Розподільчий центр у корпоративній торговельній мережі

 

Сучасні західні формати магазинів — це не просто стелажі, прилавки і вітрини. Вони відіграють допоміжну роль. Нові формати - це перш за все мережева організація торгівлі, що будується на новій філософії ко­мерційного підприємництва. Тут на першому місці — жорстка система логістики і чітко відпрацьований торгово-технологічний процес. Основ­на роль з позицій мінімізації внутрішніх витрат у цій системі належить оптовій ланці — розподільчому центру. Великі оптові закупівлі дозволя­ють зменшити ціни, а централізація загальних витрат кожного магазину (транспорт, маркетинг, сертифікація, контроль якості, реклама, робота з постачальниками) в "одних руках" суттєво зменшує накладні витрати.

Власний шлях розвитку української торгівлі сьогодні бачиться у переході до мережевого принципу організації роздрібних торговельних підприємств, до колективного партнерства магазинів шляхом створення спільних закупівельно-розподільчих центрів. Цей процес передбачає:

1.Створення системи розподільчого центру. Підбір та навчання керівників основних структур центру, створення управлінської команди з реалізації проекту.

2.Залучення підприємств роздрібної торгівлі до мережі.

3.Делегування ними на договірних засадах загальних функцій з оп­тових закупівель товарів, їх обробки, обліку, зберіганню, доставки, рек­лами, кредитування та інших операцій розподільчому центру.

4.Створення команди підготовлених спеціалістів ефективної та чітко працюючої інфраструктури розподільчого центру.

5.Формування у системі розподільчого центру інституту уповнова­жених банків і за рахунок цього створення мережі єдиних розрахунко­вих і кредитних центрів, що обслуговують усі види торговельних опе­рацій.

6.Забезпечення розподільчим центром безперервного постачання підприємств роздрібної торгівлі товарами та послугами (збір замовлень, їх обробка і виконання, включаючи своєчасну доставку товару).

7.Створення умов для розвитку роздрібної мережі зони обслугову­вання розподільчого центру, у тому числі для реконструкції діючих ма­газинів.

У сфері роздрібної торгівлі підприємці можуть зробити вибір або на користь будівництва магазинів нових форматів і торгових центрів (комплексів), або ж модернізувати свою роботу на вже існуючих площах. Під впливом інтенсифікації діяльності, появи магазинів великого формату,приходу світових ритейлерів з сучасними відпрацьованими технологіями, прогресу у торгівлі виникає потреба створення в Україні корпоративних торговельних мереж нового типу, які мають у своєїструктурі розподільчий центр (РЦ)

Такий РЦ може доставляти товари у магазини готовими до реалізації, відсортованими та упакованими, не завжди в великих обсягах, але за необхідності. Товари не просто складуються, а й обробляються, розподіляються по торговельних точках. Це дозволяє не робити великих складських приміщень у супермаркетах, збільшуючи при цьому площу торговельного залу. Кожна компанія, що торгує у роздріб, може готува­ти запаси в обсягах, необхідних для щоденних і щотижневих продажів у своїх магазинах, формувати асортимент та підтримувати його стабільність.

На практиці великі ритейлери організовують РЦ суто для своєї корпоративної торговельної мережі з урахуванням тільки своїх інтересів, припиняючи обслуговування представників конкуруючих мереж. Отже відбувається перехід великих роздрібних торговців до нової структури побудови своєї комерційної діяльності. РЦ стає невід'ємним обов'язко­вим компонентом торгових компаній мережевої організації поряд з ма­газинами та управлінськими структурами.

Перетворення простого складу в РЦ спричиняє зміну й у формах йо­го роботи: фірми — члени мережі вимушені ширше впроваджувати у практику передові логістичні рішення, оптимізувати роботу з розподілу товарів, забезпечувати впровадження автоматизації, комп'ютеризації, універсалізації торгових процесів. РЦ поступово перетворюється у рівноправного партнера супермаркетів, гіпермаркетів, а кількість зайня­того в них персоналу іноді може навіть перевищувати кількість про­давців і менеджерів магазину.

