Можливості для інвестування у готельне господарство

Характер інвестицій	Переваги	Недоліки
Підприємство, що по­вністю належить іно­земному капіталу Іноземна дочірня ком­панія повністю володіє акціонерним капіталом протягом необмежено­го часу	Жодних фінансових ри­зиків для країни, що приймає. Вихід на новий ринок го­тельних послуг	Значний відтік доходів, отриманих від готельного бізнесу за кордон. Складно враховувати державну політику у га­лузі розвитку туризму
Спільне підприємство Підприємство залучає засновника-партнера для спільного ведення бізнесу	Доступ до додаткових фінансових ресурсів. Доступ до міжнародних маркетингових систем. Зниження ризику. Менший відтік доходів	Вимога про наявність пе­вних власних коштів. Розподіл ризиків. Імовірність, несприятливі умови у контрактах між партнерами, управлінні
Франчайзинг Місцева компанія на­буває право здійснюва­ти діяльність обумов­леним чином під фір­мовою маркою іншої компанії	Передача управлінських і маркетингових знань. Гарантований стандарт якості. Репутація фірмової мар­ки	Управлінський ризик. Необхідність оплати обу­мовленого відсотку від прибутку у рамках фран­чайзингу
Контракти на управ­ління Іноземна«Компанія здійснює контроль та управління комерцій­ною діяльністю без права власності	Можлива передача знань, навичок та технологій на підставі угоди про спів­робітництво	Відсутній повний конт­роль стосовно фінансів, управління та планування
Готельні консорціуми Незалежні готелі об'­єднують свої ресурси з тим, щоб конкурувати з інтегрованими та фра-нчайзинговими мере­жами	Спільна національна та міжнародна діяльність (рекламні кампанії, ін­формаційні системи, фі­нансова політика)	Дрібні готелі можуть не розглядатись як приваб­ливі партнери по консор­ціуму. Первісно відсутня репу­тація фірмової марки
Підприємство, яке по­вністю належить наці­онал ьн ому к а п і тал у Вітчизняні і п нести ції, не пов'язані з інозем­ним капіталом	Менш значний відтік до­ходів за кордон. Незалежність у прийнят­ті стратегій	Слабка міжнародна репу­тація. Високі витрати на маркетинг

 

"Імперія" кращі страви інтернаціональної кухні, що готуються шеф-ку­харями з Франції.

Зручне місце для ділових переговорів — бар "Сапфір", де можна замовити легкі закуски та напої. Для проведення зустріч готель "Прем"єр Палас" пропонує 3 конференц-кімнати і зал для банкетів. Сучасне осна­щення залів, досвід з менеджменту і гостинність сприяють проведенню прийому і обслуговуванню гостей на високому рівні. До послуг гостей — бізнес-центр, цілодобова робота служби ресторанного обслуговування у номерах, салон краси, обмін валют, оренда автомобілів, магазин су­венірів. Фітнес-клуб готелю пропонує: басейн з підводним масажем, са­уни фінську і турецьку, джакузі, тренажерні зали, солярій.

У першу чергу необхідно налагодити роботу з пошуку вітчизняних і зарубіжних інвесторів, готових вкласти кошти у перспективні проекти щодо будівництва нових та реконструкції існуючих об'єктів індустрії ту­ризму, готельного господарства, які б відповідали міжнародним стандар­там та якісним характеристикам. Навіть в умовах нестабільної еко­номічної ситуації, яка склалась в Україні, знаходяться інвестори, готові вкласти фінансові ресурси у готельний бізнес. Адже ця ніша перспектив­на, рентабельна, має споживчий попит певних сегментів ринку, пов'яза­на з міжнародними зв'язками туристичного, бізнесового, конгресійного, спортивного, оздоровчого, культурного характеру. У такому середовищі деякі інвестори не ризикують великими фінансовими ресурсами, вкла­даючи їх у будівництво нових готелів, а пішли шляхом створення при­ватного мініготелю; викупу (оренді) і переоблаштування частини но­мерного фонду діючого готельного підприємства з заснуванням свого нового об'єкту гостинності під його дахом.

