Поняття, ознаки та юридична сутність валютних операцій

В умовах розширення зовнішньоекономічної діяльності в Україні значно зросла кількість безпосередніх учасників міжна­родних операцій Все більше і більше українських комерційних банків отримують право здійснювати міжнародні розрахунки та інші операції в іноземній валюті

Банківське обслуговування зовнішньоекономічної діяльності і проведення операцій на валютних ринках — це достатньо специфічний і дуже складний вид діяльності банку, пов'язаний зі значними ризиками Здійснювати операції в іноземній валюті можуть лише висококваліфіковані фахівці, що знають міжнародні правила проведення розрахунків, укладення угод на валютних ринках які вміють аналізувати кон'юнктуру валютних ринків, а також які знають чинне валютне законодавство України

Сучасні міжнародні валютні відносини ~ невід'ємна части­на світового господарства Регулювання цих відносин здійснюєть­ся через ринковий механізм, а також шляхом впливу держави Вона регулює валютні відносини через регламентацію порядку проведення валютних операцій та міжнародних розрахунків Для цього держава використовує прямі (видання нормативних актів) і непрямі методи регулювання (економічний вплив на суб'єктів валютного ринку) Регулювання валютних відносин здійснюєть­ся також на міждержавному рівні для координації валютної по­літики окремих держав

У валютних операціях в 1998 році у світі брали участь при­близно 5 000 банків, щоденний оборот яких склав близько 900 мільярдів доларів США

Валютні операції (англ. Currency transactions) — урегульовані національним законодавством або міжнародними угодами опе­рації з валютними цінностями У більш вузькому розумінні — вид банківської діяльності з купівлі-продажу іноземної валюти

Відповідно до п. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів «Про си­стему валютного регулювання і валютного контролю» під ва­лютними операціями розуміють

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності за винятком операцій, що здійснюються між резиден­тами v валюті України,

операції, пов язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборго­ваностей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності,

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і переси­ланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за п. межі валютних цінностей

Виходячи з цих визначень, юридичну сутність валютних опе­рацій можна визначити як вольові правомірні дії фізичних і юридичних осіб безпосередньо направлені на досягнення пра­вового результату, а саме на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків при здійсненні дій з валютою.

При цьому повинні дотримуватися певні умови:

має бути витримана форма валютної операції,

сторони повинні бути дієздатними, усвідомлювати значення своїх дій,

не повинні здійснюватися валютні операції, що завдають шкоди державним інтересам та інтересам суспільства,

валютна операція не повинна бути уявною, тобто здійсне­ною для вигляду,

валютна операція не повинна бути удаваною, тобто здійсню­ватися з метою прикриття іншої операції

Здійснення валютних операцій шляхом обману, насильства, погроз, через помилку, через збіг обставин визнається недійсним

В широкому розумінні під валютною операцією прийнято розуміти урегульовані нормами права валютні відносини, учас­ники яких володіють суб'єктивними правами і несуть юридичну відповідальність

Банківські валютні операції діляться за критеріями, спільними для всіх банківських операцій, на пасивні, активні та інші операції Але існують також особливі класифікаційні ознаки, влас­тиві лише валютним операціям За цими ознаками такі операції діляться на

валютні операції, що проводяться на території України,

валютні операції, пов'язані з перевезенням валютних цінно­стей через кордон України,

валютні операції, пов'язані з обслуговуванням клієнтів, які, в свою чергу розподіляються на операції по обслуговуванню резидентів та нерезидентів України,

валютні операції, які здійснюються банками від свого імені за свій рахунок і в цілях реалізації власного інтересу (ця група

операцій включає, головним чином, операції з купівлі-продажу іноземної валюти як на зовнішньому ринку України, так і за її межами), а також міжбанківські кредитні операції в іноземній валюті.

Валютні операції можна поділити на такі види:

негайна операція, тобто передача валюти відбудеться у день й продажу Цей тип операцій також має назву «тод» операція,

скорочувана операція, тобто передача валюти відбудеться на­ступного дня Цей тип операції також має назву «том» операція,

короткострокова операція, тобто у дуже короткий строк, що означає загальноприйняту затримку розрахунку, на 2 банківсь­ких робочих дні Цей тип операцій також називається опера­цією в ди або спот-операцією,

довгострокова операція означає обумовлену контрактом зат­римку розрахунку у майбутньому (називається форвардний роз­рахунок) Ці типи операцій мають назву форвардних операцій, або операцій за строком

