Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Порівняльна характеристика форматів у Німеччині
Торговий центр як форма комплексного Обслуговування споживачів
Історія розвитку торгових центрів сягає у далекого минулого. Першим торговим центром була агора, біля підніжжя Парфенону в Афінах, за 600 років до настання нашої ери. Це був стародавньогрецький центр комерції, політики і розваг. Здавна торгівля зосереджувалась у багатолюдних місцях. Стародавні агори і форуми, торговельні площі, східні базари, російські торговельні ряди, європейські пасажі XIX ст. — все це, по суті, прототипи торгових центрів. У сучасному розумінні торгові центри виникли у США у 30-х роках XX ст. У зарубіжних країнах вже накопичено великий досвід проектування і будівництва торгових центрів. Вони розрізняються за величиною, місцерозташуванням, складом підприємств, які до них входять. Американський інститут містобудування трактує поняття торгового центру так: торговий центр — це група комерційних підприємств, які спроектовані, побудовані, експлуатуються і управляються як єдине ціле; центр обслуговує запланований контингент населення і забезпечує автостоянку для відвідувачів. Інститут міського планування Великобританії торговий центр визначає як групу комерційних закладів, що планується, створюється, управляється як одиниця і співвідноситься розміщенням, розміром, типом магазинів з районом обслуговування. Торговий центр розміщується в одному або кількох компактно розміщених будівлях. Об'єднання великої кількості магазинів під одним дахом викликає ефект синергізму: торговий центр приваблює більше покупців, ніж ті ж магазини окремо (рис. 5.6). Разом з тим групове розміщення призводить до збільшення радіусу обслуговування населення, що особливо небажано при його низкій густоті. Негативні моменти торгових центрів: • більш висока орендна плата, яка може бути вища, ніж в окремо стоящих магазинах і центральних ділових районах; • розвивається інтенсивна конкуренція. Так, невеликим спеціалізованим магазинам складніше торгувати якщо близько розміщується універмаг;
• контроль з боку менеджерів торгового центру (комплексу) не завжди влаштовує торговців (орендарів). Для торгових центрів притаманно централізоване (групове) розміщення підприємств, що входять до них. У багатьох країнах торгові центри формуються на автомагістралях, перехрестях доріг, в тому числі за містом.
• Комплексне задоволення попиту населення як на товари, так і на послуги • Будівництво торгових центрів дозволяє чіткіше організувати під'їзні шляхи, раціональніше використати територію та інженерні комунікації, транспорт, механізувати вантажно-розвантажувальні роботи • Експлуатація торгових центрів знижує поточні витрати (електроенергія, газ, вода, прибирання приміщень та ін.) та підвищує ефективність капітальних вкладень • Забезпечують високу економічну та соціальну ефективність торгівлі. Розширення торгових центрів є важливим напрямком у формуванні мережі торгово-побутового обслуговування у містах • Посилюють процес концентрації капіталу в роздрібній торгівлі • Об'єднують дрібні, середні та великі підприємства у єдину організовану структуру Рис. 5.6. Переваги торгових центрів За величиною (потужністю) торгові центри можна поділити на: □ малі — обслуговують мікрорайони на 6-30 тис. чоловік та об'єднують декілька невеликих підприємств. їхня площа незначна (0,1-0,3 га), насиченість елементами обладнання та благоустрою невелика; □ середні — обслуговують житлові райони на 30-100 тис. чоловік та об'єднують підприємства культурно — побутового призначення, їхня площа (0,3-0,9 га) відповідає організації супутного обслуговування населення, широкому інформуванню відвідувачів про роботу комплексу, дозвілля людей; □ великі — властиві великим торговим центрам міського значення, які обслуговують житлові формування понад 100 тис. чоловік та об'єднують багатокомпонентні культурно — побутові об'єкти. Їхня площа (0,9-3 га та вище) відрізняється різноманітністю форм спілкування, інформації, культурно — побутового обслуговування населення. За територіальною ознакою виділяють декілька ступенів торгових центрів. У СПІЛ це місцеві (мікрорайонні), районні та регіональні торгові центри.
