Підприємство в системі виробничих відносин.

Конкретна реалізація підприємницької діяльності всіх напрямів і форм реалізується через створення первинних ланок економіки — підприємств. У вітчизняній теорії прийнято таку структуру народного господарства країни: підприємство — фірма — галузь — народне господарство.

Галузь — об’єднання підприємств, що випускають однорідну продукцію. Між галузями існують зв’язки з поділу праці та обміну продукцією. Завдяки існуючим міцним зв’язкам між галузями вони об’єднуються у національну економіку, яку ще називають макроекономікою.

Фірма — об’єднання підприємств різного функціонального призначення.

Підприємство — основна організаційна ланка народного господарства, самостійно господарюючий суб’єкт, що створюється і функціонує на основі чинного в країні законодавства, є юридичною особою, здійснює підприємницьку діяльність у будь-якій сфері народного господарства на принципах комерційного розрахунку, тобто чіткого підрахунку витрат і результатів. Підприємство в ринковій економіці підпорядковує свою діяльність комерційному успіху — отриманню підприємницького доходу, який є основною рушійною силою функціонування підприємства: що дохід більший, то активніше і стабільніше почуватиметься на ринку підприємство. Кількісно підприємницький дохід дорівнює ціні товару за вирахуванням витрат виробництва (тобто його величина залежить від суми продажів і ціни використаних ресурсів).

Важливо наголосити, що отримання підприємницького доходу в ринковій економіці реалізує не тільки індивідуальну мету діяльності підприємства, а й суспільну — задоволення суспільних потреб. Залежність цих двох цілей у ринковому господарстві така: неможливо отримати дохід, не вивчаючи суспільні потреби і не виробляючи саме ті товари та послуги, що необхідні суспільству. Що повніше задовольняються потреби споживачів і що більша кількість зроблених ними покупок, то на більший підприємницький дохід може розраховувати підприємство.

В економічній діяльності підприємства відображаються всі економічні процеси виробництва, розподілу, обміну, споживання. Тому життєдіяльність підприємства називають мікроекономікою.

Особливістю підприємства, яка відрізняє його від інших ланок (галузі, цеху, бригади), є його економічна відокремленість, яка виявляється у завершеності процесу відтворення, цілковитій самостійності і відповідальності за результати своєї діяльності. Підприємства є не тільки осередком підприємницької діяльності, а й соціальним осередком суспільства, саме там зосереджується діяльність трудового колективу. Місце, роль, організація діяльності підприємства в народному господарстві країни залежать від типу економічної системи, в якій воно функціонує. Ринкова економіка передбачає наявність підприємств різних форм власності, спрямованості, величини капіталу тощо.

 

Класифікація та функції підприємств.

Підприємства можна класифікувати за такими ознаками:

• за формою власності — приватні, колективні, державні;

• за формою організації — одноосібні володіння, партнерські товариства, корпорації, кооперативні акціонерні товариства, бюджетні підприємства, публічні корпорації, змішані корпорації;

• за розміром — малі, середні, великі;

• за сферою діяльності — посередницькі, виробничі, комерційні,

страхові, фінансові та інші;

• за економічним призначенням — з виробництва засобів виробництва, з виробництва предметів споживання, з випуску продукції військово-промислового 9 з u1082 комплексу;

• за масштабами виробництва — масового, серійного та індивідуального виробництва;

• за рівнем спеціалізації — спеціалізовані, універсальні, змішані.

Різноманітність форм підприємств створює можливості конкурентної боротьби між ними за ринки збуту і прибутковіше вкладання капіталу. Економічне змагання допомагає встановити, які форми підприємств є найбільш життєздатними та ефективними в умовах ринкового господарства. Саме вони займають економічний простір, витісняючи застарілі форми господарювання.

Діяльність кожного підприємства підпорядкована реалізації його основної виробничої функції — створенню максимуму товарів або послуг для задоволення потреб суспільства за найменших витрат виробництва. Для здійснення цієї функції підприємство розгортає діяльність у різних сферах, виконуючи у кожній специфічні функції.

Виробничо-технологічні функції підприємства пов’язані із забезпеченням процесу виробництва необхідними засобами та їх використанням, впровадженням нової техніки та новітніх технологій, раціоналізацією виробничих процесів і винахідництвом.

Економічними функціями є: управління процесами виробництва та збуту товарів, укладення контрактів, наймання працівників і раціональна організація їх праці, раціональне використання ресурсів, розподіл доходів, розрахунок економічної ефективності, ціноутворення, вивчення ринку тощо.

Соціальні функції підприємства такі: поліпшення умов праці та відпочинку працівників, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, подання допомоги і надання пільг працівникам, благодійна діяльність.

Зовнішньоекономічні функції підприємства: участь у міжнародному обміні товарів, спільне з іноземними партнерами виробництво, будівництво, науково-технічне співробітництво.

 

Тестові завдання для самоконтролю

1. Критерієм класифікації підприємств за розмірами не може бути:

а) кількість працівників:

б) обсяг продажу:

в) вартість майна підприємства;

г) продуктивність праці:

д) усі показники можуть бути цим критерієм.

2. Хто ухвалює рішення про банкрутство підприємства:

а) власник підприємства:

б) суд;

в)кредитори;

г) орган влади, який зареєстрував підприємство;

д) усі відповіді неправильні.

3. Амортизаційні відрахування враховують:

а) у витратах вирооництва;

б) у прибутку;

в) у витратах виробництва й у прибутку;

г) залежно від сфери діяльності підприємства або у витратах виробництва, або в прибутку;

д) усі відповіді неправильні.

4. Що характеризує корпорацію:

а) зазвичай невеликий обсяг виробництва і незначний асортимент продукції;

б) простота утворення та реєстрації;

в) співвласники несуть лише обмежену відповідальність за її борги чи зобов"язання;

г) невелика кількість державних обмежень, що регулюють її діяльність;

д) прибутки розподіляють серед обмежених і необмежених партнерів за наперед визначеним співвідношенням.

5. Що є вищим органом управління акціонерного товариства:

а) загальні збори акціонерів;

б) спостережна рада;

в) рада акціонерів, які мають контрольний пакет акцій;

г) правління (рада) директорів:

д) усі відповіді неправильні.

6. До основних виробничих фондів підприємства не належить:

а) виробничі будівлі;

б) устаткування;

в) машини п інструменти;

г) предмети праці;

д) робоча худоба.

7. Що не належить до оборотних виробничих засобів підприємства:

а) сировина;

б) основні й допоміжні матеріали;

в) незавершена продукція;

г) паливо н енергія;

д) готова продукція на складі.

8. У якому з пунктів порушена класифікація підприємств за ознаками:

а) підприємства масового, серійного, одиничного, індивідуального виробництва;

б) малі, середні, великі підприємства;

в) підприємства з автоматизованим, комплексно-мехаиізованим, частково-механізованим, ручним виробництвом;

г) промислові, будівельні, транспортні, сільськогосподарські підприємства;

д) усі класифікації правильні.

9. Що не є недоліком одноосібного володіння:

а) ресурси одноосібного володіння обмежені розміром грошового капіталу, яким володіє чи який може позичити власник;

б) власник несе необмежену відповідальність за свої борги;

в) власник не може користуватися послугами організованого фінансового ринку;

г) порівняно великі затрати й труднощі у процесі організації та припинення діяльності одноосібної фірми;

д) одноосібна фірма - це зазвичай малий обсяг виробн

 

Література: [1, с. 103-118; 3, гл.4; 4, гл.5; 5, розд.6; 6, розд.7, с.198-203; 7, с.210-222].

ТЕМА № 7