Напрями вдосконалення функціонування ринків

 

Розвитку ринків в Україні притаманні як позитивні, так і негативні тенденції.

Позитивними тенденціями є те, що:

♦торгівля на ринках на початку реформування української еко­номіки стала відчутним чинником формування конкурентного се­редовища на внутріншьомуспоживчому ринку;

♦у зв'язку з маловитратним, некапіталомістким характером торгівлі ринки стали активними центрами зародження і розвитку підприємницької ініціативи — своєрідними бізнес-інкубаторами;

♦зміцнюється матеріально-технічна база ринків у результаті введен­ня в дію критих рршків, павільйонів, що сприяє поліпшенню умов праці продавців, підвищенню рівня торговельного обслуговування;

♦на базі ринків відбувається поступове формування торговельно-сервісних комплексів, які концентрують в одному місці інтенсивні потоки продавців і покупців для торгівлі товарами широкого асор­тименту і надання послуг;

♦надходження від ринкового збору становлять значну частку до­ходів місцевих бюджетів.

Негативними тенденціями є те, що:

□ активізація розвитку ринків відбувається з поглибленням еко­номічної кризи в суспільстві за рахунок натуралізації доходів насе­лення, зростання пропозицій дрібнотоварного виробництва, відсутності налагодженої системи товаропросування від вироб­ників сільськогосподарської продукції до споживачів;

□ поширення реалізації фальсифікованої та контробандної продукції в мережі ринків призводить до послаблення конкурентоспромож­ності і захищеності вітчизняного товаровиробника;

□ потребує вдосконалення нормативно-правова база в частині регу­лювання взаємовідносин ринків із місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами підприємницької діяльності, товаровиробника­ми, споживачами;

□ щорічне збільшення продажу товарів на ринках з домінуванням ре­алізації непродовольчих товарів призводить до деформації внутрішнього споживчого ринку;

□ спостерігається відхід від напрацьованої практики розроблення ге­неральних схем розміщення торговельної мережі, в тому числі ринків, на окремих територіях.

Все це зумовлює необхідність визначення шляхів розвитку ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів на підставі вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду їх функціонування.Цепотрібно для підвищення соціально-економічної орієнтації ринків, упорядкування відносин між суб'єктами підприємницької діяльності та споживачами.

Основними принципами їхньої діяльності має стати:

■доцільність розвитку ринків;

■досягнення ефективності торгівлі;

■раціональне поєднання важелів державного і ринкового регулю­вання.

Найкращі місця розміщення ринків:

• район, де переважає житлова забудова;

• у складі загальноміських і місцевих торгових центрів;

• біля шляхів, що зв'язують місця виробництва сільськогосподарсь­кої продукції з житловими зонами міста, поблизу транспортних магістралей, автобусних та залізничних станцій.

Складовими напрямків удосконалення організації продажу і поліпшення обслуговування покупців через ринки є:

1.Всебічне сприяння населенню, усім категоріям господарств у збільшенні виробництва та продажу на ринках надлишків чи виробленої для реалізації сільськогосподарської продукції. Для посилення конку­ренції на ринках і підвищення якості обслуговування покупців власни­ки ринків, їхня адміністрація, тобто господарюючий суб'єкт, повинні ак­тивно залучати у товарооборот сільськогосподарські продукти з різних джерел, своєчасно укладати угоди з їх виробниками, замовляти асорти­мент, який недостатньо реалізується на ринках, сприяти відкриттю на ринках стаціонарних пунктів продажу товарів окремими фермерами, промисловими підприємствами, зокрема фірмових магазинів чи павільйонів м'ясокомбінатів, молокозаводів та інших переробних підприємств сільськогосподарської продукції.

2.Поліпшення транспортного обслуговування ринків та організація спеціальних вантажопасажирських маршрутів у період масового заве­зення сільськогосподарської продукції на ринки.

3.Постійне утримання ринків у належному санітарно-технічному стані.

4.Розширення та надання у повному обсязі послуг продавцям і покупцям.