Місцеві торгові центри обслуговують зону пішохідної доступності з населенням до 10 тис. чоловік та пропонують тільки товари повсякден- ного користуванні Вирішальним фактором для формування такого центру є не асортимент та ціни товарів, а відстань до місця мешкання людини. Регіональний центр обслуговує територію з населенням не менше 100 тис, чоловік та включає магазини, що продають товари повсякденного користування, спеціалізовані магазини з продажу товарів тривалого попиту. Щоб час від часу зробити покупку в цьому центрі, споживачі приїжджають з віддалених районів. Особливо привабливим місцем покупки товарів є універмаг у структурі регіонального центру. Регіональний торговий центр — центр комерційної активності регіону. Проміжне положення між місцевим і регіональним торговими центрами займає районний торговий центр, що обслуговує територію з чисельністю населення близько 40 тис. чоловік. Такі центри забезпечують мешканців більш широким асортиментом товарів повсякденного попиту, ніж місцеві торгові центри, та меншим асортиментом товарів тривалого користування, ніж регіональні торгові центри. У Швеції розрізняють наступні рівні торгових центрів: мікрорайонні центри, торгові центри житлового району, міського району, міжрайонні центри (табл. 5.6).
Таблиця 5.6 Класифікація торгових центрів у Швеції
Пізніше ємність сегментів, що обслуговуються, у Швеції було збільшено. Так, для центрів типу В — до 70 тис. чоловік, центрів типу С — до 12-15 тис. чоловік. Залежно від композиційного рішення у США торгові комплекси поділяють на два типи: 1. Стрічкові торгові центри — складаються з магазинів, які примикають один до одного і розміщуються упродовж великих вулиць і шосе. Основні принципи створення стрічкових торгових центрів: ♦зручність для покупців; ♦невисока вартість кожного окремого об'єкта для торговця; ♦покупці мають можливість під'їхати на автомашині до кожного магазину, увійти вторговельний зал і підібрати для покупки необхідні товари;
♦ різні розміри: в одних — усього 3-4 магазини, а у деяких — площіпонад 100 тис.м2; ♦орендна плата і ціни в магазинах невисокі. 2. Торгові комплекси (молли) — мають більш чітке планування, ніж стрічкові центри, вищий ступінь руху пішоходів. Такі комплекси можуть бути як в одному або кількох приміщеннях, так і під відкритим небом. Переваги торгових комплексів порівняно з іншими місцями покупок: ■різноманітність магазинів, що входять до комплексу; ■можливість поєднати покупки з розвагами, що приваблює багатьох покупців; ■власники комплексу ретельно підходять до підбору фірм — орендарів. Менеджери комплексу стежать за чисельністю різних типів магазинів з тим, щоб надати покупцям добре збалансований асортимент товарів. Окрім асортименту керівництво намагається розмістити магазини, що обслуговують той самий цільовий ринок, поряд один з одним. Завдяки цьому покупці завжди знають, які види товарів і в якому конкретному місці вони знайдуть;
■ керівництво вимагає від торговців (орендарів) встановлення однакового режиму роботи магазинів, використання зовнішніх і внутрішніх рекламних матеріалів з тим, щоб дотримуватись єдності в оформленні вітрин. Одним з найбілших у США та у світі торговим комплексом є Mall of America (Міннеаполіс, штат Міннесота). Він займає 470 тис. м2 площі, з яких 280 тис. м2 відведено під роздрібну торгівлю. Тут є великий універмаг, унікальна комбінація дорогих магазинів та дешевих розпродажів. Поряд розміщується парк атракціонів. Новою версією мега-моллу у США є торговий центр Easton (м. Колумбус, Огайо). Він займає майже 400 тис. м2. Тут працюють ресторани національної кухні. Серед магазинів — Ocean Club, The Modern Object, Cheesecake Factory, Potterybarn, Nordstrom. Тут є також ковзани, футбольне поле, фітнес-центр. Easton намагається бути не тільки місцем для здійснення покупок, а "місцем, де хочеться бути". Найбільші у світі торговий центр West Edmonton Mall став першим мега-моллом площею 520 тис. м2. Він об'єднав під своїм дахом 800 магазинів та сервісних фірм. Під його егідою працюють Wold Waterpark (найбільший критий аквапарк у світі, який займає територію у 2 га), 19 кінотеатрів, готель, кілька десятків атракціонів, ковзани, поле для гольфу, автосалон, зоопарк. Споживачі зі всієї Північної Америки приїжджають у West Edmonton Mall, щоб протягом кількох днів відпочити та зробити покупки. Сьогодні у СІМА налічується понад 28,5 тис. торгових центрів (проти 2 тис. у 1957 p.). Це набагато більше, ніж у будь- якій іншій країні світу. Розвиток торгових центрів у різних країнах має свої особливості. Так, найбільший розвиток у США на початковому періоді виникнення торгових центрів отримали великі регіональні позаміські торгові центри. У країнах Європи позаміські регіональні центри мали значно менше розповсюдження, ніж в Америці. Однак широкий розвиток отримало будівництво центрів у нових житлових масивах великих міст, загальноміських і місцевих центрів — у нових містах, а також створення торгових комплексів у центральних районах міст. У Німеччині налічується 61 торговий центр, 3 із них — на великих вокзалах. Найменший має торговельну площу 6400 м2, а найбільший — 69 000 м2. При виборі місця для будівництва звертається увага на доступність відвідування для покупців. Сама експлуатуюча компанія торгівлю не веде. Цим займаються орендатори, яких в одному центрі може бути від ЗО до 150. Проект розробляється тільки індивідуально. Він враховує транспортні умови, конфігурацію земельної ділянки, взаємне розміщення сусідніх будівель, формат кожного підприємства торгівлі та громадського харчування, сервіс. Усі претенденти на розміщення у торговому центрі проходять "перевірку на солідність". Більше шансів мають торговці відомих марок, які гарантовано даватимуть прибуток.
