Правова регламентація готівково-грошового обігу

Національний банк України як єдиний емісійний банк і ка­совий центр держави організовує та регулює обсяг і структуру готівкової маси в обігу на підставі основних напрямків грошо­во-кредитної політики й показників економічного і соціального розвитку України

Відповідно до ст. 24 Закону «Про Національний банк Украї­ни», основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загаль­нодержавної програми економічного розвитку та основних па­раметрах економічного та соціального розвитку України на відпо­відний період, що включають прогнозні показники обсягу вало­вого внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і валютної політики, розробле­ної Національним банком на наступний рік і на більш тривалий період

Грошово-кредитна політика — сукупність заходів у сфері гро­шового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного росту, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпе­чення зайнятості населення та збалансування платіжного балансу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Національний банк України», основними економічними засобами і методами гро­шово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків та фінансово-кредитних установ;

2) процентну політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу.

Установи банків, відповідно до нормативних актів Національ­ного банку України, здійснюють аналіз і прогнозування готівко­вого обігу, організують і виконують оперативні функції з реалі­зації єдиної грошово-кредитної політики на території регіону.

Важливою умовою нормального функціонування господарсь­кого механізму, яка необхідна для забезпечення прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, є стабільність го­тівкового обігу на основі збалансування платоспроможного по­питу населення з пропозицією товарів та послуг.

Відповідно до цього, доцільно назвати основні завдання ус­танов банків у роботі з готівкового обігу. Для наочності складе­мо схему (рис. 24).

Національний банк України організує готівковий обіг в країні, який поряд з безготівковими розрахунками є складовою части­ною загального грошового обороту і являє собою сукупність платежів, що здійснюється готівкою.

Взагалі, сфера застосування готівкових коштів, які виступа­ють у функції засобів обігу і платежу, в діяльності розвинутих країн з ринковою економікою обмежена. Там основна частина розрахунків і платежів (93-95 відсотка) здійснюється без вико­ристання готівки і лише незначна (5-7 відсотків) — готівкою. В загальній грошовій системі України готівковий обіг продов­жує відігравати досить значну роль, пов'язану головним чином з обслуговуванням населення у процесі формування і розподілу його грошових доходів.

Економіку України, як і інших постсоціалістичних країн, характеризує висока питома вага готівки у загальній грошовій масі (близько 50 відсотків, порівняно з початком 1992 р. Вона зросла майже у 3,5 рази). Це пояснюється як різким збільшен­ням в країні кількості суб'єктів господарювання, особливо в сфері торгівлі і надання послуг (і відповідно зростання кількості роз­рахунків готівкою між ними і населенням), так і кризовими яви­щами в економіці, загостренням інфляційних процесів у 1992-1995 роках, намаганням ряду суб'єктів господарювання занижати наявні доходи і ухилятися тим самим від сплати податків, певною недовірою населення до банківських установ і безготів­кових платежів, породженою знеціненням заощаджень населен­ня, що в цілому і зумовило збільшення готівкових розрахунків суб'єктів господарювання між собою та населенням і відповідно зростання потреби в готівці.

 

 

Рис. 24

 

Питома вага безготівкових перерахувань на вклади у загальній сумі грошових доходів населення знизилася порівняно із 80-ми роками у 2—2,5 рази Обсяги розрахунків чеками за товари та послуги у загальному офіційному обсязі товарообороту станов­лять лише 0,2%

Існуюча система не стимулює залучення готівки у банківсь­ку систему та зберігання заощаджень населення на вкладах

Рух основної маси готівки через каси банку складається, з одного боку, з видач готівкових коштів суб'єктам господарю­вання для виплати заробітної плати, дивідендів, оплати сільсько­господарських продуктів, закуплених у населення, розрахунків по пенсіях, стипендіях, допомогах, забезпечення інших госпо­дарських потреб, з іншого боку, — з надходжень грошової ви­ручки від реалізації продукції, продажу товарів, надання послуг, виконання робіт, податків, зборів і з інших джерел