На ринках необхідно приділяти більше уваги наданню спектру по­слуг не тільки продавцям, й покупцям. Такими послугами для покупців ринку можуть бути:

• заточування ножів, ножиць, садово-городнього інвентарю, його ре­монт;

• нарізування скла;

• розпилювання та обробка пиломатеріалів;

• доставка важких покупок до автотранспортних засобів;

• прийом замовлень покупців на сільськогосподарську продукцію, що буде заготовлятися ними па зиму;

• інформаціонно-консультаційні послуги щодо домашнього консерву­вання плодоовочевої продукції, соління, технології вирощування

квітів і садово-городніх культур, використання добрив та спеціаль­ного інвентарю;

• систематичне проведення ярмарків-продажів;

• дотримання на ринках правил торгівлі, ветеринарних і санітарних правил;

• постійна перевірка наявних ринкових майданчиків, на яких стихійно реалізуються сільськогосподарські продукти на відповідність їх санітарно-гігієнічним вимогам і забезпечення їхньої реєстрації або припинення торгівлі;

• посилення контролю за роботою ринків з боку Держкомітету Ук­раїни у справах захисту прав споживачів та його органів на місцях, санепідемстанції, а також відповідальності господарюючих суб'єктів за дотримання правил продажу товарів на ринках і правил торговельного обслуговування покупців.

Конкуренція, що посилюється в торгівлі на ринках і у внутрішній торгівлі в цілому, примушує ринки диверсифікувати свою діяльність, тобто розширювати функції, перебудовувати структуру та організацію торгівлі, оновлювати технології на основі досягнень науково-технічного прогресу та активізації інвестиційної діяльності. Диверсифікація техно­логій на ринках полягає в новаторському підході до побудови самих ринків, технологічному плануванні зон торгівлі, раціоналізації, ме­ханізації, електронізації торговельно-технологічних операцій і процесів на базі сучасного обладнання, техніки, приладів.

У сферу організації торгівлі диверсифікація проникає ще глибше, внаслідок чого максимально розширюється асортимент товарів та по­слуг, поглиблюється спеціалізація продавців, впроваджуються активні методи продажу товарів, зокрема широко практикуються приймання за­мовлень на доставку товарів додому, зниження цін, гарантії.

У процесі диверсифікації в структурі ринків з'являються об'єкти побутового, фінансового, соціально-культурного, правового, інфор­маційного обслуговування. Відновлюють свою роботу торгово-за­готівельні підприємства ринків, діяльність яких спрямована на закупівлю сільськогосподарської продукції у її виробників.

З урахуванням викладеного можна визначити такі пріоритети в роз­витку і функціонування ринків:

* створення ринків різних територіальних масштабів та спеціалізацій;

* розширення функцій ринків, зокрема: надання послуг, інфраструктурне обслуговування, активізація власної підприємницької діяль­ності;

* зростання значення ринків у забезпеченні зайнятості безробітного населення, збільшення грошових доходів сільських жителів;

* спрямування діяльності стихійно утворених ринків у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-

наглядових заходів, що призведе до посилення процесу детінізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в про­даж неякісних товарів;

* запровадження багатоджерельного фінансування ринків шляхом залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів, суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю на ринках;

* удосконалення нормативно-правової бази у сфері землекористу­вання, взаємовідносин ринків із місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами підприємницької діяльності, товаровиробниками, споживачами.

У міру реалізації пріоритетних напрямків розвитку і функціонуван­ня ринків треба створити умови для поступового перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси, які можуть стати сукупністю функціонально і організаційно взаємопов'язаних об'єктів торгівлі і на­дання послуг, зосереджених у єдиному будівельно-архітектурному ком­плексі із спільним органом управління. Залежно від об'єктів, їхнього профілю, форм і методів обслуговування слід створити різні види торго­вельно-сервісних комплексів. До складу ринкових комплексів повинні входити, крім ринку, складські приміщення, підприємства громадського харчування, готелі та інші підприємства і служби для надання різних по­слуг і належного обслуговування продавців, що привезли на ринок свою продукцію.

Інтенсивне перетворення діючих ринків у торговельно-сервісні ком­плекси відбуватиметься в три етапи на основі подальшої диверсифікації торгівлі на ринках за умови постійного зміцнення матеріально-технічної бази.

Перший етап передбачає перетворення в торговельно-сервісні ком­плекси великих ринків з широким асортиментом непродовольчих то­варів, а також ринків, що вводитимуться в експлуатацію найближчим часом.

Другий етап передбачає створення торговельно-сервісних комплексів на базі великих продовольчих, а також середніх за обсягами діяльності змішаних і непродовольчих ринків. Відбудеться створення таких ком­плексів різних територіальних масштабів. Змішані ринки перетворювати­муться в торговельно-сервісні комплекси через паралельне створення підкомплексів з реалізації продовольчих і непродовольчих товарів.

