Еластичність попиту по доходу.

Еластичність попиту по доходу відображає залежність зміни попиту окремого споживача, галузі, ринку в цілому від росту або зменшення індивідуального або сукупного грошового прибутку.

Еластичність попиту по доходу – це ступінь чутливості попиту на якийсь товар до зміни прибутків споживачів.

Е = (Q2 – Q1): (Q2 + Q1) / (У2 – У1): (У2 + У1)

де У1 і У2 – зміна розміру доходу.

Знак еластичності попиту по доходу показує нам відношення споживача до даного товару. Позитивна еластичність попиту по доходу буде означати, що споживач вважає даний товар нормальним і збільшує його закупівлю при зростанні свого прибутку.

У рамках позитивної еластичності попиту по доходу також можна виділити різноманітні групи товарів. У тому випадку, коли еластичність попиту по доходу перевищує одиницю (Е > 1), а значить ріст обсягу купівлі такого товару перевершує ріст прибутку даного споживача, перед нами товар тривалого користування.

Для товарів першої необхідності еластичність попиту по доходу менше одиниці (0 < Е < 1), а для багатьох товарів повсякденного попиту, таких як одяг взуття, вона близька до 1.

Негативна еластичність попиту по доходу свідчить, що даний товар для даного споживача є товаром нижчої категорії.

 

Перехресна еластичність.

Іноді важливо також знати, як змінюється попит на якийсь товар, у випадку зміні ціни іншого товару. Зробити це можна за допомогою перехресної еластичності попиту.

Перехресна еластичність попиту – це ступінь чутливості попиту на один товар до зміни ціни іншого товару.

Е = (Qх2 – Qх1): (Qх2 + Qх1) / (Ру2 – Ру1): (Ру2 + Ру1)

Показник перехресної цінової еластичності використовується в економічних дослідженнях для визначення того, чи є зв'язок у споживанні між аналізованими товарами, а при наявності такого – для з'ясовування, який він носить характер.

Перехресна еластичність буде:

1. Позитивна для взаємозамінних товарів (субститутів), тобто при рості ціни на товар У обсяг попиту на товар Х збільшується, як би відбувається переключення попиту з товару У на товар Х.

2. Негативна для товарів комплиментів, тобто з ростом ціни на товар У обсяг попиту на товар Х скорочується і навпаки.

3. Нульова для незалежних або нейтральних товарів.

У країнах із розвиненою ринковою економікою перехресну еластичність використовують при контролі за дотриманням антимонопольного законодавства. Якщо якась фірма робить товар Х і є у нього замінник – товар У, то монополізація цією фірмою галузі приведе до того, що знизиться виробництво конкуруючого товару У. У цьому зв'язку зміна ціни товару У буде мало позначатися на розмірі попиту товару Х, тоді коефіцієнт перехресної еластичності попиту почне зменшуватися, що послужить сигналом для контролюючих органів про можливе виникнення монополії у виробництві товару Х.

Еластичність пропозиції.

Концепцію цінової еластичності застосовують також і до пропозиції. Якщо виробники чутливі до змін цін, пропозиція еластична. І навпаки.

Еластичність пропозиції по ціні являє собою відношення зміни розміру запропонованого товару до зміни ціни цього товару за інших рівних умов. Формула для обчислення еластичності пропозиції по ціні збігається з аналогічною формулою для обчислення еластичності попиту по ціні з тієї лише різницею, що в чисельнику показник розміру попиту замінюється на показник розміру пропозиції.

Е s = (Q2 – Q1): (Q2 + Q1) / (Р2 – Р1): (Р2 + Р1)

Найважливішим чинником, що впливає на еластичність пропозиції, є кількість часу, що є в розпорядженні виробників, для того щоб відреагувати на зміну ціни продукту. Чим триваліше час, яким володіє виробник, для того щоб пристосуватися до зміни попиту, тим сильніше будуть відповідні зміни в обсязі виробництва.

