Стратегії розвитку туристичного підприємництва 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стратегії розвитку туристичного підприємництва



 

За останні роки в Україні прийнято низку важливих рішень з питань державної політики у сфері туризму, курортів, готельних послуг.

Держстандартом України затверджено Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг. Це має суттєве значення для розвитку національного готельного бізнесу в цілому, окремих підприємств готель­ного господарства, а також для клієнтів, які користуються їх послугами та вимагають належного рівня обслуговування. Правила розроблено на підставі законів України "Про туризм", "Про захист прав споживачів", основоположних стандартів системи сертифікації УкрСЕПРО, міждер­жавних стандартів на туристично-екскурсійного обслуговування. У цьо­му документі вказано об'єкт, нормативне забезпечення, схеми та поря­док проведення обов'язкової сертифікації готельних послуг, форми документів для заповнення заявником, функції органу із сертифікації, механізм розрахунків.

Сертифікація готельних послуг відповідає обов'язковим вимогам нормативним документів, чинних в Україні, щодо безпеки для життя і здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього сере­довища. Проведення цієї процедури дає можливість компетентно визна­чити категорію підприємства, поліпшити якісні характеристики, підви­щити відповідальність суб'єктів перед споживачами. Отриманий сертифікат є гарантом того, що готельний продукт (послуга) відповідає вимогам стандартів, дає можливість підвищити статус, авторитет підприємства на внутрішньому та зовнішніх ринках гостинності. А це означає розширення клієнтури та партнерських зв'язків.

В Основних напрямках розвитку туризму в Україні до 2010 р. висвітлено стан і перспективи туристичної індустрії, мету, головні за­вдання, стратегію, фінансове забезпечення, очікувані результати. Перед­бачено, що основу державної політики в галузі туризму мають утворю­вати такі складові:

• створення сприятливих умов для розвитку активних видів туризму(оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького тощо);

• будівництво нових, реконструкція та модернізація діючих об'єктів туризму;

• організація виробництва екологічно чистої сільськогосподарською продукції для забезпечення потреб туристів і відпочиваючих у високоякісних продуктах харчування;

• забезпечення внутрішньої конвертованості туристичних послуг шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту поліпшення умов обслуговування туристів;

• залучення коштів підприємницьких структур, суб'єктів туристичної діяльності для розвитку інфраструктури (шляхи, пункти про-

 


пуску, системи водопостачання та каналізації, зв'язок, служби сервісу);

• проведення науково-дослідних, проектних і пошукових робіт з актуальних проблем розвитку рекреаційно-туристичних госпо­дарств, використання природного та історико-культурного потенціалу України, формування геоінформаційної системи "Туризм в Україні";

• вирішення питання щодо відкриття представництв із туризму за кордоном;

• проведення до початку туристичного сезону обстеження існуючих об'єктів дорожнього сервісу на туристичних маршрутах із метою створення безпечних умов щодо транспортного обслуговування ту­ристів;

• удосконалення організації страхування співвітчизників, які подо­рожують територією України та за її межами;

• формування наукового центру розвитку туризму.

Для динамічного розвитку туристичної індустрії та інтеграції у світовий туристичний простір, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки уряд спрямовує свою політику на: державне сприяння роз­витку внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму; прискорену при­ватизацію об'єктів туристичної галузі; забезпечення раціонального ви­користання та відновлення природного та історико-культурного середовища; спрощення згідно з міжнародною практикою візових, мит­них і прикордонних формальностей.

Вищезазначені заходи були адресовані відповідним міністерствам, державним комітетам, іншим центральним та регіональним органам ви­конавчої влади, від яких безпосередньо залежить вирішення питань, пов'язаних із туризмом і формування сприятливого клімату. Джерела фінансування стратегічних заходів: кошти туристичних підприємств і організацій, кредити, іноземні інвестиції, державні асигнування на роз­виток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам'яток, інші джерела.

Реалізація Основних напрямків стимулюватиме туристичну діяльність у нашій країні посилить взаємозв'язок туризму із суміжними сферами соціального, економічного та культурного розвитку окремих регіонів і всієї держави. А це, у свою чергу, сприятиме зростанню авто­ритету України на світовому ринку туристичних послуг, зміцненню національної економіки.