Саме таку інвестиційно-засновницьку політику обрали готель " Адрія" у Києві та приватний міні-готель "Слав'янський Альянс" у Ялті.

Київський готель "Адрія" створено у середині 1999 р. на основі польського інвестиційного капіталу. З вікон готелю відкривається чудова панорама на Києво-Печерську лавру, Дніпро, Гідропарк. Поряд — ме-тро "Лівобережна", McDonald's, театр, торговельні підприємства, продо­вольчий ринок.

Характерною особливістю цього об'єкта є те, що він знаходиться у І внутрішній будівлі більшого готелю "Турист", де переобладнано 48 но­мерів, які відповідають тризірковому класу обслуговування. Це 40 двомісних та 8 одномісних номерів. У кожному з них створено всі умови для комфортабельного розміщення та відпочинку — зручне планування, сучасні меблі та інтер'єр, килимові покриття, кабельне телебачення, те­лефон, міні-бар кондиціонер.

Спеціально підготовлений персонал, що володіє іноземними мова­ми, індивідуально підходить до обслуговування кожного гостя, його інтересів та потреб. Це забезпечує зручність та приємне проведення

дозвілля, створює позитивні емоції, сприяє формуванню постійної клієнтури. Менеджмент готелю здійснюють на підставі польського досвіду гостинності, що впливає на підвищення конкурентних позицій на ринку готельно-туристичних послуг.

Суттєвими факторами є також гнучка цінова політика, кількість і якість сервісних послуг. Для груп, які розміщуються у готелі "Адрія" (за­лежно від кількості осіб) практикуються цінові знижки у розмірі 10-20%.

Гості можуть скористатись послугами громадського харчування. Це ресторани "Рів'єра", "Кіото", "Турист". Так, у ресторані "Рів'єра" (на 40 місць) створена особлива атмосфера спілкування та організації вільно­го часу на основі доброї європейської кухні, пропозицій найкращих сортів вітчизняних та зарубіжних напоїв, вдалого підбору музичного супроводу. Це ідеальне місце для проведення банкетів, презентацій, прес-конференцій. У японському ресторані "Кіото" відвідувачі відчува­ють східну гостинність. Тут пропонується понад 60 кращих національ­них страв, японські церемонії, приват-зал. Серед закладів розважально­го характеру — казино, стриптиз-бар, а також клуб "Goss", найвідоміший клуб Києва з цікавою шоу-програмою професійних артистів, вишуканим дизайном.

До послуг гостей платна відкрита автостоянка з охороною, транс­портне забезпечення, пункт обміну валют, обслуговування за кредитни­ми картками.

Приватний міні-готель "Слов'янський Альянс" знаходиться на зеленій алеї м. Ялти і віддалений від Чорного моря лише на 110 м. Сонце, море, пляжі, Кримські гори та мальовничі ландшафти, унікальні пам'ят­ки древньої історії, архітектури та багатство природи — все приваблює туристів і викликає бажання відвідати ці місця ще раз. Адже саме тут розміщувались літні палаци російських царів з чудовими парками, рос­те виноград, з якого виготовляються відомі у світі кримські вина, а непо­далік розкинувся величезний ботанічний сад з понад 28 тис. різно­манітних неповторних рослин, у якому можна милуватись та відчувати подих буяючих квітів, кущів, дерев.

У готелі розміщуються обладнані по-європейському кімнати з розкішною обстановкою. У кожному номері — кондиціонер, холодиль­ник, телевізор (кабельне телебачення з 13 каналами), телефон, джакузі, лоджії, солярій, охоронна сигналізація. Пропонуються однокімнатні (на 40, 50 м²) та двокімнатні люкси, напівлюкси. Ціна проживання залежить від сезонності перебування: вища — влітку, нижча — взимку.