По спроможності підприємства відреагувати на ринкову ситуацію виділяють три часових періоди.

Миттєвий (поточний) період – це період у ході якого виробники не мають можливості пристосуватися до зміни ціни, тому що товар вже зроблений. Крива пропозиції має вертикальний вид. Це означає, що пропозиція в цьому періоді абсолютно нееластична, тобто Е = 0.

Короткостроковий період – це період, протягом якого підприємство може підстроїтися під попит, використовуючи найближчі резерви, не здійснюючи ніяких капіталовкладень. Крива пропозиції в цей період починає відхилятися від вертикального положення в напрямку, обумовленому законом пропозиції. Проте існує межа розширення пропозиції в короткостроковий період. Наближаючись до цієї межі пропозиція починає "поводитися" як і в миттєвий період, а еластичність пропозиції починає рухатися до нуля. Для того, щоб перебороти цю межу необхідні розширення і реконструкція виробництва, що і здійснюється в довгостроковий період.

Довгостроковий період – це період, протягом якого підприємство формує новий попит, освоює капіталовкладення, шляхом закупівлі нового, більш продуктивного обладнання, додаткового залучення робочої сили, будівництва нових виробництв.

На еластичність пропозиції великий вплив роблять витрати виробництва: якщо розширення випуску товару Х пов'язано з різким подорожчанням виробництва, то еластичність пропозиції цього товару буде невелика. У цьому випадку виробництво кожної додаткової одиниці товару потребує таких витрат, що підприємці підуть на збільшення випуску тільки у випадку значного росту ціни даного товару.

При встановленні ціни на свій товар, а також при визначенні цінових націнок або знижок, виробник повинен відчувати ті зміни, що відбуваються на ринку і мають відношення до зміни еластичності попиту на його товар. Якщо в нього не буде можливості врахувати в цінах зміни на ринку, це може призвести до втрати їм частини прибутку, або частини ринку. Розуміння цінової еластичності часто є вирішальним для багатьох господарств.

 

Павутинаподібні моделі.

Павутиноподібна модель описує циклічний процес: траєкторію зміни цін і обсягу виробництва при прямуванні від одного стану рівноваги до іншого. Вони використовуються для опису коливання цін на ринках сільськогосподарської продукції де пропозиція реагує на зміну ціни з деяким запізненням.

В основу павутиноподібної моделі покладені наступні умови: - обсяг попиту залежить від рівня цін поточного періоду (період часу – т); - обсяг пропозиції – від рівня цін попереднього періоду (період часу т – 1).

Виробники в період т-1 визначають обсяг виробництва, припускаючи, що ціни періоду т-1 збережуться в періоді Т, тобто має місце рівність: Р т-1 = Р т. У цьому випадку графік попиту і пропозиції буде мати вид павутинаподібної моделі. Можливі три варіанти зміни ринкової ціни в часі:

А) Якщо попит більш еластичний, чим пропозиція, то згодом відхилення від рівноваги зменшується, і рівновага відновлюється.

Р Р

 

 

Q Q

Б) Якщо пропозиція більш еластична, чим попит, то відхилення від рівноваги збільшується.

В) Якщо еластичність пропозиції і попиту однакові ринок коливається навколо точки рівноваги.

Р

Р2

Ро

Р1

Q1 Q0 Q2 Q

Припустимо, що початкова ціна товару Р1. На цю ціну орієнтується виробник у період Т-1, пропонуючи продукцію в обсязі Q1, нижче рівноважного рівня. Тоді виникає дефіцит, у результаті цього ціни підвищуються до Р2. У відповідь на це виробники збільшують обсяг виробництва до Q2, сподіваючись, що рівень цін збережеться і у періоді Т. Однак, надлишок пропозиції призводить до зниження ціни до Р1 і т.д.

Отже, незважаючи на те що попит і пропозиція еластичні, запізнення в реакції пропозиції на зміну цін може призвести до нестабільності рівноважного стана.