Типовий склад центру: ключові продовольчі магазини (наприклад, супермаркет Kaiser's, дискаунтер Aldi); універмаги та марочні магазини Eddie Bauer, Hennes&Mauritz, Hallhuber, Mango, Esprit, Benetton; книжковий супермаркет Hubendubel; супермаркет домашньої електроніки Saturn; комп'ютерний салон Vobis; парфюмерний магазин Douglas. Ресторанний двір має площу до 1800 м2, там розташовані кафе і ресторани, які представляють страви різних країн світу. У торговому центрі організовано інформаційне бюро. Забудовник користується правом приймати або відхиляти пропоновані орендатором рішення з оформлення приміщень з тим, щоб дотримуватись стилевої єдності центру в цілому. Не займаючись власно торгівлею, експлуатуючі компанії приділяють увагу питанням популяризації, реклами, зв'язків з громадськістю. На залізничних вокзалах є специфіка торгових центрів. Пізно ввечері або по вихідних днях практично всі магазини на вокзалі продовжують працювати і стають (разом з мінімаркетами при бензозаправних станціях) джерелом харчування і товарів невідкладного попиту. Так, у м. Кельн на вокзальному торговому центрі відведено площу 8700 м2. У створення центру вкладено 180 мли. німецьких марок. Загальна кількість відвідувачів становить 180 210 тис. чоловік на день за наявністю розміщених тут 64 магазинів. Виявлено, що кожний пасажир транзитних або місцевих сполучень здійснює хоч а б одну покупку. 33,4% усіх площ займають кафе та (25 точок). Це справжній "проспект харчування" з відомими торговими марками: McDonalds,Potato Point, Asia Food, Pizza I hit, Pizza Corner, Shalimar, Casserole, Nordsee. На самому вокзалі є всі необхідні заклади сфери обслуговування: перукарня, хімчистка, ремонт взуття, металоремонт, туристичне бюро, поштове та банківське відділення, банкомат, автоматичне фото. Головна відмінність вокзальних торгових центрів порівняно із звичайними полягає в тому, що тут досить багато підприємств громадського харчування. На вокзалі обов'язково є аптека, парфюмерний кіоск, магазин місцевих сувенірів. Середня площа одного орендованого підприємства на вокзалі у м. Кельн становить 136 м2. У Японії формат торгового центру становить комплекс функціонально і просторово взаємопов'язаних роздрібних магазинів різних типів, а також підприємств, що надають різні послуги, включаючи громадське харчування. Це будівлі з 5-8 поверхами, що мають торговельну площу близько 15000-20000 м2 та розміщуються в центральній частині міста або поблизу залізничного вокзалу. Тут можна купити практично будь-який товар. У зв'язку з дорожнечею землі безкоштовний паркінг здебільшого відсутній. Численні торговельні компанії та виробники представлено в торговому центрі на умовах концесії. Послуги надаються на найвищому рівні. Хоча більшість товарів є у вільному доступі, обслуговування переважно персональне. Акцент зроблено на відомі бренди, які продаються за високими цінами. Як правило, є площа (зали) з ігровими автоматами та атракціонами для дітей, кімната догляду за дітьми.
