Досконала конкуренція в короткостроковому періоді.

В умовах досконалої конкуренції підприємство може пристосуватися до змін ринкової ціни товару тільки шляхом зміни обсягів випуску продукції.

Припустимо, що початкова ціна Р0 під впливом ринку збільшилася. У цих умовах підприємство почне збільшувати випуск продукції до такого рівня, коли граничні витрати знову не зрівняються з новою ціною, тобто МС = Р. При таких обсягах випуску кількість товару галузі дорівнюється ринковому попиту і у галузі наступає рівновага.

Розглянемо ситуації що можуть складатися на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді.

Конкурентна фірма одержує прибуток.

MR різниця (Р-АТС) ATC

AVC MC

ATC

MC AVC

P А MR=Р

C B

 

Q_опт Q

Точка А – генеральна точка для вибору фірми, в ній MR=MC.

Різниця між ціною Р та АТС дає прибуток на одиницю продукції.

Площа прямокутника РАВС – валовий максимальний прибуток фірми.

MC

АТС₁

С B ATC₂

AVC

A

Р МR

 

 

TVC

P=MR=ATC₁=MC – фірма не має ні прибутків ні збитків. Фірма одержує лише нормальний прибуток.

ATC₂ вище MR

AVC_min<P<ATC₂min за такої умови фірма несе збитки, але працює. Площа прямокутника РСВА – валові мінімальні збитки фірми.

ATC

 

MC

AVC

 

P А MR

 

Q_опт Q

P=AVC – фірма несе збитки. Мінімальні збитки = TFC. В цьому випадку фірма вирішує або працювати, або закриватися

ATC

MC AVC

 

 

P MR

 

 

Q_опт Q

P<AVC. Мінімальні збитки > TFC. Фірма закривається.

МС

АТС

Р5 д МR5

г АVС

Р4 в МR4

Р3 б МR3

Р2 а МR2

Р1 МR1

 

Q2 Q3 Q4 Q5 Q

Критичними цінами є Р2 і Р4. При будь-якій ціні нижче Р2 – тієї ціни, що дорівнює мінімуму середніх перемінних витрат, – фірмі варто закриватися і нічого не поставляти. Фактично, виробляючи Q2 одиниць продукції по ціні Р2, фірма буде просто покривати свої перемінні витрати, а її збиток буде дорівнювати її постійним витратам.

Приймаючи рішення про ліквідацію підприємства, підприємець повинен мати на увазі, що при повному припиненні виробництва його витрати будуть рівні постійним витратам і він повинен розплатитися по усім своїх зобов'язаннях – орендна плата, кредит і т.п. Тому, якщо додаткове використання перемінних ресурсів дозволяє робити якійсь обсяг продукції, прибуток від продажу якого покриває всі перемінні витрати і хоча б частину постійних витрат, то підприємцю треба продовжувати виробництво. Але при будь-якій ціні нижче Р2 такий, як Р1, фірма закриється, і її пропозиція буде рівна нулю.

При ціні Р3 фірма поставляє Q3 одиниць продукції і, роблячи так, воно мінімізує свої збитки. При будь-який іншій ціні між Р2 і Р4 фірма також буде мінімізувати свої збитки, виробляючи до точки, у котрій МR = МС.

Ціна Р4 є також стратегічною, тому що це ціна, при якій фірма буде просто покривати витрати, виробляючи Q4 одиниць продукції, відповідно до правила МR = МС. Валовий прибуток буде тільки покривати валові витрати. При будь-якій ціні, що перевищує Р4, фірма буде максимізувати свої прибутки. Таким чином, при ціні Р5 фірма одержить найбільші прибутки, доставляючи Q5 одиниць продукції.

Точки (а, б, в, г, д) фіксують положення кривої пропозиції конкурентної фірми. При будь-якій ціні нижче мінімуму середніх перемінних витрат нічого не було зроблено, і тому відрізок кривої граничних витрат фірми, що лежить вище кривої її середніх перемінних витрат, є кривою її пропозиції в короткостроковому періоді. Це показує зв'язок між витратами виробництва і пропозицією в короткостроковому періоді.

В галузі діє безлічь підприємств, тому для кожного з них можна аналогічним чином побудувати криву пропозиції. Тоді криву пропозиції галузі можна одержати, провівши горизонтальне підсумовування кривих пропозиції окремих підприємств.

Ринкова ціна товару в умовах досконалої конкуренції визначається перетинанням кривої пропозиції галузі і ринкової кривої попиту.

Хоча кожне підприємство галузі не впливає істотно на ринок товару, спільні дії підприємств галузі, як і колективні дії домогосподарств, можуть призвести до переміщення кривих попиту і пропозиції і до зміни рівноважної ціни.