Порівняльна характеристика форматів у Німеччині 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порівняльна характеристика форматів у Німеччині



 

Формати магазинів Площа, м2   Асорти мент Частка продовольчих товарів, %
Дискаунтери     72,8
Економічні супермаркети     62,6
Класичні супермаркети   26 670 35,8
Гіпермаркети   51 420 24,5

Торговий центр як форма комплексного

Обслуговування споживачів

 

Історія розвитку торгових центрів сягає у далекого минулого. Пер­шим торговим центром була агора, біля підніжжя Парфенону в Афінах, за 600 років до настання нашої ери. Це був стародавньогрецький центр комерції, політики і розваг. Здавна торгівля зосереджувалась у багато­людних місцях. Стародавні агори і форуми, торговельні площі, східні ба­зари, російські торговельні ряди, європейські пасажі XIX ст. — все це, по суті, прототипи торгових центрів.

У сучасному розумінні торгові центри виникли у США у 30-х роках XX ст. У зарубіжних країнах вже накопичено великий досвід проекту­вання і будівництва торгових центрів. Вони розрізняються за величи­ною, місцерозташуванням, складом підприємств, які до них входять.

Американський інститут містобудування трактує поняття торгового центру так: торговий центр — це група комерційних підприємств, які спроектовані, побудовані, експлуатуються і управляються як єдине ціле; центр обслуговує запланований контингент населення і забезпечує авто­стоянку для відвідувачів.

Інститут міського планування Великобританії торговий центр виз­начає як групу комерційних закладів, що планується, створюється, уп­равляється як одиниця і співвідноситься розміщенням, розміром, типом магазинів з районом обслуговування.

Торговий центр розміщується в одному або кількох компактно розміщених будівлях. Об'єднання великої кількості магазинів під одним дахом викликає ефект синергізму: торговий центр приваблює більше по­купців, ніж ті ж магазини окремо (рис. 5.6).

Разом з тим групове розміщення призводить до збільшення радіусу обслуговування населення, що особливо небажано при його низкій гус­тоті.

Негативні моменти торгових центрів:

• більш висока орендна плата, яка може бути вища, ніж в окремо стоящих магазинах і центральних ділових районах;

• розвивається інтенсивна конкуренція. Так, невеликим спеціалізо­ваним магазинам складніше торгувати якщо близько розміщується універмаг;

• контроль з боку менеджерів торгового центру (комплексу) не завжди влаштовує торговців (орендарів).

Для торгових центрів притаманно централізоване (групове) розміщення підприємств, що входять до них. У багатьох країнах торгові центри формуються на автомагістралях, перехрестях доріг, в тому числі за містом.


 


• Комплексне задоволення попиту населення як на товари, так і на послуги

• Будівництво торгових центрів дозволяє чіткіше організувати під'їзні шляхи, раціональніше використати територію та інженерні комунікації, транспорт, механізувати вантажно-розвантажувальні роботи

• Експлуатація торгових центрів знижує поточні витрати (електроенергія, газ, вода, прибирання приміщень та ін.) та підвищує ефективність капітальних вкладень

• Забезпечують високу економічну та соціальну ефективність торгівлі. Розширення торгових центрів є важливим напрямком у формуванні мережі торгово-побутового обслуговування у містах

• Посилюють процес концентрації капіталу в роздрібній торгівлі

• Об'єднують дрібні, середні та великі підприємства у єдину організовану структуру

Рис. 5.6. Переваги торгових центрів

За величиною (потужністю) торгові центри можна поділити на:

малі — обслуговують мікрорайони на 6-30 тис. чоловік та об'єднують декілька невеликих підприємств. їхня площа незначна (0,1-0,3 га), насиченість елементами обладнання та благоустрою невелика;

середні — обслуговують житлові райони на 30-100 тис. чоловік та об'єднують підприємства культурно — побутового призначення, їхня площа (0,3-0,9 га) відповідає організації супутного обслуго­вування населення, широкому інформуванню відвідувачів про ро­боту комплексу, дозвілля людей;

великі — властиві великим торговим центрам міського значення, які обслуговують житлові формування понад 100 тис. чоловік та об'єднують багатокомпонентні культурно — побутові об'єкти. Їхня площа (0,9-3 га та вище) відрізняється різноманітністю форм спілкування, інформації, культурно — побутового обслуговування населення.

За територіальною ознакою виділяють декілька ступенів торгових центрів. У СПІЛ це місцеві (мікрорайонні), районні та регіональні торгові центри.

