Стаття 573. Забезпечення майбутньої вимоги

Застава (573 -593)

Стаття 572. Поняття застави

Стаття 573. Забезпечення майбутньої вимоги

Стаття 574. Підстави виникнення застави

Стаття 575. Окремі види застав

Стаття 576. Предмет застави

Стаття 577. Нотаріальне посвідчення договору застави та реєстрація застави

Стаття 578. Застава майна, що є у спільній власності

Стаття 579. Заміна предмета застави

Стаття 580. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

Стаття 581. Страхування предмета застави

Стаття 582. Оцінка предмета застави

Стаття 583. Сторони у договорі застави

Стаття 584. Зміст договору застави

Стаття 585. Момент виникнення права застави

Стаття 586. Користування та розпоряджання предметом застави

Стаття 587. Обов'язки володільця предмета застави

Стаття 588. Наступна застава

Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою

Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави

Стаття 591 Реалізація предмета застави

Стаття 592. Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою

Стаття 593. Припинення права застави

 

Стаття 572. Поняття застави

 

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

 

1. Суть застави як засобу забезпечення виконання зобов'язання полягає в тому, що кредитор — заставоутримувач набуває права в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, отримати задоволення за рахунок заставного майна. Заставою забезпечуються переважно кредитні відносини, однак немає перешкод для забезпечення заставою інших зобов'язань. Єдиною умовою є дійсний характер даних зобов'язань, що означає відповідність закону.

 

Дійсною може вважатися лише вимога, що реально існує і заснована на передбачених законом підставах. Отже, у разі забезпечення заставою вимоги, яка не може вважатись дійсною, а також у випадку припинення забезпеченого заставою зобов'язання, незалежно від причин такого припинення, судова та господарська практика виходить із того, що немає правових підстав для задоволення вимог, заснованих на договорі застави, якою забезпечувалось відповідне зобов'язання.

 

Крім того, дійсність вимог, які забезпечуються заставою, означає ще й те, що ці вимоги не погашені за давністю, тобто до яких не закінчився строк позовної давності, за винятком випадків, коли цей строк поновлюється судом, господарським судом на підставі закону. Заставою не може бути забезпечена тільки реально існуюча вимога.

 

Стаття 573. Забезпечення майбутньої вимоги

 

1. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

 

1. Чинне законодавство допускає, що застава може мати місце стосовно вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог (частина друга статті 3 Закону України "Про заставу").

 

Заставою можуть забезпечуватися і вимоги щодо відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, хоч такі вимоги можуть і не виникнути, якщо боржник належним чином виконає своє зобов'язання. Єдина умова — сторони мають домовитися про розмір забезпечення заставою таких вимог.

 

На підставі ст. 19 Закону України "Про заставу" застава забезпечує вимогу у тому обсязі, який існує на момент задоволення. Заставою забезпечується основний борг, включаючи відсотки, необхідні витрати заставодержателя по утриманню заставленого майна, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених договором або законом, — неустойка), а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

 

Стаття 574. Підстави виникнення застави

 

1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

 

2. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

 

1. Заставні правовідносини можуть виникати на підставі договору, закону або рішення суду. Історично характерними для нашої держави є перші дві підстави виникнення застави.

 

Застава на підставі закону застосовується незалежно від волі сторін при відповідних правовідносинах, передбачених у законі. Тобто окремі вимоги кредитора визначаються забезпеченими заставою майна, яка є предметом правочину, на підставі прямої вказівки закону — так звана законна застава. Прикладом може бути випадок, передбачений ст. 164 КІМ України, на підставі якої у морського перевізника вантажу виникає право застави вантажу. Крім того, при продажі товару у кредит з моменту передання товару і до його оплати товар, проданий у кредит, визнається таким, що перебуває в заставі в продавця для забезпечення виконання покупцем його обов'язку щодо оплати товару (ч. 6 ст. 694 ЦК України). Окремими випадками виникнення нормативної (законної) застави є податкова застава, на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Але цей вид заставних правовідносин має переважно публічно-правовий характер.

 

Але головним джерелом виникнення заставних правовідносин є договір, на підставі якого для виникнення застави між заставодержателем та заставодавцем має бути досягнуто згоди про встановлення застави.

