Контроль за дотриманням касової дисципліни та відповідальність за її порушення

Дотримання підприємствами і організаціями вимог чинних нормативних актів з питань готівкового обігу та порядку веден­ня касових операцій забезпечується організацією відповідного контролю. Так, відповідно до Інструкції Національного банку України № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу уста­новами банків України», установи банків не менше ніж один раз на два роки (а у разі виявлених порушень частіше), згідно з рішенням керівника установи банку, перевіряють дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах, які вони обслугову­ють, незалежно від форм власності, і мають право одержувати від них дані про їх касові обороти за джерелами надходжень і напрямами витрачання грошей.

Дотримання вимог законодавчих і нормативних актів з пи­тань готівкового обігу та порядку ведення касових операцій в Україні контролюється також органами державної податкової служби, фінансовими органами, державною контрольно-реві­зійною службою, органами Міністерства внутрішніх справ Ук­раїни.

Керівники установ банків при затвердженні планів перевірок дотримання касової дисципліни на підприємствах і з інших пи­тань, з яких установи банків мають право проводити перевірки, визначають також перелік тих підприємств, у яких плануються перевірки дотримання касової дисципліни (при цьому врахо­вується, що перевірки дотримання касової дисципліни в устано­вах і організаціях, які перебувають на державному і місцевих бюджетах, проводяться фінансовими органами).

Відповідно до цих планів, бухгалтери установ банків готують потрібні дані про суми готівки, що здана до кас банку і видана з кас банку, на підприємствах, які підлягають перевірці. До пере­вірок касової дисципліни залучаються всі економісти установи банку. Працівники, що направляються на перевірку, повинні мати посвідчення на право перевірки, підписане керівником установи банку.

За наявності у підприємства поточних рахунків у різних ус­тановах банків перевірку касової дисципліни має здійснювати та установа банку, в якій відкрито основний поточний рахунок такого підприємства, на якому обліковується картотека за несплаченими своєчасно розрахунковими документами підприєм­ства на сплату ним податків і зборів, а також розрахунковими документами щодо безспірного списання такої заборгованості. Інші установи банків, у яких відкриті додаткові поточні рахунки такого підприємства, у разі потреби також можуть проводити перевірки касової дисципліни. При цьому вказані установи банків для повнішого проведення перевірок дотримання касової дисципліни можуть за взаємною домовленістю надавати необхідну інформацію про здійснені конкретним суб'єктом господарювання в періоді, що перевіряється, операції з надходження і видачі го­тівки з каси відповідної установи банку та про наявність у нього податкової заборгованості (за інформацією установи банку, в якій відкрито основний поточний рахунок).

Перевірка дотримання касової дисципліни здійснюється за даними бухгалтерського обліку організацій (у разі потреби і за первинними грошовими та іншими документами — касовими ордерами, платіжними відомостями, податковими накладними, рахунками-фактурами, товарними і касовими чеками, актами ви­конаних робіт, наданих послуг тощо) за визначений період — квартал, півріччя, але не менше ніж за три місяці і з виділенням операцій за кожний місяць окремо. Умови зберігання грошей і цінностей, а також наявність готівки безпосередньо в касах на підприємствах установи банків не перевіряють. В окремих ви­падках установи банків при проведенні перевірок дотримання підприємствами касової дисципліни можуть здійснювати конт­роль за достатністю в їхніх касах розмінної монети для видачі здачі громадянам.

При перевірці касової дисципліни з'ясовується:

а) наявність встановленого ліміту залишку каси. Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим ра­хунком за кожний робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі суб'єкта господарювання на кінець дня з встанов­леним йому (або самостійно визначеним ним) обслуговуючою установою банку лімітом залишку готівки в касі, незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки), чи ні. У разі, якщо підприємству ліміт залиш­ку готівки в касі не встановлений, то вся наявна у його касі на кінець дня готівка є понадлімітною.

Готівка, що видана під звіт, але з якихось причин не витра­чена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступ­ного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженнями — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторин­ної сировини і металобрухту — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської про­дукції та заготівлі вторинної сировини та металобрухту), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відряд­ження. Готівка, що видана під звіт (у тому числі і на відряджен­ня), але не витрачена і не повернена до каси підприємства (в повній сумі, що була видана під звіт, або в сумі, яка не підтвер­джена авансовими звітами), на наступний день після закінчення зазначених вище строків включається розрахункове до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється зі встановленим лімітом залишку готівки в касі.

