Документи, що зберігаються у цій справі, групуються таким чином

матеріали з надання кредиту (кредитний договір боргові зобов’язання гарантійні листи тощо), фінансово-економічна інформація (бухгалтерські баланси, звіти про прибутки та збитки, бізнес-плани тощо),

матеріали про кредитоспроможність позичальника (довідки, отримані від інших банків, запити, листування, звіти аудиторсь­ких фірм тощо)

Забороняється надання кредитів на:

покриття збитків господарської діяльності позичальника,

формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств,

придбання цінних паперів будь-яких підприємств

Видами забезпечення кредиту є неустойка (штрафи, пені), застава, поручительство, гарантія

Кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням У разі застосування страхування кредитною ризику банк має впевнитись у надійності страховика Сума страхових зобов'язань, які страховик може прийняти на себе, залежить від правового статусу товариства, у формі якого створена страхова організація Для більшої надійності вищезазначених видів забезпечення кредиту може укладатися тристороння угода банк — гарант (пору­читель, страхова організація) — позичальник

Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у без­готівковій формі, шляхом оплати платіжних документів з позич­кового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативни­ми актами Національного банку України, або шляхом перераху­вання на рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кре­дитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції Погашення кре­диту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється по­зичальником з поточного (валютного) рахунку Якщо рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та оплата відсотків здійснюються платіжними дору­ченнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальни­ком — платіжною вимогою банку у встановленому чинним за­конодавством порядку У разі неможливості оплати боргу пози­чальником, він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку Кошти для погашення забор­гованості в першу чергу направляються для сплати відсотків за користування кредитом, потім — простроченої заборгованості

Сума, що залишається, направляється на погашення основної суми кредиту

Відстрочення погашення кредиту з підвищенням відсотко­вої ставки проводиться банком у виняткових випадках, у разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини за умови прийняття позичаль­ником відповідних заходів щодо їх усунення Це відстрочення має бути оформлене додатковим договором між; позичальником та банком і є невід'ємною частиною кредитного договору Банк контролює виконання позичальником умов кредитного догово­ру, цільове використання кредиту, своєчасне і повне його пога­шення При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'я­заний проводити перевірки стану збереження заставленого май­на, що повинно бути передбачено кредитним договором У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призна­ченням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів в межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій), при відсутності домо­вленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором

Розглянемо правову основу регулювання міжбанківських кредитів

Надання кредитів комерційними банками на міжбанківському ринку регламентується Законом України «Про банки і бан­ківську діяльність», Цивільним кодексом України, нормативними актами Національного банку України, статутами комерційних банків та кредитними договорами Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах, шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та зобов'язання сторін з належним оформленням справ за міжбанківськими кредитами Надання міжбанківських кредитів має супроводжуватися відкриттям рахунків, порядок відкриття яких передбачений відповідними планами рахунків бухгалтерсь­кого обліку банків України Спірні питання за міжбанківськими кредитами вирішуються в порядку, встановленому чинним за­конодавством України або за взаємною згодою комерційних банків через третейський суд Комерційні банки, як економічно самостійні і незалежні від виконавчих та розпорядчих органів державної влади у своїх рішеннях, пов'язаних із оперативною діяльністю, мають право самостійно встановлювати рівень відсот­кової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозицій на міжбанківському ринку та рівні облікової ставки Загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних коштів банку Забороняється їх надання та отримання банків­ськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюєть­ся за дорученням юридичної особи Національний банк Украї­ни, враховуючи фінансовий стан комерційного банку, має пра­во встановлювати інші обмеження загальної суми залучення та надання комерційними банками міжбанківських кредитів

Комерційний кредит

Комерційний кредит — це товарна форма кредиту, яка виз­начає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарсь­кої діяльності Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть ство­рювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов'язань борж­ника сплатити кредиторові зазначену суму у визначений термін Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані това­ри, виконані роботи, надані послуги щодо яких продавцем на­дається відстрочка платежу У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не укладаються

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:

оплати боржником векселя,

передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ),

переоформлення комерційного кредиту на банківський

У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя, погашення такого кредиту здійснюється на умовах, пе­редбачених договором сторін

Лізинговий кредит

Лізинговий кредит — це відносини між юридичними особа­ми, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укла-

данням лізингової угоди Лізинг — це форма майнового креди­ту Його об'єктом є різне рухоме (машини, обладнання, транс­портні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (бу­динки, споруди, система телекомунікації та ін.) майно Суб'єкта­ми лізингу можуть бути лізингодавець (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду), користу­вач (суб'єкт, що домовляється з лізингодавцем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприєм­ство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійсню­ють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних ціннос­тей)

Іпотечний кредит

Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відно­син з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спе­ціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки, позичаль­никами — юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки, або поручителів, які надають під заставу об'єк­ти іпотеки на користь позичальника Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділян­ки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою

Споживчий кредит

Споживчий кредит — кредит, який надається тільки в на­ціональній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам Ук­раїни на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не перед­бачено умовами кредитного договору Банк надає кредити фізич­ним особам у розмірах, що визначаються, виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жиглових будинків, садових бу­динків, дач та інших будівель визначається в межах вартості май­на, майнових прав, які можуть бути переданими банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років Строки кредиту встановлюються залежно від цілей об'єкта кредитування, роз

міру позики, платоспроможності позичальника, причому цей строк не повинен перевищувати 10 років з дня його надання. Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Бланковий кредит

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення — тільки під зобов'язання повернути кре­дит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Консорціумний кредит

Кредит може надаватися позичальнику банківським консор­ціумом такими способами:

а) акумулюванням кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяль­ності;

б) гарантуванням загальної суми кредиту провідним банком або групою банків; кредитування здійснюється в залежності від

потреби в кредиті;

в) зміною гарантованих банками-учасниками квот кредит­них ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в

консорціумній операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України», до Національного банку України як кредитора остан­ньої інстанції може звернутися комерційний банк або інша кре­дитна установа для отримання рефінансування у разі вичерпан­ня інших можливостей рефінансування. Національний банк України має право, але не зобов'язаний, надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.

Таким чином, банківські кредитні правовідносини ~ це урегу­льовані нормами банківського права відносини між банком і позичальником, в силу яких останній зобов'язується використа­ти наданий йому кредит на зазначені у договорі цілі та поверну­ти його у встановлений термін і відсотками банку.