McDonald's на українському ринку 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

McDonald's на українському ринку



Перший ресторан McDonald's відкрився у м. Києві 24 травня 1997 р. Сьогодні у 16 містах України діє 52 McDonald's. Ця компанія є одним з найбільших іноземних інвесторів. У 2002 р. завдяки світовим партнерам компанії "McDonald's Ukraine LTD" в Україну було залучено понад 12 млн. гри. іноземних інвестицій для будівництва заводу з виробництва м'ясних напівфабрикатів та нового дистрибуційного центру.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності McDonald's в Укріпні є розвиток і підтримка мережі місцевих постачальників. Сьогодні українські підприємства виготовляють більше половини найменувань продукції, яку використовують заклади компанії. Серед постачальників


McDonald's такі українські компанії, як Талактон", "Слов'янський дом»,"Чумак", "Бліц Пак" та ін. Взагалі у McDonald's сформовані понад 30 українськими постачальниками. У компанії працює 4 тис. громадян України.

Робиться акцент на залучення двох категорій споживачів: молоді сім'ї (25-35 років) з дітьми та молодь (18-24 роки). Нові рекламні ролики зроблено саме для України. Мета програми — показати доступність закладу для відвідувачів. Адже доступність є важливим фактором споживчих переваг. Одночасно враховуються особливое національного споживання. Декілька разів на рік проводяться дослідження еластичності ціни. їх результати показують, що існує певний відсоток населення, який вважає ціну на продукцію компанії доступною.

Характерною рисою менеджменту є проведення акцій під назвою "День подяки", хочя насправді захід триває цілий тиждень на рік. Саме такий строк за встановленим для всієї світової мережі McDonald's правилом щорічно повинен відпрацювати кожний менеджер на обслуговуванні відвідувачів (оклад у ці дні зберігається "офісний"). Йдеться про те, що менеджери залишають свої кабінети і виконують операції співробітників низької ланки (смажать картоплю, роблять гамбургери, приймають замовлення, прибирають посуд та ін.). Навіщо це потрібно? Акція демонструє персоналу, що основою бізнесу (незважаючи на суттєву різницю в оплаті праці) саме робота ресторанів, а не адміністрування. Офіс є вторинний, він відіграє роль групи підтримки. Мета акції "День подяки" — посилення мотивації. Особисте спілкування з людьми, які досягли певного успіху у корпорації, запалює працівників ресторанів, показує реальні можливості кар'єрного зростання.

Для менеджерів "День подяки" цікавий не менше, ніж для рядових співробітників. Адже як вони зможуть краще пізнати, як змінити справу та робочі навантвження у кращий бік, що передбачити у правилах обслуговування та в маркетинговому аспекті? Показово-демократична акція відіграє для персоналу мотиваційну роль, треба показати реальний фірмовий приклад кар'єрного успіху. Компанія не має намірів щодо згортання своєї діяльності в Україні, оскільки тут відчувається зростання попиту на послуги громадського харчування. Підтвердження цьому — відкриття 28 лютого 2003 р. ще одного закладу McDonald's у Донецьку.

"Піца Челентано" та "Картопляна хата"

Перше підприємство "Піца Челентано" було відкрито у Львові у І998 р. Це був невеликий заклад на 25 посадкових місць. Потік клієнтів значно перевищив кількість місць у піцерії, зростали прибутки.

З'явились декілька пропозицій відкрити точно такі ж підприємства. Тоді було прийнято рішення про мережевий розвиток підприємства


шляхом запровадження франчайзингу. Протягом 1999 р. було відкриті піцерії "Піца Челентано" у Києві, Хмельницьку, Львові. Характерні риси — оригінальний дизайн інтер'єру, ввічливий персонал, чітка організація праці, чудова музика, достатньо широкий асортимент напоїв і десертів, але головне — смачна піца.

Клієнт має можливість бути не тільки замовником та споживачем, й створювати свою модель піци. Йдеться про те, що відвідувачу за його бажанням пропонується основа піци (нижня частина), а начинку він підбирає самостійно, враховуючи свій смак.