Місцеві торгові центри обслуговують зону пішохідної доступності з населенням до 10 тис. чоловік та пропонують тільки товари повсякден-


ного користуванні Вирішальним фактором для формування такого центру є не асортимент та ціни товарів, а відстань до місця мешкання людини.

Регіональний центр обслуговує територію з населенням не менше 100 тис, чоловік та включає магазини, що продають товари повсякденно­го користування, спеціалізовані магазини з продажу товарів тривалого попиту. Щоб час від часу зробити покупку в цьому центрі, споживачі приїжджають з віддалених районів. Особливо привабливим місцем по­купки товарів є універмаг у структурі регіонального центру. Регіональ­ний торговий центр — центр комерційної активності регіону.

Проміжне положення між місцевим і регіональним торговими цент­рами займає районний торговий центр, що обслуговує територію з чи­сельністю населення близько 40 тис. чоловік. Такі центри забезпечують мешканців більш широким асортиментом товарів повсякденного попи­ту, ніж місцеві торгові центри, та меншим асортиментом товарів трива­лого користування, ніж регіональні торгові центри.

У Швеції розрізняють наступні рівні торгових центрів: мікрорайонні центри, торгові центри житлового району, міського району, міжрайонні центри (табл. 5.6).

 

Таблиця 5.6

Класифікація торгових центрів у Швеції

 

Тип торгового центру   Основна клієнтура,тис. чол.   Торговельна площа, тис.м2
Міжрайонні центри (А) Центри міського району (В) Центри житлового району (С) Мікрорайонні центри (Д) 150-400 50-120 8-15 4-7 12-30 2-5 1,5

 

Пізніше ємність сегментів, що обслуговуються, у Швеції було збільшено. Так, для центрів типу В — до 70 тис. чоловік, центрів типу С — до 12-15 тис. чоловік.

Залежно від композиційного рішення у США торгові комплекси поділяють на два типи:

1. Стрічкові торгові центри — складаються з магазинів, які примика­ють один до одного і розміщуються упродовж великих вулиць і шосе.

Основні принципи створення стрічкових торгових центрів:

♦зручність для покупців;

♦невисока вартість кожного окремого об'єкта для торговця;

♦покупці мають можливість під'їхати на автомашині до кожного магазину, увійти вторговельний зал і підібрати для покупки не­обхідні товари;

 


♦ різні розміри: в одних — усього 3-4 магазини, а у деяких — площіпонад 100 тис.м2;

♦орендна плата і ціни в магазинах невисокі.

2. Торгові комплекси (молли) — мають більш чітке планування, ніж стрічкові центри, вищий ступінь руху пішоходів. Такі комплекси можуть бути як в одному або кількох приміщеннях, так і під відкритим небом. Переваги торгових комплексів порівняно з іншими місцями покупок:

■різноманітність магазинів, що входять до комплексу;

■можливість поєднати покупки з розвагами, що приваблює багатьох покупців;

■власники комплексу ретельно підходять до підбору фірм — орен­дарів. Менеджери комплексу стежать за чисельністю різних типів магазинів з тим, щоб надати покупцям добре збалансований асор­тимент товарів. Окрім асортименту керівництво намагається розмістити магазини, що обслуговують той самий цільовий ринок, поряд один з одним. Завдяки цьому покупці завжди знають, які ви­ди товарів і в якому конкретному місці вони знайдуть;

■ керівництво вимагає від торговців (орендарів) встановлення одна­кового режиму роботи магазинів, використання зовнішніх і внутрішніх рекламних матеріалів з тим, щоб дотримуватись єдності в оформленні вітрин.

Одним з найбілших у США та у світі торговим комплексом є Mall of America (Міннеаполіс, штат Міннесота). Він займає 470 тис. м2 площі, з яких 280 тис. м2 відведено під роздрібну торгівлю. Тут є великий універ­маг, унікальна комбінація дорогих магазинів та дешевих розпродажів. Поряд розміщується парк атракціонів.

Новою версією мега-моллу у США є торговий центр Easton (м. Колумбус, Огайо). Він займає майже 400 тис. м2. Тут працюють ресторани національної кухні. Серед магазинів — Ocean Club, The Modern Object, Cheesecake Factory, Potterybarn, Nordstrom. Тут є також ковзани, фут­больне поле, фітнес-центр. Easton намагається бути не тільки місцем для здійснення покупок, а "місцем, де хочеться бути".

Найбільші у світі торговий центр West Edmonton Mall став першим мега-моллом площею 520 тис. м2. Він об'єднав під своїм дахом 800 мага­зинів та сервісних фірм. Під його егідою працюють Wold Waterpark (найбільший критий аквапарк у світі, який займає територію у 2 га), 19 кінотеатрів, готель, кілька десятків атракціонів, ковзани, поле для голь­фу, автосалон, зоопарк. Споживачі зі всієї Північної Америки приїжджа­ють у West Edmonton Mall, щоб протягом кількох днів відпочити та зро­бити покупки.