У Посланні Президента України до Верховної Ради України "Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2010 роки. "Європейський вибір" порушувались питання, пов'язані з необхідністю модернізації туристичної та рекреаційної сфери.

 


Підкреслено, що Україна має значні можливості для динамічного роз­витку туризму і курортів, розширення міжнародного співробітництва. Потрібно забезпечити гармонізацію української нормативно-правової бази туризму з міжнародним законодавством та стандартами, внести де­які зміни в існуючі нормативні акти, що стримують процес нормального функціонування суб'єктів, що працюють на туристичному ринку.

Серед основних напрямків здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави у найближчі роки особливе місце приділяється тури­стичній та рекреаційно-курортній сфері. Зусилля уряду будуть зосеред­жені на розвитку внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму, ство­ренні комплексних туристичних центрів на основі ефективного використання їх природного та культурно-історичного потенціалу, ре­організації сервісної бази. Більше уваги приділятиметься організації мо­лодіжного та дитячого туризму. Здійснюватимуться цілеспрямовані за­ходи з метою збільшення привабливості України як туристичної держави. Ключові завдання — розширення доступу населення до якісно­го відпочинку, створення конкурентоспроможного на міжнародному ринку національного туристичного продукту.

Головні дії уряду, спрямовані на: удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку туристичної та рекраційно-курортної сфери; розроблення та виконання планів комплексного розвитку туристичних центрів і курортополісів; облаштування приміських рекреаційних зон та розвиток сільського зеленого туризму; розроблення програми облаштуван­ня транспортних коридорів туристичною інфраструктурою. Передбачено: виконання комплексної програми залучення іноземних туристів "Запро­шуємо в Україну", спрощення процедури в'їзду туристів; інвентаризацію об'єктів туристичної сфери, розроблення та затвердження стандартів і впровадження ефективної системи категоризації та обов'язкової сер­тифікації закладів розміщення, пунктів сервісу та харчування туристів; створення умов для залучення інвестицій та модернізації об'єктів туризму.

Враховуючи дедалі зростаючу роль туристичної галузі у реформу­ванні ринкової системи Кабінет Міністрів України у 2002 р. затвердив "Державну програму розвитку туризму на 2002-2010 роки". її головна мета — створення конкурентоспроможного на міжнародному ринку національного туристичного продукту, здатного максимально задоволь­нити туристичні потреби населення країни, досягнення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умови збереження екологічної рівно­ваги та культурної спадщини.

Основними завданнями програми є забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підвищення її частки в макроекономічних показни­ках, підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць, збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі у дер­жавному бюджеті, підвищення іміджу держави на міжнародному рівні.

 


Що ж передбачає державне регулювання туризму? Це — забезпечення упорядкування структури управління у туристичній галузі на державному та регіональному рівнях, координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади; розроблення регіональних і галузевих рішень з приватизації підприємств сфери туризму із збереженням профілю діяльності; проведення аналізу функціонування суб'єктів туристичного підприємництва та підвищення ефективності їхньої роботи на ринку послуг, удосконалення єдиної статистичної звітності з туризму відповідно до світової практики; створення умов для залучення інозем­них і вітчизняних інвестиційних та кредитних ресурсів; поліпшення ор­ганізації туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків і молоді.

Для зміцнення матеріально-технічної бази туризму плануються такі заходи: розроблення комплексних програм розвитку туристичних центрів, регіональних програм будівництва, реконструкції підприємств з пріоритетним залученням до їх виконання суб'єктів підприємництва; формування державного автоматизованого реєстру об'єктів туризму; оснащення державних аварійно-рятувальних служб з метою забезпе­чення безпеки туристів у регіонах з найбільш потужним туристично-рекреаційним потенціалом. Більш активно залучати місцевих товарови­робників до постачання і обслуговування оздоровниць, посилити відповідальність керівників санаторіїв, будинків відпочинку та пансіонатів за кінцевий фінансовий результат господарювання.