У зв'язку з тим, що через каси підприємств, установ і орга­нізацій проходить переважна маса готівкових коштів, правильна організація їх обороту має особливе господарське значення, без­посередньо впливаючи на розмір грошової маси в обігу, її стабільність, швидкість обігу грошей

З метою регулювання сфери готівково-грошового обігу На­ціональний банк України використовує ліміт залишку готівки в касах підприємств (організацій, установ) Відповідно до чинно­го «Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні», усі підприємства та індивідуальні підприємці, які ма­ють рахунки в установах банків, зобов'язані зберігати свої кош­ти в установах банків

На кінець кожного дня підприємства, організації та устано­ви можуть залишати у своїх касах готівку лише в межах ліміту Інші грошові кошти підприємства мають зберігатися на відпо­відних рахунках в установах банків Ліміт залишку готівки в касі встановлюється установою банку щорічно протягом першого кварталу У разі звернення протягом року клієнта (або з ініціа­тиви банку) щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповід­ного документа — заявки-розрахунку, ця заява має бути розгля­нута банком, і, за умови її обґрунтованості, встановлений рані­ше ліміт каси переглядається

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (не залежно від того, перебувають чи не перебувають вони на само­стійному балансі) встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунку з огляду на режим та специфіку роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання ка­сової виручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і строки, встанов­лені установою банку для зарахування на їх рахунки У разі якщо ліміт залишку готівки в каси підприємства взагалі не встановле­но, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності ліміту каси)

За своїм економічним змістом ліміт каси, тобто залишок гро­шей, що переходить у касі з дня на день, має відповідати потре­бам і конкретним умовам фінансово-господарської діяльності підприємства

Для підприємств і організацій, які мають постійну грошову виручку і зобов'язані здавати й в банк щоденно наприкінці ро­бочого дня (при наявності вечірньої каси і інкасації), ліміт за­лишку готівки в касі встановлюється в розмірах, необхідних для забезпечення нормальної роботи ранком наступного дня, із стро­ком здання виручки наступного дня (у разі відсутності вечірньої каси і інкасації) — в межах середньоденної виручки

Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які займаються виключно вироб­ництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської про­дукції, та індивідуальним підприємцям

Підприємства, виконавчі органи селищних, міських та ра­йонних у містах рад мають право зберігати протягом трьох робо­чих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, що одержана у банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу), колективні сільськогосподарські підприємства, підпри­ємства залізничного транспорту та морські порти для проведен­ня таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських рад — протягом п'яти робочих днів, включаю чи день отримання готівки в установі банку Після закінченні цього строку суми готівки, що не використані за призначенням, мають бути повернуті в банк не пізніше наступного робочого дня клієнта та банку і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою на ті самі цілі

Для встановлення лімітів залишків готівки в касах установи банків одержують заявку-розрахунок від підприємств, організацій і установ за встановленими формами Готівкова виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) та інші касові надходження зда­ються підприємствами в установленому банком порядку. Стро­ки і порядок здавання виручки встановлюються установами банків кожному підприємству за погодженням з його керівником, ви­ходячи з необхідності прискорення обіговості грошей і своєчас­ного надходження їх до кас банків.

Готівкова виручка підприємств та індивідуальних підприємців може використовуватися ними в необхідних розмірах для забез­печення своєї господарської діяльності (крім виплат, пов'яза­них з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу).

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше вида­ними під звіт сумами. Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження у межах України), зобов'язані подати до бухгал­терії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про вит­рачені суми. Готівка, що видана під звіт, але через ряд причин не витрачена (частково або у повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відряджен­нями — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відряд­ження, на закупівлю сільськогосподарської продукції — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відряд­женні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції) і при цьому строк відрядження перевищує один робочий день з дня видачі її під звіт, то підзвітна особа протягом трьох робочих днів після по­вернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприєм­ства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих чи господарських потреб, та авансовий звіт про ви­трачені кошти безпосередньо на відрядження.