Третій етап передбачає визначення економічної ефективності і доцільності функціонування ринків, в результаті чого лише частина продовольчих ринків отримає статус торговельно-сервісних комплексів. Решта ринків розвиватиметься як спеціалізовані ринки відповідно до їхнього функціонального призначення, оскільки основна частина продо­вольчих товарів у перспективі реалізовуватиметься через стаціонарні підприємства роздрібної торгівлі. Разом з тим, доки існуватиме дрібно-

товарне виробництво в сільском господарстві, збережуть свій статус і функціонуватимуть роздрібні й оптові ринки з реалізації сільськогоспо­дарської продукції. З посиленням конкуренції в роздрібній торгівлі, відновленням і розширенням торговельної мережі відпаде потреба в функціонуванні дрібних продовольчих і непродовольчих ринків.

Аналіз умов перехідної економіки та вивчення досвіду зарубіжних країн дають змогу стверджувати, що найближчим часом настане період глибоких трансформацій у ринковій мережі, який супроводжуватиметь­ся переходом від екстенсивної до інтенсивної фази розвитку.

Сучасний стан розвитку ринків і багатофункціональний характер їхнього діяльності об'єктивно вимагають створення цілісної системи ре­гулювання, яка повинна включати: нормативно-правове забезпечення; фінансово-економічне регулювання; контрольно-наглядові заходи; ре­сурсне забезпечення.

Система регулювання передбачає:

o визначення типів, видів, категорій ринків, їхніх завдань, функцій, структури, взаємовідносин з місцевими органами виконавчої вла­ди, продавцями і покупцями та закріплення їх у положенні про ринки;

o посилення вимог до влаштування та утримання територій ринків у належному технічному та санітарному стані, розширення асорти­менту товарів і послуг, впровадження стимулюючих, активних форм і методів продажу товарів;

o створення дієвого механізму залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток ринків;

o забезпеченнянадання в установленому порядку суб'єктам підприємницької діяльності у довгострокову оренду земельних ділянок для розміщення ринків, передбачаючи в договорах оренди умови для перетворення ринків у сучасні торговельні комплекси;

o недопущення активного насичення ринків кіосками, палатками, лотками комерційних структур, які перешкоджають торгівлі сільськогосподарськими продуктами;

o удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють особли­вості здійснення торговельної діяльності на ринках з метою ство­рення належної системи захисту прав споживачів;

o перерозподіл за рішенням органів місцевого самоврядування через місцеві бюджети частки ринкового збору із спрямуванням цих коштів на покриття ринками витрат, пов'язаних із створенням на­лежних умов для торгівлі на ринках, розвитком їх матеріально-технічної бази та організації ринкового збору;

o активну підтримку сільськогосподарських товаровиробників шля­хом зменшення в установленому порядку ромірів ринкового збору, земельного податку, орендної плити;

 

o удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва на ринках.

Контрольно-наглядові заходи повинні носити системний характер з акцентом на захист прав та інтересів споживачів. Тому слід істотно вдо­сконалити функції з контролю органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Треба забезпечити посилення вимог до порядку здійснення торговельної діяльності, запобігання проявам несумлінної конкуренції, посилення захисту прав учасників торгівлі на ринках, виз­начення в установленому порядку відповідальності продавців і адміністрації ринку за порушення правил торгівлі на ринках.

Для створення сприятливих умов реалізації на ринках якісної та без­печної продукції слід поліпшити матеріально-технічну базу державних лабораторій венеринарно-санітарної експертизи, покращити умови для роботи служб, до повноважень яких входить припинення реалізації на ринках фальсифікованої та контрабандної продукції.

Проблему стихійної торгівлі доцільно розв'язувати шляхом надання відповідного статусу "торговим рядам", "торговим майданчикам" та ліквідації стихійних ринків.

Ресурсне забезпечення охоплює джерела інвестування, впроваджен­ня інновацій, технічне оснащення, землекористування, інформаційне та кадрове забезпечення діяльності ринків.

Поновлення матеріально-технічної бази ринків, створення їхньої інфраструктури слід здійснювати на основі недержавного фінансуван­ня, зокрема із залученням коштів власників ринків, суб'єктів підприємницької діяльності, товаровиробників, споживчих товариств, їхніх спілок, іноземних інвестицій та кредитів банків.

Будівництво нових ринків, розширення та реконструкція існуючих доцільно, здійснювати відповідно до сучасних проектів, що вимагатиме організації і відновлення діяльності спеціалізованих проектно-конст­рукторських, будівельних і постачальницьких фірм. Вони сприятимуть впровадженню інноваційної та науково-технічної політики на ринках. Широкий розвиток може отримати практика постачання обладнання на умовах лізингу, франчайзингу.

Укомплектування ринків торгово-технологічним обладнанням, ваговимірювальними приладами, інвентарем, спецодягом доцільно здійснювати відповідно до норм оснащення, кожного типу і категорії ринків. Найближчим часом доцільно обладнати торгові місця на ринках електронними вагами.