Коли мова йде про форвардні операції, додатково розрізня­ють операції з точним розрахунком, коли необхідно обов'язково доставити (одержати) гроші, і операції з неточним або умовним розрахунком, наприклад, купівля опціонів, коли є вибір у дос­тавці або отриманні грошей

Ці розрізнення дуже важливі тому, що вони впливають на те, як буде проводитись керівництво операцією і як вона буде подана у звіті

Для з'ясування сутності валютних операцій необхідно більш детально зупинитися на конверсійних операціях, які займають важливе місце на валютних ринках світу

Конверсійні (валютні) операції (англ. Converting currency tranections) — обмін (купівля-продаж) валют, що здійснюється банками та іншими кредитно-фінансовими інститутами, фізич­ними особами при посередництві валютного ринку, а також на біржах

До таких валютних операцій відносяться операції на умовах

«Спот» (англ. 8рої) — купівля чи продаж валюти з фактич­ною поставкою Гі через 2 дні, не враховуючи дня укладення уго­ди При цьому кожна із сторін намагається купити більшу кількість грошових одиниць іноземної валюти за одну одиницю національної валюти, а продати меншу кількість одиниць іно­земної валюти за одну національної Цей процес відображає механізм валютного ринку, на якому стикаються інтереси по-

купців та продавців, тобто попит та пропозиція на ту чи іншу валюту

Базою для проведення операції «спот» служать кореспон­денти s відносини між банками Валютні операції «спот» склада­ють приблизно 90% всіх валютних операцій Головною метою їх проведення є:

забезпечення потреб клієнтів банку в іноземній валюті,

переливання коштів із однієї валюти в іншу,

проведення спекулятивних операцій

Слід зазначити, що так звані негайні операції (касові опе­рації) здійснюються в основному в торговельних або арбітраж­них цілях Готівкою здійснюється купівля або продаж товарів та послуг, обмін грошей для туристів також здійснюється за корот­кий проміжок часу, дуже часто потрібно негайно купити чи про дати цінні папери, оскільки ціни на них змінюються постійно і через деякий час уся операція не буде мати сенсу, отримання прибутку від розміщення грошей однією країною на короткий строк в іншій країні також робить необхідним як можна швид­ше обміняти грошові знаки однієї країни на грошові знаки іншої Враховуючи необхідність у швидкому проведенні подібних операцій, передбачається, що вони будуть здійснюватись готівкою

«Форвард» (англ. Forward transaction) — купівля або продаж валюти на строк, тобто купівля або продаж однієї валюти проти іншої здійснюється на умові поставки цієї валюти в раніше вка­заний термін за курсом, встановленим в момент укладення да­ної операції Форвардні операції, будучи одним із важливих видів валютних операцій, здійснюються у комерційних і у фінансових шлях Необхідність у проведенні валютних операцій на умовах «форвард» витікають із короткострокових зобов'язань і вимог, які виникають у ході експортно-імпортних операцій клієнтів банку, а також фінансових операцій його самого Валютні опе­рації на строк здійснюються з метою скорочення валютного ри­зику до мінімуму При укладенні операцій на строк враховуєть­ся курс валюти, а сама валюта буде поставлена через раніше обговорений термін, який вказаний у контракті

Операції на умовах «форвард» страхують учасників від ризи­ку можливого змінення курсів валют через деякий проміжок часу Більшість операцій на строк засновані на очікуванні майбутніх платежів або надходжень у зв'язку з майбутніми торговельними і фінансовими операціями або в розрахунку на отримання певно­го прибутку Головне при укладенні термінових угод полягає у

тому щоб і експортер, і імпортер могли визначити, скільки вони отримають або сплатять національної валюти, і що незалежно від підвищення чи зниження курсу іноземної валюти їх доходи за форвардними операціями будуть незмінні і гарантовані

Важливу роль відіграють форвардні валютні операції для банків при здійсненні ними фінансових операцій з купівлі чи продажу цінних паперів, при поданні кредитів в іноземній ва­люті

Купівлею та продажем іноземних валют на умовах «форвард» займаються в основному банки, які діють на валютних ринках Обсяг операцій на строк дещо обмежений, так як діяльність кожного банку лімітується розміром відкритої валютної позиції, роз­міром загальної позиції операцій на умовах «спот», яку кожний банк має право тримати проти зобов'язань за терміновими опе­раціями Оскільки термінові операції містять в собі певний валютний ризик, у банківській практиці не використовується система лімітування максимально можливих валютних операцій з кожним банком-кореспондентом

