Що робить певне благо капіталом.

а) зовнішній вигляд, фізична природа цього блага;

б) наше суб’єктивне ставлення до цінності цього блага;

в) об’єктивна ринкова ціна цього блага;

г) засіб використання цього блага.

16. Ціна послуг капіталу виступає у формі:

а) ціни капітального блага;

б) амортизації;

в) орендної плати;

г) правильні відповіді а) і в).

17. Земля – це:

а) головний засіб виробництва у сільському господарстві;

б) один із важливих факторів виробництва;

в) матеріальна передумова процесу праці;

г) всі попередні відповіді правильні.

18. Пропозиція землі:

а) абсолютно нееластична;

б) характеризується одиничною еластичністю;

в) абсолютно еластична;

г) еластична.

19. Ціна землі визначається:

а) розміром отримуваної з неї ренти;

б) додатковим доходом, який утворюється внаслідок перевищення

ціни товару над його вартістю;

в) нормою позичкового відсотка;

г) правильні відповіді а) і в).

20. Земельні власники взагалі не одержать ренту, якщо:

а) існує податок на землю;

б) криві попиту і пропозиції земельних ділянок перетинаються;

в) крива пропозиції землі абсолютно нееластична;

г) крива пропозиції знаходиться праворуч від кривої попиту.

21. Земельна рента буде зростати, якщо:

а) знижується ціна землі;

б) зростає попит на землю;

в) зменшується попит на землю;

г) пропозиція землі зростає.

 

Література: [1, с.223-238; 2, гл.29; 3, с.283-301; 5, розд.14; 6, розд.13].

ТЕМА № 13

ЗАГАЛЬНА РИНКОВА РІВНОВАГА ТА ЕКОНОМІКА ДОБРОБУТУ

ПЛАН

1. Загальна ринкова рівновага.

2. Зовнішні ефекти.

 

Загальна ринкова рівновага.

Під ринковою рівновагою розуміють такий стан економіки при якому відсутні стимули для зміни цього стану, коли найбільш повно задовольняються цілі споживачів та виробників (споживачі одержують максимальну корисність, виробники– максимальний прибуток).

Економіка знаходиться в стані Парето – ефективності, коли не можна змінити виробництво та споживання таким чином, щоб підвищення добробуту хоча б одного споживача не викликало зниження добробуту іншого.

Рівновага може бути частковою та загальною.

Часткові рівноваги:

1) рівновага попиту та пропозиції;

2) рівновага споживача – споживач одержує максимальну корисність, коли MU_x/P_x=MU_y/P_y;

3) рівновага фірми чистого конкурента – фірма одержує максимальний прибуток, коли MR=P=MC;

4) рівновага фірми чистого монополіста – MR=MC;

5) рівновага фірми на ринку ресурсів – MP_L/P_L=MP_K/P_K; MRP_L/P_L=MRP_K/P_K=1

Загальна рівновага враховує те, що між виробниками і споживачами існують різноманітні прямі та зворотні зв’язки в процесі обміну, виробництва, споживання.

Під загальною рівновагою розуміють балансування системи взаємозв’язаних індивідуальних ринків споживчих благ та ресурсів. Загальна рівновага вивчає яким чином задовольняються потреби всієї сукупності споживачів у благах та виробників у ресурсах.

Рівновагою економіки чистого обміну називається стан економіки, за якого встановлюються ціни рівноваги чистого обміну.

Обсяги споживання та обміну, які відповідають цим цінам називають обсягами рівноваги економіки чистого обміну.

Модель такої рівноваги зручно описується за допомогою діаграми Еджворта.

Хай існує два споживача, які мають два товари Х і У.

Рівновага буде тоді, коли криві байдужості споживачів дотикаються і мають лише одну спільну точку.

Точка А – точка рівноваги. Точка Б – не є точкою рівноваги.

Через точку рівноваги проходить одна дотична до двох кривих байдужості.

При рівновазі перший споживач споживає (х₁, у₁) товарів, а другий – (х-х₁, у-у₁) товарів.

В точці ефективного розподілу гранична норма заміни першого споживача співпадає з граничною нормою заміни другого і ці норми заміни співпадають з граничною нормою трансформації одного блага іншим. Гранична норма трансформації одного блага в інше (MRT_ху) показує скільки одиниць блага потрібно пожертвувати заради однієї одиниці іншого за ефективного використання ресурсів.

MRS¹_xy=MRS²_xy=MRT_xy

MU¹_x/MU¹_y=P_x/P_y= MU²_x/MU²_y

Виробництво ефективне тоді, коли неможливо збільшити виробництво одного блага без зменшення виробництва іншого. В цьому випадку на діаграмі Еджворта криві ізоквант кожного з виробників дотикаються.

Точка А відповідає певній кількості виробленого товару та вказує на розподіл ресурсів між виробниками. При цьому гранична норма технологічної заміни для кожного виробника збігається з відношенням цін цих ресурсів:

MRTS¹_KL= MRTS²_KL=P_K/P_L

Крива ефективності виробництва.

 

Зовнішні ефекти.

Зовнішні ефекти – це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов’язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту. Іншими словами – це наслідки від здійснення ринкової угоди які “споживаються” третіми особами.

Виділяють негативні та позитивні зовнішні ефекти.

Негативні, коли діяльність однієї сторони спричиняє витрати іншої.

Позитивні полягають у отриманні додаткових вигод від блага особами, що не сплачують за нього.

Фірма, яка породжує негативні ефекти, змушена робити будь-які захисні споруди, заходи по зменшенню цих негативних ефектів. Якщо фірма щось робить з цього, вона відволікає частину ресурсів від виробництва ® зменшується виробництво ® зменшується прибуток. Це для фірми виступає вартістю зовнішніх ефектів.

Можна визначити оптимальний обсяг зовнішніх ефектів.

MRP – крива граничних витрат на зменшення забруднення;

MRC – крива граничної вигоди від зменшення забруднення.

Оптимальний обсяг забруднення коли MRP= MRС.

Обсяги забруднення можуть бути зменшені адміністративними шляхами:

· квоти на виробництво;

· штрафи на виробництво самих забруднювачів;

· обмеження та заборона викидів у довкілля.

Держава “продає” права на забруднення навколишнього середовища. За ці кошти держава здійснює природоохоронні заходи.

Є випадки, коли чітко визначені права суб’єктів ринкової угоди (особливо права власності) та обсяг шкоди незначний, то проблему можуть вирішити сторони добровільно. Основним чинником є право власності на спільні блага. Такі твердження називають теоремою Коуза.

 

Тестові завдання для самоконтролю

1. Аналіз загальної рівноваги:

а) визначає одночасно всі ціни;

б) припускає можливість зворотного зв’язку;

в) корисний при вивченні споріднених ринків;

г) усі відповіді правильні.