Облігації. Правова характеристика

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» (ч.І ст.10) облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в пе­редбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Як бачимо, власник облігації є не власником або співзасновником емітента облігацій, а його кредитором, їх пов'язують боргові відносини. Для емітента позитивний момент при цьому полягає в тому, що власники облігацій не беруть участь в уп­равлінні підприємством-емітентом, а лише отримують вартість облігації і відсотки по ній. У той же час власники облігацій як кредитори підприємства-емітента у випадку ліквідації останньо­го мають переваги перед акціонерами в задоволенні своїх вимог з майна емітента. Розмір дивідендів за акціями визначається кож­ного року на зборах акціонерів залежно від результатів госпо­дарської діяльності акціонерного товариства, при цьому через нестачу коштів або з інших причин дивіденди можуть зовсім не виплачуватися. Зобов'язання емітента облігацій по виплаті Їх номінальної вартості і відсотків по них не залежать від резуль­татів господарчої діяльності і не можуть бути переглянуті.

Відповідно до ч. З ст.10 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» існують облігації двох видів: внутрішніх респуб­ліканських і місцевих позик та підприємств. Вищеназваний за­кон дозволяє підприємствам всіх форм власності бути емітентом облігацій і, крім того, закон дозволяє також об'єднанням підприємств випускати облігації. Однак, у цій галузі існує знач­ний законодавчий недолік. Так, ч. 2 ст. З Закону України «Про підприємства в Україні» до числа об'єднань підприємств відно­сить також консорціуми — «тимчасові статутні об'єднання про­мислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети». Не існує ніяких законодавчих заборон вказаному тимчасовому об'єднанню випускати облігації зі строком погашення значно більшим, ніж строк, на який створювався сам консорціум. Далі «спільна мета» досягається, консорціум ліквідується, а на вимо­ги власників облігацій прямо відповідає п.4 цієї ж статті закону:

об'єднання не відповідає по зобов'язаннях підприємств, що входять до його складу, а підприємства не відповідають по зобов'язаннях об'єднання, якщо інше не передбачене установчим договором (ста­тутом).

Відповідно до ч. б ст.10 Закону України «Про цінні папери і

фондову біржу» облігації можуть бути іменними і на пред'явни­ка, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обер-

таються або з обмеженим колом обігу. При цьому відповідно до ч.7 ст.10 вищеназваного закону облігації внутрішніх республі­канських і місцевих позик випускаються на пред'явника.

Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» (ч.8 ст.10 і ч,2 ст.13) не вказує, чи можуть безпроцентні облігації бути лише цільовими, тобто такими, які дають їх власникам право на отримання будь-якого товару чи послуг, або можлива емісія без­процентних облігацій, що продаються нижче номінальної вар­тості, а через певний строк емітент їх погашає, тобто викупає у держателів по номіналу. Відповідно до ч. 10 ст.10 вищеназваного закону до облігації може додаватися купонний лист на сплату відсотків. Облігації випускаються з дотриманням режиму пуб­лічності, передбаченого для акцій відкритих акціонерних това­риств.

Відповідно до ч. 4 ст. ІІ Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» протокол рішення про випуск облігацій підприємств повинен обов'язково містити:

фірмове найменування емітента облігацій та його місцезна­ходження;

відомості про статутний фонд, господарську діяльність і служ­бових осіб емітента;

найменування контролюючого органу (аудиторської фірми);

дані про розміщення раніше випущених цінних паперів;

мету випуску і вид облігацій (іменні чи на пред'явника);

загальну суму емісії, кількість і номінальну вартість облігації;

кількість учасників голосування;

порядок випуску облігацій та виплати доходів по них;

строки повернення коштів при відмові від випуску облігацій;

строки продажу відповідних товарів або послуг по цільових облігаціях;

порядок повідомлення про випуск та розміщення облігацій;

порядок оплати облігацій;

крім того, може містити й інші відомості щодо випуску об­лігації.

Розглянемо, які реквізити повинна мати облігація, складемо таку схему (рис. 34).

У відповідності з ч. б ст.11 Закону України «Про цінні папе­ри і фондову біржу» встановлюються обмеження для випуску облігацій акціонерними товариствами на суму не більше 25 відсотків від суми статутного фонду і лише після повної оплати

усіх випущених акцій. Відповідно до ч.7 ст. ІІ вищезазначеного закону забороняється випускати облігації для формування ста­тутного капіталу емітента, а також покриття збитків емітента.

Відповідно до ч. І ст.12 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» встановлено, що громадянин може придбати облігації лише за рахунок власних коштів, при цьому закон не встановлює критерії і порядок визначення джерел походження

таких коштів.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про цінні папери і

фондову біржу» дохід за облігаціями усіх видів виплачується відпо­відно до умов їх випуску. Дохід за облігаціями цільових позик (безпроцентних облігаціях) не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики. За облігаціями підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів.

Вищезазначений закон (ч. 5 ст. 13) передбачає, що у випад­ку невиконання або несвоєчасного виконання емітентом зобо­в'язань за облігаціями власник може звернутися до суду або ар-

Рис. 34

 

бітражного суду на предмет примусового стягнення грошових сум, що йому належать.

На світових фінансових ринках особливе положення займа­ють державні (казначейські) облігації, що викликано особливи­ми гарантіями держави (або державного органу) перед власни­ками облігацій В Україні також зроблені спроби випуску дер­жавних облігацій (наприклад, постанова Кабінету Міністрів від 4 січня 1997 р № 2 «Про випуск облігацій внутрішньої держав­ної позики 1997 року), однак, на жаль про особливу їх привабливість не йдеться