Оптовий продовольчий ринок, його функції

Оптовий продовольчий ринок (ОПР) — це суб'єкт підприємницької діяльності, який утворено згідно із законодавством і метою діяльності якого є створення необхідних умов для здійснення операцій з продажу і купівлі наявних видів сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, укладення відповідних торговельних угод.

Цей суб'єкт не є власником даної продукції, а займається дише обслуговуванням учасників ринку з реалізації (купівлі) багатьох видів сільськогосподарської продукції, включаючи ту, що важко зберігати тривалий час. Це свіжі овочі, гриби, молоко та молокопродукти, м'ясо та м'ясопродукти, яйця, риба та рибопродукти та ін. Оптові продовольчі ринки — це місце купівлі-продажу конкурентоспроможної сільськогос­подарської сировини та продовольства оптовими і роздрібними торго­вельними підприємствами і приватними торговцями. Вони необхідні для реалізації певних цілей (рис. 4.1).

 

Рис. 4.1. Основні цілі створення оптового продовольчого ринку

 

Оптовий ринок забезпечує як покупцям, так і продавцям надання необхідного комплексу послуг з транспортування та зберігання про­дукції, її доробки та допродажної підготовки, вантажно-розвантажуваль­них операцій.

Щодо виробників оптовий ринок виступає типовим інтегратором встановлення оптових цін з урахуванням кон'юнктури. Покупці мають право подавати заздалегідь замовлення на придбання певної кількості продукції, що дає їм можливість регулювати обсяги надходження і про­гнозувати збутові операції, в тому числі й посередницькі послуги.

Основними завданнями ОПР є: створення належних умов товаровиробникам та торговельним компаніям для оптового продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

• сприяння прискореному просуванню товару від товаровиробника до кінцевого споживача у торговельному ланцюгу;

• надання можливості всім постачальникам і споживачам сільсько­господарської продукції та продуктів її переробки для виходу на конкурентний ринок, забезпечення контрольованої ринку, що в результаті формує найбільш вигідну ціну;

• визначення необхідного переліку продукції вітчизняного вироб­ництва, який повинен становити переважну більшість від загально­го обсягу продажу;

• забезпечення протягом року постачання населенню якісних продук­тів харчування, скорочення втрат сільськогосподарської продукції;

• облаштування єдиного місця для укладання угод з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

• забезпечення концентрації сільськогосподарської продукції та про­дуктів її переробки у визначеному місці;

• сприяння вітчизняним товаровиробникам в одержанні максималь­них прибутків від реалізації їхньої продукції;

• забезпечення достовірною інформацією споживачів про кон'юнк­туру ОПР та споживчу якість товарів;

• сприяння продавцям та покупцям у підготовці товарів до продажу і купівлі;

• організація закупівлі, зберігання та відвантаження сільськогоспо­дарської продукції та продуктів її переробки покупцям;

• організація реклами, надання маркетингових послуг, сервісного обслуговування та інших заходів для реалізації або придбання про­дукції;

• підвищення ефективності постачання продовольства як у віеликі міста, так і в окремі регіони країни;

• здійснення державного ветеринарного і санітарно-епідеміологічно­го контролю за якістю.

Основними функціями ОПР є:

□ створення організаційно-правових умов для проведення оптових торгів;

□ організація продажу товаровиробниками сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

□ установлення контролю за якістю реалізованої продукції та за до­триманням правил торгівлі;

□ узагальнення і розповсюдження кон'юнктурної інформації щодо попиту і пропонування продукції, рівня цін;

□ надання учасникам оптових торгів послуг транспортних організацій на їхнє замовлення, послуг із зберіганнятоварно - матеріальних цінностей;

□ забезпечення учасників оптових торгів необхідною вантажно-розвантажувальною технікою, вагово-вимірювальним обладнанням;

□ організація охорони об'єктів OПP, системи реєстрами учасників торгів, забезпечення робочих місць засобами зв'язку тa протипо­жежної безпеки;

□ створення спеціальних сервісних підрозділів: розрахунково - фінан­сового, інформаційного, юридичного, консультатійного, готельно­го господарства, транспорту та контролю за якістю продукції;

□ забезпечення цілорічного обслуговування населення яки ними продуктами харчування, скорочення втрат сільськогосподарської продукції;

□ надання всім постачальникам сільськогосподарської продукції можливості стійкого виходу на конкурентний (немонополізований) ринок;

□ забезпечення єдиного облаштованого місця для здійснення угод щодо купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продо­вольства;

□ підвищення ефективності забезпечення і розподілу продовольства у великих містах, промислових центрах і окремих регіонах країни;

□ створення нових робочих місць, зменшення відтоку населення з сільської місцевості.