Сьогодні у СІМА налічується понад 28,5 тис. торгових центрів (про­ти 2 тис. у 1957 p.). Це набагато більше, ніж у будь- якій іншій країні світу.


Розвиток торгових центрів у різних країнах має свої особливості. Так, найбільший розвиток у США на початковому періоді виникнення торгових центрів отримали великі регіональні позаміські торгові цент­ри. У країнах Європи позаміські регіональні центри мали значно менше розповсюдження, ніж в Америці. Однак широкий розвиток отримало будівництво центрів у нових житлових масивах великих міст, загаль­номіських і місцевих центрів — у нових містах, а також створення торго­вих комплексів у центральних районах міст.

У Німеччині налічується 61 торговий центр, 3 із них — на великих вокзалах. Найменший має торговельну площу 6400 м2, а найбільший — 69 000 м2. При виборі місця для будівництва звертається увага на до­ступність відвідування для покупців. Сама експлуатуюча компанія торгівлю не веде. Цим займаються орендатори, яких в одному центрі мо­же бути від ЗО до 150. Проект розробляється тільки індивідуально. Він враховує транспортні умови, конфігурацію земельної ділянки, взаємне розміщення сусідніх будівель, формат кожного підприємства торгівлі та громадського харчування, сервіс. Усі претенденти на розміщення у тор­говому центрі проходять "перевірку на солідність". Більше шансів мають торговці відомих марок, які гарантовано даватимуть прибуток.

Типовий склад центру: ключові продовольчі магазини (наприклад, супермаркет Kaiser's, дискаунтер Aldi); універмаги та марочні магазини Eddie Bauer, Hennes&Mauritz, Hallhuber, Mango, Esprit, Benetton; книж­ковий супермаркет Hubendubel; супермаркет домашньої електроніки Saturn; комп'ютерний салон Vobis; парфюмерний магазин Douglas. Рес­торанний двір має площу до 1800 м2, там розташовані кафе і ресторани, які представляють страви різних країн світу. У торговому центрі ор­ганізовано інформаційне бюро. Забудовник користується правом прий­мати або відхиляти пропоновані орендатором рішення з оформлення приміщень з тим, щоб дотримуватись стилевої єдності центру в цілому. Не займаючись власно торгівлею, експлуатуючі компанії приділяють увагу питанням популяризації, реклами, зв'язків з громадськістю.

На залізничних вокзалах є специфіка торгових центрів. Пізно вве­чері або по вихідних днях практично всі магазини на вокзалі продовжу­ють працювати і стають (разом з мінімаркетами при бензозаправних станціях) джерелом харчування і товарів невідкладного попиту. Так, у м. Кельн на вокзальному торговому центрі відведено площу 8700 м2. У ство­рення центру вкладено 180 мли. німецьких марок. Загальна кількість відвідувачів становить 180 210 тис. чоловік на день за наявністю розміщених тут 64 магазинів. Виявлено, що кожний пасажир транзит­них або місцевих сполучень здійснює хоч а б одну покупку. 33,4% усіх площ займають кафе та (25 точок). Це справжній "проспект харчування" з відомими торговими марками: McDonalds,Potato Point, Asia Food, Pizza I hit, Pizza Corner, Shalimar, Casserole, Nordsee. На самому вокзалі


є всі необхідні заклади сфери обслуговування: перукарня, хімчистка, ре­монт взуття, металоремонт, туристичне бюро, поштове та банківське відділення, банкомат, автоматичне фото. Головна відмінність вокзаль­них торгових центрів порівняно із звичайними полягає в тому, що тут досить багато підприємств громадського харчування. На вокзалі обов'язково є аптека, парфюмерний кіоск, магазин місцевих сувенірів. Середня площа одного орендованого підприємства на вокзалі у м. Кельн становить 136 м2.

У Японії формат торгового центру становить комплекс функціональ­но і просторово взаємопов'язаних роздрібних магазинів різних типів, а також підприємств, що надають різні послуги, включаючи громадське харчування. Це будівлі з 5-8 поверхами, що мають торговельну площу близько 15000-20000 м2 та розміщуються в центральній частині міста або поблизу залізничного вокзалу. Тут можна купити практично будь-який товар. У зв'язку з дорожнечею землі безкоштовний паркінг здебільшого відсутній. Численні торговельні компанії та виробники представлено в торговому центрі на умовах концесії. Послуги надаються на найвищому рівні. Хоча більшість товарів є у вільному доступі, обслуговування пере­важно персональне. Акцент зроблено на відомі бренди, які продаються за високими цінами. Як правило, є площа (зали) з ігровими автоматами та атракціонами для дітей, кімната догляду за дітьми.