Потенційний турист під час вибору тієї чи іншої країни для поїздки бере до уваги такі фактори: політична та економічна стабільність, на­явність туристично-рекреаційного потенціалу, пропозиції туристичних компаній, мета поїздки, рівень розвитку матеріально-технічної бази го­тельного господарства, сервісу та індустрії розваг, візовий режим, ціни, характер транспортних зв'язків, реклама, відгуки від споживачів турис­тичного продукту, ризик, географічні, природні та кліматичні, культурні і релігійні характеристики країни.

Перш ніж прийняти рішення про країну відвідування, потенційні ту­ристи цікавляться не лише місцем перебування, умовами проживання, й порядком перетинання кордону. З метою полегшення в'їзду туристів на територію України слід у пунктах пропуску через державний кордон виділяти окремі напрямки руху для пропуску організованих туристич­них груп та транспортних засобів, що їх перевозять. Бажано в обмінному пункті на митниці вивішувати курси обміну валют в конкретній зоні відпочинку, створити довідкове бюро і надавати інформацію про ціни на бензин, фрукти, продукти харчування, спальні місця в тому чи іншому районі відпочинку. За умови комп"ютерного забезпечення, наявності принтерів, інтернету все це можна організувати на платних засадах для полегшення орієнтації автотуристів з місцевістю та умовами майбутнього

 


відпочинку. Прикордонний контроль організованих іноземних туристичних груп слід здійснювати в пріоритетному порядку з мінімальними витратами часу. Прикордонний контроль круїзних туристів, що прибуватимуть в Україну чи вибуватимуть за кордон на іноземних суднах доцільно здійснювати в стислі терміни в приміщеннях морських вок­залів, на борту або біля трапа судна. Якщо судно під час круїзу заходи-тиме до різних українських портів, то в такому разі прикордонний кон­троль пасажирів треба здійснювати лише в першому порту прибуття і в останньому вибуття. У проміжних портах можна тільки уточнювати кількість членів екіпажу і пасажирів. Але для прискорення прикордон­ного контролю іноземних туристів необхідно, щоб організатори круїзів своєчасно інформували відповідні контролюючі органи про організацію круїзу та надавали повну інформацію про маршрут, склад туристичної групи і програму круїзу.

У полі зору державної політики — забезпечення належного використання ресурсів та культурної спадщини для розвитку туризму. За цим напрямком слід забезпечити:

—створення та ведення державного кадастру рекреаційних ресурсів туризму та проведення досліджень, установлення межі охоронних зон усіх видів об'єктів природно-заповідного фонду та територій для розвитку курортів;

—розроблення методики та норм максимально допустимого антропогенного навантаження у межах рекреаційних територій, визначення механізму раціонального та екологічно збалансованого освоєння природного, історико-культурного потенціалу для потреб туризму;

—створення сприятливого середовища для відпочинку і лікування, запровадження нових туристичних маршрутів для розвитку пер­спективних видів туризму, зокрема екстремального, пізнавально­го, мисливського, рибальського, підводного, релігійного, спортив­но-оздоровчого, яхтового, круїзного.

За офіційною статистикою, тільки в Криму налічується близько 13 тис. пам'яток історії, культури та архітектури. Переважна більшість з них належить до нашого національного надбання, до шедеврів світової культури. Сьогодні Крим надає третину всіх загальнодержавних турис­тичних послуг, він завжди готовий прийняти іноземних та вітчизняних туристів, усіх відпочиваючих. У регіоні поліпшуються умови проживан­ня і рівень сервісу, розширюється спектр послуг для гостей, поси­люється реклама і просування кримського турпродукту на зовнішньому ринку та у мережі інтернет. Але наявний потенціал реалізується недо­статньо. Тому потрібен рішучий перелом у ставленні до туристично-рекреаційної галузі та її проблем, переходу на ринкові рейки.

В Указі Президента України "Про заходи щодо соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим та міста Севастополя"


(2000 p.) сформульовані концептуальні орієнтири відродження регіону. Зокрема, планується розробити проект програми розвитку Криму як цілорічного загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційно­го і туристичного центру. У даному документі передбачаються заходи що­до прискорення реорганізації та приватизації санаторно-лікувальних, ку­рортних закладів, зміцнення за рахунок різних джерел фінансування їх матеріальної бази, розширення спектру послуг і підвищення їх якості, підтримки належного екологічного та санітарно-епідеміологічного стану, розвитку музеїв, театрально-концертних установ, історико-культурних та природних заповідників, національних парків, проведення відповідних реставраційних робіт, організації широкої рекламно-пропагандистської кампанії в Україні та за її межами, яка б сприяла популяризації відпочин­ку і лікування в Криму, збільшенню обсягу туристичного потоку. З ураху­ванням вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду слід докладати зу­силля на підвищення конкурентоспроможності санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, турбаз, здешевлення вартості путівок і турів, спро­щення процедури їх придбання, оформлення віз тощо.

