Виникнення права застави та види застави



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Виникнення права застави та види застави



Право застави виникає з моменту укладення договору заста­ви, якщо ж договір підлягає нотаріальному засвідченню, то з моменту його посвідчення Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає з моменту передачі йому предмета заста­ви У випадку коли така передача відбулася до укладення дого­вору, ~ з моменту його укладання

Заставодавець за загальним правилом зберігає право розпо­рядження заставленим майном, якщо інше не передбачене за­коном або договоромВін може відчужувати це майно, але лише за згодою заставодержателя і за умови переходу до нового заста­водавця основного боргу, забезпеченого заставою

Згідно з чинним законодавством допускається наступна зас­тава, якщо інше не передбачено законом або попереднім дого­вором застави При наступній заставі вимоги наступного заста­водержателя задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів Зас­таводавець повинен повідомити кожного наступного заставодер­жателя про всі попередні застави даного майна, а також про характер та розмір забезпечених цими заставами зобов'язань При невиконанні цього обов'язку він повинен відшкодувати збитки, що виникли внаслідок цього, у будь-якого заставодер­жателя

Головне призначення застави полягає в тому, що заставодержатель, згідно з чинним законодавством, має право за раху­нок заставленого майна задовольнити свої вимоги у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом або дого­вором, — неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпечених заста­вою вимог, якщо інше не передбачене договором застави

Право звернення стягнення на предмет застави виникає з моменту невиконання основного зобов'язання (наприклад, якщо борг не повертається в обумовлений строк), якщо інше не пе­редбачене законом або договором При припиненні (реорганізації, ліквідації) юридичної особи, що є заставодавцем, заставодержатель набуває права звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання,

забезпеченого заставоюПри частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в по­чатковому обсязі

Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звер­нено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) за вибором заставодержателя Якщо заставодержатель зверне стяг­нення на одну річ (право), він зберігає право наступного стяг­нення на інші речі (права), що складають предмет застави Вимоги наступних заставодержателів задовольняються за рахунок вартості застави після повного забезпечення вимог попередньо­го заставодержателя

У випадку коли третя особа задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, до неї переходить (одночасно з пра­вом вимоги) забезпечена нею застава

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, арбітражного суду, третейського суду, якщо інше не передбачене законом, а також у безспірному порядку на підставі виконавчого надпису нотаріусів Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду або арбітражного суду

Реалізація заставленого майна, на яке звернене стягнення, здійснюється судовим виконавцем на підставі виконавчого лис­та суду чи наказу арбітражного суду або виконавчого напису нотаріусів У разі звернення стягнення на майно державного підприємства (відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності) реалізація заставленого майна проводиться відповідним органом приватизації

Закладене майно реалізується з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачене договором, а реалізація закладеного майна державних підприємств і відкритих акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації, усі акції яких знаходяться в державній власності, — виключно з аукціонів (публічних торгів)

Якщо аукціон (публічні торги) оголошено таким що не відбувся, заставодержатель має право за згодою заставодавця залишити заставлене майно у себе за початковою ціною, а якщо заставодавець не дає такої згоди — майно реалізується у вста­новленому порядку

Реалізація заставлених майнових прав відбувається шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває права вимагати у судовому порядку переводу на нього заставленого права з мо­менту виникнення права звернення стягнення на предмет за­стави.

У тих випадках, коли сума, виручена від реалізації заставле­ного майна, є недостатньою для повного задоволення вимог за­ставодержателя, він має право, якщо інше не передбачене зако­ном або договором, отримати різницю за рахунок іншого майна боржника в порядку черговості, встановленої законодавством. Якщо сума, виручена від реалізації заставленого майна, переви­щує розмір забезпеченої заставою вимоги заставодержателя, різниця підлягає поверненню заставодавцеві. При реалізації цілісного майнового комплексу державного підприємства (відкри­того акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, всі акції якого знаходяться в державній власності), що є предметом застави, виручена грошова сума, яка перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця зараховується у відповідний бюджет, а у разі, коли покупцем є фізична особа або юридична особа, у майні якої частка держав­ної власності не перевищує 25 відсотків, — до відповідного по­забюджетного фонду приватизації.

Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалі­зації предмета застави припинити звернення на нього стягнен­ня і його реалізацію, виконавши забезпечене заставою зобов'я­зання (повернути борг або ту його частину, виконання якої про­строчено).

Застава зберігає силу в тому випадку, якщо за однією з підстав, передбачених законом, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом по­рядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої зас­тавою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, що виник з забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Згідно з чинним законодавством розрізняютьп'ять видів за­стави. Для більшої виразності відобразимо види застави схема­тично (рис. 31).

 

 
 

 


Рис. 31

Розглянемо ці види застави.

Відповідно до ст. ЗО Закону України «Про заставу»,іпотека— це застава землі, іншого нерухомого майна (будівель, споруд, квартир, цілісних майнових комплексів, підприємств тощо), що залишаються у володінні і користуванні у заставодавця або тре­тьої особи. Іпотечний заставодержатель має право, якщо інше не передбачено законом або договором, перевіряти документаль­но і фактично наявність, розмір, стан і умови зберігання пред­мета застави; вимагати від заставодавця належного зберігання предмета застави, а від будь-якої особи припинення посягань на предмет застави. Якщо предмет застави втрачено не з вини зас­таводержателя і заставодавець його не відновив або за згодою заставодержателя не замінив іншим майном такої ж вартості, то заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання. Іпотечний заставодавець, якщо інше не передбачено договором чи законом, має право:

володіти та користуватися предметом застави відповідно до його призначення; достроково виконати основне зобов'язання, якщо це не суперечить змісту зобов'язання; реалізувати за письмовою згодою заставодержателя предмет застави з переведенням на набувача основного боргу, забезпеченого заставою; передавати за письмовою згодою заставодержателя предмет застави в оренду.

За порушення заставодавцем обов'язків щодо вжиття заходів, необхідних для збереження предмета іпотеки, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого іпо­текою зобов'язання, звернувши при необхідності стягнення на

предмет іпотеки.

За порушення заставодавцем обов'язків щодо страхування

предмета іпотеки заставодержатель має право вимагати достро­кового виконання основного боргу або застрахувати предмет

іпотеки за свій рахунок, але в інтересах заставодавця із стягнен­ням з нього витрат по страхуванню.

Договір про іпотеку повинен бути нотаріально посвідчений. При зміні змісту забезпеченого іпотечного зобов'язання, а та­кож при переході права власності на предмет іпотеки від заста­водавця до Іншої особи, проводиться відповідний запис у Книзі запису застав. Порушення вказаної вимоги тягне за собою недійсність вчинених змін.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про заставу»,застава товарів в обороті або у переробці — це застава, предметом якої можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. При заставі товарів в обігу або переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави. Уразі відчуження застав­лених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої чи більшої вартості. При цій заставі вказане май­но перестає бути предметом застави з моменту його вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набува­чу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті зас­таводавцем товари, передбачені в договорі застави, стають пред­метом застави з моменту виникнення на них права власності.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про заставу»,заклад — застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателю. За угодою сторін предмет закладу може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у за­ставодавця з, накладенням знаків, які засвідчують заставу.

Заставодержатель, якщо інше не передбачено договором. зобов'язаний вживати заходи, необхідні для збереження пред­мета закладу; в передбачених договором випадках отримувати дохід (в інтересах заставодавця), що приносить предмет закладу (наприклад, врожай); якщо допускається користування предме­том закладу, регулярно повідомляти про це заставодавцеві; стра­хувати предмет закладу в інтересах і за рахунок заставодавця;

сплачувати податки і збори за рахунок заставодавця; негайно повідомляти заставодавця про небезпеку загибелі чи пошкод­ження предмета закладу; негайно повернути предмет закладу після виконання заставодавцем основного зобов'язання; належ­ним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього.

Заставодержатель, якщо це передбачено договором, може користуватися предметом закладу, а отримані доходи направля­ти на покриття витрат, пов'язаних з утриманням предмета зак­ладу, що виплачуються, або направляти на погашення відсотків за боргом, чи самого боргу.

Якщо виникає загроза загибелі, пошкодження чи зменшен­ня вартості предмета закладу не з вини заставодержателя, той має право вимагати від заставодавця його заміни, а якщо отри­має відмову, — достроково звернути стягнення на предмет зак­ладу. Якщо заставодержатель зберігає або використовує предмет закладу неналежним чином, заставодавець у будь-який час має право вимагати припинення закладу або достроково виконати забезпечене закладом зобов'язання.