Засновником, ініціатором і володарем нестандартної ідеї став Марк Зархін — директор товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова марка "Піца Челентано". Вже після відкриття першої піцерії було очевидно, що необхідні капіталовкладення і трудовитрати не потягнути. Він відпрацював схему організації бізнесу для об'єкта, яка стала успішною. Ідея була перевірена. Це діловий вид франчайзингу, оскільки володар продає не лише технологію приготування піцци, а й організацію бізнесу від початку до запуску за відпрацьованою схемою. Щоб дійти до такої ідеї, Марк Зархін набирався досвіду в поїздках по Європі, відвідував виставки і різні підприємства швидкого харчування, ознайомився з різними системами. Дійшов висновку, що треба, акумулювавши найкраще, розробити щось своє.

З якою сумою грошей має їхати клієнт до Львова, щоб купити у франчайзинг бізнес з організації точок типу fast-food? Це залежить від місця розташування: одні ціни в Києві, інші — в провінціальному містечку. Марк Зархін (володар компанії, франчайзер) намагається підрахувати, скільки може заробити певне підприємство-франчайзі за місяць і виставляє тариф за постановку бізнесу. Це від 3-5 до 15-30 тис.грн. Іноді франчайзер допомагає безкоштовно, якщо його цікавить регіон. Наприклад, так сталося в Дрогобичі. Бо це було перше невелике містечко, яке захотіло відкрити "Піцу Челентано".

Підприємства-франчайзі, які відкриваються, виплачують роялті франчайзеру. Відсоток справляється з величини їхнього обороту. Спочатку не брали одноразових фращайзингових внесків і відрахувань. Адже потрібно було відпрацювати пробне функціонування підприємств мережі. На думку теоретика франчайзингу Мендельсона, такі підприємства у кількості не менш як десяти повинні відкриватись франчайзером.

Щоб не заважати тим, хто зупинив свій вибір на "Піці Челентано", Марк Зархін пропонує іншим потенційним франчайзі "Картопляну Хату" — нову марку, яку почали розкручувати.

Перше підприємство з торговою маркою "Картопляна Хата" відкрилось у Львові. З'явилось бажання створити заклад, який пропонував би більш звичайну їжу ніж піца. Це картопля і м'ясо. Внесено певні зміни в інтер'єрне оформлення і систему обслуговування. Важливо, щоб клієнт був задоволений кухнею, рівнем сервісу.


Робота по франчайзинговому розвитку системи була повязана з необхідністю розв'язання таких питань:

—отримано документи щодо пріоритету на авторство типовогоінтер'єру "Піца Челентано" і представлено на реєстрацію у патентне відомство торговий знак "Піца Челентано";

—розроблена схема навчання підприємств – потенційних операторів франчайзингу;

—відпрацьовані вимоги до якості продукції.

Постановка бізнесу складається з таких етапів:

1. Якщо франчайзер не знає партнера — потенційного франчайзі, то укладається попередня угода, аби застрахуватись від того випадку, коли замовник може передумати.

2. Готується план роботи і планування підприємства.

3. Планується ремонт приміщення та технологічна схеми, на базі яких місцеві архітектурні бюро роблять розгорнуті робочі проекти.

4.Складається франчайзингова угода. Франчайзер намагається спростити всі процедури, щоб надто не навантажувати операторів'' (франчайзі).

Скільки часу триває підготовка до відкриття "Піци Челентами" чи "Картопляної Хати"? Найбільше часу забирає ремонт — до півроку. Він вимагає додаткових погоджень у різних місцевих інстанціях. Але цим мусить займатися сам замовник. Коли ремонт наближається до завершення, за певною системою підбирається персонал. У львівський навчальний центр приїжджають ключові штатні фігури, яким потрібно опанувати теоретичний і практичний курси. Навчання триває від трьох днів до тижня. Якщо стажери не витримали тестування, залишаються на додатковий термін. Але вже за кошти замовника. Франчайзер оплачує тільки три дні. Тренінг закінчується на місці. Там роблять генеральні страви і відпрацьовується технологія виробництва та обслуговування. Коли якість продукції доводять до стандарту, відкривається торгова точка. Які можуть трапитись неполадки у такому технологічному ланцюгу? Проблема може виникнути тоді, коли робиться технологічне планування, прив'язка до приміщення і схема стандартного типу не вписується в запланові квадратні метри, треба шукати інше приміщення.