Японський торговий центр надає широкий набір додаткових послуг: ремонт взуття і годинників, підгонка купленого одягу, оренда національ­ного одягу — кімоно і юката з добором відповідних аксесуарів, тестуван­ня стану шкіри та безкоштовні консультації при продажу косметики. Обов'язковим є ресторани, включаючи не тільки фаст-фуд, а й досить вишукані заклади. На верхніх поверхах іноді розміщуються виставки то­варів мистецтва з музейних коллекцій, а також находяться приміщення, у яких проводять зустрічі різні культурні клуби, проходять покази кол­лекцій одягу. Компанії — власники японських торгових центрів віддали перевагу стратегічному партнерству, а не залишились з проблемами по­одинці. Усі підприємства — члени Японської асоціації торгових центрів і нині діють у рамках єдиної концепції, яка називається "Інновації шля­хом співробітництва". Напрямки, загальні для всіх японських торгових центрів у структурі концепції, так:

1.Діяльність з розвитку формату у контексті єдиної економічної політики Японії, що проводиться урядом.

2.Діяльність з координації питань, пов'язаних з діловими і гро­мадськими обов'язками торгових центрів.

3.Діяльність з підтримки бізнес - реформ шляхом співробітництва, маркетингу.

4.Діяльність з формування позитивного громадського іміджу торго­вих центрів та взаємному обміну між членами асоціації (PR-заходи).


Проводяться спільні дослідження споживчих переваг, передба­чається взаємний обмін інформацією, розробляється єдиний сценарій до підготовки свят та рекламних акцій. Щоб витримати конкуренцію з бо­ку гіпермаркетів та супермаркетів, багато торгових центрів перейняли їхні методи централізованих закупівель, запровадили автоматизовані си­стеми управління продажами, які включають спеціалізоване обладнання (касові термінали, принтери і сканери штрих-кодів та ін.). У японській роздрібній торгівлі такі системи інтегровані в єдину інформаційну сис­тему компанії. Іншим прикладом спільної діяльності може слугувати по­пуляризація подарункових купонів, які приймаються в будь-якому з підприємств асоціації.

У країнах СНД торгові центри поділяються на місцеві та загальноміського значення.

Місцеві торгові центри призначаються для обслуговування населен­ня житлової зони надаванням комплексу товарів і послуг стандартного характеру, забезпечування мінімальні витрати часу покупців. До складу місцевого торгового центру, як правило, включаються такі підприємства, як універсам, підприємство громадського харчування (кафе, закусочна), комплексний приймальний пункт з майстернями дрібного ремонту, пе­рукарня, відділення зв'язку та ін.

Торгові центри загальноміського значення покликані надавати населенню широкий вибір товарів та послуг. До складу таких центрів вклю­чаються великі універмаги, універсами, спеціалізовані магазини, ресто­рани і кафе, підприємства сфери побутових послуг, поштамти та ін. Такі торгові центри є основними структурними елементами загальноміської мережі торгово — побутового обслуговування.

Багатофункціональні торгові центри "Рамстор" (Москва)

Компанія "Раменка" створена у 1997 р. для реалізації програми будівництва у Москві мережі багатофункціональних торгових ком­плексів з торговою маркою "Рамстор". Засновники — турецькі компанії "Енка", "Мігрос", "Рам Форін Трейд Компания".

"Енка" — найбільша будівельна компанія, велика частина діяльності якої припадає на Росію, давно відома в Москві і зарекомендувала себе кра­щою фірмою за будівництва офісних приміщень класу А. Компанія "Мігрос" володіє мережею із 200 супермаркетів і є лідером у цій галузі в Ту­реччині. "Рам Форін Трейд Компанія" — зовнішньоторговельна компанія.

Торговий центр (комплекс) "Рамстор" у Москві включає в себе гіпермаркет (або супермаркет), торгові ряди як галерею різноманітніх магазинів відомих торгових марок. Можуть також розміщуватись ресто­ран, кафе швидкого обслуговуваним, перукарня, хімчистка, аптека, зал ігрових автоматів. Екскалатори зв'язують поверхи центру, забезпечують вільне переміщення по всій його території.