У разі витрачання підприємством, що має податкову забор­гованість, готівки як з виручки (касових надходжень), так і з одержаної з кас банків (крім розрахунків за податками і обов'яз­ковими платежами) ці кошти розрахункове включаються до фак­тичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі витрати, з подальшим порівнянням одержаної суми із зат­вердженим лімітом каси.

Касові операції оформлюються документами, типові форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51, і мають застосовуватися без змін на всіх підприємствах, незалежно від Їх відомчої підпорядкованості і форми власності.

Підприємства щоквартально подають до банку касову заяв­ку встановленого зразка про суми надходжень та видачі готівки з поданням також календаря видачі заробітної плати. Прийом, зберігання і витрачання готівки підприємствами здійснюється через касу. Каса — структурний підрозділ суб'єкта господарю­вання, що виконує касові операції. Касові операції юридичної особи здійснює касир (службова особа, яка безпосередньо вико­нує касові операції), який, відповідно до укладеного з ним дого­вору про повну матеріальну відповідальність, відповідає за збе­реження готівки і за можливі втрати у зв'язку з неправильним збереженням цінностей. Каса повинна бути ізольованим спеці­ально обладнаним приміщенням, яке призначене для прийман­ня видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівник суб'єкта господарювання зобов'язаний обладнати касу і забезпечити збе­рігання грошей у приміщенні каси, а також під час доставки їх з установи банку та здачі в установу банку і несе за це відпові­дальність відповідно до чинного законодавства.

Касові операції — операції, пов'язані з прийманням, збері­ганням, видачею готівки касами банків, підприємств, організацій та установ.

Приймання готівки касою підприємства проводиться за при­бутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгал­тером або особою, ним уповноваженою. Про приймання гро­шей видається квитанція за підписом головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірена печаткою (штам­пом) касира або відбитком касового апарата.

Видача готівки з кас підприємств проводиться за видаткови­ми касовими ордерами або за належно оформленими платіжни­ми (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи на ви­дачу грошей мають бути підписані керівником і головним бух­галтером підприємства або особами, ними уповноваженими. До видаткових ордерів можуть долучатися заявки на видачу гро­шей, рахунки тощо. У разі, якщо на доданих до видаткових ка­сових ордерів документах є дозвільний напис керівника підприєм­ства, підпис керівника на видаткових касових ордерах не обо­в'язковий.

У разі видачі окремій особі грошей за видатковим докумен­том, касир повинен вимагати пред'явлення документа, що засвідчує особу одержувача (паспорт, військовий квиток Міністер­ства оборони України або інші документи, що засвідчують осо­бу), записує його найменування і номер, ким і коли він вида­ний, і забирає розписку одержувача. Якщо видатковий доку­мент складений на видачу грошей кільком особам, то одержувачі також пред'являють зазначені документи, які засвідчують їх особу, і розписуються у відповідній графі платіжних документів.

Видача грошей особам, яких немає в списковому складі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відо­містю на підставі укладених договорів.

Видачу грошей касир проводить тільки особі, вказаній у ви­датковому документі. Якщо видача грошей проводиться за до­рученням, оформленим в установленому порядку, в тексті орде­ра, після прізвища, імені та по батькові одержувача грошей, бух­галтерією вказується прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержання грошей. Якщо видача грошей проводиться за відомістю, перед розпискою в одержанні грошей касир ро­бить надпис: «За дорученням». Доручення залишається в касира і долучається до видаткового касового ордера або відомості.

У разі видачі грошей особі, що не має змоги через хворобу або з інших поважних причин підписатися особисто, за її пись­мовим дорученням за неї може підписатися інша особа, але тільки не працівник бухгалтерії або каси цього підприємства.

