Стаття 575. Окремі види застав



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 575. Окремі види застав



 

1. Іпотекою е застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

 

2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.

 

3. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

 

1. Іпотека — застава нерухомого майна і рухомого майна, при якому земля і (або) майно, що складає предмет застави, залишаються у заставника. Згідно зі ст. 181 ЦК, до нерухомих речей належать земельні ділянки та все, що розташоване на них і міцно з ними пов'язане, тобто об'єкти, переміщення яких без непропорційного збитку їх призначенню є неможливим. Згідно з правовим режимом, до нерухомих речей можуть бути віднесені і інші речі, зокрема повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, — як такі, що підлягають державній реєстрації. Таким чином, предметом іпотеки можуть бути земля, нерухоме майно, а також сукупність землі і майна: будови, споруди, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, а також інше майно, віднесене законом до нерухомого. Крім того, предметом іпотеки можуть бути земельні ділянки, що належать громадянам на праві приватної власності, і багаторічні насадження.

 

Іпотека виникає в силу договору або закону з моменту її державної реєстрації.

 

Якщо інше не передбачено законом або договором, переданню в іпотеку як єдине ціле підлягає нерухоме майно разом з усіма його приналежностями за умови, що відокремлення цих приналежностей від нерухомого майна призведе або може призвести до втрати господарського призначення такого майна.

 

Частина об'єкта, яка належить до нерухомого майна, може бути передана в іпотеку лише після її виділення із складу цього об'єкта.

 

У разі іпотеки житлового будинку, його частини, будівлі чи споруди в іпотеку може передаватися також земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок, будівля чи споруда, або частина цієї земельної ділянки, необхідна для обслуговування цих об'єктів.

 

Неподільне майно не підлягає переданню в іпотеку частинами.

 

За основним призначенням предметів іпотеки розрізняють:

 

— іпотеку житлових будинків, квартир, садових будинків, гаражів;

 

— іпотеку земельних ділянок;

 

— іпотеку підприємств, будівель, будов, споруд та інших виробничих об'єктів.

 

Земельною ділянкою визнається частина земної поверхні з установленими межами, яка належить фізичним або юридичним особам відповідно до законів України на праві власності, характеризується певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та іншими суттєвими ознаками. Земельну ділянку, яка перебуває у спільній частковій власності, може бути передано в іпотеку після виділення її в натурі.

 

Не допускається передання в іпотеку частини земельної ділянки, яка за розміром не може бути використана як окрема земельна ділянка за цільовим призначенням земель відповідної категорії відповідно до законодавства України.

 

Не допускається передання в іпотеку земельних ділянок, які відповідно до закону не можуть передаватися у власність фізичних та юридичних осіб.

 

Заставодержателем земельної ділянки можуть бути лише банки, що відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

 

Також видом іпотеки рухомого майна може виступати застава товарів в обігу або переробці. Застава товарів в обігу або переробці розглядається як різновид застави із залишенням майна у заставника. Предметом застави товарів в обігу або переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.

 

2. Закладом є застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставником у володіння заставодержателя. Передання заставного майна заставодержателю не обов'язково означає фізичний перехід майна. З такої точки зору можливі дві різновиди закладу — заклад і тверда застава.

 

За угодою заставодержателя із заставодавцем предмет закладу може бути залишений у заставодавця під замком і печаткою заставодержателя (тверда застава) (згідно зі ст. 44 Закону України "Про заставу"). У цьому випадку фізичного передання речі не відбувається. Якщо предметом застави є індивідуально визначена річ, то застава може проводитися шляхом накладення знаків, що свідчать про заставу. У цьому випадку річ фактично залишається у заставодавця, але при цьому він не має права користуватися нею, хоч і зберігає контроль над нею.

 

Також до закладу можна віднести заставу цінних паперів та майнових прав. Застава цінних паперів — за загальним правилом, передання цінного паперу рівносильна переходу всіх прав, що засвідчуються нею в сукупності.

 

Застава векселя або іншого цінного паперу, які можуть бути передані шляхом здійснення передатного напису — індосаменту (передатний напис, який свідчить про перехід прав на цінний папір іншим особам), здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателеві індосованого цінного паперу.

 

Національний банк України рекомендує приймати у заставу векселі, строк платежу по яких є більш віддаленим, ніж строк дії кредиту.

 

Вексель може бути переданий у заставу (п. 7 гл. З розд. 4 Положення № 258) відповідно до договору шляхом:

 

— учинення заставного індосаменту і передання його заставодержателеві;

 

— учинення іменного (повного) індосаменту на користь заставодержателя або бланкового індосаменту і передання векселя на зберігання в депозит державній нотаріальній конторі, приватному нотаріусу або банку;

 

— учинення іменного або бланкового індосаменту і передання його заставодержателеві;

 

— простого передання векселя на зберігання в депозит державній нотаріальній конторі, приватному нотаріусу або банку без учинення на користь заставодержателя якого-небудь індосаменту;

 

— простого передання векселя на зберігання заставодержателеві без учинення на його користь якого-небудь індосаменту.

 

Місце зберігання заставлених векселів і спосіб їх передання зазначаються в договорі застави відповідно до вимог чинного законодавства.