Гіпермаркети "Рамстор" торгують за методом самообслуговування. Пропонується колосальний асортимент товарів (до 20 тис. наймену­вань): від продуктів харчування (делікатеси, молочні продукти, м'ясо, свіжі овочі і фрукти, закуски, хлібобулочні вироби, сухофрукти, свіжа риба та ін.) до промислових товарів (косметика, миючі засоби, текстиль, білизна, садовий інвентар, електроніка та ін.). Гіпермаркети мають влас­ну пекарню. Товари продаються за цінами оптового ринку, тобто помірні. Регулярно "Рамстор" спільно з постачальниками проводить розпродаж за низькими цінами на окремі продукти. Гіпермаркети "Рам­стор" оснащені найсучаснішим технологічним обладнанням, що дозво­ляє забезпечувати швидке і високоякісне обслуговування тисяч відвідувачів щоденно. Оплата здіснюється з допомогою десятків комп'ютеризованих розрахунково — касових вузлів з електронними ва­гами. До оплати приймаються всі основні кредитні картки. Передбачено спеціальні пристрої для інвалідів з тим, щоб забезпечити їм легкий до­ступ до усіх товарів (зручні виїзди у магазини, відсутність сходинок, спеціальні візки). Будь — який товар, що несподобався, може бути по­вернений.

Торговий центр "Кунцево". "Рамстор" у Кунцево запропонував москвичам асортимент якісних товарів (від різноманітних продуктів харчування до одягу, побутової техніки та автомобільних аксесуарів) за цінами оптового ринку. У такому центрі є гіпермаркет (площа торго­вельного залу — 5000 м2.), а також розмістились 70 магазинів і бутиків всесвітньо відомих фірм — Chevignon, Swatch, Levi's; ресторани швидко­го обслуговування McDonald's, Rostik's, Sbarro, а на прилеглій території облаштована безкоштовна автостоянка на 400 місць. Покупець може, не виходячи за межі центру, купити вусе необхідне, але головне — гаранто­вано якісні товари, обираючи потрібне з 25 тис. найменувань у торго­вельному залі гіпермаркету і 15 тис. найменувань у галереї магазинів і бутиків. Через ЗО комп'ютерних розрахунково — касових вузлів у серед­ньому проходить до 8 тис. покупців на день. Години роботи: з 7.00 до 23.00.

Торговий центр "Марьина Роща" — один з найкрупніших у Москві та в Росії. І сьогодні мало хто може суперничати з цим "Рамстором" за розмірами, асортиментом товарів та сучасним рівнем торгового облад­нання. Триповерхова будівля займає площу 32,5 тис. м2. Окрім гіпермар­кету площею 7,5 тис. м2 тут розмістились ще 90 магазинів (L'Etoile, ТАТІ, Sasch, Glenheld, Ives Roches та ін.), 4 кінотеатри па 700 місць, кілька ресторанів. Перед входом — безкоштовна стоянка, що охоро­няється, на 650 автомобілів. Асортимент товарів включає ЗО тис. найме­нувань у торговій галереї тії 20 тис, найменувань. Встановлено 40 касо­вих апаратів у гіиермаркеті для обслуговування 11 тис. покупців щоденно. Торговий центр працює щоденно з 9.00 до 23.00. ;


Торговий центр "Каширское". Розміщується неподалік від станції метро "Домодедовская". Каширське шосе є однією з найбільш жвавих московських магістралей, проходить через густонаселений район Орєхово-Борисово. Вигідність розміщення торгового центру також обу­мовлено зручними під'ізними шляхами. Загальна площа триповерхової споруди складає 30 тис. м2. Гіпермаркет площею 10 тис. м2 розміщується на першому поверсі будівлі. Асортимент представлених товарів — ЗО тис. найменувань. Оплата покупок здійснюється у 50 розрахунково — касо­вих вузлах.

Бутики на першому поверсі пропонують різні товари для чоловіків і жінок. Загальна площа бутиків, серед яких представлено відомі марки Chevignon, Naf Naf, Benetton, Inwear-Matinique, становить 9,2 тис. м2. Трихзальний кінотеатр "Каро—Фильм" розрахований на 600 місць. Ка­фе і ресторани ("Елки-палки", Rostik's, McDonald's та ін.) залучають ве­лику кількість відвідувачів. Щоденно торговий центр здатний обслуго­вувати понад 20 тис. відвідувачів. Як і в інших торгових центрах "Рамстор", на Каширському діє безкоштовний паркінг на 400 авто­мобілів. Режим роботи — щоденно з 9.00 до 23.00.

Торговий центр "Сокол". Супермаркет "Сокол" відкрився напере­додні свята 8 Березня 2002 р. Торговельний зал площею 1600 м2 оснаще­ний 15 комп'ютерними розрахунково — касовими вузлами. Асортимент товарів, що пропонується покупцям у супермаркеті, сягає 15 тис. найме­нувань.