За втрату або недостачу предмета закладу заставодержатель несе відповідальність у розмірі вартості втраченого майна, а за пошкодження предмета закладу — в розмірі суми, на яку зни­зилась вартість заставленого майна. Заставодержатель зобов'я­заний відшкодувати заставодавцю всі заподіяні втратою, недо­стачею чи пошкодженням предмета закладу збитки в повному обсязі, якщо це передбачено законом чи договором. Заставодер­жатель відповідає за втрату, недостачу чи пошкодження предме­та закладу, якщо він не доведе, що втрата, недостача чи по­шкодження сталися не з його вини.

Наступним видом застави єзастава майнових прав. Відповід­но до ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги за зобов'язаннями, в яких він є кредито­ром, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому. В цьому випадку в договорі повинна бути вказана особа, яка є боржни­ком по відношенню до заставодавця, про що заставодавець зо­бов'язаний повідомити боржника.

У договорі застави майнових прав, якщо інше не передбаче­но договором, заставодавець повинен:

виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності застав­леного права;

не здійснювати уступки заставленого права;

не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення застав­леного права чи зменшення його вартості;

вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб;

надавати заставодержателю відомості про зміни, що сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домагання третіх осіб на це право

Заставодержатель, якщо інше не передбачено договором, має право вимагати в судовому порядку в будь-який час переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив свої обо­в'язки, вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право, у випадку по­рушення заставодавцем обов'язку самостійно вживати заходи для захисту заставленого права Якщо боржник заставодавця до ви конання ним зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає свій обов'язок, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя. При одержанні від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум заставодавець зобов'язаний за вимогою заставодержателя перерахувати відповідні суми на рахунок заставодержателя у виконання зобо­в'язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором застави

Відповідно до ст 53 Закону України «Про заставу»,застава цінних паперів (векселів тощо), які можуть передаватися шляхом вчинення передатного надпису (індосаменту), здійснюється шля­хом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу Цінні папери, які не передаються індосамен­том, переходять за угодою сторін За угодою сторін цінні папери можуть бути передані на зберігання в депозит державної нотарі­альної контори, приватного нотаріуса або банку Якщо законом чи договором не передбачено інше, купонні листи на виплату відсотків, дивідендів та інші доходи від зазначеного в цінному папері права є предметом застави лише у випадках, якщо вони передані кредитору заставленого зобов'язання У випадку застави цінних паперів на пред'явника діють норми, що передбачені Законом України «Про заставу» для застави товарів в обороті на переробці

Припинення застави

Відповідно ст 28 Закону України «Про заставу» право застави припиняється

з припиненням забезпеченого заставою зобов’язання

у разі загибелі заставленого майна,

у разі придбання заставодержателем права власності на зас­тавлене майно,

у разі примусового продажу заставленого майна,

при закінченні терміну дії права, що складає предмет за­стави

Крім того, відповідно до ст 29 Закону України «Про заста­ву», у разі відмови кредитора прийняти виконання забезпеченої заставою грошової вимоги відповідна сума вноситься заставо­давцем у депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Якщо внесена в депозит сума повністю покриває борг, застава припиняється

Розглянемо вищеназвані підстави припинення застави В моментвиконання заставодавцем основного зобов'язання

застава припиняється і заставодержатель повинен повернути боржнику заставлене майно При частковому виконанні заста­водавцем забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігаєть­ся в первісному обсязі Можливе виникнення обов'язків дост­рокового повернення заставного зобов'язання Так, у разі при­пинення юридичної особи (заставодавця) заставодержатель одержує право звернення стягнення на заставлене майно неза­лежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпече­ного заставою

Наступною підставою припинення застави єзагибель зас­тавного майна Якщо загибель предмета застави виникла з вини заставодавця (наприклад, в результаті пожежі загинула худоба), в цьому випадку можлива заміна застави Разом з тим предмет застави повинен бути річчю з родовими ознаками Предмет зас­тави може загинути внаслідок незалежних від учасників застав­ного зобов'язання причин Ризик випадкової загибелі заставле­ного майна несе його власник, тобто заставодавець або третя особа, які надали це майно Однак сторони в договорі або за­кон можуть встановити, що ризик випадкової загибелі несе за­ставодержатель (наприклад при передачі йому майна в заклад) При цьому зобов'язання, забезпечені припиненою заставою, продовжують існувати Сторони можуть укласти нову угоду про за­ставу Якщо застава застрахована і настає страховий випадок заставодержатель, незалежно від того, хто є страхувальником,