Оплата праці, виплата допомог через тимчасову непраце­здатність, стипендій і премій проводиться касиром за платіжни­ми (розрахунково-платіжними) відомостями без складання ви­даткового касового ордера на кожного утримувача. В аналогіч­ному порядку можуть оформлятися і разові видачі грошей на оплату праці (у разі відпустки, хвороби і таке інше), а також видача депонованих сум і грошей під звіт на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями, кільком особам.

Депонування коштів — внесення грошових сум, цінних па­перів та інших цінностей на збереження в банк.

Разові видачі грошей на оплату праці окремим особам про­водяться, як правило, за видатковими касовими ордерами. Прий­мання і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Під час одержання прибуткових касових ордерів або видат­кових документів касир зобов'язаний перевірити:

наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі — дозвільного підпису керівника підприємства або осіб, ним уповноважених;

правильність оформлення документів;

наявність перелічених у документах додатків.

У разі недотримання хоча б однієї з перелічених вимог ка­сир повертає документи до бухгалтерії для належного оформ­лення. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одра­зу ж після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а долучені до них документи погашаються штампом або надписом «Оплачено» із зазначенням дати.

Прибуткові касові ордери або видаткові документи до пере­дачі у каси реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації при­буткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ор­дери, оформлені на підставі платіжних (розрахунково-платіж­них) відомостей на виплату заробітної плати, реєструються після її видачі.

Касові документи можуть бути вилучені у підприємств за постановою слідчих, судових органів, прокуратури, арбітражно­го суду, рішенням державної контрольно-ревізійної служби та органами державної податкової служби. При цьому на місце вилученого документа підшиваються завірена матеріально відпо­відальною особою копія вилученого документа, все листування про вилучення документа, протокол вилучення, розписка осо­би, яка одержала справжній документ, або поштова квитанція про надсилання документа.

Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі, типова форма якої затверджена наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 р..№ 51.

Касова книга — книга встановленої форми, в якій відобра­жаються операції з готівкою. Кожне підприємство, що має касу, веде тільки одну касову книгу, аркуші якої мають бути прону­меровані, прошнуровані і опечатані сургучною або мастичною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підпи­сами керівника і головного бухгалтера цього підприємства. У разі, якщо підприємства — юридичні особи мають відокремлені підроз­діли, які здійснюють касові операції з готівкою і розташовані окремо від юридичної особи, то незалежно від того, виділені ці підрозділи на самостійний баланс чи ні, з метою повного враху­вання здійснюваних касових оборотів вказані підрозділи мають також вести касову книгу, яка оформлюється за взірцем касової книги підприємства і видається цим підрозділам. Записи в ка­совій книзі ведуться у двох примірниках. При цьому другі при­мірники аркушів мають бути відривними, що і є звітом касира. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забо­роняються.

Щодня в кінці робочого дня, касир підбиває підсумки опе­рацій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне чис­ло і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний ар­куш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розписку в касовій книзі. Контроль за правилами ведення касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

Комерційні банки і їх установи здійснюють касові операції і проводять касове обслуговування клієнтів на підставі ліцензії Національного банку України, яку вони повинні отримати у відповідності з положенням Національного банку України «Про порядок видачі банками ліцензії на здійснення банківських опе­рацій».

Для здійснення касового обслуговування клієнтів комерційні банки створюють у своїх установах касовий підрозділ, через який забезпечується виконання необхідних операцій. Касовий підрозділ банку забезпечує видачу, приймання і схоронність гро­шей. Структурний підрозділ установи комерційного банку, який виконує операції по касовому обслуговуванню їх клієнтів, має назву операційної каси.

Касове обслуговування комерційними банками клієнтів — суб'єктів господарювання здійснюється на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування.

Договір про розрахунково-касове обслуговування — згода між клієнтом та банком, спрямована на забезпечення останнім обґрунтованих потреб суб'єктів господарювання в готівці та прий­мання від них виручки й інших надходжень готівки і рух її між касами.

Касове обслуговування банком підприємств включає певні види операцій. Для наочності відобразимо ці операції у вигляді схеми (рис. 25).

