Виробництво і попит на економічні ресурсі.

Попит на ресурси носить вторинний характер. Чим потрібніше якийсь продукт, чим більше його потрібно для задоволення потреб, тим більше попит на ресурс. Будь-яке виробниче підприємство одночасно виступає в якості продавця і покупця.

Продавець може або "погоджуватися з ціною" або "диктувати ціну" на ринку товарів. По такої ж аналогії підприємство, купуючи ресурси, може "погоджуватися з ціною" або "диктувати ціну" на ринку ресурсів.

Підприємство, що погоджується з ціною, на ринку товарів має справу з горизонтальною кривою попиту, а на ринку ресурсів – з горизонтальною кривою пропозиції. Підприємство, що диктує ціни, на ринку товарів має справу із спадною кривою попиту, а на ринку ресурсів – з висхідною кривою пропозиції. Підприємство на ринку чинників виробництва може діяти як в умовах досконалої конкуренції, так і недосконалої конкуренції.

Досконала конкуренція на ринку ресурсів.

Цілком конкурентним ринком ресурсів є ринок на якому виконуються такі умови:

1. Велика кількість покупців ресурсів суперничають між собою, при покупці ресурсів заданої якості, що поставляються для продажу продавцями, які також конкурують між собою.

2. Кожний покупець споживає тільки невеличку частину від наявного обсягу пропозиції. Тобто ніхто з покупців не може спожити достатньо велику частину наявної пропозиції ресурсів і за допомогою цього змінити ринковий попит.

3. Кожний продавець ресурсів реалізує тільки малу частину загального обсягу пропозиції і не може суттєво впливати на ринкову пропозицію. Це означає, що жоден продавець ресурсів не може зробити ресурс більш-менш дефіцитним так, щоб впливати на його ціну.

4. Продавці ресурсів можуть вільно ввійти на будь-який ринок, вийти з будь-якого ринку, власники ресурсів у відповідь на зміну цін на ресурси мають можливість переміщати свої ресурси з одного напрямку використання на інший.

Попит на ресурс залежить від попиту на товар, у виробництві якого використовується даний ресурс. Вторинний характер попиту на ресурси означає, що усталеність попиту на будь-який ресурс буде залежати від:

1. Продуктивності ресурсу при створенні продукту, тобто ресурс, що є високопродуктивним при виробництві товару, високо оцінюється суспільством, буде користуватися великим попитом, і навпаки.

2. Ринкової вартості, або ціни товару зробленого за допомогою даного ресурсу.

Граничний продукт ресурсу (МР) визначається як збільшення випуску продукції в результаті збільшення використання якогось ресурсу, у той час як кількість всіх інших ресурсів незмінна.

Гранична прибутковість ресурсу (або граничний продукт у грошовому вираженні, MRP) – це зміна прибутку, одержаного в результаті продажу додаткової продукції, зробленої в результаті споживання ще однієї одиниці ресурсу.

MRP = Δ TR / Δ Р, де Δ Р – ціна ресурсу

MRP = MR * MP

Граничні витрати ресурсу (MRC) – це витрати пов'язані з придбанням кожної додаткової одиниці даного ресурсу.

MRC = Δ ТС / Δ Р, де Р – ціна ресурсу

Для підприємства, що погоджується з ціною, в умовах досконалої конкуренції ринку ресурсів, граничні витрати ресурсів постійні і дорівнюють ціні ресурсу, тобто MRC = Р.

Крива граничних витрат горизонтальна для підприємства, що погоджується з ціною. Для галузі в цілому, ринкова крива граничних витрат на ресурси є висхідною. Крива пропозиції на ресурси одного підприємства є горизонтальною і співпадає з кривою граничних витрат, тому що воно може придбати додаткову одиницю без зміни ціни, так як купує відносно маленьку частину ресурсів. Для галузі, для того щоб залучити додаткові ресурси з інших галузей, повинні бути запропоновані більш високі ціни.

Крива граничної прибутковості ресурсу збігається з кривою попиту на ресурси тому, що вона показує, як багато ресурсу підприємство одержує при різних цінах. Вони будуть співпадати незалежно від того чи погоджується підприємство з ціною на свою продукцію, чи ні.

 

 

Р1 МRС = S

 

МRР = Д

Q 1

Оскільки підприємство погоджується з ціною на ринку ресурсів, то воно може придбати так багато ресурсів як побажає при даній ціні Р1, рівній МRС. При ціні Р1 підприємство вибере Q1, одиниць ресурсу. При більш низьких цінах на підприємство купує більше одиниць ресурсу, а при більш високих цінах на ресурси підприємство одержує менше одиниць ресурсу. Таким чином, зміна ціни ресурсу спричиняє за собою зміну розміру попиту на даний ресурс, і зміна відбувається "уздовж" кривої попиту.

Зміна в попиті на ресурс є зсув усієї кривої попиту на ресурс у результаті зміни одного з нецінових чинників попиту. До нецінових чинників, що впливають на величину попиту на ресурс, відносять:

1.Зміна попиту на продукцію підприємства. Зміна попиту на продукцію підприємства спричинить за собою зміну попиту на ресурс, із якого виробляється дана продукція.

 

 

МRС

МRP2 МRР0 МRР1

Q2 Q0 Q1

Ріст цін на продукт викликає ріст граничної прибутковості ресурсу. Це призведе до зсуву кривої MRP праворуч. Крива граничної прибутковості зміщується і попит на ресурс зростає. У відповідь на підвищення попиту на ресурс кількість придбаного ресурсу збільшується з Q до Q1. Ціна ресурсу залишається незмінною. І аналогічно при зниженні ціни.

2. Зміна цін на сполучені ресурси. Поняття взаємозамінних і взаємодоповнюючих товарів застосовується також і для ринку чинників виробництва.

3. Зміни технології. Поліпшення технології зменшує витрати виробництва підприємства. Це викликає зменшення кількості ресурсів які потрібні для виробництва даного обсягу продукції.

Еластичність попиту на ресурси по ціні – це процентна зміна споживання ресурсу до процентної зміни його ціни, при інших рівних умовах. Еластичність попиту на ресурс по ціні визначається наступними чинниками:

1. Еластичність попиту по ціні на продукт галузі. Попит на ресурс має вторинний характер, тому попит на ресурс залежить від еластичності попиту на продукт. Чим більш еластичний попит на продукт, тим еластичний попит на ресурс.

2. Технічні можливості заміни одного ресурсу на інший. Якщо заробітна плата в галузі підвищується, то зниження обсягу попиту на працю буде варіюватися в залежності від того, наскільки легко праця може бути заміщена капіталом без зниження випуску продукції.

3. Еластичність пропозиції інших ресурсів, використаємих у галузі. Можливість заміщення ресурсів може бути зменшена не еластичною пропозицією ресурсів-замінників. Чим більше кількість придатних ресурсів замінювачів, тим вище еластичність попиту, на визначений ресурс. У крайньому випадку заміщення може виявитися неможливим: наприклад, боксити абсолютно незамінні для виробництва алюмінію.