Актуальною стає проблема виділення і закріплення за ринками зе­мельних ділянок. Під час будівництва нових ринків або розширення існуючих, а також розташування об'єктів інфраструктурного обслугову­вання на прилеглих до ринків територіях надання земельних ділянок греба здійснювати з урахуванням генеральних планів населених пунктів

та за наявності проекту об'єкта розбудови. Земельні ділянки для будівництва та функціонування ринків необхідно надавати в установле­ному законодавством порядку в довгострокову оренду суб'єктам підприємницької діяльності.

Ефективність функціонування ринків безпосередньо залежить від кваліфікації кадрів, тому у найближчій перспективі посилюватимуться вимоги до професійної підготовки осіб, які здійснюють управління рин­ками, підприємців. У навчальних закладах треба проводити підготовку спеціалістів з менеджменту, економіки, права за програмами, адаптова­ними до специфіки діяльності ринків. Слід налагоджувати систему пе­репідготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації.

Необхідною умовною функціонування сучасного ринку є його інформаційне забезпечення. Спеціальні інформаційні служби можуть надава­ти суб'єктам підприємницької діяльності і адміністраціям ринків опера­тивну комерційну інформацію, нормативні матеріали. Істотно слід поліпшити інформацію споживачів про їхні права, характеристику то­варів, послуг, ціни й тарифи на ринках.

Обласним, міським державним адміністраціям разом з органами місцевого самоврядування:

Ø розробити і затвердити регіональні програми удосконалення функціонування ринків; а проаналізувати стан задоволення попиту населення у торговель­них послугах, що надаються, зокрема, на ринках, визначитися що­до доцільності розміщення нових та розширення вже існуючих ринків, сприяти розвитку на прилеглих до ринків територіях су­часної інфраструктури закладів, що здійснюють діяльність у сфері обслуговування населення;

Ø забезпечити разом з правоохоронними органами та місцевими органами виконавчої влади, на які покладено контроль за додержан­ням законодавства у сфері торговельної діяльності, регулярне про­ведення комплексу заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства щодо якості та безпеки товарів, що реалізуються на ринках, захисту прав споживачів, порядку заняття торговельною діяльністю та правил торговельного обслуговування населення;

Ø вжити в установленому порядку заходів щодо недопущення неправомірного збільшення адміністраціями ринків сум ринкового збо­ру при його нарахуванні та забезпечити контроль за додержанням законодавства під час використання касових апаратів при сплаті цього збору. Особливу увагу слід приділити зміцненню матеріально-технічної ба­зи ринків, що перебувають у віданні споживчої кооперації шляхом за­провадження пільгового оподаткування ринків, удосконалення ринко­вого збору, інвестування.У першу чергу це стосується ринків, які

розміщуються у селах, районних та обласних центрах зони обслугову­вання споживчої кооперації.

На думку автора, не є допустимим прийняття урядового рішення щодо передавання ринків споживчої кооперації до комунальної влас­ності з причини знаходження "ефективного" власника, здатного у стис­лий строк переоснастити ринкову інфраструктуру. Адже потрібно підтримувати і відроджувати кооперативний рух в Україні. Усвідомлю­ючи важливість завдань, які постають перед ринками системи споживчої кооперації, правлінню Укоопспілки, облспоживспілкам, споживчим то­вариствам слід відстоювати інтереси своєї системи і майнові права, тісно взаємодіяти з органами державної влади у питаннях організації торго­вельного обслуговування населення, закупівель і переробки сільського­сподарської продукції та сировини, виробництва товарів народного спо­живання, надання різноманітних послуг тощо.

Для поліпшення господарсько-фінансової діяльності ринків потрібно розробити і затвердити на місцях з органами місцевого самоврядування програми розвитку матеріально-технічної бази ринків на перспективу. Слід передбачати збільшення кількості торгових місць, розширення спек­тру послуг для продавців і покупців, розвиток мережі торгово-закупівель­них підприємств, магазинів, закладів громадського харчування та побуто­вих послуг. А для цього слід відпрацювати і запровадити економічні, організаційні, фінансово-кредитні, інвестиційні, маркетингові, державно-контролюючі важелі та інструменти для поліпшення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

У науковому плані слід розробити:

• нову методику розрахунку потреби населення у торговій площі ринків для різних типів населених пунктів і відповідні нормативні показники;

• принципи розміщення різних типів ринків на території населених пунктів, які б забезпечували оптимальні витрати часу покупців на дорогу до ринків і достатньо інтенсивний потік покупців, а також були розташовані у зручних місцях і для продавців. Вони мають сприяти і підвищенню рівня культури архітектурної забудови міста. Для формування конкурентного середовища в торгівлі слід проводи­ти конкурси на право створення сучасних ринків та виділення для цього земельних ділянок. Предметом проведення конкурсу може бути також надання право оренди майна діючого ринку, який є самостійним підприємством-цілісним комплексом.

