Приблизна структура витрат на утримання торговельної точки

Витрати	Для лотка на вулиці, %	Для лоткана ринку, %
Одноразові витрати. Реєстрація, дозволи Обладнання торгового місця Інші витрати Разом	27 55 18 100	37 37 26 100
Щомісячні витрати: За оренду місця Дозвіл на торгівлю Оплата на наймання продавця Єдиний (фіксований) податок Інші витрати Разом	7 16 24 48 5 100	30 14 20 31 5 100
Щоденні витрати: Закупівля товару Платежі (ваги, ринковий збір, оренда) Доставка товару Зарплата продавця Разом	90 2 4 4 100	92 6 - 2 100

 

ти товар із запасом на 1-2 дня. Отже, маса закупівель зростає. Якщо не­має автомобіля, можна домовитись з перевізниками.

Можлива поставка товару під реалізацію, що вигідно для підприємця. Протягом дня власник мережі лотків обов'язково відстежує, що і як продається, чи потрібно додатково підвести або, навпаки, оперативно "перекинути" товар з однієї точки на іншу.

Деякі підприємці закуповують товар на оптових продовольчих рин­ках або віддають перевагу купівлі овочів та фруктів з машин, які прибу­вають з різних міст, сільських районів.

Щоб зменшити транспортні витрати, підприємець знаходить декілька зацікавлених осіб з тим, щоб найняти одну автомашину для до­ставки товарів, і вартість перевезень розділяють на усіх. Позитивна сто­рона такого виду закупівлі — у сезон масового дозрівання овочів та фруктів бажання скоріше і в більших обсягах продати продукції. У цьо­му випадку товар можна придбати за більш низькими цінами (на 10-15% дешевше, ніж в оптовиків).

Асортимент торговельної точки формується залежно від пори роу, місця розміщення (ринок, лоток на вулиці) і може налічувати від 7 дп 20 найменувань. Восени та взимку попит на цитрусові, банани, сухо фрукти підвищується. Тому в цей період доцільно формувати асортимент з урахуванням попиту, тобто 70% — фрукти та цитрусові, 30% овочі. Влітку — навпаки.

Приблизні обсяги щоденної реалізації у лотках наведено у табл. 6.З.

Таблиця 6,3

Асортиментна структура плодоовочевої лоточної торгівлі *

 

Найменування товарів	Середній обсяг щоденної реалізації продукції, кг
Лоток на вулиці	Лоток на ринку
Огірки	10-15	25-30
Помідори	15-20	25-30
Капуста	10-15	15-20
Капуста кольорова	5-10	10-15
Картопля
Кабачки
Морква	1-3
Буряк	1-2	3-5
Перець		9-10
Часник	ДО 1	ДО 1
Банани	10-15
Лимони	2-3
Апельсини	до 5	5-10
Ягоди по сезону	до 20	25-30
Усього	100-130	175-200

 

* За даними опитування київських торговців

У вихідні і передсвяткові дні товарооборот лотка збільшується у 2-4рази порівняно з буднями. Такий товар, як помідори, огірки, цибулю, ка­пусту слід закуповувати заздалегідь з 1-2 — денним запасом. Ягоди — товар, який швидко псується, тому його краще закуповувати в мінімаль­ному обсязі, щоб гарантовано продати.

Бажано, щоб асортимент був стабільний,оскільки покупці звикають до місця покупки, і до продавця. Необхідним елементом сервісу с упа­ковка — поліетиленові кульки малих і великих розмірів.

Для лотки, з якого торгуватимуть на вулицях міста, необхідно прид­бати торговельну палатку. Мати стіл, ваш, калькулятор, цінники на ко-

жен вид товару. Після закінчення робочого дня обладнання бажано да­леко не відвозити, а домовитись про його зберігання у найближчих приміщеннях на договірних засадах.

Власник намагається найняти продавця, що має досвід роботи на лотку з вагами. Адже роботу свою він уже знає, у товарі орієнтується, вміє обслуговувати споживачів. Головне — продавець повинен бути відповідальним, охайним, тактовним з покупцем. Нерідко лоточний бізнес має сімейний характер.