На кожному підприємстві працює 25-26 осіб. Головне — підібрати людей молодих, динамічних. Їм дається шанс для професійного зростання. Наприклад, хлопець, який учора різав м'ясо в "Картопляній Хаті", сьогодні став менеджером і контролює роботу ресторанів на місцях.

Стосовно правил поведінки персоналу слід зазначити, що відпрацьовуються найтииовіші конфліктні ситуації і пропонуються їхнє стандартне вирішення. Головне, щоб персонал нічого не вигадував. Наприклад, претензії клієнта до якості продукції: працівник просить вибачений, забирає неякісну продукцію і пропонує клієнту ту саму

 

 

страву або іншу. У разі відмови клієнта від ооох варіантів йому повертаються гроші. Або клієнт випадково розбив посуд: не виставляти претензій щодо вартості відшкодування, а прибрати черепки.

Що стосується партнерських відносин, франчайзер вимагає від франчайзі дотримання належного рівня якості продукції та обслуговування відвідувачів.

Здійснюється постійний моніторинг діяльності франчайзі та спільними зусиллями розв'язуються усі їхні проблеми, розробляються та впроваджуються нововведення, пов'язані з системою функціонування підприємств, асортиментом. Готується довгострокова рекламна програма. Принциповим є вимога виконання стандартів оформлення закладу. Франчайзер висуває партнерам-франчайзі фінансові умови, що зводяться до сплати двох виплат:

1. Первісний франчайзинговий платіж. Він не фіксований, а залежить від платоспроможності населення міста, у якому планується відкриття закладу. Так, для Києва цей платіж вищий, ніж для Кривого Рогу або Мелітополя. Вартість готового до відкриття підприємства (без урахування вартості нерухомості) коливається від 50 до 100 тис. у.о.

Головні питання, які цікавлять франчайзера до початку роботи з новим франчайзі — це можливість фінансування проекту, репутація даної людини або фірми. Важливо також, щоб особи, які представляють нового франчайзі, були готові працювати в умовах відкритого конкурентного ринку, вміли управляти персоналом, мали системні підходи в організації роботи, контролі дотримання стандартів якості продукції та обслуговування.

2. Роялті. Після відкриття закладу франчайзі згідно з договором сплачує франчайзеру роялті у розмірі 1,5% від товарообороту щомісячно, з них 1% іде на розвиток торгової марки, а 0,5% — у рекламний бюджет усієї системи.

Обмін на дотримання всіх умов франчайзі отримує від франчайзера технологію ведення бізнесу, необхідну комерційну інформацію, Маркетингову підтримку, бренди "Піца Челентано" або "Картопляна Хата".

Купуючи франшизу, франчайзі обмежує себе рамками стандартів торгової марки франчайзера. Це стандарти якості обслуговування та якості продукції, інші стандарти, пов'язані з формулою бізнесу. Це трохи обмежує свободу дій франчайзі. Але стандарти — не нав'язлива ідея франчайзера, а елементи формули бізнесу, які приводять до комерційного успіху. При партнерських взаємовідносинах контроль фінансової та організаційної діяльності є нормальним явищем.

Стандартна прибутковість підприємства — 25%. Це гарантована рентабельність. Франчайзі приваблюють цінова категорія та категорія складності. Головна особливість франчайзингових підприємств полягає в тому, що продукція готується на своїй кухні.


Щоб проконтролювати діяльність франчайзі, на місце його розташування виїжджає супервайзер компанії-франчайзера. Робить фотографію трьох касових днів і виводить середню цифру виручки. Вона не є дуже точною. Але франчайзер не ставить за мету отримати всі кошти. Головне — максимально розвинути мережу.

Поєднання типового інтер'єру, системи обслуговування, асортиментної програми, системи постачання, контролю, цінової політики, що можна назвати формулою бізнесу, привернуло до себе потенційних операторів франчайзингу.