На другому поверсі розмістились численні магазини, у тому числі "Союз", Beta-Link, Tervolina та ін., а також ресторани швидкого обслуго­вування Rostik's, McDonald's, Sbarro, "Капитан". Загальна площа, яка орендується магазинами і ресторанами, понад 1000 м2.

Ленінградське шосе, поблизу якого знаходиться "Рамстор—Сокол", є однією із найбільш пожвавлених міських магістралей, що проходить че­рез густонаселений район Москви. До станції метро "Аэропорт" — 10-15 хвилин пішки. Все це сприяє високої відвідуваності нового торгового центру, досягаючи 7 тис. чоловік щоденно. Супермаркет працює цілодо­бово.

З листопада 2000 р. компанія "Раменка" зробила ще один крок — відкрила Інтернет-магазин, у якому на той час було представлено асор­тимент із 3 тис. найменувань. Вже сьогодні асортимент досягає 5 тис. найменувань. Відтепер кожний потенційний покупець із десятків тисяч відвідувачів Інтернет-сайту має можливість оформити замовлення на будь-який необхідний товар по Інтериету та оперативно отримати його з допомогою служби доставки, організованою "Раменка". Мінімальна су­ма замовлення становить 500 руб. Спеціально навчаний персонал у фірмовій уніформі безкоштовно доставить товар на вказану адресу (у ме­жах зони обслуговування Москви). При цьому клієнт отримує клубну


картку "Рамстор" у подарунок. Доставка замовлення здійснюється з тор­гових центрів "Кунцево", "Марьина Роща", "Каширское". На сайті інтернет-магазину з участю найбільших брендів "Кока-Кола", "Бавария", "Святой Источник" постійно проводяться розигриші призів для по­купців.

Весною 2001 р. компанією було прийнято рішення про створення марки private label (PL-продукти під власним брендом корпоративної торговельної мережі). Під торговою маркою (PL) "Рамстор" продаються мінеральна вода, молочні продукти, кетчуп, майонез, гірчиця, аджика, гриби, хрін, а також засоби для миття посуду, миючі порошки. У своїх нововведеннях на російському ринку "Рамстор" спирається на 50-річний успішний досвід турецької компанії Migros, яка продає сьогодні в Туреччині близько 25 найменувань продуктів під своєю торговою мар­кою. Продажі від private labels Migros становлять понад 10% від загаль­них продаж найбільшої в Турції роздрібної мережі.

Цілі створення власної марки (PL) корпоративною торговельною мережею:

1.Зростання іміджу, підвищення лояльності покупців. На упаковці товару окрім його назви завжди є фірмовий знак "Рамстор". Частина то­варів під маркою "Рамстор" імпортується, деякі виробляються в Росії.

2.PL — важливе джерело прибутку, засіб збільшення продаж. Това­ри PL не вимагають додаткових маркетингових вкладень і тому вирізня­ються привабливими цінами. Ціни на товари PL зазвичай нижчі, ніж на аналогічні брендові товари виробників. Завдяки PL торговельна ком­панія стає ближчою до свого покупця, пропонуючи товари високої якості за нижчими цінам.

За оцінками фахівців, використання власної торгової марки дозво­ляє знизити ціну відповідних товарів на 15-20%. Корпоративна торго­вельна мережа, замовляючи зразу великі партії, економить на витратах, що пов'язані з створенням бренду та його просуванням.

3.Торговельна компанія може контролювати ціноутворення товарів, що випускаються під власним брендом (PL). Переваги для виробників вести співробітництво з питань створення і впровадження PL: дістаючи тзамовлення, виробник має більше впевненості, оскільки завантажує ви­робничі потужності, виходячи зі свого потенціалу; стабільні каналу збу­ту через розгалужену торговельну мережу; знижуються загальні витра­ти, пов'язані з виробництвом і збутом. Початківцем у створенні ьнайбільшими роздрібними мережами своїх власних торгових марок у 1976 р. стала відома фрапцузеька роздрібна мережа Carrcfour. Приватні бренди торговців конкурують з брендами виробників за такими показ­никами, як якість, упаковка, технологічність.

У Франції продукти, що продаються під іменами великих роздрібних мереж, мають високу частку ринку — 18%, у Туреччині част-


ка ринку цих брендів становить 10%, в цілому по Європі — 12%. За дани­ми ACNielson, загальна частка приватних торгових марок (за тими кате­горіями, де PL існує) у Чехії становить 5,1%, Угорщині — 6,7%, Словач­чині — 3,5%, Польщі — понад 1%.