 

2. Договір про заставу є двостороннім, який вступає в силу, за загальним правилом, з моменту укладення договору. Коли договір підлягає нотаріальному засвідченню — з моменту нотаріального оформлення, якщо предмет застави відповідно до закону або договору повинен знаходитися у заставодержателя — з моменту передання йому предмета застави, а якщо предмет передано до укладення договору — з моменту його укладення. Застава цінних паперів може відбуватися шляхом передачі їх заставодержателю чи на депозит нотаріальної контори або банку. Моментом вступу в силу договору в останньому випадку є передання цінних паперів вказаним організаціям.

 

Договір про заставу може бути самостійним, тобто відокремленим від договору, за яким виникає забезпечене заставою зобов'язання. Однак умову про заставу може бути включено і до основного договору.

 

Стаття 576. Предмет застави

 

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

 

2. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

 

3. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на Ті приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.

 

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

 

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.

 

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

7. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.

 

1. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства заставодавець може відчужувати та на яке може бути звернено стягнення. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу", предметом застави можуть бути майнові права. Слід окремо зупинитися на можливості застави авторських прав. Іноді у літературі зустрічається твердження, що ці права можуть бути предметом застави. Однак, на наш погляд, прихильники цієї точки зору не враховують того, що суб'єктивні права автора поділяються на два види — особисті та майнові. Особистими правами автора є право на авторство, право на авторське ім'я, право на опублікування свого твору та на його недоторканність. Ці права невідчужувані і відповідно не можуть бути предметом застави.

 

Заставленими можуть бути майнові авторські права, тобто право на винагороду за створення та використання твору та інше.

 

2. Застава майна та майнових прав, які стануть власністю заставодавця після укладення договору застави, за умови якщо це передбачено договором. Якщо застава виникає в силу закону, то застава такого майна повинна бути передбачена нормативним актом.

 

3. Предметом застави можуть бути як речі, так і їх невіддільні плоди, якщо інше не передбачено договором. При цьому наступний урожай та приплід від тварин безпідставно віднесені не до плодів, а до інших прибутків. При цьому немає принципової ризниці залежно від того, можливо ці плоди відокремити чи ні. Загальним принципом, встановленим законом, є те, що плоди, продукція, доходи, одержані від використання заставленого майна, залучаються до заставленого майна тільки у випадку спеціальної умови про це у договорі.

 

4. Предметом застави не можуть бути національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання. Згідно з Положенням про цей реєстр, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. № 466, до Державного реєстру вносяться: пам'ятки історії — будинки, споруди, пам'ятні місця і предмети, пов'язані з найважливішими історичними подіями у житті народу, розвитком науки, техніки, культури, життям і діяльністю видатних діячів; пам'ятки архітектури та містобудування; пам'ятки мистецтва і документальні пам'ятки. Усі ці предмети, якщо вони перебувають у державній власності, не можуть бути предметом застави.

 

За чинним законодавством, предметом застави не може бути майно громадян, на яке не можна звернути стягнення за виконавчими документами. Перелік його поданий у додатку № 1 до ст. 379 Цивільно-процесуального кодексу України. До переліку входять жилий будинок з господарськими будівлями або його окремі частини — в осіб, основною діяльністю яких е сільське господарство, якщо боржник та його сім'я постійно у ньому проживають, крім випадків, коли стягується позика, видана банком на будівництво будинку; а також речі, призначені для носіння та предмети побутового вжитку, необхідні боржникові та особам, які перебувають на його утриманні, (одяг для кожної особи: одне літнє або осіннє пальто і т. ін.).

 

Також, згідно із ст. 5 Закону України "Про приватизаційні папери", приватизаційні папери заборонено використовувати як заставу для забезпечення платежів або кредитів.

