Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком



На основі застосування кардинальної та ординальної функцій корисності можна проаналізувати поведінку людей у ситуаціях з ризиком. Прийняття рішень будь-яким економічним суб’єктом пов’язане з передбаченням майбутнього. Існує можливість альтернативних рішень, які можуть принести неоднакові вигоди, а кожен суб’єкт зацікавлений в прийнятті найбільш вигідного варіанту рішення, тому вибір включає в себе деякі елементи прогнозування. У той же час неможливо одержати вичерпну інформацію про те, як будуть розвиватись події в майбутньому, які умови можуть вплинути на результати реалізації прийнятого рішення. Будь-яка економічна дія, спрямована на майбутнє, має невизначений результат.

Невизначеність умов є джерелом ризику. Багато вчених висловлюють думку, що фактор невизначеності є фундаментальним як у природничих, так і в суспільних науках. Поняття невизначеності було запроваджене спочатку в фізиці елементарних частин як інтервал, в якому містяться числові значення певних параметрів. Такий же смисл невизначеності прийнято також і в економічних дослідженнях. Наприклад, якщо курси валют можна визначити лише в певному інтервалі, то це величина невизначена. Попит – також величина випадкова, вона може бути визначена лише з певною ймовірністю.

Причини невизначеності різноманітні. Це може бути випадковий характер процесів, випадкові помилки, динамічні зміни внутрішніх і зовнішніх умов розвитку економіки, наукові відкриття тощо. Невизначеність трактують як антиблаго.

У минулому ризик пов’язувався переважно з втратами коштів або товарів внаслідок стихійних лих чи зміни ринкової кон’юнктури. В сучасних умовах під ризиком розуміють можливість відхилення від цілі, яку ставила перед собою людина, можливість відсутності позитивного результату. Але невизначеність не завжди є негативним фактором. Вона може сприяти розвиткові таких позитивних рис, як ініціатива, творчий пошук, економічна самостійність.

Люди неоднаково ставляться до ризику. Одним подобається ризикувати, інші ж намагаються уникнути будь-якого ризику. За ставленням до ризику всіх людей поділяють на схильних до ризику, нейтральних і не схильних до ризику. Дослідження схильності до ризику показують, що здатність до ризику випливає не з якихось особливих психологічних властивостей індивіда, а пов’язана з його майновим станом. Більшість людей не схильна до ризику сумами, які вважає значними для свого рівня достатку. І навпаки, ризик може стати привабливим, якщо суми, якими ризикують, невеликі у порівнянні з виграшем. Величина сум, якими ризикують, може бути різною: для одних ризик втратити 1000 гривень – це катастрофа, а для інших – майже непомітна подія.

 

 

Попит і закон попиту.

Попит – це певна кількість товару, яку бажає і може придбати споживач в певний проміжок часу за деякою ціною за інших незмінних умов.

Існує індивідуальний та ринковий попит.

Найважливіший фактор впливу на попит – ціна на одиницю товару. Функція попиту може бути виражена рівнянням: QD=f(P), де QD обсяг попиту.

Крива попиту:

Р

 

 

Р1

D

 

Q 1 Q

Основною детермінантою попиту є ціна. До нецінових детермінант попиту відносять:

- Ціни доповнюючи товарів

- Ціни товарів замінників

- Дохід споживача

- Кількість споживачів та ін..

Рух попиту об'єктивно регулюється законом попиту. Він відображує причинно-наслідковий зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту, який має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту, зниження ціни — його зростання.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, точніше — між ціною та існуючою на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то за незмінного платоспроможного попиту населення зменшуються можливості здійснення покупок, причому не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні.

Існують різні форми вияву закону попиту. Серед них відзначимо таку форму вияву, як ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевший товар — замінювач.

Інша форма вияву закону попиту — ефект доходу — спостерігається тоді, коли відбулося зниження ціни. Це зумовлює появу у споживача вільної суми грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 74; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.87.250.158 (0.006 с.)