Японський торговий центр надає широкий набір додаткових послуг: ремонт взуття і годинників, підгонка купленого одягу, оренда національного одягу — кімоно і юката з добором відповідних аксесуарів, тестування стану шкіри та безкоштовні консультації при продажу косметики. Обов'язковим є ресторани, включаючи не тільки фаст-фуд, а й досить вишукані заклади. На верхніх поверхах іноді розміщуються виставки товарів мистецтва з музейних коллекцій, а також находяться приміщення, у яких проводять зустрічі різні культурні клуби, проходять покази коллекцій одягу. Компанії — власники японських торгових центрів віддали перевагу стратегічному партнерству, а не залишились з проблемами поодинці. Усі підприємства — члени Японської асоціації торгових центрів і нині діють у рамках єдиної концепції, яка називається "Інновації шляхом співробітництва". Напрямки, загальні для всіх японських торгових центрів у структурі концепції, так: 1.Діяльність з розвитку формату у контексті єдиної економічної політики Японії, що проводиться урядом. 2.Діяльність з координації питань, пов'язаних з діловими і громадськими обов'язками торгових центрів. 3.Діяльність з підтримки бізнес - реформ шляхом співробітництва, маркетингу. 4.Діяльність з формування позитивного громадського іміджу торгових центрів та взаємному обміну між членами асоціації (PR-заходи). Проводяться спільні дослідження споживчих переваг, передбачається взаємний обмін інформацією, розробляється єдиний сценарій до підготовки свят та рекламних акцій. Щоб витримати конкуренцію з боку гіпермаркетів та супермаркетів, багато торгових центрів перейняли їхні методи централізованих закупівель, запровадили автоматизовані системи управління продажами, які включають спеціалізоване обладнання (касові термінали, принтери і сканери штрих-кодів та ін.). У японській роздрібній торгівлі такі системи інтегровані в єдину інформаційну систему компанії. Іншим прикладом спільної діяльності може слугувати популяризація подарункових купонів, які приймаються в будь-якому з підприємств асоціації. У країнах СНД торгові центри поділяються на місцеві та загальноміського значення. Місцеві торгові центри призначаються для обслуговування населення житлової зони надаванням комплексу товарів і послуг стандартного характеру, забезпечування мінімальні витрати часу покупців. До складу місцевого торгового центру, як правило, включаються такі підприємства, як універсам, підприємство громадського харчування (кафе, закусочна), комплексний приймальний пункт з майстернями дрібного ремонту, перукарня, відділення зв'язку та ін. Торгові центри загальноміського значення покликані надавати населенню широкий вибір товарів та послуг. До складу таких центрів включаються великі універмаги, універсами, спеціалізовані магазини, ресторани і кафе, підприємства сфери побутових послуг, поштамти та ін. Такі торгові центри є основними структурними елементами загальноміської мережі торгово — побутового обслуговування. Багатофункціональні торгові центри "Рамстор" (Москва) Компанія "Раменка" створена у 1997 р. для реалізації програми будівництва у Москві мережі багатофункціональних торгових комплексів з торговою маркою "Рамстор". Засновники — турецькі компанії "Енка", "Мігрос", "Рам Форін Трейд Компания". "Енка" — найбільша будівельна компанія, велика частина діяльності якої припадає на Росію, давно відома в Москві і зарекомендувала себе кращою фірмою за будівництва офісних приміщень класу А. Компанія "Мігрос" володіє мережею із 200 супермаркетів і є лідером у цій галузі в Туреччині. "Рам Форін Трейд Компанія" — зовнішньоторговельна компанія. Торговий центр (комплекс) "Рамстор" у Москві включає в себе гіпермаркет (або супермаркет), торгові ряди як галерею різноманітніх магазинів відомих торгових марок. Можуть також розміщуватись ресторан, кафе швидкого обслуговуваним, перукарня, хімчистка, аптека, зал ігрових автоматів. Екскалатори зв'язують поверхи центру, забезпечують вільне переміщення по всій його території. Гіпермаркети "Рамстор" торгують за методом самообслуговування. Пропонується колосальний асортимент товарів (до 20 тис. найменувань): від продуктів харчування (делікатеси, молочні