На наш погляд, з метою збереження і формування ефективного національного санаторно-курортного комплексу слід розробити держав­ну цільову програму "Основні напрямки розвитку курортів в Україні до 2010 року", у якій передбачити мету, завдання, стратегію і перелік ор­ганізаційних заходів, виконавців, обсяги та джерела фінансування, очікувані результати, механізм контролю. Потрібно визначити вимоги, які повинні пред'являтись курортам, розробити стандарти, норми, кри­терії оцінки соціально-економічної ефективності роботи підприємств цього профілю незалежно від відомчого підпорядкування і форм влас­ності, а також відпрацювати чіткий порядок прийому, розміщення та об­слуговування відпочиваючих.

Потрібно концентрувати увагу й на освоєнні туристичних можливо­стей у сільській місцевості ("зелений туризм"), створення малих готелів місткістю від 15 до 50 номерів у невеликих містах, які становлять тури­стичний інтерес.

Зрозуміло, що не усі українські туристичні компанії у перспективі постійно працюватимуть на відомих центрах гостинності з насиченим потоком туристів та добре відпрацьованими маршрутами. Існують й інші привабливі ніші на терені рідного краю. їх слід лише знайти та за­провадити свою неординарну програму туристичних дій, а при не­обхідності спиратись на підтримку з боку місцевих органів виконавчої влади у питаннях в'їзного та внутрішнього туризму.

З метою створення сприятливих умов розвитку малих міст, їх соціально-економічного зростання, ефективного використання історико-культурної спадщини необхідно:

— формувати соціальну інфраструктуру, житлово-комунальне, го­тельне, дорожнє господарство, транспортний комплекс;


зберігати культурну спадщину, реставрувати пам'ятки історії та культури, відроджувати та підтримувати розвиток народних ху­дожніх промислів і ремесел, розробляти маршрути туристичних подорожей малими містами України, всебічно використовувати природні ресурси;

—забезпечувати мікрокредитування малого підприємництва, налагоджувати ефективні шляхи взаємодії між великими фірмами і суб'єктами малого бізнесу.

Для розвитку соціальної сфери села та продуктивної зайнятості сільського населення доцільно залучати приватний сектор до рекре­аційно-туристичного підприємництва та підсобної діяльності, надавати державну підтримку розвитку дрібного і середнього бізнесу на селі, створювати спеціальні фонди підтримки власної справи для молодих сімей.

Певна частка туристів проявляють бажання мандрувати до села. Особливо це стосується сімейного відпочинку. Вагомі переваги — зати­шок, чисте повітря, перебування на лоні природи та серед чарівних ланд­шафтів, екологічні свіжі овочі та фрукти, доступні ціни. Отже, є поле діяльності для туристичних компаній, залучення осіб із складу місцево­го населення до організації бізнесу у сфері гостинності для розміщення і обслуговування приїжджих гостей. У зв'язку з цим у перспективних регіонах сільської гостинності і туристичної діяльності в рамках прове­дення рекламної кампанії слід зібрати найбільш повну інформацію про господарів, які бажають приймати відпочиваючих у власних садибах, ко­теджах, приватних будинках. Результатом такої роботи можуть стати видання рекламних каталогів, проспектів, путівників з фотографіями та детальним описом місць розміщення об'єктів гостинності, їх сервісних послуг, умов розміщення гостей, характеристикою навколишніх місць. Рекламний матеріал може презентуватись на регіональних, національ­них, міжнародних виставках, туристичних салонах.

Бажання подорожуючих — поєднання відпочинку з цікавими екскурсіями.