Готель "Слов'янський Альянс" має свою кухню з страв, елітними на­поями, морепродуктами на основі персонального замовлення. Гості мо­жуть скористатись також такими послугами: катання на скутерах, кате­рах, яхтах, акваспорт, польоти на дельтапланах. Надзвичайні якість і

сервіс, підтримання постійної чистоти, надійна безпека умов проживан­ня, привітний персонал та бажання йти назустріч клієнту притаманні цьому готельному закладу. Персонал готелю намагається довести рівень обслуговування до міжнародних стандартів. Велику увагу приділяють організації відпочинку гостей.

За умов реформування економіки України успішне функціонування підприємств на ринку готельно-туристичних послуг залежить від обсягу інвестиційних ресурсів з тим, щоб забезпечити створення розвинутого сервісу і місцевої інфраструктури, модернізацію наявних об'єктів індустрії туризму, а також будівництво нових за сучасними проектами.

На створення сприятливого інвестиційного поля позитивно вплива­ють такі чинники: стабільність законодавчо-нормативної бази та політич­ної ситуації, помірний податковий режим, низькі розміри відсотків за от­римання кредитів у комерційних банках, розвиток підприємництва та приватного сектору, міжнародне співробітництво, стимулювання залу­чення інвестицій за умови забезпечення системи захисту вкладень.

У зв'язку з обмеженістю власних фінансових ресурсів велике зна­чення мають іноземні інвестиції, обсяги вливань яких можуть суттєво вплинути на прискорення розвитку національної туристичної галузі, підвищення її прибутковості, а також конкурентоспроможності послуг відповідно до міжнародного рівня. Пошук інвестицій є предметом діяльності багатьох підприємств готельного господарства, робота яких потребує системного підходу та підтримки з боку державних органів управління в рамках проведення державної політики розвитку турис­тичної галузі. На державному рівні необхідно створити нову і вдоскона­лити діючу законодавчу базу процесу інвестування, чітко визначити джерела фінансування, засоби залучення інвестицій, методи стимулю­вання розвитку сфери туризму, готельного та санаторно-курортного гос­подарства, форми участі інвесторів і місцевих органів влади у реалізації інвестиційних проектів.

При організації процесу інвестування слід враховувати специфіку регіону, стан матеріально-технічної бази індустрії туризму і місцевої інфраструктури, фінансові ресурси. Потенційні інвестори виявляють інтерес до найбільш перспективних та швидкоокупних проектів, які слід визначити у кожному регіоні за певними критеріями. Для залучення інвестицій в об'єкти туристичної галузі можуть використовуватись різні засоби. Це — створення спільних фірм, підприємств з іноземними інвес­тиціями, об'єднань підприємницьких структур, участь в акціонерному капіталі, лізинг.

Для господарюючих суб'єктів та інвесторів доцільно використовува­ти можливості, які надають у спеціальних (вільних) економічних зонах (СЕЗ) в Україні. Такі зони мають різну спрямованість: вільні митні зо­ни та порти, комплексні виробничі, туристично-рекреаційні, зовнішньо-

торговельні, транспортні, технологічні парки. Для розвитку туризму, готельного та санаторно-курортного господарства велике значення має створення СЕЗ туристично-рс-креаційного типу, які спроможні забезпечити належні правові та економічні умови для концентрованого залучен­ня іноземних інвестицій, пожвавлення міжнародних відносин та руху туристичного потоку, інтенсивного впровадження передових технологій, покращання рівня сервісу, найбільш повного використання наявних туристично-рекреаційних ресурсів, збільшення валютних надходжень. СЕЗ даного профілю є однією з форм оздоровлення господарського життя та активізації туризму, позитивно впливає на стимулювання ринкових перетворень, розвиток регіону, вирішення місцевих соціально-економічних проблем.
У Закарпатській області створюється зона на площі 737,9 га. В її межах встановлено спеціальний податковий, митний та інші режими інвестиційної діяльності. Суб'єктам підприємництва, зареєстрованим у зоні, надаються значні пільги, зокрема:

—податок сплачується за ставкою 20% від об'єкта оподаткування;

—доходи нерезидентів, отримані від діяльності в зоні, за винятком доходів від інвестицій у цінні папери, оподатковуються в розмірі

2/3 ставок, встановлених чинним законодавством;

—не справляється збір до Державного інноваційного фонду;

—встановлюється режим спеціальної митної зони, ввезення товарів із-за кордону на територію її не оподатковується ввізним митом та ПДВ;

—не справляються ввізне мито, ПДВ та акцизний збір при вивезенні з території зони за кордон товарів, раніше ввезених до зони із-за кордону або вироблених чи перероблених у зоні;

—не застосовується ліцензування та квотування товарів, імпортова­них для потреб виробництва.

На території СЕЗ заборонено запровадження грального бізнесу. Спеціальний режим інвестиційної діяльності формується у Закар­патській області і передбачає звільнення:

—від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування (крім підакцизних товарів) для реалізації інвестиційного проекту — не більш як на 5 років;

—від оподаткування прибутку новоствореного, в тому числі у про­цесі реструктуризації підприємства, інвестиція в яке еквівалентна не менш як 250 тис. дол., а також прибутку діючого підприємства, одержаного від інвестування в його реконструкцію або в його мо­дернізацію, якщо така інвестиція становить не менш як 250 тис.

дол. — на 2 роки;

— від сплати збору до Державного інноваційного фонду новостворе-
ного підприємства — на 2 роки.

протягом трьох років прибуток новоствореного підприємства з іноземними інвестиціями оподатковується у розмірі 50% діючої ставки оподаткування.

Відповідно до чинного законодавства формується економічна зона туристично-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець", яка розта­шована в адміністративно-територіальних межах міста Трускавця Львівської області.

Метою створення цієї зони є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження і ефективне викорис­тання природних лікувальних ресурсів курорту, прискорення еко­номічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму. Суб'єктами СЕЗ "Курортополіс Трускавець" є підприємницькі структу­ри, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території зони і реалізують інвестиційні проекти вартістю, еквівалент­ною не менше 500 тис. дол. До суб'єктів СЕЗ "Курортополіс Трускавець" застосовується спеціальний правовий режим підприємницької діяль­ності та надаються пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита та плати за землю.

Сприятливе інвестиційне та економічне поле діяльності фор­мується також у Криму — головному курорті, центрі гостинності і ту­ризму України. Це необхідно для залучення інвестицій у сферу охоро­ни здоров'я, відпочинку та туризму, раціонального використання рекреаційних ресурсів, оновлення та переоснащення матеріально-технічної бази підприємств готельного господарства, створення сучас­ної транспортної, сервісної та ринкової інфраструктури, збереження на­явних і створення нових робочих місць. Крім того, запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритет­ного розвитку Автономної Республіки Крим, до яких належать: "Вели­ка Ялта", "Алушта", "Судак", "Феодосія", "Керч", "Східний Крим", "Си­ваш". Утворюється й спеціальна економічна зона "Порт Крим" на території площею 27 га у м. Керчі.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встанов­лення податкових, митних та інших пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані на територіях пріоритетного розвитку Кри­му та реалізують інвестиційні проекти кошторисною вартістю не менше 500 тис. дол. — у діяльності санаторно-курортних закладів, готелів та ре­сторанів, наданні послуг у сфері туризму, відпочинку та розваг, транс­порту та зв'язку, в будівництві. У спеціальній економічній зоні "Порт Крим" запроваджується режим спеціальної митної зони, певний поря­док ввезення і вивезення товарів та інших предметів.