На робочому місці продавця лотка потрібно мати:

• свідоцтво про сплату єдиного податку (для підприємця);

• довідку про трудові відносини фізичної особи з платником єдино­го податку (для найнятих працівників);

• документ, що засвідчує особистість продавця;

• копії торгового патента (для торгівлі імпортними фруктами) і доз­волу на торгівлю;

• сертифікати якості на продукцію, що реалізується. Вони повинні

видаватись оптовиками при закупівлі товару. Власник-підприємець може сплачувати продавцю щоденно ставку 10-15 грн. або обумовлену ставку плюс відсоток від реалізації (до 5%). З метою активізації торгівлі продавець намагається запропонувати по­тенційному покупцю товар на вибір, порадити, що краще, надати рецепт приготування страви, тим самим привабити до себе покупців. Таким чи­ном, відбувається формування своєї клієнтури, підвищується ефек­тивність роботи торговельної точки.

На вуличному лотку середня торгова націнка на овочі — 45-60%. На банани та цитрусові — до 20%. На ягоди націнка також не перевищує 20%. Якщо якісні характеристики погіршуються, то продажну ціну знижують до закупівельної, аби не було збитків. На лотках, розміщених на базарах, націнки нижчі. Це досягається за рахунок більшого обсягу товарообороту. Фактори ризику:

І.Якщо торговельна точка розміщена невдало і виручка мала, то власнику потрібно провести передислокацію.

2.Наявність конкурентів. На практиці конкуренти можуть використовувати такі прийоми: зниження цін на продукцію, "наведення" пе­ревірок контролюючих органів, психологічна атака.

3.Втрати при кожному зважуванні товару. Досвідчені власники лотків рекомендують особисто зважувати товар при закупівлі та здаванні продавцю на лоток.

4.Псування товару. Товар,який швидко псується бажано викладати на видне місце та закуповувати у мінімальному обсязі.

5.Дрібні крадіжки.

Для зменшення ступеня ризику продавець повинен постійно стежи­ні за своїми товарами на лотку. Товар, викладений ближче до покупця, може бути закритті сіткою, хоча це створює певні незручності.

Лоток з морозивом

З квітня по листопад на вулицях населених пунктів України "викочується", за підрахунками оптових компаній, близько 15 тис, лотків з мо­розивом. Ще п'ять років тому їх було вдвічі менше, а роздрібні націнки у торговців морозивом доходили до 100%. Нині конкуренція на такім привабливій ринковій ніші загострилась, і торгові націнки зменшились Оптові компанії намагаються підтримувати роздрібного торговця за ра хунок надання обладнання в оренду, товарного кредиту, відстрочки пла­тежу, забезпечення транспортної доставки морозива на лоток.

Для відкриття лотка з морозивом потрібно укласти з райдержадміністрацією договір на оренду торговельного місця і отримати дозвіл на торгівлю. Треба також отримати згоду з боку пожежної інспекції та архітектурного відділу району. Основні вимоги пожежників електропроводка морозильного ларя та його підключення повинні бути пожежнобезпечними. Архітектори з'ясовують: чи "вписується" лоток и образ міста і можуть не дозволити його розміщення поблизу історичної пам'ятки.

Згідно із Законом України "Про патентування деяких видій підприємницької діяльності" для продажу морозива торговий патент не потрібен. Дозвіл на торгівлю можна отримати за наявності санітарної книжки.

Розпочати бізнес доцільно не з покупки рундука, а з його оренди. Сьогодні більшість оптових компаній, що реалізують морозиво, надають таку послугу для роздрібних торговців. Плата за оренду морозильного рундука для кожного конкретного торговця встановлюється індивіду­ально. Це плата може бути мала. Але у такому випадку оптова компанія висуває вимогу: торгувати з їхнього рундука виключно товаром, що до­ставляється даним оптовиком. Хоча може бути й інший варіант: підприємець за власні кошти купує морозильний рундук. Ставши влас­ником, він отримує свободу дій при виборі асортименту як у різних оп­тових фірм, так і в найближчого виробника, з суттєвою знижкою. Авто­матично він зможе збільшити торгові націнки.

Торговці віддають перевагу покупки морозильного рундука вітрин­ного типу (з прозорим накриттям) обсягом 300-350 л. Його ціна — при­близно 350-450 дол. При покупки холодильного обладнання вітринного типу бажано придбати ще й 3-4 корзинки з тим, щоб мати можливість розкладати морозиво за видами.