Наявність РЦ дозволяє суттєво зменшити закупівельні ціни, швид­ко оновлювати асортимент залежно від споживчого попиту, прискорити товарооборот та здобути перевагу в протистоянні з конкурентами. Тому майже кожна корпоративна торговельна мережа намагається створити у своїй структурі РЦ з тим, щоб забезпечити раціоналізацію товарних по­токів, швидку доставку у потрібний час, у потрібному обсязі, в відповідній торговельній точці. Зрозуміло, чому потужні торговельні мережі посідають на ринку лідерську позицію і поступово перетворю­ються у транснаціональні, захоплюючи нові регіони збуту. Одночасно здійснюється процес розмежування формату магазинів.

Мережі зазвичай складаються із супермаркетів, гіпермаркетів, дискаунтерів, дрібнооптових магазинів, бутиків. В усіх магазинах, які обслуговуються РЦ, діють однакові стандарти і норми торгових процесів. Така уніфікація дозволяє легко розвивати мережу і розширювати її в будь-якому регіоні. На РЦ покладається при цьому роль ланки системи розподілу і збуту, яка сприяє зменшенню закупівельних цін, скороченню витрат з доставки товару та експлуатації площ, контролює якість і роз­поділяє необхідний асортимент по магазинах. 1І,е є ключова роль РІ І,. То­му не випадково, що іноземні компанії при торговій експансії в іншу

країну відкривають спочатку РЦ, а в подальшому будують відповідний формат магазину.

У світовій практиці існуючі РЦ бувають двох видів: закриті; і відкриті.

Закриті центри обслуговують магазини тільки однієї мережі, і вся їхня діяльність спрямована на формування та підтримку потрібного в ній асортименту товарів.

Відкриті центри беруть на обслуговування магазини інших мереж або незалежних власників. Але за таким варіантом РЦ, здійснюючи са­мостійну діяльність та обслуговуючи будь-якого торговця, стає дедалі більше схожим на загальнотоварний склад, що не відповідає самій сут­ності РЦ, як це прийнято за класичною схемою.

РЦ створюється за логістичними законами, з необхідним рівнем автоматизації та в повній відповідності з технологічними вимогами до про­цесу руху товару через склад.

За оцінками зарубіжних фахівців, середній РЦ для забезпечення економічної ефективності обслуговує мережу з приблизно 80 магазинів, має холодильне обладнання для зберігання продуктів у різних темпера­турних режимах, спеціальне оснащення для проведення вантажно-роз­вантажувальних робіт, зручну стоянку, під'їзні шляхи.

Досвід компаній показує, що через РЦ повинно проходити від ЗО до 50% товарної маси, яка постачається у магазини мережі. Менше як 30% — нерентабельно, а при підвищенні до 50% з'являються деякі складності. Існує інша точка зору, що створення РЦ необхідно вже після відкриття 15-20 мережевих магазинів (супермаркетів). Компанія повинна бути го­товою до того, що на перших порах, протягом 2-3 місяців, РЦ може погіршити роботу мережі, оскільки доведеться змінити структуру уп­равління асортиментом.

Великих торговельних мереж (серед іноземних і вітчизняних) в Ук­раїні ще надто мало, невелика й кількість магазинів, які увійшли до них порівняно з розвинутими країнами, де світові ритейлери розгорнули розгалужені мережі.

У квітні 2001 р. компанія SPAR International створила в Україні пер­ший розподільчий центр. Супермаркет SPAR у Києві на 30% поста­чається із РЦ.

На думку автора, при створенні РЦ у корпоративних торговельних мережах на українському ринку виникає низка питань, яка потребує по­передніх наукових досліджень.

1. Потрібно знати, скільки має бути магазинів, які обслуговувати­муться через РЦ стосовно до українських умов функціонування. Якщо це, скажімо, буде в мережі 2-3 магазини навіть нового формату, то про­блематично створювати РЦ і досягнути його високої ефективності ро­боти. Така бізнес-ідея себе виправдовує, якщо перспективним планом

компанії передбачається велика кількість магазинів, яка входитиме у ме­режу. А це потребує солідних фінансових ресурсів на будівництво ново­го формату магазинів або модернізації на базі існуючих площ.

2. Визначити якого типу буде РЦ — закритого чи відкритого.

3. З урахуванням логістичних підходів забезпечити правильне, оптимальне розміщення РЦ, яке повинно сприяти раціональному товароруху, скороченню транспортних витрат.