Такі ліміти періодично затверджуються для банків-кореспондентів, у межах яких і можуть проводитись валютні операції При встановленні таких лімітів банк виходить, перш за все, із суми активів банка-кореспондента, його капіталу, фінансового положення та репутації на ринку У відношенні великих банків такий ліміт не встановлюється Котирування валют за операція­ми на умові «форвард» встановлюється у вигляді премії (надбав­ки) або дисконта (знижки) у порівнянні з курсами при опера­ціях на умовах «спот» Операції на умовах «форвард» здійсню­ються на строк 1-3-6-9-12 місяців

Більшість термінових операцій ґрунтується на очікуванні в майбутньому надходжень чи платежів, у зв'язку з чим для по­купця чи продавця інколи надто складно установити точний строк, коли він або буде потребувати у валюті, або йому буде необхідно її поставити В цьому випадку він укладає спеціальну угоду на строк на умовах «опціон» (англ. Option of exchange), в якому оговорюється строк, протягом якого він може зробити постачання чи отримати валюту Укладення такого контракту означає, що банк бере на себе зобов'язання здійснити продаж чи купівлю валюти в межах цього строку «опціон»

Крім зазначених операцій, значний розвиток здобули опе­рації на умовах «форвард-форвард», тобто угоди пов язані з ку­півлею валюти на короткий термін і одночасним її продажем на

більш тривалий термін чи навпаки Банки проводять такі опе­рації в тих випадках, коли очікуються значні зміни курсу валют в ту чи іншу сторону Тому для банку важливо мати сприятливу форвардну позицію в наданій валюті на той період, оскільки це дозволить йому застрахувати себе від певного ризику

«Своп» (англ. swop) — поєднання операції на умовах «спот» з операцією на строк, тобто операції одночасної купівлі чи прода­жу іноземної валюти за готівку та продажу чи купівлі її на умо­вах «форвард» Подібні операції здійснюються в цілях покриття валютної позиції, коли не можна залучити іноземну валюту в депозит, чи в цілях одержання прибутку, коли вигідніше прид­бати надану валюту шляхом операції на умовах «своп», а не в депозит

З попитом та пропозицією на зазначений вид валютних опе­рацій виступають ті ж короткострокові позичальники та інвес­тори, що займаються терміновими операціями Здійснюючи не­гайне постачання чи продаж іноземної валюти, вони можуть придбати або розмістити необхідну їм суму іноземної валюти, виходячи із своїх потреб Одночасна ж купівля чи продаж іно­земної валюти за встановленою ставкою та на зазначений термін гарантує їх від можливих збитків протягом терміну дії контракту

Внаслідок проведення операції на умовах «своп» в односто­ронньому порядку (купівля валюти за готівку та її продаж на умо­вах «форвард») виникає нова чи додаткова відкрита форвардна позиція банку А це пов'язано з певним ризиком у зв'язку з мож­ливим несприятливим для банку зміненням курсу валюти протя­гом строку дії контракту, тому він безупинно покращує форвард­ну позицію та намагається підтримати її на рівні та в межах термінів, виходячи з календаря своїх поточних і майбутніх над­ходжень та платежів Банк досягає цього шляхом закриття (по­криття) форвардної позиції на більш вигідних для себе умовах

Для поліпшення форвардної позиції банк або укладає нову аналогічну угоду на купівлю чи продаж відповідної іноземної валюти на повний термін і суму, або покриття позиції здійснюєть­ся шляхом щоденного свопіювання В першому випадку така операція проводиться банком для одержання додаткового при­бутку або для уникнення валютних втрат у зв'язку з очікуванням несприятливої для нього зміни курсу іноземної валюти, а в другому випадку — для одержання більш високого прибутку від очікуваної сприятливої зміни курсу валют чи для зниження рівня

загальної форвардної позиції до розміру ліміту, встановленого центральним банком

Крім операцій на умовах «своп», широке розповсюдження дістали угоди на умовах «своп з депозитом», тобто операція на умовах «своп» з одночасним розміщенням залучених коштів на депозитні рахунки Банк, здійснюючи таку операцію, проводить купівлю іноземної валюти за готівку для подальшого її перепро­дажу на умовах «форвард» При цьому, з іноземним банком, що надає валюту, укладається угода, що куплена або продана валю­та буде прийнята у депозит за узгодженою ставкою на термін до моменту настання платежу за укладеною угодою на умовах «своп»