Вже є чимало замовлень з Росії, Молдови, Польщі. Але одночасно це призвело до появи "піратських" закладів-конкурентів аналогічного профілю. Саме цей факт став поштовхом до посилення роботи щодо патентного захисту інтелектуальної власності. Патентний пакет налічує 12 документів про промзразки, право на знаки товарів та послуг, винахіди, свідоцтва про авторські права. З іншого боку, проаналізувавши роботу перших підприємств, схему взаємовідносин з початківцями-операторами франчайзингу було внесено серйозні корективи у тактику і стратегію розвитку фірмового франчайзингу.

Результатом цього стали:

1. Розробка "Посібника оператора", який включає до себе опис оперативної системи та оперативних інструкцій, обладнання, функціональні обов'язки персоналу, стандарти якості, обслуговування, допущення конфліктних ситуацій з клієнтами, опис системи внутрішнього контролю та ін. Контроль регулярно проводять також менеджери центрального офісу. Існує оціночний лист контролю стандартів якості продукції та послуг. Проводяться анкетування серед відвідувачів. Отримана з анкет інформація систематизується і робляться висновки.

2. Тариф на фірмові послуги для всіх міст України з населенням понад 80 тис. чоловік. Відділ розвитку має базу рекомендованих цін згідно асортиментного переліку, які формуються залежно від категорії міста (провінція — 30 тис. населення, малі міста — 100-150 тис. населення, обласні центри, столиця та міста, які до неї прирівнюються). Допускаються деякі розбіжності при формуванні цінової політики на конкретному підприємстві.

3. Власний договір франчайзингу.

4. Стратегія розвитку мережі в Україні.

5.Концепція нового напрямку "Картопляна Хата" ("Potato House").
Враховуючи те, що в Україні сьогодні активно розвивається ринок гіпермаркетів, було підготовлено для цього ринку концепцію мультибрендової зони швидкого харчування та найближчим часом буде запропоновано її як франчайзинг.

В Україні вже відкрито 40 підприємств торгових марок "Піца Челентано", "Картопляна Хата" та нового напрямку кафе "Пункт".

 

Кафе "Пункт" — це кофейня, що функціонує за принципом фаст-фудів. Практично вся продукція готується на очах у відвідувача. Пропонується розширений асортимент кофе, а також млинці, десерти, йогурти, тістечка. Персонал намагається донести до відвідувачів високу культуру споживання кавового напою, тому обираються найкращі сорти. Увесь кавовий асортимент готується на підставі кави-експресо, але за різними рецептами, що дає можливість мати неповторний аромат і смак. Виникає потреба відродження традицій "швидких" кав'ярень на новому рівні: кава, смачна закуска.

Досвід Марка Зархіна насправді цікавий, оскільки є прикладом вдалого втілення франчайзингу саме на українському грунті. Такий динамічний розвиток торгових марок був би неможливий без системи франчайзингу. Без великих капіталовкладень та трудозатрат вдається розвивати вітчизняну мережу підприємств швидкого харчування, які можуть на українському ринку конкурувати з великими зарубіжними компаніями.

Франчайзером може стати будь-яка компанія як велика, так і невелика за наявності таких умов:

—формула бізнесу повинна бути успішною і перевіреною на роботі декількох власних підприємств (пробне функціонування);

—необхідно мати власний торговий знак, ноу-хау в технології або організації діяльності, бажано мати запатентовані інтелектуальні продукти, систему навчання персоналу, чітко сформульовану операційну систему діяльності підприємства.

 

Магазини "Венето"

Бізнес — продаж товарів для сну (ліжка, матраци, спальні прилади). Мета франчайзера — експансія бізнесу в регіони. Переваги для франчайзі:

□ право використання торгової марки франчайзера у рекламі і в назві магазину. Дилер, який не є франчайзі, не може наззати свій магазин "Венето"; він має право використовувати тільки рекламні вивіски; а надання готової концепції ведення бізнесу. Франчайзер розробляє дизайн магазину. Він же гарантує, що всі франчайзі будуть територіально віддалені один від одного;

□ безкоштовне навчання; а маркетингова підтримка і консультації щодо організації рекламних кампаній.

Франчайзер забезпечує національну рекламу, але регіональну рекламу франчайзі дає за свій рахунок. У потенційного франчайзі повинен бути магазин з достатньою площею. У першу чергу франчайзі стають дилери, з якими франчайзер має позитивний досвід співробітництва.