продукти, м'ясо, свіжі овочі і фрукти, закуски, хлібобулочні вироби, сухофрукти, свіжа риба та ін.) до промислових товарів (косметика, миючі засоби, текстиль, білизна, садовий інвентар, електроніка та ін.). Гіпермаркети мають власну пекарню. Товари продаються за цінами оптового ринку, тобто помірні. Регулярно "Рамстор" спільно з постачальниками проводить розпродаж за низькими цінами на окремі продукти. Гіпермаркети "Рамстор" оснащені найсучаснішим технологічним обладнанням, що дозволяє забезпечувати швидке і високоякісне обслуговування тисяч відвідувачів щоденно. Оплата здіснюється з допомогою десятків комп'ютеризованих розрахунково — касових вузлів з електронними вагами. До оплати приймаються всі основні кредитні картки. Передбачено спеціальні пристрої для інвалідів з тим, щоб забезпечити їм легкий доступ до усіх товарів (зручні виїзди у магазини, відсутність сходинок, спеціальні візки). Будь — який товар, що несподобався, може бути повернений. Торговий центр "Кунцево". "Рамстор" у Кунцево запропонував москвичам асортимент якісних товарів (від різноманітних продуктів харчування до одягу, побутової техніки та автомобільних аксесуарів) за цінами оптового ринку. У такому центрі є гіпермаркет (площа торговельного залу — 5000 м2.), а також розмістились 70 магазинів і бутиків всесвітньо відомих фірм — Chevignon, Swatch, Levi's; ресторани швидкого обслуговування McDonald's, Rostik's, Sbarro, а на прилеглій території облаштована безкоштовна автостоянка на 400 місць. Покупець може, не виходячи за межі центру, купити вусе необхідне, але головне — гарантовано якісні товари, обираючи потрібне з 25 тис. найменувань у торговельному залі гіпермаркету і 15 тис. найменувань у галереї магазинів і бутиків. Через ЗО комп'ютерних розрахунково — касових вузлів у середньому проходить до 8 тис. покупців на день. Години роботи: з 7.00 до 23.00. Торговий центр "Марьина Роща" — один з найкрупніших у Москві та в Росії. І сьогодні мало хто може суперничати з цим "Рамстором" за розмірами, асортиментом товарів та сучасним рівнем торгового обладнання. Триповерхова будівля займає площу 32,5 тис. м2. Окрім гіпермаркету площею 7,5 тис. м2 тут розмістились ще 90 магазинів (L'Etoile, ТАТІ, Sasch, Glenheld, Ives Roches та ін.), 4 кінотеатри па 700 місць, кілька ресторанів. Перед входом — безкоштовна стоянка, що охороняється, на 650 автомобілів. Асортимент товарів включає ЗО тис. найменувань у торговій галереї тії 20 тис, найменувань. Встановлено 40 касових апаратів у гіиермаркеті для обслуговування 11 тис. покупців щоденно. Торговий центр працює щоденно з 9.00 до 23.00. ; Торговий центр "Каширское". Розміщується неподалік від станції метро "Домодедовская". Каширське шосе є однією з найбільш жвавих московських магістралей, проходить через густонаселений район Орєхово-Борисово. Вигідність розміщення торгового центру також обумовлено зручними під'ізними шляхами. Загальна площа триповерхової споруди складає 30 тис. м2. Гіпермаркет площею 10 тис. м2 розміщується на першому поверсі будівлі. Асортимент представлених товарів — ЗО тис. найменувань. Оплата покупок здійснюється у 50 розрахунково — касових вузлах. Бутики на першому поверсі пропонують різні товари для чоловіків і жінок. Загальна площа бутиків, серед яких представлено відомі марки Chevignon, Naf Naf, Benetton, Inwear-Matinique, становить 9,2 тис. м2. Трихзальний кінотеатр "Каро—Фильм" розрахований на 600 місць. Кафе і ресторани ("Елки-палки", Rostik's, McDonald's та ін.) залучають велику кількість відвідувачів. Щоденно торговий центр здатний обслуговувати понад 20 тис. відвідувачів. Як і в інших торгових центрах "Рамстор", на Каширському діє безкоштовний паркінг на 400 автомобілів. Режим роботи — щоденно з 9.00 до 23.00. Торговий центр "Сокол". Супермаркет "Сокол" відкрився напередодні свята 8 Березня 2002 р. Торговельний зал площею 1600 м2 оснащений 15 комп'ютерними розрахунково — касовими вузлами. Асортимент товарів, що пропонується покупцям у супермаркеті, сягає 15 тис. найменувань. На другому поверсі розмістились численні магазини, у тому числі "Союз", Beta-Link, Tervolina та ін., а також ресторани швидкого обслуговування