Які вимоги пред'являються до здійснення екскурсійної діяльності? Це планування усіх видів екскурсій, відвідування музеїв, виставок, об'єктів соціального характеру згідно з програмою та придбаним туром. На бажання туриста може бути організовано додаткове екскурсійне об­слуговування за окрему плату. Як специфічний вид сервісних послуг, екскурсії можуть пропонуватись місцевим мешканцям, відпочиваючим, учасникам конференцій, виставок, ділових нарад, студентам, школярам,) транзитним пасажирам.

Суб'єкти туристичної діяльності, які мають власний екскурсійний продукт самостійно його реалізують, повинні оформити такі документи: технологічну карту та контрольний текст екскурсії, договори з транс-


портними підприємствами, музеями, заповідниками, культурними за­кладами, схему маршрутів, інформаційно-наочні матеріали, прейску­рант цін на екскурсійні послуги. Працювати екскурсоводами можуть особи, які мають вищу, незакінчену вищу або середню спеціальну освіту та відповідний диплом чи посвідчення (сертифікат). При проведенні ек­скурсії екскурсовод повинен мати бейдж, у якому зазначаються назва підприємства, телефон, прізвище.

Обов'язкова вимога в організації екскурсійного обслуговування — це наявність наряду-путівки. Цей документ повинен містити такі відо­мості: найменування суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії, прізвище екскурсовода (гіда-перекладача), маршрут і вид транспорту, тематика, тривалість, години початку і закінчення екскурсії, місце зібрання групи, кількість та склад екскурсантів, найменування замовни­ка і його телефон, ціну. Після закінчення екскурсії наряд-путівка повер­тається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік.

Одним із першочергових практичних кроків у контексті реалізації державної політики є облаштування туристичної інфраструктури у ме­режі міжнародних транспортних коридорів (МТК), що пролягають через територію України. Йдеться про будівництво малих і середніх готельних підприємств (мотелів, кемпінгів, котеджів), великих комплексів гостин­ності з розвинутою сервісною базою, магазинів, автозаправних станцій, пунктів технічного обслуговування, поштового зв'язку і послуг міжна­родних телефонів, ресторанів, кафе. Зрозуміло, що це вимагає залучення масштабних інвестицій, отримання кредитів. Але ж потрібно надати для зарубіжних автотуристів, власників автомобілів належний сервіс у ком­плексі, включаючи транспортне, туристичне, готельне, торговельне, рес­торанне, інформаційне, технічне, комерційно-бізнесове обслуговування.

Процес облаштування туристичної інфраструктури в мережі МТК повинен базуватись на дослідженнях тенденцій розвитку світового рин­ку туризму і міжнародних турпотоків, комплексному аналізі стану тури­стичної і транспортної галузі в Україні, прогнозах їх розвитку, можливо­стях інвестиційних проектів. У зв'язку з цим доцільно:

—визначити перелік туристичних об'єктів, які тяжіють до МТК і мо­жуть зацікавити туристів наявним природно-кліматичним, рекре­аційним, архітектурним, історико-культурним потенціалом;

—розробити спеціальні туристичні маршрути і програми у зоні МТК для туристів, які подорожують організованими групами та індивідуально;

—з'ясувати, які туркомпанії мають намір розвивати автотуризм і займатися обслуговуванням туристів на відповідних територіях;

—активніше залучати місцевих мешканців і підприємців до ор­ганізації сільського зеленого туризму, надання послуг з розміщен­ня гостей у власних садибах;

 


— розробити проект інвестиційної програми розбудови інфраструктури відпочинку в туристично-рекреаційних зонах національної мережі МТК, проводити конкурси з відбору кращих інвестиційних проектів з метою надання їм державної підтримки.

Схема розміщення туристичної інфраструктури повинна стати складовою загальної схеми облаштування МТК. Джерелами фінансування можуть стати приватний капітал, концесії, кошти державного та місце­вих бюджетів, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомо­ги, громадських організацій тощо. У зоні тяжіння МТК доцільно запро­вадити спеціальний режим інвестування для забезпечення реалізації перспективних інвестиційних проектів, стимулювання іноземних інвес­торів у фінансуванні закладів туризму, підвищення ефективності ре­сурсів і рівня якості сервісу, надання державних гарантій і підтримки з боку місцевих органів влади, розширення міжнародного партнерства.