Немаловажне значення в інвестиційної політиці розвитку туристич­ної галузі має проведення виставок, бізнес-зустрічей, конгресів ділових кіл, науково-практичних конференцій, семінарів, на яких є можливість

 

запропонувати для зацікавлених осіб каталоги, проспекти з інвес­тиційними проектами, а також провести комерційні переговори. Слід та­кож передбачати проведення інвестиційних форумів в рамках туристич­них ярмарок, виставок, салонів. Це дасть можливість потенційним інвесторам зустрітися з представниками готелів, туристичних фірм, оз-доровниць, ознайомитись з інвестиційними проектами та пропозиціями, подивитись об'єкти незавершеного будівництва. Інвестиційні форуми можуть проводитись на регіональному, національному та міжнародному рівнях і стати ефективною формою залучення додаткових фінансових ресурсів.

Щоб вирішити питання, пов'язані з інвестиціями, суб'єкту підприємницької діяльності доцільно формувати власну інвестиційну стратегію, яка передбачає пошук і залучення капіталу. У першу чергу це стосується підприємств готельного господарства, які потребують рекон­струкції матеріально-технічного потенціалу, поліпшення сервісної бази, пле не мають достатнього обсягу власних фінансових коштів. При роз­робці інвестиційної стратегії на рівні підприємства доцільно враховува­ти: ефективність стратегії, тобто узгодженість очікуваних результатів з нитратами для їх досягнення; співвідношення між власними фінансови­ми ресурсами та іноземними інвестиціями; визначення строку окупності нкладень, узгодженість запланованих інвестицій з внутрішнім та зовнішнім підприємницьким середовищем, орієнтацію на розв'язання поточних або довгострокових завдань, оцінку ризику.

Реалізація структурної перебудови індустрії туризму вимагає суттєвого збільшення обсягу інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства для забезпечення комфорта­бельного розміщення і обслуговування гостей. Обмеженість чисельності три-, чотири- та п'ятизіркових готелів негативно впливає на рух турис­тичного потоку в Україну. Особливо це стосується іноземних гостей, які иже звикли до комфорту і сервісу в процесі здійснення організованого туру чи мандрівки за індивідуальною програмою.

Слід відзначити, що за міжнародним стандартом п'ятизірковий го­тель повинен мати плавательний басейн, спеціально облаштовані місця для гри у великий теніс, гольф, нічний клуб, мінісейф та засоби контро­лю за безпекою номера, медичний кабінет, бізнес-центр з приміщенням для переговорів, компютерами, телефаксом. Передбачені більш високі нимоги до місткості номерів, технічного оснащення та обслуговування, облаштування меблями, інвентарем, предметами санітарно-гігієнічного призначення тощо.

Несприятлива загальноекономічна ситуація, посилення конкуренції на ринку послуг, недостатність коштів із державного фінансування зму­шують готелі браги па себе вирішення питань, пов'язаних з інвес-іиційною діяльністю. Хоча ця проблема не проста, вимагає розв'язання

 

на макрорівні, потребує системно-координаційного підходу, узгодже­ності з місцевими органами влади та управління, інформаційно-реклам­ного забезпечення, а головне — фінансової підтримки в рамках загально­державних і регіональних програм. Зниження експлуатаційних показників, недорозвинення інформаційного середовища бізнесу та не­достатні правові гарантії стримують інвесторів в акумулюванні інвес­тицій на вітчитзняному ринку готельних послуг. На процес залучення інвестиційних ресурсів негативно впливають періодичні зміни у законо­давчо-нормативній базі, відсутність надійних гарантій захисту капіталу для іноземних інвесторів, занадто високий рівень ставок оподаткування і ступінь ризику.

Стратегічними цілями інвестиційної політики у туризмі та готельно­му господарстві в Україні є:

• формування сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання припливу капітальних вкладень у реконструкцію і будівництво су­часних чотири та п'ятизіркових готелів відповідно до міжнародних вимог та стандартів;

• інвестиційне забезпечення структурної перебудови готельного гос­подарства за типізацією підприємств, їх категорійністю, місцем розміщення (у міській, сільській місцевості);

• мобілізація всіх джерел інвестиційних ресурсів та їх ефективне використання, створення умов для нарощування внутрішніх інвес­тиційних ресурсів;

• організація туристичних та спортивних центрів та гірських баз, облаштування гірськолижних трас і підйомників на територіях пріоритетного розвитку туризму, у спеціальних (вільних) еко­номічних зонах, а також створення мотелей, кемпінгів упродовж транспортних коридорів;

• забезпечення розвитку промислової індустрії з випуску сувенірних виробів, рекламних проспектів, каталогів, путівників, туристичних атласів і карт, планів міст, календарів, плакатів та іншої рекламної продукції.