Установа банку забезпечує прийом готівки від підприємства і вчасне зарахування ЇЇ на його рахунок. Банк організовує збір інкасаторами (якщо має ліцензію на здійснення інкасації) гро­шової виручки підприємства в дні і години, що узгоджені з ним.

Згідно з встановленим графіком, банк видає підприємству готів­ку на виплату заробітної плати та інші потреби і надає за бажан­ням клієнта ряд інших послуг, у тому числі: здійснює поперед­ню підготовку грошей за заявками своїх клієнтів; обмінює ва­люту; створює в окремих випадках каси банку при підприємствах (організаціях) для прийому виручки тощо.

Приймання і перерахування готівки протягом операційного дня здійснюють приходні каси банку. Приймання грошей про­водиться за такими документами:

від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату будь-яких платежів за об’явами на внесення готівки з видачею кви­танції. При внесенні фізичними особами грошей до вкладів та­кож за об'явами на внесення готівки або за приходними ордера­ми. Після цього робиться запис у вкладній книжці;

внески для зарахування на рахунок різноманітних фондів — за об'явами на внесення готівки, на якій, крім підпису відпові­дального виконавця, повинна бути віза головного бухгалтера (його заступника) або начальника операційного відділу установи банку;

платежі від фізичних осіб — за прибутковими документами;

всі інші надходження грошей, в тому числі і від працівників банку, за приходними касовими ордерами з видачею підписа­них касиром копій приходних касових ордерів з відбитком пе­чатки касира.

При внесенні грошей за об'явами на внесення готівки для зарахування на рахунки операційні працівники перевіряють і оформлюють документи відповідно до вказівок по веденню бух­галтерського обліку. Після цього об'ява з квитанцією і ордером передається до каси.

Рис. 25

 

Касир, що одержав внутрішнім порядком приходні докумен­ти, зобов'язаний:

перевірити наявність і тотожність підписів операційних пра­цівників наявним у нього зразкам;

звірити відповідність вказаних в них сум цифрами і літе­рами;

викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти від неї гроші поаркушним перерахуванням.

Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома приход­ними документами для зарахування на різні рахунки, касир прий­має гроші за кожним документом окремо. Всі прийняті раніше гроші мають зберігатися в шухлядах столу або металевих шафах, сейфах, які повинні залишатися. Робоче місце касира повинно бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за прийманням грошей.

Після приймання грошей касир звіряє суму, вказану в при­ходному документі, з сумою, фактично виявленою при рахуванні. При відповідності сум касир підписує об'яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об'яви касир надсилає відповідальному праців­нику, який веде касовий журнал, а об'яву залишає в себе.

Якщо клієнтом гроші до каси банку не були внесені, при­ходні документи касир повертає операційним працівникам для з'ясування. Після з'ясування на квитанціях за підписами керів­ника і головного бухгалтера установи банку або їх заступників вказуються причини, з яких гроші не були внесені. У цих випад­ках записи в касових журналах викреслюються, приходні доку­менти знищуються.

Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошо­вих сум в окремій книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих доку­ментів касир складає довідку касира приходної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси, і звіряє суму за довідкою з сумою прийнятих ним грошей. Опе­раційний день — частина робочого дня, яка відведена для прий­мання і обслуговування клієнтів у банках і виконання банківсь­ких операцій по кредитуванню, розрахунках, приймання та ви­дачі готівкових грошей тощо. Довідка підписується касиром, а вказані в ній касові обороти звіряються ним з записами в касо­вих журналах операційних працівників. Касові журнали — журнали для реєстрації прибуткових і видаткових касових операцій установ банків, які використовуються для контролю за цими операціями і складання звіту про касові обороти банків. Звірен­ня оформлюється підписами касира в касових журналах і опера­ційних працівників на довідці касира.

Вся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприходувана до оборотної (операційної) каси і зарахована на відповідні рахунки за балансом установи банку в той же робочий день.