У разі витрачання підприємством, що має податкову забор­гованість, готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, відповідні кошти розрахункове додаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі вип­лати, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси;

б) повнота оприбуткування готівки, одержаної з каси банку, відповідність записів касової книги підприємства про суми, одер­жані з банку і здані в банк, даним банку. У разі розходження між даними банку і записами в касовій книзі з'ясовуються причини цих розходжень. При встановленні зловживань установи банків зобов'язані негайно передати матеріали правоохоронним орга­нам;

в) забезпечення щоденного дотримання встановлених бан­ком лімітів залишків готівки в касі, строків і порядку здавання грошової виручки, своєчасність повернення в банк не витраче­них у встановлений строк сум заробітної плати, допомог, сти­пендій, винагород та інших сум. У разі виявлення порушень з'я­совується, протягом якого часу і яка сума не здавалася до банку і з якої причини, коли і на яку суму мало місце перевищення ліміту каси за період, що перевіряється;

г) правильність витрачання готівки з виручки;

д) правильність ведення касової книги та своєчасність і по­внота обліку в ній надходжень і видачі готівки; правильність оформлення касиром касових ордерів.

Результати перевірки оформляються актом із доданням до нього довідки, в якому відображається стан надходжень готівки до кас підприємств, що перевіряються, і п витрачання за період, що перевіряється Акт і довідка підписуються керівником, го­ловним (старшим) бухгалтером підприємства і представником банку В разі відмови підписувати акт, в ньому робиться напис «відмовився» і додається відповідне письмове пояснення

Якщо при перевірці порушень не встановлено, перевіряю чий обмежується заповненням довідки із зазначенням, що пере­вірка проведена відповідно до вимог Національного банку Ук­раїни

У разі виявлення порушень чи зловживань, відповідні при­мірники актів перевірок мають бути передані органам державної податкової служби або правоохоронним органам для застосу­вання до порушників відповідних санкцій, передбачених чин ним законодавством

Матеріали про наслідки перевірок дотримання касової дис­ципліни підприємствами (включаючи акти перевірок, передані податковим органам) і вжиті щодо порушників заходи щоквар­тально, не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним квар­талом, подаються для узагальнення дирекціям (управлінням) банків

Узагальнені матеріали з наведенням найбільш значних ти­пових фактів порушень дирекції (управління) банків подають своїм центральним банкам, територіальним управлінням Націо­нального банку України щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом, а територіальні управління На­ціонального банку України — Національному банку України не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом

Відповідно до «Порядку ведення касових операцій у націо­нальній валюті України», у строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі Для проведення ревізії каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт У разі виявлення ревізією нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виник­нення

В умовах автоматизованого ведення касової книги слід про­водити перевірку правильності роботи програмних засобів об­роблення касових документів

Засновники підприємств, вищі організації (у разі їх наяв­ності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до ук­ладених угод під час проведення документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов'язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей

У господарських товариствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями

Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому чинним законо­давством порядку Відповідальність за дотримання касової дис­ципліни покладається на керівників підприємств, головних бух­галтерів, керівників фінансових служб і касирів

Зокрема, персональну відповідальність за повну схоронність всіх цінностей у резервних фондах і касах, стан інкасації грошової виручки і перевезення цінностей, здійснення операцій з іно­земною валютою і дорогоцінними металами несуть начальники установ Національного банку України, директор Центрального сховища при Національному банку України, а також керівники установ банків — безпосередньо по цих установах

Поряд з керівниками установ банків відповідальність за пра­вильну організацію касової роботи, належне зберігання і повну схоронність всіх цінностей, що знаходяться в установах банків, а також за чітке касове обслуговування підприємств, об'єднань, організацій, установ і населення несуть начальники управлінь касових операцій (завідуючі касами), а за своєчасний збір, пере­везення цінностей і забезпечення схоронності при цьому — на­чальники дільниць (відділів) інкасації або особи, які виконують їх обов'язки

Матеріальна відповідальність, пов'язана із зберіганням ре­зервних фондів (для Центрального сховища) і запасів готівки у сховищах, оборотної операційної каси й інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах, і здійсненням операцій з ними, покладається на завідуючого касою установи банку

Працівники кас несуть повну матеріальну відповідальність за недостачу грошей і цінностей у сформованих ними пачках, корінцях і в іншій упаковці за їх підписами, а також за наявність серед відсортованих і запакованих ними грошей неплатіжних і фальшивих білетів і монет та інші недоліки в роботі, які завдали матеріальної шкоди банку. Інкасатори несуть повну матеріальну відповідальність за схоронність грошей і інших цінностей, прий­нятих ними для доставки за призначенням.