Вчинення подібних операцій здійснюється для одержання додаткового прибутку, а також тоді, коли вартість залучених де­позитів на термін у національній валюті на внутрішньому ринку дорожче, ніж на ринку євровалют. Проте мета така ж — підви­щення рівня прибутковості валютних операцій банку Операції «своп з депозитом» банки проводять тоді, коли валюта коти­рується на термін з високою премією чи дисконтом Для банків проведення таких операцій дуже вигідно, оскільки гарантує їм одержання фіксованого прибутку

Валютний арбітраж (англ. Arbitrage of exchange) - купівля-продаж іноземної валюти з наступною зворотною угодою в цілях одержання прибутку від різниці валютних курсів в часі (тимча­совий валютний арбітраж), а також за рахунок різниць у курсі наданої валюти на різних валютних ринках (просторовий ва­лютний арбітраж) Валютний арбітраж може здійснюватися з двома (простий валютний арбітраж) та більшою кількістю валют (складний арбітраж)

В умовах сучасної техніки та організації взаємозв'язку ва­лютних ринків просторовий валютний арбітраж втрачає своє значення через зменшення курсових різниць, тоді як роль тим­часового арбітражу зростає, особливо із врахуванням переходу на режим валютних курсів, які коливаються Можливість істот­них економічних виграшів та втрат при валютному арбітражі повинна враховуватися у практиці зовнішньоекономічної діяль­ності, що пред'являє додаткові вимоги до вивчення і розвитку валютного ринку, накопичення та аналізу інформації про неї

Щодо валютних спекуляцій (англ. Currency speculation) — це операції банківських установ, фізичних та юридичних осіб з метою одержання прибутку від змін валютних курсів у часі чи на різноманітних ринках, а також умисне прийняття валютного

ризику Валютна спекуляція можлива у формі так званої відкри­тої позиції (тобто при термінових валютних угодах, валютному арбітражеві без форвардного відшкодування) або як зумисне відхилення від страхування валютного ризику (при відмові від хеджування під певним приводом) Результати валютної спеку­ляції залежать від правильності оцінки ]] учасниками можливої динаміки валютних курсів, що призводять до значних виграшів або втрати валюти, аж до краху банку

Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлює, що для здійснення валютних операцій комерційні банки повинні попередньо отримати ліцензію Національного банку України Комерційні банки, які отримали від Національ­ного банку України відповідну ліцензію, виступають як уповно­важені банки Вони здійснюють контроль за тим, щоб проведені валютні операції відповідали чинному валютному законодавству

Розглянемо порядок отримання індивідуальних та генеральних валютних ліцензій комерційним банкам

Валютна ліцензія (англ. Currency licence) — дозвіл, виданий Національним банком України на здійснення валютних операцій

Валютні операції підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютно­го регулювання і валютного контролю» та Положення «Про по­рядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій», затвердженого постановою Правління Національного банку Ук­раїни від 060598 р № 181

Генеральні ліцензії (англ. General licence) видаються комер­ційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам Ук­раїни на здійснення валютних операцій, що не потребують інди­відуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулю­вання Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали генеральну ліцензію Національного банку Украї­ни на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у том} числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами-резидентами

Індивідуальні ліцензії (англ. Individual licence) видаються рези­дентам і нерезидентам на здійснення разової операції на період, необхідний для здійснення такої операції Індивідуальної ліцензії потребують такі операції

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком

вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України,

вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами ~ резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах,

платежі в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інте­лектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оп­лати валютних цінностей,

платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді відсотків за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій,

вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припи­нення інвестиційної діяльності,

б) ввезення, переказування і пересилання за межі України валюти України, за винятком випадків, коли йдеться про суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на за­конних підставах за кордон, які можуть бути вільно ввезені, пе­реслані, переказані назад в Україну,

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують вста­новлені законодавством межі,

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави,

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України, за винятком

відкриття фізичними особами — резидентами рахунків у іно­земній валюті на час їх перебування за кордоном,

відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими бан­ками,

відкриття рахунків в іноземній валюті резидентами — дип­ломатичними, консульськими, торговими та іншими офіційни­ми представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філіями і пред­ставництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності,

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, не­обхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Відмова у видачі Національним банком України ліцензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями можуть отримувати банки, які є юридичними особами, існують та здійснюють свої операції на території України не менше як один рік, з розміром статут­ного фонду та власних коштів, що встановлюються Національ­ним банком України.

Порядок отримання ліцензії був нами розглянутий у § 2 гла­ви З.