Приймання грошей від суб'єктів господарювання та насе­лення після закінчення операційного дня здійснюють вечірні каси. Час роботи цих кас оголошується. Прийняті гроші повинні бути зараховані на відповідні рахунки не пізніше наступного робочого дня. Проводити будь-які видаткові операції, за винят­ком операцій за вкладами та. з цінними паперами, працівникам вечірніх кас забороняється.

Установи банків, які не мають вечірніх кас, приймають гроші у випадку доставляння їх після операційного дня клієнтами в порядку, встановленому для вечірніх кас.

При здаванні грошей особа, яка здає готівку, заповнює при­ходний документ на внесення готівки і передає цей документ бухгалтеру-контролеру, який після перевірки передає його до каси. Прийнявши гроші, касир підписує приходні документи, проставляє на них штамп «Вечірня каса» і видає квитанцію за двома підписами (бухгалтера-контролера і касира), завірену пе­чаткою вечірньої каси, закріпленою за касиром. Після закінчен­ня приймання грошей касир і бухгалтер-контролер звіряють суму готівки з даними касового журналу і приходних документів і підписують касовий журнал.

Гроші, що надійшли, приходні видаткові касові документи, касовий журнал і печатка після закінчення операцій вечірньої каси зберігаються в грошовому сховищі (сейфі).

Банк може в окремих випадках створити касу при підприєм­ствах (організаціях). Каса банку при підприємстві (організації) створюється на підставі договору на організацію каси банку при підприємстві і очолюється старшим касиром, який призначається керівником установи банку і здійснює керівництво і контроль за роботою касового апарату. Гроші, що надійшли до кас банків при підприємствах (організаціях), мають бути в той же день до­ставлені через інкасаторів в установу банку.

Установи комерційних банків України, що мають ліцензію Національного банку України на касове обслуговування клієнтів, приймають від фізичних осіб готівкою платежі до бюджету, пла­тежі до державних цільових фондів, добровільні внески громадян і платежі на користь юридичних осіб (незалежно від форм влас­ності) за реалізовані товари, надані послуги і виконані роботи.

Приймання платежів від фізичних осіб здійснюється при­ходними касами установ банків або спеціальними касами за при­бутковими документами.

Прибуткові документи складаються з двох частин — повідом­лення та квитанції і містять обов'язкові реквізити: назву юри­дичної особи — одержувача платежів, ЗКПО, номер поточного рахунку, назву установи банку, в якому знаходиться рахунок одержувача, номер МФО, прізвище і номер особового рахунку платника (за його наявності), суму та період платежу, інші не­обхідні дані про платника.

У випадках постійних надходжень платежів від фізичних осіб (квартплата, телефонний зв'язок тощо) між установами комерцій­них банків та юридичними особами, на користь яких прийма­ються платежі, можуть бути укладені договори з приймання пла­тежів. У цьому разі плата за операції з платників не утримуєть­ся, а плата за їх виконання здійснюється юридичною особою — одержувачем коштів — відповідно до умов договору, при цьому додаткове утримання плати за цю операцію не допускається. При укладанні договорів мають бути чітко визначені види пла­тежів, форми прибуткових документів і порядок їх заповнення, умови приймання і терміни зарахування платежів, форма представлення і спосіб передачі прибуткових документів (реєстрів платежів), відповідальність та обов'язки сторін, сума комісійної винагороди, яку сплачують юридичні особи установам банку за здійснення цих операцій. Крім того, установи комерційних банків можуть укладати договори з юридичними особами щодо поряд­ку здійснення операцій у спільно створених системах із прий­мання та обліку платежів.

Розглянемо порядок виконання операцій видатковими ка­сами банків.

Видача грошей з кас установ банку проводиться:

підприємствам, організаціям, установам — виключно за гро­шовими чеками встановленої форми;

індивідуальним позичальникам, які одержують позики в бан­ку, вкладникам, пенсіонерам, а також фізичним особам, які одер­жують готівку з поточного рахунку - за видатковими касовими ордерами і видатковими ордерами. У такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату уп­равління та інші витрати установ банків.