Всі працівники установ банків, яким доручена робота з цінно­стями і здійснення операцій з ними, зобов'язані знати встанов­лений порядок ведення і обліку емісійно-касових операцій та правила зберігання грошей і цінностей, а також проходити при влаштуванні на роботу і періодично (не рідше одного разу на 12 місяців) медичні огляди, якщо цим працівникам дозволено но­сіння вогнепальної зброї та її застосування. При виявленні до­пущених працівниками будь-яких порушень вони не можуть посилатись на незнання вказаного порядку.

Працівникам кас та інкасаторам категорично забороняється:

передовіряти виконання дорученої роботи з цінностями іншим особам, а також виконувати роботу, яка не входить до кола їх обов'язків;

безпосередньо виконувати доручення підприємств, об'єднань, організацій, установ і громадян на одержання або внесення го­тівки на їх рахунки в банку, а також приймати від них безпосе­редньо документи на внесення грошей (крім документів по опе­раціях в касах, які застосовують контрольні апарати) або на одер­жання грошей, минаючи бухгалтерських працівників;

зберігати свої гроші та інші цінності разом з грошима та цінностями банку.

Керівники, головні бухгалтери і завідуючі касами установ банків зобов'язані забезпечити суворе дотримання правил здійснення емісійно-касових операцій, здійснення контролю за своєчасним оприбуткуванням грошей, які надійшли до кас бан­ку, і перерахуванням грошей з оборотних кас понад потреби в запасі готівки у сховищах.

До установ банків і службових осіб, винних у порушенні вимог правил організації емісійно-касової роботи, можуть бути засто­совані передбачені відповідними законодавчими актами заходи фінансового і дисциплінарного впливу, а в окремих випадках — і карна відповідальність.

З метою поліпшення стану готівкового обігу, запобігання зловживання під час здійснення операцій з готівкою, прихову­вання доходів в Україні застосовуються фінансові санкції у виг­ляді штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки.

В основі цих санкцій лежить принцип забезпечення єдиного дер­жавного підходу до встановлення економічної відповідальності господарських суб'єктів за порушення касової дисципліни і норм готівкового обігу. Так, відповідно до Указу Президента України від 12.06.1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за пору­шення норм з регулювання обігу готівки» до порушника засто­совуються штрафні санкції. Для наочності складемо таку схему (рис. 26).

Штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків, дер­жавної контрольно-ревізійної служби, органів Міністерства внутрішніх справ України, Національного банку України у вста­новленому законодавством порядку, а стягнуті кошти направля­ються до державного бюджету.

Крім того, статтею 164² Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання за порушення ними касової дис­ципліни у розмірі від 8 до 20 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян.

Без належної касової дисципліни неможливе нормальне здійснення готівково-грошового обігу. Тому чинні нормативні акти з питань готівкового обігу та емісійно-касової роботи по­винні постійно вдосконалюватися залежно від конкретних еко­номічних умов, які складаються у державі.

Рис 26

 

Виходячи з вищевикладеного можна дати таке поняття касо­вої дисципліни — виконання всіма суб'єктами господарювання встановлених чинними нормативними актами правил здійснен­ня операцій з готівкою.

ПІДСУМОК

Грошові розрахунки в Україні здійснюються за допомогою готівки та в безготівковій формі. У цій главі Ви розглянули юри­дичну сутність готівкових розрахунків в Україні. У теперішній час в Україні готівкові гроші обслуговують переважно сферу осо­бистого споживання, тобто прибутки і витрати населення. Інфляційні чекання, недостатній рівень розвитку банківської системи електронних розрахунків, падіння купівельного попиту переважної частини населення — все це не сприяє розвитку без­готівкових розрахунків у сфері особистого споживання.

Перспективи скорочення готівково-грошового обігу в Ук­раїні пов'язані із стабілізацією грошового обігу, ринковими пе­ретвореннями в економіці, запровадженням високоефективних банківських технологій у галузі розрахунків.

Сподіваємось, що отримані знання допоможуть Вам у ро­боті, особливо тим, хто безпосередньо є учасником відносин в сфері готівкових розрахунків.