

в) зміщується праворуч;

г) залишається незмінною.

 

Які з наведених факторів спричиняють зміщення кривої попиту на товар А ліворуч:

а) зростання населення;

б) зростання грошових доходів;

в) зниження ціни товару-субституту В;

г) зростання ціни товару-субституту В.

 

Контрольні питання до теми 5

1. Дайте визначення індивідуального та ринкового попиту.

2. Охарактеризуйте криві індивідуального та ринкового попиту.

3. Дайте визначення функції попиту.

4. Які фактори впливають на попит?

5. У чому полягає різниця між зміною попиту та зміною обсягу попиту?

6. Поясніть концепцію споживчого надлишку.

7. Дайте визначення індивідуального та ринкового пропонування.

8. Що означає функція пропонування, як вона зображається графічно?

9. Поясніть різницю між зміною пропозиції та зміною обсягу про­понування.

10. Охарактеризуйте фактори впливу на пропонування.

11. Поясніть ефект взаємодії попиту та пропонування.

12. Охарактеризуйте можливі зміни у стані рівноваги.

13. Поясніть зміни у стані рівноваги при введенні податку (за різних умов його стягнення).

 


ТЕМА 6. ТЕОРІЯ ЕЛАСТИЧНОСТІ

 

Товари на ринку перебувають під постійною дією різних чинників, що проявляється у коливанні ціни. Завдання даної теми – дослідити здатність попиту та пропозиції адаптуватися до ринкових умов, що змінюються за допомогою показників еластичності.

Еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Це показник, що відображає чутливість змінної величини до одиничної зміни іншої.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-28; просмотров: 442; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.153.166.111 (0.01 с.)