Першу партію товару франчайзі купує з 50% знижкою. Франчайзі не має права продавати у магазинах "Венето" товари інших марок, але він має право займатись будь-яким іншим бізнесом.

Франчайзі працюють під замовлення, при цьому немає необхідності відволікати оборотні засоби на закупівлю і утримання товарних запасів.

Франчайзі сплачують рекламний внесок. Щоб дати відчути свою належність до системи франчайзер зобов'язує їх робити ремонт у магазині за свій рахунок.

 

Компанія "1С"

Бізнес — розробка і продаж програмних продуктів, їх впровадження і післяпродажне обслуговування.

Мета франчайзера — кваліфікаційне обслуговування і підтримка користувачів. Це сприяє підвищенню іміджу марки в очах користувачів, яким у випадку звернення до франчайзі гарантується певна якість послуг, що надаються. Контроль забезпечується завдяки обов'язковій атестації спеціалістів фірми-франчайзера. Атестацію своїх спеціалістів франчайзі оплачують самі — атестат для франчайзі слугує додатковою конкурентною перевагою і тому цінується високо.

Договір франчайзингу обмежує ціни. Франчайзі має право торгувати іншою продукцією (крім конкуруючих продуктів не своєї розробки). Фірми-франчайзі мають галузеву спеціалізацію. Переваги для франчайзі:

♦вони можуть використовувати символіку франчайзера;

♦мають доступ до спеціальної рекламної підтримки у центральній пресі і на виставках;

♦отримують компенсацію витрат на регіональну рекламу;

♦отримують спеціальну методичну робочу інформацію;

♦мають високі знижки на програмні продукти, які можна придбати у франчайзера;

♦проходять навчання (платне, але його вартість компенсується безкоштовним наданням програмного продукту), отримують консультації франчайзера та актуальну методичну інформацію, яка допомагає у роботі з клієнтами.

Плата за франшизу при укладанні договору відсутня, але необхідно купити (зазвичай за 480 дол.) партнерську версію "soft" для вивчення, підготовки до атестації і власної роботи. Франчайзі отримує знижку 55% на продукти, що закуповуються. Крім того, існує франчайзинговий внесок, який становить 100 дол. щоквартально. Якщо франчайзі продає заданий обсяг програмного продукту, він може бути звільнений від сплати цього внеску. Таким чином, франчайзер стимулює підвищення обсягів продаж та відхиляє партнерів, роботою яких незадоволений.


Торгово-консультаційні центри "Зелений світ"

Бізнес - продаж агрохімікатів та насіння овочевих культур. Мета франчайзера — організація системи збуту продукції. Франчайзер контролює ціни і асортимент у магазинах франчайзі, рекомендує інших постачальників, оформляє магазини у власному стилі, що підвищує їхню престижність в очах покупців. Ті, хто бажає приєднатися до мережі, повинні відповідати критеріям, які описуються у франчайзинговій концепції, зокрема, повинні мати магазин певної площі у зручному для покупців місці.

Переваги для франчайзі: франчайзер оформлює магазини, надає франчайзі рекламні вивіски (безкоштовно) і частку обладнання (у лізинг); навчає персонал; забезпечує рекламну підтримку торгової марки. Роялті, яке повинно щомісячно сплачувати франчайзі, становить 1% обороту продукції. Товар франчайзер надає на умовах товарного кредиту. На думку організаторів системи, доцільно проводити широку рекламну кампанію торгової марки ще до виходу на ринок. Зіткнулися з труднощами вибору партнерів у регіонах. У більшості випадків партнери, які бажали вступити у франчайзингову мережу, не мали досвіду у такій діяльності. Договірні взаємовідносини з франчайзі будуються на підставі типових договорів, які застосовуються у зарубіжній практиці.