4. Розробити положення про РЦ із зазначенням його функцій, повноважень, відповідальності, штатного розкладу, міжфункціональних зв'язків. Сформувати такий спектр послуг, щоб це було вигідно для ме­режі в цілому і кожному окремому магазину, залученому в систему. Складаються чіткі графіки доставки для ритмічного постачання товарів із РЦ у магазини, які обслуговуються.

Отже, завдання вибору оптимального варіанту розміщення РЦ по­стає і вирішується в тому випадку, коли на певній території є низка роздрібних підприємств. Необхідною і достатньою умовою можливості застосування логістичного методу є наявність товарного потоку, відпрацьованої чіткої технології розподілу та системна цілісність мере­жевої організації. Це означає, що торговельні точки разом з РЦ повинні становити єдину систему корпоративної мережі, тобто організаційно, економічно, технологічно та технічно інтегровані.

Як один з варіантів, РЦ може бути у місці зосередження вироб­ництва і відправка здійснюється по залізничній дорозі. У цьому випадку РЦ розміщують на вузловій залізничній станції. Якщо РЦ орієнтується на наближення до місць споживання товарного потоку, то завдання оп­тимального розміщення РЦ вирішується з допомогою використання ав­томобільного транспорту.

Можливі варіанти розміщення РЦ:

1.РЦ знаходиться на околиці району обслуговування. У цьому ви­падку транспортні витрати з доставки будуть найбільшими.

2.Передбачається наявність двох РЦ, максимально наближених до місць зосередження магазинів мережі. Транспортні витрати з товаропостачання будуть, імовірно, мінімальними. Однак поява у логістичній си­стемі другого РЦ потребує збільшення капітальних вкладень на його будівництво та експлуатацію.

3.Район обслуговується одним РЦ, що розміщується в географічно­му центрі зони обслуговування. Це — оптимальний варіант.

Згідно з концепцією системного підходу вибір варіанту розміщення РЦ потребує проведення таких послідовних дій:

1. Вивчається кон'юнктура ринку, визначаються стратегічні цілі ком­панії мережевої організації торгівлі та логістичної системи. Керівництво компанії приймає рішення про необхідність пошуку місця (площі) для РЦ. Рішення повинно ґрунтуватись на ретельному вивченні витрат і до-

ходів. Вивчається і готується базисна інформація про майбутні потуж­ності, включаючи необхідну ємність складу, характеристики продукції, що зберігатиметься, потребу в робочому персоналі, необхідну інфраст­руктуру, включаючи транспорт. Готується перелік основних вимог до місця. У першу чергу — це такі специфічні вимоги компанії, які стосують­ся ринку, робочої сили, особливостей логістичної системи, у якій функціонуватиме РЦ, природоохоронне законодавство, умови конку­ренції. Визначаються кількість магазинів, що входитимуть в зони обслу­говування РЦ, прогнози обсягів роздрібного товарообороту, Складається також прогноз необхідної величини товарних запасів в усій системі.

Вибір варіанту місця розміщення РЦ ґрунтується на відповідність критерію мінімізації витрат. Враховуються такі показники, як транспортні витрати, витрати на будівництво РЦ (або оренду) та його експлуатацію, строк окупності проекту. Група розробників-проектувальників займається вивченням питань, пов'язаних з місцерозміщенням (топографія, географія місцевості). При виборі місцерозміщенні району забудівлі усі можливі варіанти розглядаються з урахуванням розробленого списку вимог. В ре­зультаті суттєво скорочується кількість варіантів. Прийнятний варіант, що залишився та первісно обґрунтований, аналізується більш детально.

При відвідуванні майбутньої ділянки забудови збирається додатко­ва інформація про споживчий попит, соціальний рівень населення, куль­туру обслуговування, місцеві традиції. На базі отриманої інформації ви­бирається місце будівельної площі. А для цього згідно з чинним законодавством ще потрібно мати дозвіл з боку місцевих органів влади на право будівництво об'єкта.

2.Розробляється система товаропостачання.

3.Складаються схеми розподілу товарного потоку внутри логістич­ної системи (карто-схеми товаропостачання).

У виборі регіону для РЦ слід враховувати певні фактори (рис. 4.4).