Реалізація вказаних функцій дозволяє створити необхідні умови виробникам, покупцям і посередникам для здійснення оптових операцій на підставі конкуренції і скорочення витрат обігу, оптимізувати систему товароруху сільськогосподарської продукції, транспортного ти інформаційного забезпечення. Це також дозволяє упорядкувати діяльність посередників і виробників сільськогосподарської продукції і продовольства.

З метою забезпечення швидкого просування товарів до споживачів та повнішого задоволення потреб населення продовольством створю­ються продовольчі ринки різних видів.

Основними критеріями (ознаками) класифікації ОПР за видами є:

♦територіальний розподіл (місцеві, регіональні, міжрегіональні);

♦функціональна спрямованість (у місцях виробництва, в місцях споживання);

♦спеціалізація діяльності самого оптового продовольчого ринку.
За асортиментом продукції, що реалізується, ОПР поділяються на:

■спеціалізовані (ринки плодоовочевої продукції, картоплі, м'ясної продукції, морепродуктів, худоби та ін.);

■універсальні.

На думку автора, в Україні слід розробити й затвердити правила торгівлі на оптовому продовольчому ринку з тим, щоб чітко регламенту­вати порядок проведення оптових торгів. За своїм змістовним насичен­ням такий нормативний документ може складатися з таких розділів:

1.Загальні положення.

2.Оптові торги, їхні учасники та режим роботи оптового ринку.

3.Методи проведення оптових торгів.

4.Товарні секції (павільйони) оптового ринку.

5.Загальні принципи регулювання взаємовідносин між продавцем і покупцем на оптовому ринку.

6.Правила продажу окремих видів продовольчих товарів.

7.Порядок реєстрації та обліку обсягів реалізації окремих товарів на оптовому ринку.

8.Порядок інформування учасників оптових торгів про стан попиту та пропозицію, ціни, кон'юнктуру ринку товарів, що реалізуються.

9.Порядок взаєморозрахунків між учасниками оптових торгів.

10.Якість товарів та гарантії оптового ринку щодо дотримання санітарно-гпїєничних норм.

11.Правила користування засобами та вимірюваними приладами.

12.Забезпечення дотримання загального регламентування оптових торгів та рішень органів державної влади з питань діяльності оптових ринків.

13.Санкції за порушення правил торгівлі на оптовому ринку та по­рядок їх застосування.

14.Загальний порядок формування і стягнення тарифів, зборів та інших платежів на оптовому ринку.

Правила повинні містити набір загальних вимог до ведення оптових торгів, але може доповнюватись та відображати специфічні особливості роботи окремих оптових ринків. Конкретні правила торгівлі з урахуван­ням змін до них можуть розроблятись адміністрацією кожного окремого оптового ринку.

Взаємовідносини між продавцем і покупцем на оптовому ринку ба­зуються на визнанні рівності учасників господарських відносин, недо­торканості їхньої власності, свободи договору, недопустимості втручан­ня адміністрації ринку у їхню комерційну діяльність.

На торгах оптового ринку є різні учасники (рис. 4.2).

Місцем проведення оптових торгів є торговий зал оптового ринку.

Товарна секція — це місце у торговельному залі для проведення оптових торгів по допущеним адміністрацією ринку до продажу груп то­варів. Кількість та розміщення товарних секцій у торговельному залі оп­тового ринку визначаються адміністрацією ринку. Товарні секції розподіляються між собою рознімними або стаціонарними перегородка­ми. Кожна товарна секція надається, як правило, одному оптовому тор-