Активізація комерційної діяльності, концентрація капіталів, диверсифікація бізнесу потребує створення торгових центрів нового типу в Україні. У Києві діють торгові центри (комплекси) "Глобус", "Метро-град", "Квадрат", "Мандарин Плаза", "Зірка Печерську", "Край".

Підземний торгово-розважальний комплекс "Метроград" у столиці має сучасний європейський стиль. Площа — 20 тис. м2. Кількість по­верхів (рівнів) — 2. Цей комплекс поділений на квартали:

• квартал подарунків (шкіргалантерея, дорожні сумки, сувенірна продукція, перуки, головні убори, біжутерія, сонцезахисні окуля­ри, золото, годинники, парфюмерія, косметика, продаж авто, кафе, мобільні телефони та аксесуари, квіти, обмін валют);

• квартал одягу та взуття (жіноча білизна, панчішно-шкарпеткові вироби, трикотаж, верхній одяг, вироби з хутра та шкіри, жіночий та чоловічий одяг, чоловіча білизна, халати, джинсовий одяг, одяг для вагітних, жіноче та чоловіче взуття);

• квартал дитячих товарів (іграшки, дитячий одяг та взуття, товари для немовлят, дитяча кімната);

• квартал спорту (одяг для фітнесу, скейт-шоп, медичне обладнання, спортивний одяг та взуття, купальники, товари для активного відпочинку, букмекерська контора, кафе);

• квартал послуг (страхова компанія, банк, театральна каса, копіцентр, аптека, перукарня, солярій, обмін валют);

• квартал домашнього затишку (пряжа, муліне, двері, замки, сейфи, постіль, посуд, жалюзі, броньовані двері, підставки під побутову техніку, електроінструменти, аксесуари для ванної кімнати, ламіновані підлоги, тканини, оздоблювальні матеріали, побутова техніка, паркет, побутова хімія, рулонні штори, предмети інтер'єру, люстри та каміни);

• квартал меблів (меблеві аксесуари, житлові меблі, офісні меблі, меблі для відпочинку);

• квартал книжок (періодичні видання, дитяча книга, іноземна література, листівки, українські сувеніри);

• квартал техніки (побутова техніка, мобільний зв'язок, аудіо- та відеопродукція, комп'ютерна та офісна техніка, кришталь, посуд, фототовари, кондиціонери);

• квартал бутиків (взуття, фотопослуги, мобільний зв'язок, годинни­ки, одяг, ноутбуки, галантерея, парфумерія, ювелірні вироби, сум­ки, джинсовий одяг, окуляри, золото, шуби, книжки,журнали, СД, аудіо, відео, сувеніри);


• квартал розваг та ресторанів (ресторани швидкого обслуговування "Ростик'с", "Оріон", "Два Гуся", "Смачна картопля", "Ліза", "Тіртор", піццерія "Мак Смак", кава "Віденська", кафе-морозиво "Баскін і Роббінс"; гральні автомати, дискотека, комп'ютерний клуб). Цей квартал розміщений на нижньому рівні, до якого мож­на спуститись екскалатором, сходинками або на ліфті. У центрі —: фонтан, що привертає увагу відвідувачів. Споживачі мають мож­ливість підібрати на свій смак страви різної кухні (української, ки­тайської, арабської та ін.), що пропонують точки fast-food;

• "12-й квартал" (одяг, взуття, подарунки, шкіргалантерея, ювелірні вироби, білизна, парфумерія відомих зарубіжних і українських торгових марок);

• Басейна площа (ресторан швидкого харчування, кафе, аудіо- та відеопродукція).

У Криму функціонує торговий центр "Фокстрот", відкритий 25 грудня 2002 р. у Симферополі. Це двоповерхова будівля загальною пло­щею близько 4 тис. м2, розміщується за 500 м від центрального ринку і стадіону "Локомотив".

Торговий комплекс Гранд Плаза" (м. Дніпропетровськ)

Одним з найбільших регіональних центрів в Україні є Дніпропет­ровськ, де в самому центрі міста діє великий торговий комплекс "Гранд Плаза". Ідея створення комплексу викликана об'єктивною потребою Дніпропетровська в нових якісних торговельних площах. Південно-східний регіон України достатньо густонаселений. За останні роки торгівля у регіоні відчутно пожвавилась, рівень доходів населення підвищився та, як результат, виник попит на якісні товари та добрий сервіс;

"Гранд Плаза" — двоповерхова сучасної архітектури будівля, на пе­рехресті проспекту Карла Маркса та вулиці Короленка. Поряд — річко­вий причал, комфортабельний готель "Україна". Будівля комплексу має один підземний рівень, у якому розмістився найбільший у місті супер­маркет. Об'єкт оснащений усіма необхідними новими інженерно — технічними комунікаціями та обладнанням, включаючи сучасну систему кондиціювання повітря, систему пожежогасіння, систему відеоконтро-лю і нагляду для забезпечення безпеки об'єкта. Екскалатори допомага­ють покупцям легко переміститись із підземного рівня супермаркету на перший поверх, а далі ще одним екскалаторі піднятись, на другий по­верх.