Як бачимо, валютні операції являють собою складний пра­вовий механізм Валютні операції, як правило, здійснюються на провідних валютних ринках світу ~ в Лондоні, Нью Йорку, Па­рижі, Цюриху, Люксембурзі, Брюсселі, Токіо і т д.

Валютними ринками користуються банки країн усього світу, в яких законодавством та валютним контролем дозволена торгівля валютою У деяких країнах діє єдиний центр, в інших бан­ки торгують валютами.

На Україні таким центром є Українська міжбанківська ва­лютна біржа (УМВБ) та Кримська міжбанківська валютна біржа (КМВБ) Але, враховуючи необхідність технічного відпрацювання механізму здійснення цих операцій, купівля-продаж іноземної валюти на УМВБ та КМВБ з березня 1999 р не відбувається.

Валютна біржа — організаційне утворення, в якому здійснюється торгівля валютою на основі попиту і пропозиції.

У зв'язку зі зміною Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України уповноважені банки з 19 березня 1999 року здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, тоб­то між собою.

Операції на міжбанківському валютному ринку України доз­воляється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать

Національний банк України,

уповноважені банки (комерційні банки, які отримали ліцен­зію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями),

уповноважені кредитно-фінансові установи (які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями),

валютні біржі

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України мають право купувати іноземну валюту для власних потреб та за дору­ченням клієнтів (резидентів та нерезидентів) з метою перераху­вання іноземної валюти за межі України та в інших випадках, що не суперечать чинному законодавству України

Усі валютні операції з іноземними валютами першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні за рахунок власних коштів уповноважених банків і упов­новажених кредитно-фінансових установ здійснюються лише на умовах «тод», «том» або «спот»

Уповноваженим банкам та уповноваженим кредитно-фінансовим установам дозволяється купівля готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України та/ або безготівкові (готівкові) гривні за угодами «тод», «том», «спот» для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобо­в'язань перед власними клієнтами

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи

договір з нерезидентом, (інший документ, який згідно з чин ним законодавством України має силу договору),

вантажна митна декларація в разі, якщо товар ввезений на територію України,

акт здачі приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) (інший документ, який свідчить про надання послуг виконання робіт),

документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо),

довідка державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента у грив­нях та поточний рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті (строк дії довідки 90 днів).

Після одержання від клієнтів зазначених документів упов­новажений банк (уповноважена кредитно-фінансова установа) формує реєстр (у двох примірниках), що містить у собі таку інфор­мацію:

назва підприємства, код ЄДРПОУ, місцезнаходження;

орган державної влади, який зареєстрував резидента;

податковий орган, в якому взято на облік резидента, дата та

номер реєстрації;

прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційні номери

директора і головного бухгалтера згідно з Державним реєстром

фізичних осіб;

номери та дати договорів або інших документів, що є під­ставою

для придбання іноземної валюти.

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іно­земна валюта, проставляється відмітка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів з зазначеною відміткою засвідчуються печаткою та підписом керівника (зас­тупника керівника) суб'єкта господарської діяльності або нота­ріусом (у разі здійснення митного оформлення продукції після 01.09.98 р. копія вантажної митної декларації засвідчується круг­лою гербовою печаткою і підписом керівника або заступника керівника відповідної митниці) та зберігаються в уповноваже­ному банку.

Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-страховиками, а також об'єднання­ми страховиків, які створені та мають відповідні повноваження згідно з чинним законодавством України, з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється згідно з вимога­ми «Порядку про застосування іноземної валюти в страховій діяльності» № 245, затвердженого постановою Правління На­ціонального банку України від 23.09.96 р., за умови надання до­відки державної податкової адміністрації (інспекції), в якій ре­зидент зареєстрований як платник податків.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяль­ністю без створення юридичної особи, крім постійних представ­ництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

1) заявки з розрахунком витрат:

на відрядження за кордон;

на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що вико­нують рейси за кордон;

2) документи, які мають силу договору і можуть використо­вуватись контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною

практикою:

для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, сим­позіумах, конференціях та інших міжнародних зустрічах;

для оплати за навчання, лікування, патентування тощо;

для сплати митних платежів;

для здійснення платежів за користування авторськими пра­вами;

для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріаль­них, правоохоронних органів іноземних держав;

3) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

4) рішення судів про сплату за межі України пенсій, алі­ментів,

штрафів тощо;

5) угоди між пенсійними фондами про переказ за межі Ук­раїни пенсій в іноземній валюті;

6) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі

України поштових переказів.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському

валютному ринку України постійними представництвами нере­зидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон;

укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами;

заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юри­дичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на тери­торії України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу «П».