У рамках проведення інвестиційної політики в індустрії туризму України необхідно вирішити такі завдання:

□визначити пріоритети спрямування інвестиційних ресурсів за пев­ними критеріями;

□забезпечити послідовну реалізацію державної політики щодо підтримки туристичної галузі, запровадити механізми стимулю­вання довгострокового кредитування об'єктів гостинності ко­мерційними банками;

□сприяти припливу іноземних інвестицій в довгострокові перспек­тивні інвестиційні проекти, відпрацювати чітку систему надання гарантій щодо захисту приватного капіталу;

 

стимулювати процес підвищення конкурентоспроможності українських готелів та їх послуг за рахунок поліпшення рівня культу ри обслуговування, комфортних умов розміщення гостей, наданнярізноманітних сервісних послуг, впровадження прогресивних технологій, використання національних та міжнародних інформаційних систем в мережі інтернет;

□ удосконалити нормативно-правову базу інвестиційної діяльності, розробити стратегічну модель управління інвестиціями в сфері гостинності. З метою мобілізації та ефективного використання інвестиційних ре­сурсів в індустрії туризму і готельного господарства слід передбачити такі заходи:

♦забезпечити концентрацію та спрямування ресурсів бюджетів різних рівнів, а також кредитних коштів;

♦розробити регіональні державні програми розвитку туризму до 2010 р., в яких передбачити механізм проведення фінансово-кре­дитної та інвестиційної діяльності, системи заохочення інвесторів і засоби співробітництва з місцевими органами влади для реалізації перспективних проектів;

♦обгрунтовано підходити до визначення конкретного місця будівництва нового готелю, беручи до уваги такі фактори, як функціональний профіль підприємства (готель туристичного, спортивно-оздоровчого, ділового, бальнеологічного призначення),

♦термін окупності вкладень, рентабельність проекту, сервісну базу, наявність туристично-рекреаційних ресурсів, рівень розвитку місцевої інфраструктури, транспортне забезпечення, природно-кліматичні умови регіону та його екологічне становище;

♦ посилити контроль і відповідальність за реалізацію нових інвестиційних проектів, прискорення будівництва об'єктів гостинності з урахуванням сучасних потреб певних сегментів туристичного ринку. Щоб залучити інвесторів, доцільно проводити конкурси бізнес-проектів з розвитку готельного господарства за такими етапами:

а) розробка загальних вимог до складання бізнес-проектів з ураху­ванням специфіки індустрії гостинності;

б) експертна оцінка зібраних бізнес-проектів за ступенем перспек­тивності, можливості реалізації та ефективності (строк окупності вит­рат, розмір прибутку, значущість);

в) вибір найкращих проектів реконструкції існуючої готельної мережі та будівництва комфортабельних готелів з обгрунтуванням їх розмірів, профілю, місцезнаходження, технології та сфери послуг, готов­ності до прийому іноземних гостей та їх обслуговування;

г) визначення за конкурсними умовами вітчизняних та іноземних
інвесторів, які фінансуватимуть проекти розвитку готелів з наданням їм

з боку місцевих органів влади дозволу на будівництво і використання відповідної частки прибутку від експлуатації майбутніх готелів.

Передбачити надання першочергової державної підтримки в разі, як­що: а) проект має загальнодержавне значення; б) готельні та супровод­жуючі послуги відповідають міжнародним стандартам; в) інвестиції сприяють створенню нових робочих місць, особливо в регіонах турис­тично-рекреаційного спрямування чи з напруженим ринком праці.