В Україні франчайзинг може стати резервом розвитку малих підприємств, які займаються розробкою та виробничим втіленням продукції інноваційного характеру. З метою розвитку малого бізнесу в регіоні та поширення франчайзингу свій внесок могли б зробити регіональні органи влади. До числа корисних ініціатив, з якими необхідно виступити обласним адміністраціям, можна віднести такі:

° вивчення закордонного досвіду функціонування франчайзингової системи; її переваг і недоліків з точки зору вітчизняних умов господарювання для визначення перспектив розвитку відповідних договірних взаємовідносин у регіоні;

° пропаганда франчайзингу шляхом публікацій статей у пресі,скликання конференцій, семінарів, симпозіумів; о створення спеціалізованих фірм-посередників, які б займалися пошуком партнерів та іншими аспектами розвитку франчайзингу в регіоні на комерційній основі; ° пошук франчайзерів за кордоном, допомога в аналізі ринку, підбір потенційних франчайзі, організація субфранчайзингу;

° надання на пільгових умовах приміщень учасникам системи франчайзингу;

° підвищення культури ведення бізнесу та його правової захищеності завдяки контролю з боку франчайзера;


° можливість придбати нові ідеї, методи, технології, перейняти передовий досвід у веденні малого та середнього бізнесу і адаптувати їх до українських умов.

Успішне функціонування підприємств-франчайзі в західних країнах і в Україні пояснюється тим, що невелика фірма, використовуючи допомогу франчайзера, може у порівняно короткі строки розпочати свою справу і успішно подолати труднощі на початковому етапі становлення бізнесу. Випуск продукції під широко відомою споживачам торговою маркою забезпечує підприємству-франчайзі стабільний і високий попит на неї, а відповідно, стабільний прибуток.

Формування та подальший розвиток системи франчайзингу в Україні сприятиме розв'язанню багатьох проблем становлення малого підприємництва. Зокрема, це залучення в мале підприємництво широкого кола осіб, які ніяк не наважаться займатися бізнесом без підтримки та навчання. Це певний прошарок підприємців-початківців та інших осіб, здатних займатися підприємницькою діяльністю під керівництвом. Крім того, франчайзинг сприятиме опануванню малим підприємництвом нових технологій, підвищенню якісного рівня підготовки кадрів, розширенню сфер діяльності суб'єктів малого підприємництва.

Про ефективність застосування франчайзингу свідчать і такі дані: за традиційними формами контрактів виживають лише 10% новостворених фірм, а за франчайзинговою інфраструктурою продовжують працювати 90%.

Розвиток франчайзингу в Україні сьогодні ускладнюється тим, що немає великої кількості вдалих концепцій бізнесу, які можна було б розповсюджувати. Найперснективнішими напрямками впровадження франчайзингової системи в Україні в сучасних умовах є роздрібна торгівля, громадське харчування, побутові послуги, будівництво, автосервіс, готельне господарство, пункти прокату, сфера відпочинку.

Застосування франчайзингової системи зв'язків малого бізнесу з великим у національній економіці дасть змогу:

підтримати підприємців-початківців, оскільки франчайзі має справу перевіреним бізнесом — послуги франчайзера конкурентоспроможні, а товари надійні;

формування класу реальних власників завдяки залучення до бізнесу широкого кола осіб, які не наважуються самостійно розпочати власну справу без підтримки і навчання;

ефективно використати ресурси великих підприємств для підтримки і функціонування підприємницьких структур сфери малого бізнесу;

на основі створення невеликих локальних франчайзингових мереж задовольнити потреби споживачів у певних видах товарів, робіт і послуг, які раніше повністю або частково не задовольнялися;

 

залучити у господарську діяльність малих підприємств матеріально-сировинні ресурси, відходи виробництва великих підприємств;

здійснювати на якіснішому рівні підготовку кадрів для малого підприємництва;

створити додаткові робочі місця, що позитивно вплине хоча б частково на розв'язання проблеми безробіття;

сприяти соціальній стабільності завдяки забезпеченню збільшення чисельності зайнятого населення. Отже, франчайзинг має переваги для зацікавлених учасників, але пов'язаний з ризиками, які вимагають ретельних підрахунків і мінімізації.

До основних ризиків можна віднести:

□ недостатня кількість спеціалістів, що займаються системою франчайзингу;

□ великий ступінь недовіри до системи у зв'язку з відсутністю широкої популяризації впровадження франчайзингу в українській практиці;

□ специфіка психології і поведінки споживачів.