Надзвичайно важливою умовою залучення іноземних і вітчизняних туристів є рекламно-інформаційне забезпечення. Від цього залежать об­сяги послуг, якими можуть скористатися туристи під час мандрівки. Се­ред необхідних заходів у плані удосконалення рекламної діяльності слід виділити такі: створення мережі спеціалізованих центрів туристичної інформації у регіонах України, формування централізованої інфор­маційної системи з потужним банком даних про: послуги, що надаються туристичними компаніями, маршрути, заклади розміщення, ціни, транс­порт; запровадження електронного туристичного маркетингу, проведен­ня маркетингових досліджень з метою визначення пріоритетних міжна­родних ринків для національного турпродукту; більш широка популяризація веб-сайтів про туристичні послуги в інтернеті з постійно оновлюваною інформацією; проведення міжнародних спеціалізованих салонів, виставок, ярмарок із залученням іноземних і вітчизняних організацій для вивчення новітніх технологій обслуговування туристів.

Актуальним є також видання і розповсюдження серед туристів інформаційних видань, які б містили адреси і телефони державних ор­ганів у справах туризму, посольств і консульств, туркомпаній і пе­ревізників; дані про візові формальності, митні правила; опис туристич­но-рекреаційного потенціалу регіонів, включаючи видатні пам'ятки історії та архітектури, екскурсійних програм, готелів, сервісної інфраст­руктури, транспорту.

Туристична фірма спроможна досягнути суттєвих переваг над конкурентами завдяки розробці чіткої маркетингової стратегії на ринку ту­ризму. Адже від цього залежить процес планування та управління.

Проведене дослідження показало, що у практиці діяльності турис­тичних компаній використовуються такі маркетингові стратегії на конкурентному ринку: стратегія зниження виробничих витрат, стратегія диференціації продукції, стратегія сегментування ринку, стратегія


швидкого реагування на погреби ринку, стратегія впровадження нововведень. Вибираючи оптимальну з них, слід враховувати спій внутрішній (корпоративний) потенціал, рух туристичних потоків, сег­ментацію ринку, зміст турів та перелік країн для мандрівок, кількісні та якісні параметри послуг, їх фінансове забезпечення, потреби спожи­вачів, ступінь розвитку комерційно-ділових стосунків з партнерами у бізнесі, реальну ситуацію на ринку, а також ризик.

На нашу думку, найкращим варіантом є застосування стратегії швидкого реагування на потреби ринку, яка має такі переваги:

• націлена на найбільш повне задоволення потреб, що виникають у певних груп споживачів туристичного продукту;

• готовність до гнучкої переорієнтації діяльності та структури про­позицій;

• максимальна адаптація своїх можливостей до конкретних умов ринку;

• отримання цільового прибутку переважно за рахунок цікавих, доб­ре відомих турів та створення комфорту в обслуговуванні;

• оптимальне поєднання ціни, якості, сервісу;

• широка реклама та створення фірмового іміджу.

Але це не означає, що туристичній компанії доцільно постійно дотримувати вищезазначеної стратегії. На певному етапі свого розвитку підприємство може скористатись іншим, оптимальним стратегічним підходом або впроваджувати одночасно кілька з них чи окремі їх компо­ненти (складові).

Окрім розробки стратегії маркетингу, в рамках проведення маркетингової політики туристичній фірмі необхідно вирішувати цілу низку завдань. Це комплексне вивчення туристичного ринку, його моніторин­гу, кон'юнктурного стану, місткості, географічної, рекреаційної, сегмент­ної структури, виявлення споживчого попиту і пропозицій, аналіз внутрішнього та зовнішнього середовищ, дослідження матеріально-технічної бази гостинності, сфери сервісу та індустрії розваг, формуван­ня комплексу маркетингу (туристичний продукт та його складові, ціна, методи стимулювання збуту, канали просування послуг), впровадження сучасних технологій у бізнесі, організація служби маркетингу в турис­тичній компанії, удосконалення механізму управління та контролю, складання комунікативних заходів (реклама, пропаганда, участь у вис­тавках та туристичних салонах).