Rostik's, McDonald's, Sbarro, "Капитан". Загальна площа, яка орендується магазинами і ресторанами, понад 1000 м2. Ленінградське шосе, поблизу якого знаходиться "Рамстор—Сокол", є однією із найбільш пожвавлених міських магістралей, що проходить через густонаселений район Москви. До станції метро "Аэропорт" — 10-15 хвилин пішки. Все це сприяє високої відвідуваності нового торгового центру, досягаючи 7 тис. чоловік щоденно. Супермаркет працює цілодобово. З листопада 2000 р. компанія "Раменка" зробила ще один крок — відкрила Інтернет-магазин, у якому на той час було представлено асортимент із 3 тис. найменувань. Вже сьогодні асортимент досягає 5 тис. найменувань. Відтепер кожний потенційний покупець із десятків тисяч відвідувачів Інтернет-сайту має можливість оформити замовлення на будь-який необхідний товар по Інтериету та оперативно отримати його з допомогою служби доставки, організованою "Раменка". Мінімальна сума замовлення становить 500 руб. Спеціально навчаний персонал у фірмовій уніформі безкоштовно доставить товар на вказану адресу (у межах зони обслуговування Москви). При цьому клієнт отримує клубну картку "Рамстор" у подарунок. Доставка замовлення здійснюється з торгових центрів "Кунцево", "Марьина Роща", "Каширское". На сайті інтернет-магазину з участю найбільших брендів "Кока-Кола", "Бавария", "Святой Источник" постійно проводяться розигриші призів для покупців. Весною 2001 р. компанією було прийнято рішення про створення марки private label (PL-продукти під власним брендом корпоративної торговельної мережі). Під торговою маркою (PL) "Рамстор" продаються мінеральна вода, молочні продукти, кетчуп, майонез, гірчиця, аджика, гриби, хрін, а також засоби для миття посуду, миючі порошки. У своїх нововведеннях на російському ринку "Рамстор" спирається на 50-річний успішний досвід турецької компанії Migros, яка продає сьогодні в Туреччині близько 25 найменувань продуктів під своєю торговою маркою. Продажі від private labels Migros становлять понад 10% від загальних продаж найбільшої в Турції роздрібної мережі. Цілі створення власної марки (PL) корпоративною торговельною мережею: 1.Зростання іміджу, підвищення лояльності покупців. На упаковці товару окрім його назви завжди є фірмовий знак "Рамстор". Частина товарів під маркою "Рамстор" імпортується, деякі виробляються в Росії. 2.PL — важливе джерело прибутку, засіб збільшення продаж. Товари PL не вимагають додаткових маркетингових вкладень і тому вирізняються привабливими цінами. Ціни на товари PL зазвичай нижчі, ніж на аналогічні брендові товари виробників. Завдяки PL торговельна компанія стає ближчою до свого покупця, пропонуючи товари високої якості за нижчими цінам. За оцінками фахівців, використання власної торгової марки дозволяє знизити ціну відповідних товарів на 15-20%. Корпоративна торговельна мережа, замовляючи зразу великі партії, економить на витратах, що пов'язані з створенням бренду та його просуванням. 3.Торговельна компанія може контролювати ціноутворення товарів, що випускаються під власним брендом (PL). Переваги для виробників вести співробітництво з питань створення і впровадження PL: дістаючи тзамовлення, виробник має більше впевненості, оскільки завантажує виробничі потужності, виходячи зі свого потенціалу; стабільні каналу збуту через розгалужену торговельну мережу; знижуються загальні витрати, пов'язані з виробництвом і збутом. Початківцем у створенні ьнайбільшими роздрібними мережами своїх власних торгових марок у 1976 р. стала відома фрапцузеька роздрібна мережа Carrcfour. Приватні бренди торговців конкурують з брендами виробників за такими показниками, як якість, упаковка, технологічність. У Франції продукти, що продаються під іменами великих роздрібних мереж, мають високу частку ринку — 18%, у Туреччині част- ка ринку цих брендів становить 10%, в цілому по Європі — 12%. За даними ACNielson, загальна частка приватних торгових марок (за тими категоріями, де PL існує) у Чехії становить 5,1%, Угорщині — 6,7%, Словаччині — 3,5%, Польщі — понад 1%. Активізація комерційної діяльності, концентрація капіталів, диверсифікація бізнесу потребує створення торгових центрів нового типу в Україні. У Києві діють