Міська державна адміністрація для вирішення питання стосовно розміщення нового ринку або передавання в оренду існуючих ринків оголошує конкуре. Створюється конкурсна комісія. До її складу слід включати 5-9 чоловік з представників міської державної адміністрації,

міської ради народних депутатів. Дається публікація у місцевій пресі про перелік об'єктів, щодо яких проводиться конкурс та його умови.

Обов'язковими умовами конкурсу можуть бути:

□ збереження спеціалізації підприємства;

□ початкова орендна плата (при проведенні конкурсу на право орен­ди майна діючих ринків);

□ забезпечення об'єкта електроенергією, телефонним зв'язком, водопостачанням і каналізацією;

□ створення відокремлених від проїжджої частини стоянок для автотранспорту;

□ дотримання на території об'єкта та прилеглої до нього місцевості належного санітарного стану;

□ знання та дотримання вимог правил торгівлі на ринках;

□ інші умови (збереження і створення нових робочих місць, обме­ження на певний час або заборона передавання об'єкту в суборен­ду іншим фізичним або юридичним особам).

З моменту опублікування інформаційного повідомлення конкурсна комісія дає можливість усім юридичним і фізичним особам, які подали заяви на участь у конкурсі, заздалегідь ознайомиться із запропонованою земельною ділянкою, відведеною для створення ринку, або діючим рин­ком, що передається в оренду.

Для участі у конкурсі суб'єкт підприємницької діяльності подає у конкурсну комісію заяву, бізнес-план будівництва (реконструкції) рин­ку, який повинен включати: назву і місце розташування об'єкта; відо­мості про суб'єкт підприємницької діяльності; запропонована орендна плата за оренду об'єкта; зобов'язання відносно умов конкурсу та подаль­шої експлуатації об'єкта.

Для реєстрації як учасників конкурсу юридичні і фізичні особи сплачують реєстраційний внесок. Конкурсна комісія розглядає заяву претендентів на участь у конкурсі і приймає рішення про допуск претен­дентів.

Конкурс здійснюється у два етапи шляхом розгляду комісією представлених документів. Після першого етапу оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозицію доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголо­шується остаточним переможцем.

За наявності інших пропозицій на другому етапі проводиться по­вторне засідання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників конкурсу та визначає реального переможця.

Робочі засідання конкурсної комісії є закритими і проводяться за на­явності 2/3 від загального складу комин. Рішення про вибір переможця

конкурсу приймається 2/3 голосів присутніх членів комісії та оголо­шується на відкритому засіданні за участю всіх учасників конкурсу.

Рішення комісії оформлюється протоколом, у якому зазначають такі відомості: умови конкурсу; відомості про учасників конкурсу; рішення про результати конкурсу; мотивація вибору переможця.

Протокол підписується всіма присутніми членами конкурсної комісії і подається повноважному органу для затвердження. Інформація про підсумки конкурсу публікуються у місцевій пресі протягом 15 ка­лендарних днів з моменту оголошення рішення про оренду об'єкта або надання права створення ринку.

За переможцем конкурсу на право створення ринку закріплюється право на земельну ділянку. З переможцем конкурсу на право оренди майна діючого ринку укладається договір оренди згідно з чинним зако­нодавством України.

При будівництві та реконструкції ринків слід передбачати, щоб тор­говельні точки були згруповані за товарними видами. Адже бажано уникнути можливої конкуренції та проблеми між "торговцями-сусідями" з аналогічними товарами. Для власників це дасть можливість чітко структурувати торговельні точки за їхньою товарною спрямованістю та місцем розташування на території ринку.

Реалізація таких заходів забезпечить:

♦зміцнення перспективних проектів та поступове перетворення ринків у сучасні торговельні комплекси, в тому числі із залученням коштів вітчизняних та іноземних інвесторів;

♦створення належних умов для продажу сільськогосподарської продукції безпосередньо її виробниками (сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами, особистими підсобними господарствами);

♦посилення контролю за якістю та безпекою товарів, що реалізують­ся на ринках;

♦додержання суб'єктами підприємницької діяльності заняття торговельною діяльністю, правил торговельного обслуговування насе­лення, ветеринарних правил, державних санітарних норм, гігієнічних нормативів.

Розділ 8. ФІРМОВА ТОРГІВЛЯ