Сама суть франчайзингу вимагає деяких обмежень свободи дій підприємця у вигляді стандартів якості та обслуговування, схем контролю та звітності, інтер'єрів приміщень, цінової та рекламної політики. Ці стандарти встановлюються франчайзером у договорі франчайзингу. Після становлення свого бізнесу франчайзі іноді починає ставити під сумнів необхідність подальших відносин з франчайзером. Помилковим є те, що повністю самостійно вести цей бізнес йому буде вигідніше. Зберегти свої позиції він може за рахунок наступних факторів:

1. Юридичні фактори: грамотно складений договір франчайзингу, сильна позиція з точки зору захисту інтелектуальної власності (патенти, свідоцтва на знаки для товарів та послуг, винаходи, авторські свідоцтва);

2. Вплив з боку бізнесу: франчайзер у випадку розірвання угоди припиняє комплекс послуг, зокрема, технічне обслуговування, консультації, розробка нових технологій, реклами, маркетинг, постачання тощо. Чим більше послуг надає франчайзер оператору і чим ці послуги найважливіші, тим проблематичніше для оператора розірвання франчайзингових відносин.

3. Іміджевий фактор: чим краще "розкручено" торговий знак і репутація франчайзера, тим сильніша позиція останнього у відносинах оператора.

4. Фактор взаємовідносин: франчайзер не повинен собі дозволити ставитись до франчайзі як до підлеглого. Необхідно вивчати проблеми

 


операторів, якомога частіше спілкуватись з ними особисто. Однак необхідно твердо стояти на своїх позиціях і не даватися будь-яких послаблень, що стосується стандартів франшизи і фінансових взаємовідносин.

5. Існують й інші проблеми, з якими стикається франчайзер:

—з розширенням мережі ускладнюється контроль за дотриманням франчайзі стандартів франшизи, а також за правильністю франчайзингових відрахувань роялті. Недотримання стандартів з часом призводить до розвалу мережі;

—франчайзі залежить від територіальної політики франчайзера. Якщо ці питання чітко не обумовлено, недобросовісний франчайзер з метою отримання максимального прибутку може створити для своїх операторів проблему внутрікорпоративної конкуренції;

—якщо формула бізнесу передбачає гарантовані поставки товарів або комплектуючих (наприклад, у системі McDonald's), то оператор також залежить від добросовісності та пунктуальності франчайзера.

Незважаючи на популярність франчайзингу в зарубіжних країнах, у нашій державі на сьогодні ця форма ведення бізнесу поки що не набула достатнього поширення. Причини різні: відносна дорожнеча франшизи, надто низька купівельна спроможність покупців, складні умови для організації успішного бізнесу. Крім того, вітчизняних ентузіастів стримує відсутність кваліфікованих кадрів і детальної інформації про франчайзинг.

В Україні успішне впровадження франчайзингу потребує законодавчо-нормативного забезпечення з питань взаємовідносин як у середині самої структури, так і у взаємовідносинах з державними та іншими фінансово-кредитними інститутами. Законодавче закріплення франчайзингових відносин сприятиме широкому поширенню даної форми господарювання, і відповідно, появі в Україні великої кількості міцних, стабільно працюючих підприємств.

Для цього державним та громадським організаціям, засобам масової інформації слід ширше популяризувати франчайзинг.

У грудні 2001 р. створено Київську асоціацію працедавців у сфері франчайзингу.

Сприяти у створенні та розвитку франчайзингових мереж здатна "Українська біржа інтелектуальної власності", основними напрямками якої є:

• пошук партнерів для продажу, ліцензування прав на об'єкти інтелектуальної власності;

• створення франчайзингоиої моделі ведення бізнесу практично "під ключ", пошук франчайзерів та франчайзі, проведення переговорів, консультаційне та юридичне обслуговування;

 


• управління портфелем інтелектуальної власності, реєстрація та супроводження інноваційних проектів.

З метою фінансової підтримки розвитку франчайзингових відносин банкам та лізинговим компаніям в Україні доцільно розробити політику стосовно франчайзерів та франчайзі, проаналізувати досвід зарубіжних банків з тим, щоб значно спростити надання кредитів і лізингового фінансування операторам франчайзингу.