торгові центри (комплекси) "Глобус", "Метро-град", "Квадрат", "Мандарин Плаза", "Зірка Печерську", "Край". Підземний торгово-розважальний комплекс "Метроград" у столиці має сучасний європейський стиль. Площа — 20 тис. м2. Кількість поверхів (рівнів) — 2. Цей комплекс поділений на квартали: • квартал подарунків (шкіргалантерея, дорожні сумки, сувенірна продукція, перуки, головні убори, біжутерія, сонцезахисні окуляри, золото, годинники, парфюмерія, косметика, продаж авто, кафе, мобільні телефони та аксесуари, квіти, обмін валют); • квартал одягу та взуття (жіноча білизна, панчішно-шкарпеткові вироби, трикотаж, верхній одяг, вироби з хутра та шкіри, жіночий та чоловічий одяг, чоловіча білизна, халати, джинсовий одяг, одяг для вагітних, жіноче та чоловіче взуття); • квартал дитячих товарів (іграшки, дитячий одяг та взуття, товари для немовлят, дитяча кімната); • квартал спорту (одяг для фітнесу, скейт-шоп, медичне обладнання, спортивний одяг та взуття, купальники, товари для активного відпочинку, букмекерська контора, кафе); • квартал послуг (страхова компанія, банк, театральна каса, копіцентр, аптека, перукарня, солярій, обмін валют); • квартал домашнього затишку (пряжа, муліне, двері, замки, сейфи, постіль, посуд, жалюзі, броньовані двері, підставки під побутову техніку, електроінструменти, аксесуари для ванної кімнати, ламіновані підлоги, тканини, оздоблювальні матеріали, побутова техніка, паркет, побутова хімія, рулонні штори, предмети інтер'єру, люстри та каміни); • квартал меблів (меблеві аксесуари, житлові меблі, офісні меблі, меблі для відпочинку); • квартал книжок (періодичні видання, дитяча книга, іноземна література, листівки, українські сувеніри); • квартал техніки (побутова техніка, мобільний зв'язок, аудіо- та відеопродукція, комп'ютерна та офісна техніка, кришталь, посуд, фототовари, кондиціонери); • квартал бутиків (взуття, фотопослуги, мобільний зв'язок, годинники, одяг, ноутбуки, галантерея, парфумерія, ювелірні вироби, сумки, джинсовий одяг, окуляри, золото, шуби, книжки,журнали, СД, аудіо, відео, сувеніри); • квартал розваг та ресторанів (ресторани швидкого обслуговування "Ростик'с", "Оріон", "Два Гуся", "Смачна картопля", "Ліза", "Тіртор", піццерія "Мак Смак", кава "Віденська", кафе-морозиво "Баскін і Роббінс"; гральні автомати, дискотека, комп'ютерний клуб). Цей квартал розміщений на нижньому рівні, до якого можна спуститись екскалатором, сходинками або на ліфті. У центрі —: фонтан, що привертає увагу відвідувачів. Споживачі мають можливість підібрати на свій смак страви різної кухні (української, китайської, арабської та ін.), що пропонують точки fast-food; • "12-й квартал" (одяг, взуття, подарунки, шкіргалантерея, ювелірні вироби, білизна, парфумерія відомих зарубіжних і українських торгових марок); • Басейна площа (ресторан швидкого харчування, кафе, аудіо- та відеопродукція). У Криму функціонує торговий центр "Фокстрот", відкритий 25 грудня 2002 р. у Симферополі. Це двоповерхова будівля загальною площею близько 4 тис. м2, розміщується за 500 м від центрального ринку і стадіону "Локомотив". Торговий комплекс Гранд Плаза" (м. Дніпропетровськ) Одним з найбільших регіональних центрів в Україні є Дніпропетровськ, де в самому центрі міста діє великий торговий комплекс "Гранд Плаза". Ідея створення комплексу викликана об'єктивною потребою Дніпропетровська в нових якісних торговельних площах. Південно-східний регіон України достатньо густонаселений. За останні роки торгівля у регіоні відчутно пожвавилась, рівень доходів населення підвищився та, як результат, виник попит на якісні товари та добрий сервіс; "Гранд Плаза" — двоповерхова сучасної архітектури будівля, на перехресті проспекту Карла Маркса та вулиці Короленка. Поряд — річковий причал, комфортабельний готель "Україна". Будівля комплексу має один підземний рівень, у якому розмістився найбільший у місті супермаркет. Об'єкт оснащений усіма необхідними новими інженерно — технічними комунікаціями та обладнанням, включаючи сучасну систему кондиціювання повітря, систему пожежогасіння, систему відеоконтро-лю і нагляду для забезпечення безпеки об'єкта. Екскалатори допомагають покупцям легко