Пропозиція підприємства у довгостроковому періоді

Довгострокова крива пропонування фірми, – як і короткострокова, – співпадає з кривою граничних витрат.

Довгострокова крива ринкового пропонування також більш полога, ніж короткострокова з двох причин: по-перше, через те, що довгострокова крива пропонування окремої фірми є більш пологою; по-друге, з підвищенням цін в галузі збільшується число фірм саме у довгостроковому періоді. І навпаки, коли ціни падають, то також повинен пройти певний період часу, достатній, щоб фірми почали залишати галузь. Отже, зміна ціни викликає більшу зміну обсягів випуску у довгостроковому періоді порівняно з короткостроковим.

Довгострокова крива ринкового пропонування або крива пропонування галузі має важливу відмінність у побудові. Оскільки у довгостроковому періоді фірми входять на ринок і виходять з нього, ми не можемо вивести довгострокову криву пропонування галузі простим складанням по горизонталі кривих пропонування функціонуючих фірм, як це було зроблено для короткострокового періоду, бо кожна точка на довгостроковій кривій відповідає іншому числу фірм в галузі, яке не можна визначити точно.

Для спрощення аналізу припускають, що обсяг виробництва зростає лише за рахунок розширення використання ресурсів, а не за рахунок нових технологій. В такому разі в побудові довгострокової кривої пропонування галузі потрібно врахувати можливість зміни цін на ресурси в результаті зміни попиту фірм. Ціни на ресурси формують витрати виробництва, а положення кривої галузевого пропонування залежить від їх динаміки. Відповідно до цього розрізняють три типи галузей: з постійним, зростаючим та спадним рівнем витрат.

1. Крива довгострокового пропонування галузі з постійним рівнем витрат є горизонтальною лінією на рівні ціни, що відповідає значенню мінімальних середніх витрат виробництва у довгостроковому періоді. Галузі з постійним рівнем витрат можуть мати і горизонтальні криві довгострокових середніх витрат.

2. Для галузі зі зростаючими витратами вона є висхідною

3. Крива довгострокового пропонування галузі зі спадним рівнем витрат буде спадною.

 

 

 

1

 

 

2

 

 

3

 

 

Модель «чистої» монополії та її характеристики.

Монополія – ринок на якому пропозиція представлена одним виробником, а попит багатьма споживачами.

Особливості монополії:

1. Одна фірма є єдиним виробником товарів;

2. Немає близьких замінників товарів;

3. Існують нездоланні бар’єри входу на ринок (для виробників);

4. Фірма-виробник сама встановлює ціни;

5. Доступ до інформації частково обмежений.

Види монополій:

- Чиста монополія – монополія за якої на ринку існує єдиний продавець товарів. Якому немає близьких замінників;

- Природна монополія - монополія, яка існує у галузях, де економія зумовлена збільшенням масштабу виробництва особливо значна;

- Проста монополія – монополія за якої встановлюються однакові ціни на один товар для всіх покупців;

- Дискримінаційна монополія – монополія за якої встановлюються різні ціни на один товар для різних покупців, при цьому різниці цін не обумовлюється витратами на виробництво;

- Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції юридичними обмеженнями;

- Відкрита монополія – монополія, за якої одне підприємство на деякий час стає взаємним виробником продукту, але не має спеціального захисту від конкурентів;

- Адміністративна монополія – монополія, яка виникає в умовах адміністративно-командної системи, базується на держ. власності на засоби виробництва, діє в умовах обмеженого ринку, для неї характерний прямий розподіл ресурсів.

Монопольна влада – можливість підприємства одноосібно визначати ціну свого товару, групуючи обсяг продукції, який воно готове продати. Для встановлення та отримання монопольної влади встановлюються бар’єри для входу конкур. на ринок, До них відносяться:

- виключні права;

- патенти;

- авторські права;

- ліцензії;

- власність на всю пропозицію виробничого фактора, ефект масштабу великого виробництва.