Франчайзинг надає широкі можливості для розвитку структури відносин в цілому, інтеграції великого, середнього та малого бізнесу, просування організацій-виробників та вітчизняних товарів на внутрішньому і міжнародному ринку, набуття фірмового стилю товарам та їх виробникам, формування додаткової системи контролю якості продукції, створення умов для зростання прихильності населення українському виробнику, досягнення певного рівня захищеності учасників малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць.

Для запровадження франчайзингу в Україні існують такі передумови:

1) бажання великих компаній-франчайзерів працювати на українському ринку та поширювати систему франчайзингових відносин;

2) об'єктивна необхідність просування на українському та міжнародному ринках вітчизняних виробників;

3) забезпечення сприятливого розвитку малого підприємництва, суб'єктам якого необхідна підтримка в організації самого бізнесу, в інформаційному забезпеченні, у проведенні маркетингових досліджень, рекламних заходів;

4) наявність системи правових норм, що існує у міжнародній практиці франчайзингу;

5) необхідність формування та відпрацювання системи управління якістю по всьому ланцюгу взаємопов'язаних циклів "виробник-споживач".

Франчайзинг передбачає тривалі та стабільні відносини партнерів, що дозволяє забезпечити майбутній розвиток системи, дає можливість встановити тривалі перспективні цілі. На стадії розробки, безумовно, виникають певні труднощі, оскільки уся система договірних відносин повинна бути зведена до єдиного змісту та відпрацьована єдина корпоративна філософія ведення бізнесу. І це, зрозуміло, вимагає зміни стереотипів мислення у всіх без виключення співробітників фірми-франчайзера.

Щоб забезпечити появу пілотного підприємства-франчайзі, необхідно:

—оцінити готовність франчайзера до поширення нової системи;

—визначити предмет договору франчайзингу та розробити пакет документів, які входять у франшизу;

 

—оцінити потенційні ринки, на яких передбачається проводити політику активного просування;

—оцінити потенційних франчайзі, розробити механізм залучення їх до роботи у системі;

—брати участь у виставках, конференціях для пошуку потенційних франчайзі, проведення переговорів з представниками компанії — франчайзера.

Потрібно також формувати інформаційний банк даних про учасників франчайзингових відносин та забезпечити вільний доступ до нього, включити створення веб-сайтів в українському сегменті інтернету для розміщення комерційних пропозицій, вивчення стану франчайзингового ринку.

Моделюючи систему франчайзингу, необхідно враховувати галузеву, регіональну специфіку, ділову етику, психологічне сприйняття нововведень в управлінні бізнесом та персоналом.

Аналізуючи ситуацію, що існує в Україні, можна передбачати, що у найближчій перспективі, незважаючи на необхідність і можливість створення українських підприємств-франчайзерів, домінуватиме франчайзинг, який здійснюватиметься іноземними підприємцями. Зацікавленість в іноземних франчайзерах полягає ось у чому. Відкриваючи свої підприємства, вони підвищують зайнятість, постачають на ринок нові товари і послуги, які вітчизняні підприємства не зможуть надати нашим споживачам у повному обсязі. Місцеві підприємці, що бажають реалізувати свій потенціал, зможуть з успіхом зайнятись новим бізнесом як франчайзі, значно зменшуючи ступінь ризику. Крім того, функціонування іноземних франчайзерів дозволяє з часом накопичити досвід ведення франчайзингових операцій, достатній для більш широкого розвитку договірної системи внутрішнього франчайзингу в Україні.

У законодавчій базі України (Господарському та Цивільному кодексах) франчайзинг отожнюється з комерційною концесією.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торгових марок, промислових знаків, винаходів, комерційних таємниць), комерційного досвіду та ділової репутації.

Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту. Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності. За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності

 

 

користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити иравоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.

Договір комерційної концесії має бути укладений у письмовій формі у вигляді єдиного документа. Недотримання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору. Договір підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, що виступає як правоволоділець. Якщо правоволоділець зареєстрований як суб'єкт господарювання не в Україні, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який зареєстрував суб'єкта господарювання, що є користувачем.

Винагорода за договором комерційної концесії може виплачуватися користувачем правоволодільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором.

Правоволоділець зобов'язаний:

—передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих прав;

—видати користувачеві пере



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-16; просмотров: 200; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.88.17 (0.137 с.)