 

3. Заставник може укласти договір застави як на право вимоги, що належить йому на момент укладення угоди, за зобов'язаннями, в яких він є кредитором, так і на ті, що можуть з'явитися в майбутньому. При цьому слід мати на увазі положення ст. 4 закону "Про заставу" про те, що предметом застави не можуть бути вимоги особистого характеру, а також вимоги, застава яких забороняється законом.

 

У договорі має бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця (видавництво, патентонабувач та ін.). Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про заставу прав, яка відбулася.

 

Майнові права, що мають строковий характер, наприклад, майнові права, які виникають з патенту на промисловий зразок і які існують 10 років, можуть бути предметом застави тільки до закінчення строку їх дії.

 

Стаття 576. Предмет застави

 

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

 

2. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

 

3. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на Ті приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.

 

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

 

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.

 

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

7. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.

 

1. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства заставодавець може відчужувати та на яке може бути звернено стягнення. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу", предметом застави можуть бути майнові права. Слід окремо зупинитися на можливості застави авторських прав. Іноді у літературі зустрічається твердження, що ці права можуть бути предметом застави. Однак, на наш погляд, прихильники цієї точки зору не враховують того, що суб'єктивні права автора поділяються на два види — особисті та майнові. Особистими правами автора є право на авторство, право на авторське ім'я, право на опублікування свого твору та на його недоторканність. Ці права невідчужувані і відповідно не можуть бути предметом застави.

 

Заставленими можуть бути майнові авторські права, тобто право на винагороду за створення та використання твору та інше.

 

2. Застава майна та майнових прав, які стануть власністю заставодавця після укладення договору застави, за умови якщо це передбачено договором. Якщо застава виникає в силу закону, то застава такого майна повинна бути передбачена нормативним актом.

 

3. Предметом застави можуть бути як речі, так і їх невіддільні плоди, якщо інше не передбачено договором. При цьому наступний урожай та приплід від тварин безпідставно віднесені не до плодів, а до інших прибутків. При цьому немає принципової ризниці залежно від того, можливо ці плоди відокремити чи ні. Загальним принципом, встановленим законом, є те, що плоди, продукція, доходи, одержані від використання заставленого майна, залучаються до заставленого майна тільки у випадку спеціальної умови про це у договорі.

 

4. Предметом застави не можуть бути національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання. Згідно з Положенням про цей реєстр, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. № 466, до Державного реєстру вносяться: пам'ятки історії — будинки, споруди, пам'ятні місця і предмети, пов'язані з найважливішими історичними подіями у житті народу, розвитком науки, техніки, культури, життям і діяльністю видатних діячів; пам'ятки архітектури та містобудування; пам'ятки мистецтва і документальні пам'ятки. Усі ці предмети, якщо вони перебувають у державній власності, не можуть бути предметом застави.

 

За чинним законодавством, предметом застави не може бути майно громадян, на яке не можна звернути стягнення за виконавчими документами. Перелік його поданий у додатку № 1 до ст. 379 Цивільно-процесуального кодексу України. До переліку входять жилий будинок з господарськими будівлями або його окремі частини — в осіб, основною діяльністю яких е сільське господарство, якщо боржник та його сім'я постійно у ньому проживають, крім випадків, коли стягується позика, видана банком на будівництво будинку; а також речі, призначені для носіння та предмети побутового вжитку, необхідні боржникові та особам, які перебувають на його утриманні, (одяг для кожної особи: одне літнє або осіннє пальто і т. ін.).

 

Також, згідно із ст. 5 Закону України "Про приватизаційні папери", приватизаційні папери заборонено використовувати як заставу для забезпечення платежів або кредитів.

 

Законом України "Про власність" встановлено, що законодавством може бути визначено перелік видів майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських організацій, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. Цей перелік затверджено Постановою Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992 р з наступними змінами та доповненнями. Відповідно до цієї постанови не можуть перебувати у власності вказаних суб'єктів: зброя та боєприпаси (крім мисливської, пневматичної та спортивної збррї та боєприпасів до неї); бойова та спеціальна військова техніка, бойові отруйні речовини, наркотичні, психотропні сильнодіючі отруйні лікарські засоби (крім отриманих громадянами за призначенням лікаря) та деякі інші речі. У додатку № 2 до вказаної постанови закріплено спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна. У цьому переліку — мисливська, пневматична та спортивна зброя, об'єкти, що перебувають на державному обліку як пам'ятки історії та культури, радіоактивні речовини. Ці об'єкти можуть бути предметом застави лише з урахуванням вказаних обмежень на здійснення права власності на них.

 

5-7. Говорячи про заставу вимог, відзначимо, що предметом застави може бути лише відчужувана вимога. До невідчужуваних, невіддільних від особи вимог, які з цих причин не можуть бути предметом застави, належать, наприклад, вимоги потерпілого від каліцтва до особи, яка спричинила каліцтво, про відшкодування шкоди; вимоги, що виникають із спадкових прав. Однак, здається, що немає перешкод для того, щоб самі перелічені вимоги були б забезпечені заставою. Зокрема, допускається забезпечення таких невід'ємних від особи вимог, як право на аліментне забезпечення. Загальним правилом є те, що заставне майно повинне залишатися у заставодавця, якщо інше не встановлене договором.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.01 с.)