переміститись із підземного рівня супермаркету на перший поверх, а далі ще одним екскалаторі піднятись, на другий поверх. Загальна торговельна площа комплексу перевищує 4500 м2. Перший поверх вміщує 35 магазинів, на другому поверсі їх кількість досягає 29. Кожен магазин відрізняється від сусідніх не тільки асортиментом і групою пропонованих товарів, а й оригінальнимдизайном та оформленням. Магазини, розміщені в буділі комплексу, торгують товарами відомих зарубіжних, а також успішних вітчизняних торгових марок. Асортимент продажів досить широкий і різноманітний. Тут представлено дорогі годинники, хутро, модний чоловічий і жіночий одяг та взуття, товари для дітей, побутову електроніка, сувеніри, предмети домашнього вжитку. Окрім магазинів у будівлі торгового комплексу відкрито три ресторани швидкого харчування на 250-300 місць, кафе, а також точки надання різних додаткових послуг: фотоательє, ксерокопіювання та ін. Організовано інформаційні кіоски, де покупці можуть отримати оперативну інформацію про товари і послуги. Для відвідувачів — власників автомобілів відкрито дві автостоянки. У новому корпусі, що примикає до торгового комплексу — кінотеатр, боулінг-клуб, фітнес-центр. Отже, об'єкт переростає у торгово-розважальний комплекс загальноміського значення, як це й передбачено проектом. Сюди приходять люди, щоб відпочити, розважатись, поспілкуватися з друзями і діловими партнерами, зробити необхідні покупки для себе і своєї сім'ї. В цілому торговий центр орієнтується на масового відвідувача з рівнем доходу середній і вище середнього. Товари, що пропонуються, відповідають ціновій категорії сегментів ринку, що обслуговуються. Досвід функціонування торгових центрів, зарубіжна практика свідчить про необхідність розробки нової концепції розвитку торгових центрів для великих міст України та передбачати у контексті генеральних схем розміщення великих торговельних об'єктів на перспективний період. Це дозволить вирішити не тільки соціально-економічні, містобудівельні проблеми, а й допоможе підприємцям-орендарям знайти свою нішу на ринку, спеціалізацію і грамотно сформувати асортимент. Власник торгового центру може бути одночасно оператором якірного універмагу або супермаркету ("магніт тяжіння"), а магазини промислових товарів, кафе та підприємства сфери сервісу стати орендарями. У великих містах України є чимало роздрібних торговців, що торгують товарами відомих торгових марок. Саме вони здатні відкрити свої торговельні точки у такому центрі, підтримувати якісний рівень сервісу, застосувати комплексний підхід в обслуговуванні споживачів. У зв'язку з процесами урбанізації та обмеженням вільних земельних ділянок для будівництва нових об'єктів у містах мільйонерах доцільно створювати підземні торгові комплекси, які мають певні переваги (рис. 5.7). Для цього треба розробляти комплексні програми реконструкції, де передбачати об'єкти торговельного обслуговування - площі, вестибюлі метро, підземні переходи, транспортні розв'язки. Для залучення інвесторів для реконструкції основних міських розв'язок і будівництва там підземних торгових комплексів можна запропонувати таку схему. Спочатку потенційному інвестору показують
Рис. 5.7. Особливості підземних торгових комплексів
можливості об'єкта (проекту), який включає всі необхідні інженерні комунікації. Потім проводиться тендер (конкурс), на якому зацікавлені компанії вносять пропозиції з вартості і призначення об'єкта. Після визначення переможців замовник, виконавець і міська державна адміністрація укладають договір, у якому визначаються обов'язки і права сторін. Після здавання об'єкта інвестору надаються підземні приміщення у власність. Щоб прийняти обгрунтоване рішення про інвестування у конкретний об'єкт, потенційному інвестору слід ретельно вивчити його можливості і перспективи, співвіднести основні потоки людей з послугами торгівлі, харчування, сервісу. У підземному переході, де є вихід з метро, може бути розміщено супермаркет, ресторан швидкого обслуговування, кафе, інтернет-кафе.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-16; просмотров: 216; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.203.58.132 (0.089 с.) |