Основні функції РЦ корпоративної торговельної мережі:

1.Організація раціональної технології складських робіт з мінімаль­ними витратами на виконання логістичних операцій.

2.Ефективне використання усіх складових елементів складської си­стеми (складських площ, підйомно-транспортного і технологічного об­ладнання, під'їзних шляхів.

3.Виявлення і мобілізація надмірних матеріальних цінностей, спри­яння їх правильному використанню.

А. Створення необхідного асортименту згідно із замовленням мага­зину. РЦ здійснює перетворення виробничого асортименту на торго­вельний. Торговельний асортимент, необхідний клієнту, включає вели­кий набір товарів, які відрізняються функціонально, конструктивно, розмірами, формами, кольором та іншими ознаками і які надходять від великої кількості постачальників.

 

 

 

Рис. 4.4. Фактори, що впливають на вибір регіону для створення розподільчого центру

5. Концентрація запасів, їх складування і зберігання. Виконання цієї функції дозволяє вирівнювати часову різницю між випуском продукції та її споживанням, дає можливість на підставі запасів забезпечити безпе­рервне постачання магазинів, зберігати якість товарів у належному стані.

6. Відвантаження та транспортування вантажів, а також унітізація партій. В умовах ринку кожний товароотримувач зацікавлений у ритмічній і гарантованій доставці вантажів за умови мінімальних витрат на транспортування. При цьому торговельні точки намагаються не збільшувати свої запаси, і тому замовляють з РІД дрібні партії. Для задо­волення таких замовлень РЦ об'єднує дрібні партії (унітізація), призна­чені для декількох клієнтів і таким чином забезпечує повну заванта­женість транспортного засобу.

7. Фінансування своїх клієнтів і постачальників.

8. Мінімізація комерційного ризику.

9. Падання послуг клієнтам для забезпечення високого рівня обслуговування: підготовка товарів до продажу (фасування продукції, замов-

лення контейнерів); перевірка якості товарів; збірка і надання продукції товарного вигляду; транспортно-експедиторське обслуговування; на­дання інформаційних послуг.

10. Забезпечення економії сукупних витрат логістичної системи.

РІД може більш ефективно, ніж роздрібні торговельні підприємства, сформувати асортимент, забезпечити закупівлю товарів в різних товаро­виробників, своєчасно доставити товари у торговельні точки, виробни­чим підприємствам допомогти організувати збут з меншими витратами, вивільнити складські й підсобні площі магазинів для основного виду діяльності — продажу товарів. Отже, РІД передбачає налагодження тісної взаємодії товаровиробників з оптовою ланкою, а також органічну інтеграцію виробництва і збуту на підставі логістики.

РІД сприяє:

• збереженню якості продукції;

• підвищенню ритмічності та організованості виробництва і роботи транспорту;

• поліпшенню використання територій магазинів — зон торговель­ного обслуговування;

• зниженню простоїв транспортних засобів.

Магазини зацікавлені у послугах РІД (рис. 4.5).

 

 

Рис. 4.5. Основні причини, що спонукають магазини звертатись до послуг розподільчого центру

 

 

Великі роздрібні компанії можуть будувати власні розподільчі цен­три площею від 4 до ЗО тис. м². За оцінками фахівців, вартість РЦ за­лежно від його площі і кількості магазинів, на які він розрахований, становить від 5 до 15 млн. дол., не враховуючи витрат на автоматизацію (1-3 млн. дол.). Введення у дію РЦ дозволить роздрібним компаніям спростити систему поставок продукції в магазини, контроль за товаропотоком, гарантувати, що товар у потрібний час буде в потрібному місці. За оцінками, РЦ дозволяє скоротити витрати на поставки товарів мінімум на 5%.

При відсутності власного РЦ оптимальне співвідношення торго­вельної та допоміжної площ становить 50:50, а при наявності РЦ — 70:30.

Деякі торговельні мережі передчасно відкривають РЦ, не досягнув­ши оптимальної кількості магазинів у мережі. В результаті РЦ забезпе­чує усього 30% поставок, тоді як торговельна мережа з 50 магазинів за­вантажується товарами з РЦ на 70%.

ЧАСТИНА III.

РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ

Розділ 5. КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

У СФЕРІ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