Загальна торговельна площа комплексу перевищує 4500 м2. Перший поверх вміщує 35 магазинів, на другому поверсі їх кількість досягає 29. Кожен магазин відрізняється від сусідніх не тільки асортиментом і гру­пою пропонованих товарів, а й оригінальнимдизайном та оформленням.


Магазини, розміщені в буділі комплексу, торгують товарами відомих зарубіжних, а також успішних вітчизняних торгових марок. Асортимент продажів досить широкий і різноманітний. Тут представлено дорогі го­динники, хутро, модний чоловічий і жіночий одяг та взуття, товари для дітей, побутову електроніка, сувеніри, предмети домашнього вжитку. Окрім магазинів у будівлі торгового комплексу відкрито три ресторани швидкого харчування на 250-300 місць, кафе, а також точки надання різних додаткових послуг: фотоательє, ксерокопіювання та ін. Організо­вано інформаційні кіоски, де покупці можуть отримати оперативну інформацію про товари і послуги. Для відвідувачів — власників авто­мобілів відкрито дві автостоянки.

У новому корпусі, що примикає до торгового комплексу — кінотеатр, боулінг-клуб, фітнес-центр. Отже, об'єкт переростає у торгово-розва­жальний комплекс загальноміського значення, як це й передбачено про­ектом. Сюди приходять люди, щоб відпочити, розважатись, поспілкува­тися з друзями і діловими партнерами, зробити необхідні покупки для себе і своєї сім'ї. В цілому торговий центр орієнтується на масового відвідувача з рівнем доходу середній і вище середнього. Товари, що про­понуються, відповідають ціновій категорії сегментів ринку, що обслуго­вуються.

Досвід функціонування торгових центрів, зарубіжна практика свідчить про необхідність розробки нової концепції розвитку торгових центрів для великих міст України та передбачати у контексті генераль­них схем розміщення великих торговельних об'єктів на перспективний період. Це дозволить вирішити не тільки соціально-економічні, місто­будівельні проблеми, а й допоможе підприємцям-орендарям знайти свою нішу на ринку, спеціалізацію і грамотно сформувати асортимент. Власник торгового центру може бути одночасно оператором якірного універмагу або супермаркету ("магніт тяжіння"), а магазини промисло­вих товарів, кафе та підприємства сфери сервісу стати орендарями. У ве­ликих містах України є чимало роздрібних торговців, що торгують това­рами відомих торгових марок. Саме вони здатні відкрити свої торговельні точки у такому центрі, підтримувати якісний рівень сервісу, застосувати комплексний підхід в обслуговуванні споживачів.

У зв'язку з процесами урбанізації та обмеженням вільних земельних ділянок для будівництва нових об'єктів у містах мільйонерах доцільно створювати підземні торгові комплекси, які мають певні переваги (рис. 5.7). Для цього треба розробляти комплексні програми реконструкції, де передбачати об'єкти торговельного обслуговування - площі, вестибюлі метро, підземні переходи, транспортні розв'язки.

Для залучення інвесторів для реконструкції основних міських розв'язок і будівництва там підземних торгових комплексів можна за­пропонувати таку схему. Спочатку потенційному інвестору показують


Рис. 5.7. Особливості підземних торгових комплексів

 

можливості об'єкта (проекту), який включає всі необхідні інженерні комунікації. Потім проводиться тендер (конкурс), на якому зацікавлені компанії вносять пропозиції з вартості і призначення об'єкта. Після визначення переможців замовник, виконавець і міська державна адміністрація укладають договір, у якому визначаються обов'язки і пра­ва сторін. Після здавання об'єкта інвестору надаються підземні приміщення у власність. Щоб прийняти обгрунтоване рішення про інве­стування у конкретний об'єкт, потенційному інвестору слід ретельно вивчити його можливості і перспективи, співвіднести основні потоки людей з послугами торгівлі, харчування, сервісу. У підземному переході, де є вихід з метро, може бути розміщено супермаркет, ресторан швидко­го обслуговування, кафе, інтернет-кафе.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-16; просмотров: 216; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.203.58.132 (0.089 с.)