Лоток з морозивом може бути розміщений: на транспортних зупин­ках, на ринках, у центрі міста, на вокзалах, у зонах відпочинку. Але у цих традиційно привабливих для торгівлі місцях власник матиме багато конкурентів. Тому альтернативою можуть стати такі місця: біли магази­ну, кафе, ресторану, підприємства побутового обслуговування, готелю, кінотеатру.

При цьому слід враховувати, яким чином буде здійснюватись до­ставка продукції і підключення до джерела електроенергії. Так, якщо передбачається самостійна закупівля морозива та організація його достав­ки, то бажано розміщувати точку ближче до холодокомбінату з метою скорочення транспортних витрат. Якщо ж доставку товару буде здійснювати оптова компанія, то відстань до холодокомбінату врахову­вати вже не потрібно: вартість доставки входить у ціну продукції.

Бажано з морозильним рундуком "прив'язатись" до будь-якої громадської будівлі. Якщо, наприклад, це магазин, то слід налагодити ділові відносини між керівництвом і власником лотка. Для чого це потрібно? По-перше, треба морозильний рундук підключити до електроенергії. По-друге, мати місце для зберігання морозильного рундука з товаром та інвентарем після закінчення робочого дня. За невелику плату можна до­мовитися з керівником магазину. Адже у роздрібного торговельного підприємства достатні площі, є стаціонарні холодильні камери.

Оператори лоточного бізнесу рекомендують формувати таку струк­туру асортименту на сезон: морозиво з вафельним стаканчиком — 40-50% в обсязі закупівель; морозиво в шоколадній глазурі — 25-30%, брикет — 15-20%, з фруктовим та ягідними наповнювачами — 10%. Слід намагатись, щоб асортимент налічував не менше 10-20 видів морозива.

Почавши бізнес з одного лотка, власник здатний впоратися з ним самостійно, одночасно виконуючи функції продавця. Якщо ж справа розширюється (створюється два або більше лотків), то потрібно найняти продавців. Продавець може отримувати або відсоток від виручки (5-10%), або фіксовану ставку. Торговельні націнки можуть становити під 25 до 80%. Це залежить від ступеня привабливості місця, джерела по­стачання морозива (від оптовика або від виробника), доставки (са­мостійна або транспортом постачальника). У великому місті місячний обсяг реалізації лотка може досягати 7-8 тис. грн. Чистий прибуток ста­новить 1-1,5 тис. грн. У провінціальних містечках виручка нижча.

Фактори ризику:

1.Неподалік від лотка може опинитись конкурент. Тактичні дії: за­лучати покупців асортиментом, який буде відрізнятись від "сусіднього" лотка-конкурента, або встановити нижчі ціни.

2.Строки реалізації різних видів морозива. Продавцю треба стежити за строками реалізації продукції. Проблема полягає в тому, що деякі ви­робники не на всіх видах упаковки морозива проставляють дату його ви­пуску, хоча вона є на супровідних документах в оптовиків. Тому доцільніше власнику лотка формувати асортимент з морозива, де вка­зується на упаковці строки виготовлення. Це знижує ступінь ризику, шімаються можливі проблеми зі споживачами.

3.Погана погода. Якщо в сезон часто йтимуть лої ці, обсяги продажу мо­лозива, помітно зменшуються. У міжсезонний період можна організувати

торгівлю замороженими кулінарними продуктами (вареники, пельмені, овочі і фрукти) або здати в оренду власний морозильник бажаючому по­торгувати кулінарними виробами.

4. Відключення електроенергії.

Лоток з побутовою хімією

В Україні такий лоток можна організувати "під ключ" за 350-400 дол. і здійснювати торговий бізнес. Побутова хімія користується постійним попитом за будь-якої погоди, купується попутно, по дорозі додому. За день з лотка можна продати побутової хімії на 250-300 грн. при націнці 35%. Лоток скуповується приблизно через 3-5 місяців.

Найдохідніші місця для лоточної торгівлі побутової хімії — це великі господарські ринки. Жвава торгівля з лотків здійснюється на київських ринках "Лісовий", "Троєщина", "Петрівка". Лоточна торгівля побутовою хімією може бути зосереджена в руках одного володаря кількох точок, який має достатні фінансові ресурси для конкурентної боротьби з новач­ками. Привабливим місцем для торгівлі хімією на малих ринках є тери­торії біля станцій метро.

Структуру витрат для лотка наведено у табл. 6.4.

Таблиця 6.4