У разі якщо видача пенсії або допомоги проводиться на підставі доручень органу, який призначив пенсію, касовий ви­датковий ордер не складається і виплата грошей проводиться на підставі цього доручення.

Для здійснення видаткових операцій завідуючий касою ви­дає під звіт касирам необхідну суму грошей під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей). Касир видат­кової каси кожен раз записує в книгу обліку прийнятих і вида­них грошей (цінностей) одержані під звіт від завідуючого касою суми, кількість і суму сплачених документів і залишок підзвітних сум, що він здає назад під розписку завідуючому касою.

Грошові чеки та інші документи на одержання готівки пред­ставники підприємств, об'єднань, організацій і установ пред'яв­ляють операційним працівникам, які після відповідної їх пере­вірки видають особі, яка одержує гроші, для пред'явлення в касу контрольної марки від грошового чека або відривного талона від видаткового касового ордера. Передача видаткових доку­ментів, чека або касового ордера в касу через особу, що отримує гроші, забороняється.

Грошовий чек — письмове розпорядження власника рахунку установі банку, яка обслуговує його, видати готівкою певну суму грошей уповноваженій особі (чекодержателю). Банки прийма­ють до оплати іменні грошові чеки, тобто чеки, які виписані на певну особу. Гроші видаються особі, яка вказана в грошовому чеку, під її розпис на звороті чека. Особа одержувача перевіряєть­ся за паспортом або документом, що його заміняє, про що на звороті чека ставиться відмітка (проставляється назва докумен­та, його номер, ким і коли він був виданий). Клієнт банку пови­нен вказати, з якою метою він одержує гроші. Ніякі виправлен­ня у тексті чека неприпустимі, бо вони роблять чек недійсним.

Одержавши видатковий документ (грошовий чек, касовий ордер), касир зобов'язаний:

перевірити наявність підписів службових осіб банку, які ма­ють право дозволяти видачу грошей і тотожність цих підписів із зразками, що є;

порівняти суму, проставлену на документі цифрами, з су­мою, зазначеною літерами;

перевірити, чи є розписка в одержанні грошей на документі;

перевірити наявність даних про пред'явлення паспорта або іншого документа, який засвідчує особу одержувача грошей, за винятком здійснення валютно-обмінних операцій;

викликати одержувача грошей за номером видаткового до­кумента і запитати про суму грошей, що здержується;

звірити номер контрольної марки або талона в касу з номе­ром на видатковому документі і наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера;

підготувати суму грошей, співставити суму видачі з сумою, вказаною на чеку, та відбити на обчислювальній машині, видати Їх одержувачу і підписати видатковий документ.

Якщо клієнт банку одержує гроші за кількома видатковими документами з різних рахунків, касир видає гроші за кожним документом окремо.

Установи банку можуть проводити заздалегідь підготовку готівки за заявками клієнтів для видачі їх представникам за ра­хунок готівки, що знаходиться в оборотних (операційних) ка­сах.

В установах банків замість окремих приходних і видаткових кас можуть бути створені приходо-видаткові каси. Приймання і видача грошей приходо-видатковими касами здійснюється в порядку, встановленому відповідно для приходних і видаткових кас. Після закінчення операційного дня касир приходо-видаткової каси складає зведену довідку про касові обороти, на зво­ротній стороні якої вказує суму приходу.

З метою своєчасного і повного виконання заявок клієнтів комерційні банки забезпечують необхідні обсяги готівки в опе­раційній касі шляхом залучення готівки з обігу, перерозподілу їх між своїми установами, підкріплення від інших комерційних банків та територіальних управлінь Національного банку України.

Виходячи з вищевикладеного, можна дати таке визначення поняття готівково-грошового обігу — це відносини, які форму­ються між суб'єктами: банками, юридичними особами, фізич­ними особами з приводу організації та здійснення готівкових розрахунків, перевезення, інкасації та ведення касових операцій.