В Україні у зв'язку зі зростанням кількості туристичних компаній та посиленням конкуренції привертає дедалі більшу увагу відповідна маркетингова діяльність, суттєво впливаючи на рівень якості послуг та кількість туристів, що ними користуються, а отже, на обсяги доходів у галузі. Складовими елементами маркетингової діяльності в туристичній сфері є реклама, заходи паблік рілейшнз (організація кінофестивалів

 


туристичних фільмів, проведення злітів туристів), стимулювання збуту, проведення виставок, впровадження новітніх інформаційних техно­логій, інтернету. Реалізація маркетингової політики дозволяє не лише доводити необхідну інформацію до потрібних сегментів ринку, й стиму­лювати процес продажу з тим,щоб якнайповніше задовольнити потреби туристів під час організації мандрівок.

Завдяки рекламі є можливість формувати первинний попит, зокрема знайомити з новими турами, підводити до бажання скористатися тими по­слугами, що пропонуються, а також нагадувати про вже добре відомі фірми та їх привабливі поїздки з незабутніми враженнями. Рекламна кам­панія може проводитися за кількома напрямками: газети, журнали, радіо, телебачення, персональний продаж, розповсюдження рекламних ката­логів, проспектів, інформаційних листів, виготовлення сувенірів, канце­лярських виробів з фірмовим найменуванням. Вибираючи той чи інший рекламний захід, слід враховувати цілі та завдання, тарифи, потенційне охоплення цільової аудиторії, якість, престижність, періодичність, окупність понесених витрат, строки виконання замовлення.

Проведене дослідження показало, що дедалі більше туристичних компаній використовують у своїй маркетинговій діяльності відеокасети як універсальний засіб показу і просування туристичних послуг. Турис­тична компанія може використовувати відеоматеріал різними способа­ми: розповсюджувати серед туристичних агентств, готелів; демонструва­ти на виставках, салонах, семінарах, серед потенційних туристів; дарувати партнерам у бізнесі; розміщувати на телебаченні; розсилати своїм філіям, представництвам, зацікавленим організаціям.

За підтримки державних органів влади і управління слід забезпечу­вати щорічне проведення міжнародного кінофестивалю туристичних фільмів "Вітер мандрів". Такий рекламний захід викликає широкий інтерес серед підприємств, що функціонують на туристичному ринку, вітчизняних і зарубіжних телекомпаній, туристів.

Організація проведення кінофестивалю має на меті:

• підвищення авторитету України як європейської туристичної держави з розвиненим культурно-мистецьким потенціалом;

•ознайомлення українців та іноземних громадян з туристичними ресурсами, традиціями, природним багатством, залучення їх до організації подорожі та відпочинку на території нашої країни;

•активізація діяльності національних та зарубіжних кіно- і телеком­паній, студій з пропагування діяльності підприємств туристичної галузі;

•представлення кращих туристичних фільмів серед громадськості на ярмарках, салонах, форумах; сприяння розвитку реклами в цілому.

За своїм змістом відеофільми можуть мати різний напрямок. Це подорожі та маршрути, готельний сервіс, види туризму (курортний, спор-

 

 


тивний, оздоровчий, дитячий, сільський зелений та ін.), культурно-історичні пам'ятки, музеї, заповідники, міста, регіони, країни. Конкурс відеофільмів доцільно проводити за номінаціями "Україна — туристична держава", "Туристичні перлини України", "Відродження духовної культури", "Дитячий туризм", "Зарубіжні мандрівки", "Лідер".

Для того щоб провести кінофестиваль туристичних фільмів "Вітер мандрів" справді на високому професійному рівні, потрібно планувати організаційні і фінансові заходи, серед яких визначення місця проведен­ня, умови участі та пільги, технічне забезпечення, виділення необхідних коштів, розміщення учасників, залучення провідних фахівців туристич­ного і рекламного бізнесу, організація семінару, підготовка докумен­тації.

Важливе значення в маркетинговій діяльності туристичних ком­паній має стимулювання збуту. Ефективними засобами стимуляційного впливу на клієнтів є подарунки, сувеніри (наприклад, у день народжен­ня під час мардрівки чи проживання в готелі). Це можуть бути привітан­ня з келихом шампанського, вручення квітів, фруктів, цукерок, канцто­варів, фірмової футболки, парфюмерно-косметичних виробів тощо.