 

Законом України "Про власність" встановлено, що законодавством може бути визначено перелік видів майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських організацій, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. Цей перелік затверджено Постановою Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992 р з наступними змінами та доповненнями. Відповідно до цієї постанови не можуть перебувати у власності вказаних суб'єктів: зброя та боєприпаси (крім мисливської, пневматичної та спортивної збррї та боєприпасів до неї); бойова та спеціальна військова техніка, бойові отруйні речовини, наркотичні, психотропні сильнодіючі отруйні лікарські засоби (крім отриманих громадянами за призначенням лікаря) та деякі інші речі. У додатку № 2 до вказаної постанови закріплено спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна. У цьому переліку — мисливська, пневматична та спортивна зброя, об'єкти, що перебувають на державному обліку як пам'ятки історії та культури, радіоактивні речовини. Ці об'єкти можуть бути предметом застави лише з урахуванням вказаних обмежень на здійснення права власності на них.

 

5-7. Говорячи про заставу вимог, відзначимо, що предметом застави може бути лише відчужувана вимога. До невідчужуваних, невіддільних від особи вимог, які з цих причин не можуть бути предметом застави, належать, наприклад, вимоги потерпілого від каліцтва до особи, яка спричинила каліцтво, про відшкодування шкоди; вимоги, що виникають із спадкових прав. Однак, здається, що немає перешкод для того, щоб самі перелічені вимоги були б забезпечені заставою. Зокрема, допускається забезпечення таких невід'ємних від особи вимог, як право на аліментне забезпечення. Загальним правилом є те, що заставне майно повинне залишатися у заставодавця, якщо інше не встановлене договором.

 

Застава (573 -593)

Стаття 572. Поняття застави

Стаття 573. Забезпечення майбутньої вимоги

Стаття 574. Підстави виникнення застави

Стаття 575. Окремі види застав

Стаття 576. Предмет застави

Стаття 577. Нотаріальне посвідчення договору застави та реєстрація застави

Стаття 578. Застава майна, що є у спільній власності

Стаття 579. Заміна предмета застави

Стаття 580. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

Стаття 581. Страхування предмета застави

Стаття 582. Оцінка предмета застави

Стаття 583. Сторони у договорі застави

Стаття 584. Зміст договору застави

Стаття 585. Момент виникнення права застави

Стаття 586. Користування та розпоряджання предметом застави

Стаття 587. Обов'язки володільця предмета застави

Стаття 588. Наступна застава

Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою

Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави

Стаття 591 Реалізація предмета застави

Стаття 592. Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою

Стаття 593. Припинення права застави

 

Стаття 572. Поняття застави

 

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

 

1. Суть застави як засобу забезпечення виконання зобов'язання полягає в тому, що кредитор — заставоутримувач набуває права в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, отримати задоволення за рахунок заставного майна. Заставою забезпечуються переважно кредитні відносини, однак немає перешкод для забезпечення заставою інших зобов'язань. Єдиною умовою є дійсний характер даних зобов'язань, що означає відповідність закону.

 

Дійсною може вважатися лише вимога, що реально існує і заснована на передбачених законом підставах. Отже, у разі забезпечення заставою вимоги, яка не може вважатись дійсною, а також у випадку припинення забезпеченого заставою зобов'язання, незалежно від причин такого припинення, судова та господарська практика виходить із того, що немає правових підстав для задоволення вимог, заснованих на договорі застави, якою забезпечувалось відповідне зобов'язання.

 

Крім того, дійсність вимог, які забезпечуються заставою, означає ще й те, що ці вимоги не погашені за давністю, тобто до яких не закінчився строк позовної давності, за винятком випадків, коли цей строк поновлюється судом, господарським судом на підставі закону. Заставою не може бути забезпечена тільки реально існуюча вимога.

 

Стаття 573. Забезпечення майбутньої вимоги

 

1. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

 

1. Чинне законодавство допускає, що застава може мати місце стосовно вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог (частина друга статті 3 Закону України "Про заставу").

 

Заставою можуть забезпечуватися і вимоги щодо відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, хоч такі вимоги можуть і не виникнути, якщо боржник належним чином виконає своє зобов'язання. Єдина умова — сторони мають домовитися про розмір забезпечення заставою таких вимог.

 

На підставі ст. 19 Закону України "Про заставу" застава забезпечує вимогу у тому обсязі, який існує на момент задоволення. Заставою забезпечується основний борг, включаючи відсотки, необхідні витрати заставодержателя по утриманню заставленого майна, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених договором або законом, — неустойка), а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.