має переважне право на задоволення своїх вимог з страхового відшкодування

Крім цього, право застави припиняється, якщозаставодержатель придбав право власності на заставлене майно У цьому випадку право на заставу трансформується в право власності, але це не завжди вигідно попередньому заставодержателю при перезаставі, оскільки він повинен як власник задовольнити інших заставодержателів, але при наявності в нього першості вигідні­ше бути заставодержателем своєї власності і задовольнити свої вимоги в першу чергу

Наступною підставою припинення права застави єпримусо­вий продаж заставленого майна. Це право виникає з моменту настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заста­вою, при умові, що інше не передбачене законом або догово­ром Порядок звернення стягнення, а також порядок реалізації заставленого майна був нами розглянутий в попередньому мате­ріалі Останньою підставою припинення застави єзакінчення терміну дії права, що складає предмет застави, тобто виникає не­обхідність з боку заставодавця виконати своє зобов'язання пе­ред заставодержателем у зв'язку з закінченням терміну застави

Закон України «Про заставу» передбачає захист прав сторін при заставі шляхом надання їм державних гарантій Якщо після укладення договору застави законодавство встановлює правила, що погіршують стан заставодавця, заставодержателя або одного з них, умови договору зберігають силу на весь строк його дії

У разі прийняття Україною або Автономною Республікою Крим законодавчих актів, які припиняють заставне право або право заставодавця на заставлене майно, збитки, завдані заста­водержателю в результаті прийняття цих актів, відшкодовують­ся йому в повному обсязі Україною або Автономною Республі­кою Крим Спори про відшкодування збитків вирішуються су­дом

У разі вжиття державою заходів до примусового вилучення заставленого майна або майнових прав (націоналізація, реквізи­ція, конфіскація, накладення секвестру, а також інших заходів, аналогічних за своїми наслідками), держава відшкодовує збит­ки заподіяні заставодержателю внаслідок здійснення цих заходів

У разі припинення права власності на заставлене майно або припинення заставлених майнових прав у зв'язку з рішенням

державного органу або органу місцевого чи територіального самоврядування, не спрямованим безпосередньо на вилучення за­ставленого майна чи заставлених майнових прав, в тому числі рішенням про вилучення земельної ділянки, на якій розташовано заставлені будинок, інші будівлі, споруди чи багаторічні на­садження, збитки, завдані заставодержателю в результаті цього рішення, відшкодовуються заставодержателю в повному обсязі цими органами Спори про відшкодування збитків вирішуються судом, арбітражним судом

Якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і територіального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, корис­тування та розпорядження предметом застави, такий акт виз­нається судом або арбітражним судом недійсним Збитки, зав­дані заставодержателю в результаті видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який ви дав цей акт

Таким чином, ефективність права застави визначається не лише правовою захищеністю інтересу кредитора, якістю предметів застави, але й загальним фінансовим станом позичальни­ка Цей висновок означає, що застава майна позичальника не виключає прийняття до уваги його власної кредитоспроможності

ПІДСУМОК

У цій главі нами розглянуто один із видів забезпечення ви­конання зобов'язань — заставу Застава — один з найважливі­ших інструментів ринкової економіки, ефективний і надійний засіб захисту інтересів кредитора Інтерес кредитора до застави проявляється в тому, що у складі майна боржника виділяється певна частина, і якщо в подальшому зобов'язання виявиться по рушеним, предмет застави продається, а з одержаної суми пер­шими, раніше за всіх інших можливих кредиторів і у повному обсязі будуть задоволені вимоги того, чиє зобов’язання забез­печене заставою

У цьому зв'язку прийнято вважати, що на відміну від таких способів забезпечення зобов’язання як неустойка і порука, за яких кредитор у кінцевому рахунку вірить боржнику в зобов'я­занні, забезпеченому заставою, кредитор «вірить майну»



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.234.223.227 (0.01 с.)