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківсько­му валютному ринку України офіційними представництвами,

представництвами юридичних осіб-нерезидентів, які не здійсню­ють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи

заявки (відповідно до кошторису) на відрядження за кор­дон,

заявка відповідно до договорів (контрактів) з нерезидента­ми, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків,

заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок відпо­відного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, в межах залишків коштів на рахунку типу «Н»

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України фізичними особами-резидентами при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи

заявка на перерахування за кордон власних коштів з поточ­ного рахунку в гривнях та документи, які підтверджують виїзд з України фізичних осіб резидентів на постійне місце проживан­ня за кордон Документом, що підтверджує право виїзду з Ук­раїни на постійне місце проживання, є паспорт громадянина для виїзду за кордон, наданий органами внутрішніх справ Ук­раїни зі штампом на одній із сторінок «постійне проживання» із зазначенням країни виїзду Цей штамп має бути скріплений візо­вою печаткою,

документи, що передбачені «Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб резидентів і нерезидентів», затвердженими постановою Прав­ління Національного банку України від 23 09 96 р. № 245, у разі здійснення переказів коштів за кордон.

При здійсненні неторговельних операцій фізичними особа­ми-нерезидентами за рахунок коштів з власного поточного ра­хунку в гривнях підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України є заявка на перера­хування іноземної валюти за кордон.

Купівля іноземної валюти з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях здійснюється згідно з вимогами «Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків кореспондентів в іноземній ва­люті та в гривнях», затвердженого постановою Правління На­ціонального банку України від 26 03 98 р № 118.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'я-

зань уповноважених банків — членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпе­ченням розрахунків з використанням платіжних карток міжна­родних платіжних систем, є

для організації та забезпечення розрахунків з міжнародними платіжними системами виписка з кореспондентського рахунку банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної пла­тіжної системи з банком за операціями з платіжними картками),

для закриття відкритої валютної позиції банку заявка банку (з розрахунком)

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків за операціями, пов'язаними зі спла­тою коштів міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами, є виписка з кореспондентського рахунку банку про списання іноземної валюти та/або рахунок-фактура

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за капітальними операціями та інших зобов'язань резидентів в іно­земній валюті є таю документи

кредитна угода, яка свідчить про необхідність виконання юридичними особами та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності України зобов'язань в іноземній валюті, довідка з інформацією про стан погашення заборгова­ності за кредитом (позикою) та документи, передбачені чинним законодавством щодо лептимності виконання таких зобов'язань (реєстраційні свідоцтва, індивідуальні ліцензії Національного банку України, гарантії Кабінету Міністрів України тощо),

договір про інвестиційну діяльність, у тому числі про інвес­тиційну діяльність без створення юридичної особи, документ про фактичне внесення інвестиції, які свідчать про правомірність переказу за кордон прибутку (доходу), отриманого нерезиден­том на законних підставах в Україні, копія рішення загальних зборів засновників діючих в Україні підприємств з іноземними інвестиціями про розподіл прибутку, копія декларації про при­буток підприємства з відміткою державної податкової адміністрації про її прийняття, копія податкового звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та копія декларації про прибуток з відміткою держав­ної податкової адміністрації про їхнє прийняття,

виписки з рахунку клієнта банку про надходження інозем­ної валюти (із копією SWIFT повідомлення тощо) та підтвердження конвертації її у гривні (або про надходження гривневих коштів з кореспондентського рахунку банку-нерезидента в ук­раїнському банку в період до 01 05 97 р.) для придбання об­лігацій внутрішньої державної позики, довідка депозитарію На­ціонального банку України або уповноваженого банку, довідка уповноваженого банку про сплату податку до бюджету з доходу, отриманого нерезидентом на території України (копія платіж­ного доручення, згідно з яким здійснено перерахування коштів) у випадках, передбачених законами України

депозитний договір, ощадна книжка, ощадний (депозитний) сертифікат, які підтверджують необхідність виконання уповно­важеним банком зобов'язань в іноземній валюті перед власни­ком депозиту (вкладу),

усі види договорів про забезпечення виконання зобов'язань в іноземній валюті та договори, для забезпечення виконання яких останні видані.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з метою виконання зобов'язань за операціями, що потребують отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України, є індивідуальні ліцензії Націо­нального банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, видані згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і ва­лютного контролю», які передбачають купівлю іноземної валю­ти, та документи, передбачені умовами цих ліцензій.