Популярними стають купони у вигляді рекламних оголошень, які розміщуються в журналах, газетах. Власник такого купону може претен­дувати на обумовлену знижку з ціни під час купівлі туру, перебування в готелі. Корисно практикувати конкурси, лотереї на туристичних вистав­ках для надання призів, подарунків (наприклад, туристична поїздка за рахунок фірми або з певною ціновою знижкою), які розігруються серед представників підприємств-учасників за умови подання своєї візитки організаторові цього заходу або серед відвідувачів-туристів.

Стимулювання продажу може також здійснюватися шляхом додат­кового обслуговування протягом одного або більше днів до основної поїздки (наприклад, тур тривалістю 14 днів оплачується як за 13 плюс безкоштовно 1 день) або через можливість користуванням додатковими послугами (екскурсія, відвідування театру, солярій, басейн). Відносно до клієнтів-споживачів туристичним компаніям доцільно встановлюва­ти такі цінові знижки: під час бронювання турів у встановлений строк; під час організації сезонного продажу; окремим категоріям громадян (діти, молодь, сімейні пари); при корпоративному обслуговуванні; у рамках групового організованого туризму; під час впровадження нової туристичної програми, маршруту; у разі купівлі туру до певної країни (Іспанії чи Таїланду) для стимулювання та підвищення інтересу ту­ристів за даним напрямком; бонусні знижки, які надаються для постійної клієнтури.

Досить популярний маркетинговий засіб стимулювання збуту вико­ристовує приватна авіаагенція "Пан Укрейн" (Pan Ukraine), центральний офіс якої розміщується в Києві. Нею розроблено спеціальну програму


"Клуб мандрівників" для постійного контингенту споживачів своїх по­слуг. Така програма бонусного характеру надає членам клубу унікальної можливості економії під час придбання туристичних турів, авіабілетів, медичних страхових полісів. Відсоток знижки з ціни визначається ви­дом картки. Картка Pan Ukraine travelers club буває двох видів: Regular і VIP card.

Regular — це "срібна" іменна картка з правом отримання: 5% знижки під час купівлі туру для її власника, членів його сім'ї, а також друзів, які здійснюють придбання путівки разом з ним; 3% знижки під час замов­лення авіабілетів на регулярні міжнародні авіарейси.

VIР card — це "золота" іменна картка, за допомогою якої можна отримати: 10% знижки під час купівлі туру для її власника, членів його сім'ї, друзів; 5% знижки за придбання авіабілету на регулярні рейси; без­коштовне медичне страхування на період мандрівки. Отже, власник VIP card набуває певних привілеїв. Ці два види карток не вважаються розра­хунково-кредитними, вони є власністю компанії з подальшою передачею клієнтам. Програма не є дійсною (а значить, знижки не надаються) під час придбання шоп-турів, а також отримання квитків на чартерні авіарейси.

Учасником бонусної програми автоматично стає кожний клієнт компанії, який користувався не менше як двома турами номінальною вартістю не нижче 500 у.о. Після заповнення анкетної форми учаснику вручається пластикова "срібна" картка члена Pan Ukraine travelers club, після чого за названою адресою клієнт буде систематично одер­жувати інформацію про нові туристичні напрямки і маршрути, авіарейси, рекламні каталоги. "Срібна" картка обмінюється на "золоту" у разі досягнення відмітки — 7 турпоїздок, оформлених через дане підприємство. Крім пільгових цін на обслуговування, для учасників клубу програма передбачає замовлення авіабілетів і турів по телефону; доставку документів менеджером за названою клієнтом адресою; щорічну лотерею, приурочену до дня заснування компанії. У лотереї можуть брати участь усі види карток, а призами стануть путівки, авіабілети, круїзи.

Ретельне формування своєї маркетингової політики дає можливість не тільки утримувати тих, хто вже раніше користувалися послугами цієї відомої компанії і мають добрі враження, й заохочувати нових по­тенційних туристів. Маючи досвід роботи на туристичному ринку, "Пан Укрейн" розширює сферу додаткових послуг і географію представництв (у Криму, Росії, Білорусії, Туреччині, Тунісі, Канаді), постійно збільшує кількість напрямків і маршрутів. Туристам пропонуються тури до Бо



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-16; просмотров: 188; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.173.43.215 (0.083 с.)